Компанія “Сканія Україна” поставила шість самоскидів вантажопідйомністю 30 тонн на адресу будівельної компанії “Експрес Техбуд”, повідомила дистриб’юторська компанія у Facebook.
“Не так часто зараз замовляють будівельну техніку, тому вчорашня передача 6 самоскидів Scania для компанії “Експрес Техбуд” стала визначною подією для нас”, – наголошується в повідомленні в середу.
За інформацією “Сканія Україна”, співпраця з “Експрес Техбуд” розпочалася 2021 року, коли було придбано перші 10 од. техніки.
“Наразі в автопарку клієнта 16 самоскидів Scania P380B8x4HZ Євро5 з кузовом Scania P380B8x4HZ (підігрів кузова, сталь Hardox) технічною вантажопідйомністю 30 тонн”, – зазначається в повідомленні.
Вартість договору не розголошується.
Дистриб’юторська компанія з іноземними інвестиціями “Сканія Україна” працює на українському ринку з 1998 року, у 2023 році стала лідером в Україні в сегменті вантажівок повною масою більше ніж 3,5 т із продажем 710 автомобілів (удвічі більше, ніж у 2022 році).
За даними opendatabot, у 2022 році виручка компанії становила 1,65 млрд грн (на 14,5% менше, ніж роком раніше), чистий прибуток зріс на 10,6% до 91,38 млн грн.
ТОВ “Експрес Техбуд” – створене 2016 року промислово-транспортне підприємство, що спеціалізується, зокрема, на будівництві доріг, транспортній логістиці, демонтажі будівель, буро-вибухових роботах, видобутку і виробництві гранітного щебеню.
За інформацією на її сайті, компанія володіє трьома гранітними кар’єрами в Україні. Автопарк техніки налічує понад 300 самоскидів і 80 од. спецтехніки.
У 2022 році, згідно з opendatabot, її дохід становив 338,28 млн грн, збиток – 3,3 млн грн.
Кількість декларацій, в яких згадується криптовалюта, росте рік до року. Понад 1,4 тисячі таких декларацій було подано за 2022 рік. Bitcoin, Ethereum та Tether користуються найбільшим попитом серед українських посадовців. Так, у 2022 році один з українських депутатів задекларував 121 біткоін на суму понад 195 млн грн.
1428 декларацій з криптовалютними активами подали українські чиновники за 2022 рік. Це майже удвічі більше, аніж у 2021 році: тоді крипта фігурувала у 788 деклараціях.
У деклараціях за 2021 рік найпопулярнішими криптовалютами серед українських чиновників були Bitcoin (BTC), Ethereum (ETH), Ripple (XRP) тощо. У 2022 році топ-позиції радикально не змінилися: попитом так само користувались Bitcoin (BTC), Ethereum (ETH), також до трійки лідерів додався Tether (USDT).
Хто з українських чиновників задекларував найбільше криптовалюти?
Перш за все, варто зазначити, що декларанти подають свої активи як у гривневому еквіваленті, так й просто вказуючи кількість одиниць криптовалюти у власності.
Біткоїни / Bitcoin (BTC)
У 2021 році найбільшу сумму за біткоіни задекларувала директор КП “Теплопостачання міста Одеси” Ганна Позднякова — 53 млн грн. За рік першість перейняв заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Сергій Карпенко. У його власності знаходяться біткоіни в еквіваленті 41 млн грн.
Найбільшу кількість біткоінів за 2022 рік — 121 BTC — задекларував депутат Одеської облради Кузькевич Микита Дмитрович. У гривневому еквіваленті на момент публікації тексту це понад 195 млн грн.
Ефіріум / Ethereum (ETH)
Посадовець з Дніпропетровщини Сергій Карпенко, який задекларував найбільшу кількість біткоінів, два роки поспіль також є рекордсменом за сумою за ефіріумів. В деклараціях за 2021 та 2022 роки чиновник зазначив, що володіє однаковою сумою еквіваленту за цю криптовалюту — 14,6 млн грн.
Криптодолари / Tether (USDT)
Найбільше криптодоларів або стейблкоїнів за 2021 задекларував заступник начальника департаменту Офіса Генерального прокурора Віталій Бровко — 774 500 одиниць. Цьому ж посадовцю належить рекорд за найбільшою сумою в еквіваленті — 20 млн грн.
Посадовець утримав першість й серед декларантів за 2022 рік. Кількість криптодоларів у його власності не змінилась, натомість їх вартість зросла до більш ніж 29 млн грн.
Водночас найбільшу суму за криптодолари/стейблкоїни задекларував директор департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Максим Кисельов — 25 млн грн.
Найбільші втрати у крипті
Також варто зазначити, що є декілька чиновників, які задекларували свої криптоактиви, проте вказали, що втратили до них доступ.
380.95 біткоїнів — рекордну суму серед українських посадовців — у 2021 році зазначив та втратив заступник Голови Державної служби геології та надр України Роман Сарамага. В гривневому еквіваленті на момент публікації тексту це близько 615 млн грн.
Найбільше ефіріума — 1 800 одиниць або понад 160 млн грн — належить депутату Подільської районної ради Одеської області Ігорю Осіпову. У 2021 та 2022 роках в своїх деклараціях посадовець зазначив, що втратив доступ до криптовалюти.
“Проаналізувавши велику кількість декларацій, перш за все, варто відзначити їх неякісне заповнення. Складається враження, що посадовці витрачають на декларації 5 хвилин в останній день подання. Попри те, що вже є спеціальний розділ, де необхідно вказувати статки у крипті, майже всі криптоволодіння заповнені по-різному, з помилками та у різних частинах декларацій.
Загалом з отриманої статистики видається, що володіння таким непрозорим активом, як криптовалюта, для чиновників не є чимось ризикованим або підозрілим. Адже кількість таких посадовців за останні два роки зросла майже у 2 рази”, — коментує засновник Опендатаботу Олексій Іванкін.
Контекст
Від початку повномасштабного вторгнення було тимчасово скасовано обов’язкову перевірку декларацій посадовців. Попри це, сам обов’язок посадовців звітувати про свій майновий стан та зміни в ньому скасовано не було.
Восени минулого року перевірки декларацій відновили. Тож українські посадовці мали надолужити неподане за попередній період (2021 та 2022 рр) до кінця січня 2024.
Термін подання декларацій за 2023 рік залишається звичайним — до квітня 2024 року.
Нагадаємо, що декларацію свого депутата можна перевірити за допомогою Опендатабот. Для цього додайте Опендатабот в улюблений месенджер та введіть ПІБ чиновника.
https://opendatabot.ua/analytics/crypto-officials-2022
Понад 97 млн грн, що надійшли на рахунок Міністерства економіки для фінансування заходів гуманітарного розмінування в межах платформи “United24”, спрямують на придбання техніки та обладнання для розмінування, повідомила пресслужба Мінекономіки.
“Ці кошти розподілять між Державною службою з надзвичайних ситуацій та Державною спеціальною службою транспорту на такі цілі”, – сказано в повідомленні.
Зокрема, на допомогу ДССТ із придбанням машини дистанційного механізованого розмінування важкого типу (аналог МV-10).
Також на придбання для ДСНС 400 захисних парканів і 400 захисних фартухів сапера гуманітарного розмінування.
На придбання для ДСНС двох сідельних тягачів для перевезення машин дистанційного механізованого розмінування.
На придбання для ДСНС трьох броньованих піротехнічних машин легкого типу для перевезення вибухонебезпечних предметів.
Повідомляється, що заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний також звернувся до заявників із пропозицією надалі робити акцент на придбанні обладнання вітчизняного виробництва.
Головне управління Національної поліції України в Миколаївській області 13 лютого оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 240 тис. грн.
Документи приймаються до 20 лютого.
Оборонний сектор в Україні за минулий рік зріс утричі, у 2024-му індустрія, як очікується, зросте в 6 разів, заявила заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр на організованій Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА) конференції Global Outlook: A Winning Vision у середу.
“Ворог за чисельністю, за коштами, які вони залучають, звичайно, нас перевершує. І потреби армії настільки великі, що нам навіть разом із партнерами дуже важко їх задовольнити в повному обсязі. Однак тільки минулого року ми наростили оборонку втричі. Цього року ми очікуємо приріст у 6 разів”, – сказала Гвоздяр.
За її словами, міністерство створює можливості для залучення до роботи в напрямку military-tech цивільних компаній.
“Ми говоримо про боєприпаси, корпуси для боєприпасів. Їх можуть виробляти цивільні компанії, які мають відповідне обладнання, і в цьому напрямку ми теж рухаємося”, – сказала Гвоздяр.
Заступник міністра зазначила, що ще одна ніша – на ринку комплектуючих. За її словами, досі багато виробників дронів і БПЛА купують комплектуючі за кордоном, тоді як один із наявних пріоритетів – комплектація деталями вітчизняного виробництва.
“Наші дрони мають залежати і складатися з українських комплектуючих настільки, наскільки це можливо”, – сказала Гвоздяр.
“Гроші всі в оборонці. Таким чином, ми рано чи пізно все одно прийдемо до того, що це вигідніше для економіки в цілому. Нам дуже важливо залишати наш бюджет усередині країни”, – пояснила вона.
Гвоздяр зазначила при цьому, що Міністерство стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром) працює над створенням майданчика для комунікацій, який міг би служити бібліотекою перевірених комплектуючих національного виробництва.
Ізраїль відкрив свій ринок для українського кормового борошна та кормових жирів, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.
Згідно з повідомленням, українські та ізраїльські компетентні органи узгодили ветеринарний сертифікат для супроводу борошна з птиці/пір’я/рибного борошна та Ветеринарний сертифікат для супроводу олій та жирів для годування тварин.
“МЗС спільно з Держпродспоживслужбою продовжують відкривати двері для української продукції у світі. Лише за минулий та цей тиждень ми відкрили нові ринки в трьох країнах: КНР, Катарі та Ізраїлі. Це частина системної стратегії МЗС із допомоги українському бізнесу в часи війни. В рамках нашої платформи Nazovni з січня 2023 до лютого 2024 року ми опрацювали 84 заявки експортерів на вихід на ізраїльський ринок, отже, він є цікавим для бізнесу”, – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
За інформацією керівника Держпродспоживслужби Сергія Ткачука, відомство наразі вивчає 220 напрямків для відкриття ринків інших країн за такими товарними позиціями, як м’ясо, молочна продукція, рибна продукція, продукти бджільництва та інші.
Узгоджені форми ветеринарних сертифікатів для кормового борошна та кормових жирів оприлюднено на сайті Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво”, рубрика “Сертифікати на експорт з України”.
У відомстві нагадали, що першим кроком для здійснення експорту української продукції тваринного походження є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування.
