Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 25 жовтня 2022 року досягла 4 млн 426,75 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
За місяць з 30 вересня зростання склало 242,9 тис., тоді як за попередній місяць – близько 214,3 тис., а всього з кінця травня – близько 1,5 млн.
Найбільший приріст за останній місяць показали Німеччина (дані за 8 жовтня) – близько 106 тисяч, Польща – близько 60 тисяч, Чехія – близько 14 тисяч.
За даними УВКБ ООН, зібраними від національних урядів, найбільше біженців зі статусом тимчасового захисту в Польщі – 1 млн 469,03 тис. при тому, що в країну з України, за даними польської прикордонної служби, з початку війни прибуло 7,365 млн осіб, а у зворотному напрямку відбуло в Україну 5,547 млн. дол.
Слідом йдуть Німеччина та Чехія, де кількість біженців, що зареєструвалися для тимчасового захисту, з України склала відповідно 815,13 тис. та 452,91 тис.
ООН, посилаючись на дані уряду, зазначає, що всього в Німеччині, де українцям було дозволено перебувати без реєстрації до кінця серпня, було зафіксовано 1 млн 2,67 тис. біженців з України, що лише на 5 тис. більше, ніж місяць тому.
У Чехії ситуація, згідно з інформацією ООН, інша: за статусом захисту звернулися майже всі, хто прибув – 452,91 тис. із 453,10 тис.
У переважній більшості інших країн картина подібна до Чехії: статистика зафіксованих біженців повністю або майже дорівнює статистиці тих, хто звернувся за статусом захисту, що ймовірно пов’язане з особливістю їхнього обліку та завершенням 90-денного терміну перебування в рамках безвізового режиму. Винятком, подібним до Німеччини, є лише Естонія – 37,66 тис. зі статусом із 60,98 тис. зафіксованих у країні біженців і частково Румунія – 76,16 тис. з 86,21 тис.
Італія, як і раніше, йде на четвертому місці за кількістю зареєстрованих біженців з України – 160,67 тис. (приріст на 3 тис.), а замикає п’ятірку Іспанія – 149,21 тис. (зростання на 4,5 тис.).
Слідом йдуть Болгарія з показником – 142,81 тис. (зростання на 6,6 тис.), єдина у якої кількість зареєстрованих зі статусом тимчасового захисту набагато більша за кількість зафіксованих біженців з України – 55,26 тис, Великобританія – 138,4 тис. (зростання на 6,7 тис.) та Франція – 105 тис. (дані на 26 вересня).
Від 50 тис. до 100 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту також у Словаччині – 98,57 тис. (зростання на 3,4 тис.), Австрія – 84,76 тис., Нідерланди – 79,25 тис. ( дані на 30 вересня), Литва – 68,93 тис.. У тому числі також Швейцарія – 66,81 тис. (зростання на 5 тис.), Ірландія – 60,51 тис. (зростання на 5,7 тис.), Бельгія – 57,83 тис. та Португалія – 52,88 тис. (дані на 3 жовтня), а також згадана вище Румунія.
Слідом із показниками від 25 тис. до 50 тис. йдуть Швеція – 47,38 тис., Латвія – 40,67 тис., Фінляндія – 42,29 тис.. У цій категорії також Данія – 34,41 тис., Угорщина – 31,29 тис., Норвегія – 30,57 тис., а також Естонія, про яку йшлося вище.
Від 10 до 25 тис. біженців з України зі статусом тимчасового захисту у Греції – 20,0 тис., Хорватії – 18,93 тис. та на Кіпрі – 17,63 тис.
Крім того, у статистиці ООН про тимчасового захисту, що отримали статус, представлені біженці України в Словенії – 7,90 тис., Люксембурзі – 6,76 тис., Чорногорії – 6,65 тис., Ісландії – 1,77 тис., на Мальті – 1,42 тис., у Сербії та Косово – 1,04 тис. та Ліхтенштейні – 0,4 тис.
ООН також вказала країни, в яких було зафіксовано біженців з України, проте немає даних про набуття ними статусу: Туреччина (дані на 19 травня) – 145 тис., Молдова – 95,73 тис., Грузія – 26,79 тис., Північна Македонія – 6,16 тис., Азербайджан – 3,93 тис., Албанія – 2,62 тис., Вірменія – 0,49 тис. та Боснія та Герцеговина – 0,13 тис.
Окремо ООН вказує Росію та Білорусь, український кордон з якими перетнули відповідно 2 млн 852,4 тис. та 16,7 тис. осіб, проте після 3 жовтня дані щодо Росії перестали оновлюватися, тоді як по Білорусі вони ще давніші. Згідно з інформацією ООН, в РФ зафіксовано всі кордони, що перетнули кордон, тоді як у Білорусі – 15,93 тис. Дані про набуття ними статусу відсутні, як і дані про перетин кордону України у зворотному напрямку.
За даними УВКБ ООН на 25 жовтня, всього з України з початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 14,592 млн осіб, з них до Польщі – 7,114 млн, Росію (дані на 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 1,629 млн осіб, Румунію – 1,426 млн осіб, Словаччину – 888,4 тис. осіб, Молдову – 670,2 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.
У той же час в Україну, за даними ООН, з 28 лютого по 25 жовтня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ та Білорусі) 7,144 млн осіб.
“З початку російського вторгнення майже третина українців були змушені залишити свої будинки. На сьогоднішній день це одна з найбільших криз переміщення людей у світі. В Україні близько 6,2 млн людей залишаються переміщеними в результаті війни”, – вказує УВКБООНЮ, яка зменшила в жовтні оцінку внутрішньо переміщених. осіб на 0,8 млн. осіб.
УВКБ ООН зазначає, що на середину 2021 року у світі було лише 53,47 тис. українських біженців, які просили відповідний статус, з яких у Європі – 36,49 тис.
Українську діаспору у світі на середину 2020 року УВКБ ООН оцінювало у 6,1 млн, у тому числі в Європі – 5 млн.
Німеччина передала 14 генераторів різної потужності для підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, повідомляє прес-служба посольства Німеччини в Україні.
“14 генераторів різної потужності для підрозділів ДСНС у Донецькій, Київській, Луганській, Чернігівській та Черкаській областях вже в Україні”, – зазначається у повідомленні у Facebook.
Зазначається, що доставку забезпечило Федеральне агентство з технічної допомоги (THW) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Українські порти в четвер залишили дев’ять суден із продовольством, отримавши дозвіл від спільного координаційного центру (СКЦ).
“Станом на 27 жовтня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становить 9 016 389 тонн.
Усього на даний момент було дозволено рух 794 суден – 395 на прибуття в українські порти та 399 – на вихід із них”, – йдеться у повідомленні СКЦ. Зазначається, що у четвер порти України залишили дев’ять суховантажних суден з понад 117 тис. тонн зерна та іншої продукції АПК. Чотири суховантажні машини – Princess Manissa (21 тис.тонн кукурудзи), A Line (10 903 тонн пшениці), Sevil (5 тис.тонн соєвих бобів) і Nesa (2,3 тис.тонн гороху) – відпливли до Туреччини.
Судно Inoi (31 тис. тонн різних зернових культур) прямує до Іспанії, судно Adil Ibrahimli (6630 тонн соняшникової олії) – до Італії. Крім цього, судно Stella GS доставить до Тунісу 30698 тонн кукурудзи, судно Oris Jul – 5750 тонн соняшникової олії до Ізраїлю. Суховантаж Ahmet Agaoglu перевозить до Греції 4060 тонн пшениці.
“Зерно, що надійшло до пункту призначення, може пройти переробку і потім бути переправлене в інші країни”, – пояснили в СКЦ. У Стамбулі 22 липня за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання документа щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів: “Чорноморська”, “Одеси” та “Південного”.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області та СК “Універсальна” (Київ) уклали договір на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) у кількості 261 од.
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становила 590,963 тис. грн., цінова пропозиція компанії 306,328 тис. грн.
У тендері брали участь СК “Країна” із ціновою пропозицією 305 тис. грн та МК “Княжа ВІГ” – 353,1 тис. грн.
Як повідомлялося, СК “Універсальна” має міжнародний склад акціонерів, зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку (володіє 30% акцій) та Fairfax Financial Holdings Limited (володіє 70% акцій).
Українські порти в п’ятницю залишили шість суден із 223,4 тис. тонн продовольства, отримавши дозвіл від спільного координаційного центру (СКЦ).
“28 жовтня українські порти залишили шість судів, вони перевозять загалом 223 430 тонн зерна та іншої продукції АПК у рамках чорноморської зернової ініціативи”, – йдеться у повідомленні СКЦ.
Судно Kavo Perdika доставить 54 160 тонн кукурудзи до Ізраїлю, судно Zante – 47 270 тонн ріпаку до Бельгії. Суховантаж Asl Tia перевозить до Китаю 39 тис. тонн соняшникового шроту, суховантаж Super Bayern транспортує 33 тис. тонн кукурудзи до Італії.
Крім цього, два судна Rising Eagle (25 тис. тонн пшениці) та Lina (25 тис. тонн кукурудзи) прямують до Єгипту.
“Зерно, що надійшло до пункту призначення, може пройти переробку і потім бути переправлене в інші країни”, – пояснили в СКЦ.
Зазначається, що станом на 27 жовтня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованих із трьох українських портів, становить 9239819 тонн.
“Наразі 101 судно зареєстровано для перевірки СКЦ, ще 76 подали заявки на приєднання до ініціативи”, – уточнюється у повідомленні.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії було підписано два документи про створення спочатку терміном на 120 днів коридору для вивезення зерна з трьох українських портів: “Чорноморська”, Одеса та “Південний”. Україна ставила за мету вийти на експорт 3 млн тонн агропродукції на місяць у рамках ініціативи.
Спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у четвертому кварталі 2022 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становитиме 35,6% порівняно з 34,4% у третьому кварталі та 37,2% у другому кварталі, такий прогноз Національний банк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті у ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у першому кварталі 2023 року економіка також скоротиться – ще на 17,5%, враховуючи вищу базу першого кварталу цього року, коли спад становив 15,1%, а відновлення розпочнеться з другого кварталу наступного року.
Зокрема, у другому кварталі воно становитиме 13,9%, у третьому – 9,2% та у четвертому – 11,3%, припускають у НБУ.
Оновлені Нацбанком оцінки динаміки ВВП для четвертого кварталу цього року та першого кварталу наступного трохи краще, ніж у липні, коли він очікував на спад економіки в останньому кварталі цього року на 37,5% та у першому кварталі наступного року на 19%.
У той же час НБУ погіршив прогноз відновлення економіки в решту трьох кварталів 2023 року.
Загалом Нацбанк, як раніше і анонсував, прогнозує спад ВВП цього року на 31,5% і його зростання на 4% у 2023 році та 5,2% – у 2024 році, тоді як у липні він очікував спаду цього року на 33,4% та зростання у 2023-2024 роках відповідно на 5,5% та 4,9%.
Номінальний ВВП, згідно з документом, цього року може скоротитися до 4,75 трлн. грн. з 5,46 трлн. грн. минулого року. Однак завдяки високій інфляції (30% цього року, 20,8% – у наступному та 9,4% – у 2024 році) вже у 2023 році номінальний ВВП досягне 6,175 трлн грн, а у 2024-му – 7,35 трлн грн , чекає на Нацбанк.
“Базовий сценарій базується на припущеннях про початок нової програми з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки з середини наступного року, що сприятиме повноцінному розблокуванню портів, зниження премії за суверенний ризик та повернення в Україну вимушених мігрантів”, – наголошується у звіті.
НБУ уточнює, що в цьому сценарії передбачає повне відкриття морських портів з другого півріччя, підвищення тарифів на газ та опалення до 50% від паритету та повернення 0,4 млн біженців із 8 млн, які виїхали 2022 року.
Центробанк додає, що цей базовий помірно-оптимістичний прогноз також передбачає продовження активної міжнародної фінансової підтримки України у розмірі $28 млрд у 2023-му та $20 млрд у 2024 роках порівняно з $31,1 млрд цього року (поки отримано близько $24,1 млрд ).
Найсильнішим ризиком для цього сценарію Нацбанк називає затягування війни та її ескалацію, оцінюючи його можливість від 25% до 50%. З такою ж ймовірністю Нацбанк допускає такі ризики, як посилену еміграцію та енергоризики проходження зими, а також припинення транзиту газу. Однак ступінь впливу перших двох помірний, а припинення транзиту, що передбачається в 20 млрд куб. м на рік, – слабка.
НБУ також називає серед сильних за впливом ризиків базового сценарію розбалансування державних фінансів (низькі ставки по ОВДП, заморозка тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, триваліша емісія), проте його ймовірність нижча – 15-25%.
До помірних за впливом на базовий макропрогноз ризиків віднесено припинення роботи зернового коридору та непідписання програми з МВФ, проте їхню ймовірність у Нацбанку оцінюють відповідно у 15-25% і менше 15%.
Є у звіті і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, який може сильно вплинути та покращити макропрогноз, проте його ймовірність центробанк оцінює нижче 15%.
