Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ ArcelorMittal Кривий Ріг (АМКР, Дніпропетровська обл.) після короткочасної зупинки відновлює роботу свого гірничого департаменту.
Згідно з пресрелізом підприємства у вівторок, знову запрацював один із двох кар’єрів підприємства, а також дві фабрики – дробильна та рудо-збагачувальна.
Нагадується, що з 1 серпня видобуток руди планували припинити на три місяці. Однак гірничо-збагачувальний комплекс почав працювати раніше завдяки тому, що у вересні вдалося експортувати додатковий обсяг залізорудного концентрату (50 тис. тонн) до Польщі. Наступний запуск у роботу ще одного кар’єру, дробильного та рудо-збагачувального обладнання залежить від обсягів споживання концентрату металургійним виробництвом АМКР та експортних можливостей, зазначається у пресрелізі.
Як повідомив заступник генерального директора з виробництва гірничого департаменту АМКР Володимир Теслюк, рестарт гірничо-збагачувальних операцій – хороша новина і для держави, і для міста, і для всіх працівників, які повернуться на свої робочі місця.
“Протягом вимушеної паузи в роботі ГЗК наші гірники виконали великий обсяг ремонтних та очисних робіт, які неможливо реалізувати в умовах працюючого обладнання. Крім того, продовжували реалізовувати ключовий інвестпроєкт для забезпечення подальшого видобутку руди – транспортували розкривну та невикористану породу з кар’єрів для будівництва нового хвостосховища. “Третя карта”, – пояснив топменеджер, якого цитує пресслужба.
Він наголосив, що “АМКР не зупинити”: “Ми впроваджуємо новітні технології, видобуваємо та збагачуємо руду, виробляємо сталь та підтримуємо економіку України в ці часи найважчих випробувань”.
Пресслужба уточнює, що з початку поточного року і до серпня видобуток руди не припинявся. Своєчасна переорієнтація експорту концентрату допомогла свого часу утримати на плаву весь комбінат. Проте влітку на європейських ринках попит на концентрат та металопродукцію різко знизився, при цьому традиційні ринки все ще недосяжні для АМКР через блокування українських портів. Витрати на логістику для підприємства підвищилися вп’ятеро. Цей комплекс чинників і призвів до тимчасової паузи у роботі ГЗК та скорочення витрат підприємства.
У свою чергу, компанія докладає максимум зусиль для збереження трудового колективу, забезпечення рівня соціальної підтримки. Крім іншого, працівники, які перебували у простої у зв’язку з обмеженням діяльності підприємства, отримували 2/3 зарплати. З липня переважна частина колективу, включно з менеджментом та працівниками-іноземцями, працює на 2/3 навантаження.
ArcelorMittal Кривий Ріг – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” та низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Фондові індекси найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР) переважно опускаються під час торгів у середу, виняток становить японський індикатор.
Гонконгський індекс Hang Seng до 8.23 КВ знизився на 1,5%. Китайський індикатор Shanghai Composite зменшився на 0,8%.
Як повідомлялося, Державне статистичне управління (ДСУ) КНР раніше цього тижня несподівано відклало публікацію даних про ВВП за третій квартал, заплановану на вівторок. Це посилило невизначеність щодо прогнозу китайської економіки, пише Trading Economics.
У лідерах падіння у Гонконгу знаходяться акції біофармацевтичної компанії Wuxi Biologics (Cayman) Inc. (-6,3%), девелопера New World Development Co. Ltd. (-5,6%) та виробника спортивних товарів Li Ning Co. Ltd. (-4,8%).
Акції інтернет-рітейлера Alibaba (SPB: BABA) дешевшають на 2,8%.
Значення японського індексу Nikkei 225 збільшилось на 0,5%.
Лідерами зростання серед компонентів індексу виступають акції технологічної SoftBank Group (+3,7%) та виробників електроенергії Tokyo Electric Power Co. Holdings Inc. (+2,9%) та Kansai Electric Power Co. Inc. (+2,5%).
Ціна паперів рітейлера одягу Fast Retailing зросла на 1,3%, виробника споживчої електроніки Sony Group – на 0,5%.
Південнокорейський індекс Kospi знизився на 0,1%.
Ринкова вартість одного із найбільших у світі виробників чіпів Samsung Electronics Co. зменшилася на 1,2%, автовиробника Hyundai Motor – збільшилася на 0,3%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 знизився на 0,3%.
Акції найбільших гірничодобувних компаній світу BHP Group та Rio Tinto подешевшали на 1% та 0,3% відповідно.
Президент України Володимир Зеленський призначив Мирослава Кастрана послом України у Словаччині.
Відповідний указ від 18 жовтня опубліковано на сайті глави держави.
Іншим указом президент призначив Сергія Саєнка послом України у Королівстві Марокко.
Ціни на нафту зростають після падіння до мінімуму більш як за два тижні на повідомленнях про те, що США планують продати додаткові барелі нафти зі стратегічного резерву.
Вартість грудневих ф’ючерсів на Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:10 КВ середи становить $90,52 за барель, що на $0,49 (0,54%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок ці контракти знизилися на $1,59 (1,7%), до $90,03 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на листопад на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася на цей час на $0,88 (1,06%), до $83,7 за барель. На час закриття попередніх торгів вартість цих контрактів опустилася на $2,64 (3,1%), до $82,82 за барель.
Президент США Джо Байден у середу оголосить про продаж додаткових 15 млн барелів нафти зі стратегічного нафтового резерву країни у відповідь на дії ОПЕК+ із скорочення нафтовидобутку на 2 млн б/д з листопада, написало інформагентство Associated Press з посиланням на високопосадовців в адміністрації американського президента. .
Крім того, як очікується, президент повідомить, що може ухвалити аналогічне рішення неодноразово цієї зими. Ці заходи спрямовані на приборкання зростання нафтових цін у світі. Про план продажу енергоресурсу із резерву було оголошено у березні, і він був розрахований на півроку. Усього планувалося вивільнити 180 млн барелів.
На даний момент стратегічний нафтовий резерв США знаходиться на мінімальному з 1984 року рівні, що становить близько 400 млн. барелів нафти, пише Associated Press.
У той же час, потенціал до зростання на нафтовому ринку зберігається через занепокоєння трейдерів з приводу пропозиції. “Ми продовжуємо вбачати низку можливостей для короткострокового підйому (цін на нафту – ІФ), оскільки ембарго ЄС на постачання енергоресурсу з РФ набирає чинності в грудні, а країни G7 продовжують працювати над стелею цін на російську нафту”, – зазначили аналітики Fitch Solutions.
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.), що входить до структури холдингу “Основа”, у січні-вересні 2022 року збільшив обсяги виробництва на 23,2% порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 373,24 млн грн.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, таким чином, за підсумками дев’яти місяців комбінат ще трохи сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за сім місяців він становив – 35%, вісім – 30%). )
У натуральному вираженні стабільну позитивну динаміку продовжує утримувати виробництво гофроящиків, збільшившись на третину – до 14,4 млн кв. м. При цьому випуск тарного картону (включно з папіром для гофрування) скоротився на 13% – до 9,9 тис. тонн.
Водночас зберігається суттєве скорочення випуску паперу – на 39,7% до 3 тис. тонн.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, всього в січні-вересні з урахуванням того, що низка підприємств галузі або зруйнована, або отримала пошкодження або знаходиться на окупованій території, випуск паперу та картону в Україні скоротився на 43,7% до січня-вересня. -2021 – до 376,137 тис. тонн, гофротари – на 41,7%, до 323 млн кв. м.
При цьому найбільший український виробник гофротари – Рубіжанський КТК отримав руйнування та зупинився, але його дочірнє підприємство у Київській області – Трипільський пакувальний комбінат продовжує працювати. За даними “УкрПапір”, за дев’ять місяців він випустив продукцію на 1,53 млрд грн, а гофротари вироблено 89,8 млн кв. м (другий показник після Київського КПК).
ЖЦПК припиняв виробництво з початком військової агресії Росії, але у березні виробництво було відновлено.
За даними асоціації, ще один комбінат у структурі холдингу “Основа” – Ізмаїльський целюлозно-картонний (Одеська обл.) у січні-вересні збільшив обсяг товарної продукції на 6,1% – до 169,2 млн. грн. У натуральному вираженні випуск тарного картону скоротився майже на третину до 5,9 тис. тонн, гофротари на 43,6%, до 8,7 млн. кв. м.
Колишнього народного депутата України затримано за підозрою у пропозиції хабара у сумі EUR22 млн міському голові Дніпра за можливість будувати метро у цьому місті, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).
“18 жовтня 2022 року під процесуальним керівництвом прокурорів САП детективами НАБУ затримано народного депутата України VIII скликання за підозрою у пропозиції надання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі”, – йдеться у повідомленні САП на сторінці у “Фейсбук” каналі у вівторок.
За інформацією прокуратури, встановлено, що у жовтні 2022 року колишній народний обранець висловив пропозицію про надання 22 млн євро неправомірної вигоди міському голові міста Дніпра за вчинення ним дій, спрямованих на сприяння ув’язненню Європейським банком реконструкції та розвитку з підконтрольною колишньому народному депутату України групою підприємств з будівництва метрополітену у Дніпрі поза конкурсною процедурою.
“Наразі колишнього народного депутата України затримано у порядку ст. 208 КПК України. Вирішується питання про повідомлення зазначеної особи про підозру і, відповідно, обрання запобіжного заходу”, – наголошується в повідомленні.
У ньому не зазначається ім’я колишнього народного депутата.
Як стало відомо агентству “Інтерфакс-Україна”, йдеться про Максима Микитаса.
