Міжнародна макрофінансова допомога Україні (прогноз до 2025 року в млрд дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Посли країн-членів Європейського союзу затвердили виділення 5 млрд євро військової допомоги для України в рамках європейського Фонду миру.
Відповідне рішення ухвалили в середу в Брюсселі в рамках засідання Комітету постійних представників, повідомляє бельгійське головування на своїй сторінці в соцмережі Х.
“Угода! Посли ЄС у принципі погодилися на реформу Європейського фонду миру, щоб підтримати Україну бюджетом у 5 мільярдів євро на 2024 рік. Європейський союз, як і раніше, сповнений рішучості надати довгострокову підтримку Україні та гарантувати, що країна отримає військову техніку, необхідну їй для самозахисту”, – повідомило головування.
Європейському Союзу потрібно подумати про скорочення доступу на європейський ринок цукру з третіх країн хоча б на 10%, тоді для українського цукру в ЄС було б місце, що не дало б змоги цьому ринку зруйнуватися, повідомив директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі Рафал Страхота в програмі “Між Брюсселем і Києвом” на farmer.pl.
“Європейський Союз відкрив ринок в останні роки. Він підписав низку торговельних угод з різними третіми країнами. Я знаю, що це складно, але якби ми скоротили доступ на ринок Євросоюзу хоча б на десяток відсотків, для українського цукру було б достатньо місця, і водночас це не зруйнувало б ринок ЄС”, – сказав він.
Директор галузевої асоціації зазначив, що ніхто в Європейському Союзі не торкнувся цієї теми.
Страхота нагадав, що в Європейській Комісії розробляється постанова про захисні заходи, яка передбачає введення ліміту на імпорт цукру з України з урахуванням експортних даних, які базуються на 2022-2023 роках. Якщо брати ці дані, за підрахунками Страхоти, Україні дозволять поставляти до Польщі 320 тис. тонн цукру на рік.
“Це занадто багато”, – констатував він.
За даними Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі, у 2023-2024 році структура імпорту Польщею цукру мала такий вигляд: 32% припадає на частку України, 23% – на Бразилію, 9% – на Есватіні, по 7% – на Маврикій і Колумбію, 18% – на інші країни.
Водночас Польща 2023 року виростила 2,34 млн тонн цукрових буряків завдяки розширенню виробничих площ під ними, які склали 265 тис. га. Середня врожайність буряків склала близько 64 тонни/га, при цьому різниця в урожайності між окремими регіонами була дуже великою. У Польщі торік буряки вирощували понад 26 тис. осіб.
“При цьому з жовтня по грудень 2023 року середні ціни на цукор у Польщі знизилися на 12%, а за умови розфасовки в упаковки по 1 кг, то падіння цін перевищило 20%”,- повідомив директор галузевої асоціації.
Страхота висловив занепокоєння, що до набрання чинності автономними торговельними заходами (АТМ) у червні 2024 року на польському ринку може виникнути проблема через український цукор.
“Ми побоюємося, що до цього часу з України може надійти багато цукру. Нагадаю, акція завершилася (сезон цукроваріння – ІФ-У) і цукор вироблено. Він знаходиться на складах, і фактично на цих складах ще залишилося близько 600 тис. цукру, які легко можуть потрапити до Євросоюзу”, – наголосив Страхота.
Він нагадав, що 2023 року в Україні було засіяно близько 250 тис. га цукрових буряків, вироблено близько 1,8 млн тонн цукру. Внутрішнє споживання становить менше ніж 1 млн тонн, тому експортний потенціал становить 800 тис. тонн.
“За перші три місяці поточного маркетингового року в ЄС увійшло близько 200 тис. тонн цукру з України”, – повідомив експерт.
Видання навело дані, згідно з якими Україна поставила до Польщі 2021 року 17,777 тис. тонн цукру, 2022 року – 15,278 тис. тонн, а 2023 року він сягнув 468,97 тис. тонн.
“На карту поставлено долю продовження лібералізації торгівлі ЄС з Україною ще на рік, тобто до червня 2025 року, за умови обмеження імпорту цукру з цієї країни, але в цьому разі за еталонні взято середні показники 2022 і 2023 років, коли імпорт цієї сировини з України був величезним”, – висловив жаль директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі та додав, що країна просить Європейську Комісію, Європейський парламент і Європейський Союз використати для розрахунку допустимого імпорту цукру обсяги поставок за 2021-2022 роки.
АТ “Черкаський автобус” завершив 2023 рік із чистим прибутком 182,44 млн грн, що у 2,8 раза перевищує аналогічний показник 2022 року, випливає з інформації до порядку денного загальних зборів акціонерів АТ за підсумками 2021-2023 років.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення зборів, наміченим на 17 квітня, акціонери мають намір залишити отриманий прибуток у розпорядженні товариства. Отриманий у 2022 році чистий прибуток у розмірі 65,019 млн грн і за 2021 рік – 22,84 млн грн також планують залишити в розпорядженні товариства.
Збори також мають намір затвердити плановий показник чистого прибутку на 2024 рік у розмірі 52,72 млн грн.
За даними “Черкаського автобуса”, на початок поточного року його нерозподілений прибуток становив 151,3 млн грн, тоді як у 2022 і 2021 роках непокритий збиток становив відповідно 22,6 млн грн і 88,9 млн грн.
Згідно з порядком денним, акціонери товариства мають намір, зокрема, затвердити звіт наглядової ради за 2021-2023 роки, заходи щодо поліпшення фінансового стану АТ у 2024 році та збереження виробничих потужностей.
Крім того, планується ввести посаду корпоративного секретаря, виключити ревізійну комісію з органів АТ, переобрати склад наглядової ради.
За інформацією підприємства, у 2023 році його активи зросли на 53,6% – до 805,12 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість – майже вдвічі, до 342 млн грн, запаси збільшилися на 43,8%, до 377,22 млн грн.
Компанія наростила поточні зобов’язання на 34,8% до 2022 року – до 358,8 млн грн, довгострокові зросли незначно – до 116,9 млн грн.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу Ataman (зокрема шкільні), а також іншу колісну техніку на агрегатах японської Isuzu.
Як повідомлялося, завод планував інвестувати 200 млн грн у випуск автобусів більшого класу.
За даними ресурсу Clarity-project, у 2023 році компанія збільшила чистий дохід удвічі до 2022 року, до 1 млрд 725,8 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2023 року, керівник бізнесу “Ісудзу-Атаман Україна” Олександр Дорош володіє 42,2883% акцій АТ “Черкаський автобус”, три фізособи, зокрема й багаторічний голова правління Віталій Раабе, володіють по 7,9275% кожна, ще дві – відповідно 5,3999% і 8,2498%.
Статутний капітал АТ – 162,97 млн грн.
“Інтергал-Буд” отримав сертифікати про введення в експлуатацію першого будинку ЖК CITY HUB і десятого в ЖК “Нивки-Парк”, повідомила пресслужба компанії.
Згідно з даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у введених в експлуатацію першому будинку ЖК CITY HUB – 255 квартир, у будинку №10 ЖК “Нивки-Сіті” – 283 квартири.
В “Інтергал-Буд” нагадують, що сертифікат про завершення будівництва є підставою для участі об’єкта в держпрограмах “єОселя” та “єВідновлення”.
CITY HUB – проєкт бізнес-класу, розташований у Солом’янському районі столиці, на вул. Мокра (б.Кудряшова), 8-10. Житловий комплекс матиме два будинки, які об’єднані стилобатом, під яким розташований великий автопаркінг на 300 машиномісць.
ЖК “Нивки-Парк” на пр.Берестейському, 67 – проєкт комфорт-класу, 12 житлових будинків висотністю 12, 16-17 поверхів, загалом 2931 квартира. У складі комплексу підземний паркінг на 580 машиномісць.
Будівельна компанія “Інтергал-Буд” працює на ринку житлової нерухомості з 2003 року. Компанія побудувала 170 будинків, на етапі реалізації 20 житлових об’єктів. Загальна площа проєктів становить 4,6 млн кв. м.
За чотири місяці опалювального періоду 2023-2024 років обсяги споживання електроенергії українською промисловістю становили близько 9,38 млрд кВт-год, що на 23% більше, ніж спожито в листопаді-лютому 2022-2023 років (7,61 млрд кВт-год).
“Завдяки стабільній роботі енергосистеми українська промисловість під час опалювального сезону збільшила споживання е/е на 23%”, – повідомило Міністерство енергетики України в середу.
При цьому в листопаді 2023 року зростання становило до аналогічного періоду попереднього року 25,75%, грудні – 37,56%, січні 2024 року – 27,58%, лютому – 6,17%.
“Розвиток промисловості та економіки неможливий без стабільної роботи енергосистеми. Це забезпечено насамперед завдяки масштабним ремонтам в енергетиці, які триватимуть і надалі, та нашими військовими, які захищають інфраструктуру від ворожих атак”, – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.
За вказаний період також збільшилися майже на 12% обсяги споживання е/е населенням – 12,64 млрд кВт-год проти 11,3 млрд кВт-год.
За даними Міненерго, загалом за листопад-лютий 2023/2024 років українські енергогенерувальні підприємства виробили понад 41,53 млрд кВт-год е/е, що на 16% перевищує обсяг виробництва за аналогічний період осінньо-зимового періоду (ОЗП) 2022/2023 років.
Більше половини цієї е/е виробили українські АЕС – 22,17 млрд кВт-год, що на 22% більше, ніж за чотири місяці попереднього ОЗП.
При цьому ГЕС збільшили виробництво е/е на 7,5% – до 4,16 млрд кВт-год, ТЕС – 10% – до 13 млрд кВт-год і ВДЕ – 25% – до 2,03 млрд кВт-год.
