Словосполучення “молдавська мова” буде замінено на “румунську мову” в текстах усіх молдавських законів і нормативних актів, зокрема в Конституції Молдови. Відповідний закон “Про виконання міркувань деяких постанов Конституційного суду (КС)” ухвалив у четвер у другому, остаточному читанні парламент Молдови.
Автори посилаються на три постанови КС, зокрема від 5 грудня 2013 року. З огляду на те, що “акти КС, якими дають тлумачення конституційним текстам, мають силу закону і є обов’язковими”, автори пропонують у тексті законів слова “молдавська мова” замінити словами “румунська мова”.
“З метою виконання цього закону в 30-денний термін із дня набрання ним чинності Агентству правових інформаційних ресурсів забезпечити в Державному реєстрі правових актів внесення змін, що випливають із цього закону, до всього законодавства Республіки Молдова, зокрема до Конституції”, – ідеться в документі.
За ухвалення закону проголосували депутати парламентської більшості партії “Дія і солідарність” (PAS), а також незалежний депутат Гаїк Вартанян, який вийшов із Партії соціалістів і приєднався до руху національної альтернативи (MAN), який очолює мер Кишинева Іон Чебан.
Законопроєкт викликав критику з боку опозиційного Блоку комуністів і соціалістів. Депутати БКС під час голосування в парламенті вивісили кілька банерів на своїй трибуні. Раніше вони заявили, що в разі ухвалення закону звернуться до Конституційного суду, щоб його оскаржити.
Згідно з Конституцією, поправки до Основного закону можуть бути затверджені “двома третинами голосів депутатів” “не раніше ніж через шість місяців після реєстрації відповідного законопроєкту і тільки з позитивним висновком КС”. Також згідно з Конституцією, “Конституція не може бути переглянута під час надзвичайного, облогового і воєнного стану”.
Зі свого боку автори законопроєкту в особі групи депутатів PAS вважають, що йдеться про “технічне виконання” рішень Конституційного суду, а не про поправку до Конституції.
До теперішнього часу, згідно зі статтею 13 Конституції Молдови, державною мовою Республіки Молдова була “молдавська мова, що функціонує на основі латинської графіки”. Тим часом Академія наук Молдови визнала, що правильною назвою мови є “румунська”. Румунську мову викладають у всіх школах і навчальних закладах Молдови з 1992 року.
Українські підприємства в січні-лютому поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $17,466 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в четвер, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 39,7% – до $14,150 млн.
У лютому імпортовано міді на $11,096 млн, експортовано – на $7,743 млн.
Крім того, Україна в січні-лютому 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього на 95,3% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $1,156 млн (у лютому – $844 тис.), алюмінію та виробів із нього – на 81,6%, до $14,373 млн (у лютому – $7,596 млн). Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 89,9% – до $204 тис. (у лютому – $173 тис.), імпорт олова та виробів із нього на 8,5%, до $544 тис. (у лютому – $371 тис.), а також знизила цинку та цинкових виробів – на 72,6%, до $4,117 млн (у лютому – $1,879 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші два місяці 2023 року зріс у 2,4 раза порівняно зі порівнянним періодом роком раніше – до $53,512 млн (у лютому – $26,983 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 50,4% – до $3,023 млн (у лютому – $1,391 млн), нікелю та виробів становив $92 тис. (у лютому – $89 тис.), тоді як у січні-лютому-2022 він був $875 тис.
Експорт цинку за два місяці поточного року становив $24 тис. (у лютому – $23 тис.), тоді як у січні-лютому-2022 він становив $402 тис. Експорт олова та виробів становив $18 тис. (у лютому – $1 тис.) проти $33 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, їхній експорт знизився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Деблокада українських портів дала б змогу наростити валютну виручку від експорту продукції, за мінімальними оцінками, на $20 млрд, вважає керівник проектного офісу генерального директора “Метінвесту” Олександр Водовіз.
“Ми збираємо крихти зі столу, але не бачимо великого пирога”, – сказав Водовіз на Саміті експортерів від Forbes.
Водовіз закликав ставити питання про деблокаду портів на зустрічах з ООН. “У цьому напрямку є певний рух, але цього недостатньо”, – додав він.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Команда Picodi.com дізналася вартість квитків на громадський транспорт в 45 великих містах світу і порівняла ці витрати із заробітною платою.
В рамках дослідження бралася до уваги вартість проїзних квитків на одну поїздку та на один місяць, які дозволяють користуватися громадським транспортом в межах міста без обмежень.
У трьох з 45 міст міжнародного рейтингу громадський транспорт для мешканців абсолютно безкоштовний: Люксембург, столиця Естонії — Таллінн, а також столиця Мальти — Валлетта.
Серед інших міст рейтингу найвищі ціни на разові проїзні квитки зафіксовані в Лондоні (5,19 $), Цюріху (4,75 $) і Осло (3,91 $). У свою чергу найдорожчі місячні проїзні — в Лондоні (271 $), Мельбурні (190 $) і Дубліні (166 $). Для порівняння: в Києві місячний проїзний квиток коштує 35 $ (1 300 ₴).
Однак при зіставленні вартості безлімітного проїзного на місяць із заробітною платою, в найменш вигідному становищі опинилися мешканці Сан-Паулу. У цьому місті місячний проїзний на всі види громадського транспорту становить 14,3% від зарплати.Друге і третє місце в рейтингу співвідношення цін до заробітку займають Стамбул (7,5% від зарплати) і Лондон (7,5%).
Київ в цьому рейтингу займає 4-е місце: місячний проїзний на всі види громадського транспорту (крім міської електрички) вартістю 1 300 гривень становить 7% від зарплати (після вирахування податків). У Берліні це співвідношення дорівнює 1%, у Варшаві — 1,8%, у Вільнюсі — 2,4%, а в Ризі — 4,7%.
Також ми дізналися вартість проїзду в адміністративних центрах України.
Лідером українського рейтингу став Харків, де зараз міський транспорт є безкоштовним. Серед інших українських міст, що потрапили в наш рейтинг, тільки в 14 є проїзні абонементи на місяць. Найдорожчий місячний проїзний в Києві — 1 300 ₴. Слідом йдуть Севастополь і Полтава, де проїзні на місяць коштують 1 166 ₴ і 1 020 ₴ відповідно. До 300 гривень обійдуться проїзні в Хмельницькому (260 ₴), Львові (230 ₴) і Житомирі (180 ₴).
Рейтинг базується на порівнянні цін квитків на одну поїздку та вартості проїзних на місяць станом на березень 2023 року відповідно до діючих тарифів відповідальних за громадський транспорт підприємств. Дані про середню зарплату в містах, що згадувалися в рейтингу, взяті з сайту numbeo.com. При конвертації валют використовувався середній курс згідно Google Finance станом на лютий 2023 року.
Включені до рейтингу проїзні квитки на місяць дають право на здійснення необмеженої кількості поїздок на всіх видах громадського транспорту в межах даного міста. В якості вартості квитків була використана найбільш вигідна для пасажирів ціна (наприклад, квиток, куплений через мобільний застосунок, але без урахування вартості самого проїзного).
З дослідження були виключені мегаполіси, в яких за один вид транспорту відповідає кілька транспортних компаній, що встановлюють різну вартість проїзду (Бангкок, Джакарта, Пекін, Токіо та інші). До міжнародного рейтингу також не потрапили міста, в яких немає можливості придбати місячний квиток.
Повний перелік міст та перевізників, включених до рейтингу, доступний за посиланням.
Ви можете вільно використовувати представлену в дослідженні інфографіку, а також поширювати його результати та висновки в комерційних і некомерційних цілях із зазначенням авторів (Picodi.com) та з посиланням на цю інтернет-сторінку. Якщо у вас виникнуть питання, пишіть, будь ласка, на research@picodi.com.