1 квітня 2023 року в м. Києві відбудеться VIІ-й Всеукраїнський Дегустаційний Конкурс «Сорт і теруар. Мікровиноробство. Незламні.»
Організатори Конкурсу: Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє;
Асоціація кавістів України; Перша в Україні Школа сомельє «Майстер-клас» (з 2000 р.).
Генеральний Інформаційний Партнер: Журнал «DRINKS», медіа-холдинг «DRINKS+»,
Інформаційні Партнери : «Клуб Експертів», «Київ дипломатичний».
Пропонуємо Вам взяти участь в даному Конкурсі, що дасть можливість презентувати свої вина, порівняти їх з винами своїх колег, зрозуміти, на що звернути увагу, враховуючи місце вина в рейтингу Конкурсу, отримати сильну інформаційну підтримку і рекламу свого вина через наших
Інформаційних Партнерів. Вперше в Конкурсі беруть участь винні дистиляти.
Задачі Конкурсу – підтвердження впливу теруару на характер вин України, визначення кращих вин та дистилятів в своїх номінаціях шляхом професійної «сліпої» дегустації, підкреслення важливої ролі мікровиноробства України сьогодні.
Конкурс буде проходити з метою:
Вина «Абсолютного Переможця Конкурсу», «Кращий дистилят» і «Переможці номінацій Конкурсу» будуть презентовані в листопаді 2023 г. в готелі «InterContinental» (м. Київ) на VIII Міжнародному Форумі виноробів і сомельє.
http://www.sommelier.in.ua/spip.php?rubrique42
http://wines.org.ua/klub-ekspertov/
http://wines.org.ua/video-prezentacii/
https://wines.org.ua/vseukrainskij-degustacijnij-konkurs-sort-ta-terruar/
В журі Конкурсу війдуть представники Учасників, кращі сомельє та кавісти України, спеціалісти галузі , представники ЗМІ, зарубіжні колеги.
Президент журі Конкурсу – доктор Рікардо Ф. Нуньєс.
Акцентуємо Вашу увагу, що Дегустаційний конкурс « Сорт і теруар » в такому форматі буде проходити в Україні вже в 7-й раз. Детальніше на наших сайтах:
http://www.sommelier.in.ua/spip.php?rubrique112
http://sommelier.in.ua/spip.php?article735
http://www.sommelier.in.ua/spip.php?article723
Саме такий оригінальний і високо професійний формат проведення Конкурсу є єдиний в Україні – оцінюються вина та дистиляти тільки від малих виробників (крафтове виробництво), кожен учасник може стати членом журі, поспілкуватися з професіоналами галузі, побачити результати дегустації в підсумкових таблицях журі відразу після підведення підсумків дегустації.
Президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє – Наталія Благополучна
Open4business – інформаційний партнер
Об’єднання Укрсадвинпром – організаційний партнер
Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (ЖЦПК, Львівська обл.) у січні-лютому випустив продукцію на 94,1 млн грн, що на 57,9% більше за аналогічний показник двох місяців 2022 року.
Згідно зі статистичними даними, наданими агентству “Інтерфакс-Україна” асоціацією “УкрПапір”, у натуральному виразі більш ніж удвічі збільшився випуск гофротари – до 3,5 млн кв. м.
Крім того, комбінат випустив 2,35 тис. тонн тарного картону (у 2,1 раза більше) і 0,72 тис. тонн паперу (на 55,4% більше).
ЖЦБК має у своєму розпорядженні потужності паперового виробництва (папір-основа для гофрування, картон-лайнер, обкладочний папір) 43 тис. тонн на рік, картонного виробництва – 50 тис. тонн, гофрокартону та гофроупаковки – 120 млн кв. м, литої тари (лоток для 30 шт. яєць) – 72 млн шт. на рік.
Як повідомлялося, цього року комбінат розпочав виробництво нового в галузі виду офісного паперу графічного призначення з переробленої макулатури.
Як повідомлялося з посиланням на дані асоціації, загалом у січні-лютому випуск паперу та картону в Україні основними підприємствами галузі скоротився на 15% до аналогічного майже довоєнного періоду 2022 року – до 87,31 тис. тонн, а картонних ящиків – лише на 0,6%, до 78,5 млн кв. м.
Жидачівський ЦБК 2022 року випустив товарну продукцію на 510,8 млн грн, що на 23,1% більше, ніж роком раніше, Ізмаїльський ЦКК – на 235,7 млн грн (на 2,6% менше).
Уряд Данії 2023 року створить Фонд у розмірі 7 млрд данських крон DKK ($1,01 млрд) для військової, цивільної та бізнес-допомоги Україні, повідомляє уряд Данії.
“Ситуація в Україні надзвичайно серйозна, і потреба в значній підтримці є гострою. Боротьба України за свободу – це боротьба за демократичні цінності та суспільство. Тому уряд об’єднав зусилля з переважною більшістю в данському парламенті, щоб створити фонд у розмірі близько 7 млрд DKK у 2023 році”, – повідомило міністерства фінансів Данії на офіційному сайті в середу.
Як уточнюється в повідомленні, крім того, на 2024-2027 рр. виділено кошти для фінансування заміни, пов’язаної з військовими внесками, зробленими у 2022 і 2023 рр.
Як повідомляється, Фонд складатиметься з трьох частин.
Перша. Військова підтримка у вигляді зброї, іншої військової техніки та навчання персоналу – близько 5,4 мільярда DKK у 2023 році.
Друга частина. Цивільна підтримка, спрямована на гострі гуманітарні проблеми, а також на довгострокову реконструкцію – 1,2 мільярда DKK.
Третя частина. Підтримка бізнес-ініціатив, які дають данським компаніям можливість зробити внесок у відновлення України – 0,4 мільярда DKK.
Коментуючи подію, міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен заявив: “Українці борються не лише за власну свободу, а й за безпеку всієї Європи. З цим фондом ми виводимо підтримку України Данією на новий рівень. Не в останню чергу це стосується бізнес-сфери. Данські компанії можуть постачати багато чого з того, чого не вистачає Україні, наприклад, питну воду, централізоване опалення та продукти харчування”.
Як повідомляється, МЗС Данії має намір помножити зусилля “для допомоги датським компаніям у виході на український ринок і виділити більше коштів на створення кращих умов для ризикованих інвестицій датських компаній в Україні. Це гарна новина як для українського, так і для данського бізнесу”.
Президент України Володимир Зеленський подякував Данії за заснування Фонду підтримки України.
“Щиро вдячний парламенту Данії, прем’єр-міністру та уряду за заснування Фонду підтримки України. Понад $1 млрд на військову, гуманітарну та економічну допомогу Україні – це запорука наближення нашої спільної перемоги над агресором і повернення миру в Європу!” – написав він у середу в “Твіттер”.
Ціни на нафту підвищуються в середу після падіння напередодні до мінімумів з грудня минулого року на збільшених побоюваннях рецесії в США внаслідок проблем у банківському секторі.
Вартість травневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:05 кв становить $78,52 барель, що на $1,07 (1,38%) вище від ціни на закриття попередньої сесії. У вівторок ці контракти подешевшали на $3,32 (4,1%), до $77,45 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) піднялася до цього часу на $1,09 (1,52%), до $72,42 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів знизилася на $3,47 (4,6%), до $71,33 за барель.
Ф’ючерси як на Brent, так і на WTI закрилися у вівторок на мінімумах з 9 грудня.
“Нафтовий ринок поводиться так, ніби рецесія в економіці неминуча, – зазначає аналітик Price Futures Group Філ Флінн, слова якого наводить Market Wach. – З урахуванням сигналів збільшення попиту в Китаї і відкату долара США, можна було б очікувати, що нафта витримає всі ці економічні потрясіння”.
ОПЕК у вівторок зберегла прогноз зростання світового попиту на нафту у 2023 році на рівні 2,3 млн б/д. Організація трохи підвищила прогнози для перших трьох кварталів 2023 року і знизила для четвертого.
Як ідеться в щомісячному звіті, активніше зростання попиту в Китаї компенсує спад у США та Європі.
У середу Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) оприлюднить свій огляд.
Уряд України скасував необхідність отримання узгодження Держрезерву при видачі Міністерством економіки ліцензій на імпорт в Україну цукру-сирцю з тростини в межах тарифної квоти.
Відповідне рішення в рамках дерегуляції економіки уряд ухвалив на засіданні у вівторок, передає Мінекономіки з посиланням на слова віце-прем’єра – голови Мінцифри Михайла Федорова.
Попередньо питання оптимізації видачі цього погодження розглядалося Міжвідомчою робочою групою з прискореного перегляду інструментів держрегулювання господарської діяльності під головуванням його та першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Як повідомлялося, Міжвідомча робоча група з прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності створена рішенням уряду 13 січня 2023 року з метою спрощення регуляторного середовища для бізнесу.
Кабінет міністрів погодив звільнення голів Луганської, Одеської та Хмельницької обласної державної адміністрації.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок.
Зокрема, уряд схвалив проєкти указу президента про звільнення Сергія Гайдая з посади голови Луганської обласної військової адміністрації, Максима Марченка Максим – з посади голови Одеської обласної державної адміністрації та Сергія Гамалія – з посади голови Хмельницької обласної державної адміністрації.
