Фаза викликаної війною психологічної мобілізації українців продовжується, суб’єктивна оцінка психологічного стану є досить високою, свідчать результати дослідження організованого благодійним фондом “Майнді”.
Такого висновку дійшли автори дослідження “Психологічний стан населення України в умовах повномасштабної війни”, проведеного компанією Kantar Україна, повідомила на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” заступник директора Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Світлана Чуніхіна.
При цьому уточнюється, що методологію дослідження розробив Інститут соціальної та політичної психології, а фінансову підтримку надав БФ UAF Coin.
“Незважаючи на обставини війни, суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя українців досить висока – 6,7 балів із 9 можливих. Це характерно для всіх демографічних груп та регіонів, але суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя серед вимушено переміщених осіб, які продовжують перебувати в евакуації, нижча, ніж серед тих, хто не був переміщений або вже повернувся додому”, – сказала заступник директора.
Водночас, за словами Чуніхіної, “ресурсів для подальшої підтримки психологічної мобілізації у суспільстві може бракувати”.
Вона зазначила, що, згідно з даними дослідження, 40% опитаних зазнали загрози власному життю та/або були безпосередніми свідками таких загроз у зв’язку із перебуванням у зоні бойових дій та/або під обстрілами. Понад 41% громадян мають родичів чи близьких, які перебували чи перебувають у зоні бойових дій, у тому числі 16% втратили будь-кого з близьких.
“В окупації знаходилися, зазнали безпосередньої загрози насильства або були свідками таких загроз 6% респондентів. Кожен двадцятий опитуваний (5%) зазнав гіперкумулятивної травматизації – тобто пережив або став свідком усіх зазначених типів травмуючих подій: обстріли, загроза життю близьких, “, – сказала експерт.
Крім того, дослідження показало, що понад 90% опитаних мали прояви хоча б одного із симптомів посттравматичного стресового розладу, а 57% громадян перебувають у зоні ризику розвитку ПТСР.
Чуніхіна зазначила, що “попри суб’єктивну оптимістичну оцінку власного стану об’єктивні показники викликають занепокоєння”.
Так, протягом останнього місяця лише 3% респондентів отримували психологічну допомогу та ще 23% хотіли б звернутися до психолога, але поки що не реалізували це бажання.
При цьому, за словами Чуніхіної, бар’єрами для отримання психологічної підтримки для українців є звичка, зокрема, не звертатися за психологічною допомогою, а також фінансові бар’єри.
“Фінансовий бар’єр – це не сюрприз. Третина респондентів вважають, що психологічна допомога – це дорого. Близько 30% опитаних готові отримувати її лише на безоплатній основі”, – сказала вона.
У свою чергу, генеральний директор директорату медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України Олександра Машкевич повідомила, що, згідно з розрахунками МОЗ у повоєнний час з психологічними проблемами зіткнуться понад 15,7 млн українців, а 3,5 млн осіб потребуватимуть терапії та супроводу медичних фахівців – лікарів психіатрів, а близько 800 тис. українців потребуватимуть медикаментного супроводу.
Вона також зазначила, що МОЗ використовуватиме дані, отримані в ході дослідження, для розробки та розвитку програми психологічної підтримки.
“Ми в МОЗ проводимо глибинний аудит системи – скільки у нас є фахівці з психологічної допомоги, це і лікарі психіатри, і психологи. Ми проводимо аудит за методиками, за якими в Україні працюють психологи, щоб надалі стандартизувати ці методики”, – сказала вона. .
Крім того, за словами Машкевич, МОЗ вивчає механізми включення психологічної допомоги до послуг первинки в рамках Програми медичних гарантій (ПМГ).
Захворюваність на коронавірус COVID-19 у світі за тиждень впала на 28%, смертність – на 22%, йдеться в щотижневому епідеміологічному бюлетені Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
У період з 5 по 11 вересня захворюваність на коронавірус впала у всіх регіонах світу. Найбільше зниження числа заражень спостерігалося у західній частині Тихого океану (на 36%), Африці (на 33%), соціальній та Америці (на 27%). Усього за тиждень по всьому світу було виявлено понад 3,1 млн нових випадків захворювання на COVID-19.
Кількість смертей від коронавірусу знизилася у всіх регіонах, крім Африки, де вона зросла на 10%. Найсильніше смертність знизилася в Європі (на 31%), у Південно-Східній Азії (на 25%), а також в Америці (на 22%).
Загалом у всьому світі за тиждень зафіксовано менше 11 тис. летальних випадків, пов’язаних із COVID-19.
За весь період пандемії у світі було виявлено понад 609,6 млн випадків зараження коронавірусом та понад 6,5 млн смертей від наслідків захворювання.
Українські підприємства у січні-серпні поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 61,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $41,745 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період знизився на 55,3% – до $64,143 млн.
У серпні мідь та мідні вироби імпортовано на суму $7,337 млн, експортовано – на $4,442 млн.
Крім того, Україна в січні-серпні 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 42% порівняно з січнем-серпнем-2021 – до $44,635 млн (у серпні – $7,438 млн), алюмінію та виробів з нього – на 29,7 % до $207,180 млн ($35,390 млн). При цьому знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 63,7% – до $2,249 млн ($151 тис.) Імпорт олова та виробів з нього впав на 5% – до $2,468 млн ($247 тис.), а також скоротилося ввезення цинку та цинкових виробів – на 56,2%, до $26,135 млн ($2,460 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього за вісім місяців 2022 року знизився на 36,4% порівняно з січнем-серпнем 2021 року – до $66,455 млн (у серпні – $8,798 млн), свинцю та виробів з нього на 64,3% – до $8,686 млн ($0,199 млн), нікелю та виробів – на 59,3%, до $1,339 млн ($0,073 млн).
Експорт цинку за звітний період становив $1,302 млн (у серпні експорт не здійснювався), тоді як у січні-серпні-2021 він становив $70 тис. Експорт олова та виробів у січні-серпні-2022 становив $396 тис. (у серпні – $5 тис.). ) проти $17 тис. за січень-серпень-2021.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила імпорт міді у вартісному вираженні на 59% порівняно з 2020 роком – до $183,161 млн, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс у 2,4 рази до 2020 року – до $206,390 млн.
Україна у 2021 році також наростила імпорт нікелю та виробів з нього на 45,8% порівняно з 2020 роком – до $119,154 млн, алюмінію та виробів з нього – на 30,2%, до $511,190 млн. При цьому знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 7,8% – до $8,512 млн, збільшила імпорт олова та виробів з нього на 75,2%, до $4,977 млн, а також наростила цинку та цинкових виробів – на 62,9%, до $93,635 млн.
Експорт алюмінію та виробів з нього за 2021 рік зріс на 53,9% – до $169,094 млн, свинцю та виробів з нього на 52,8% – до $38,229 млн, нікелю та виробів – на 55%, до $4,856 млн.
Експорт цинку минулого року становив $550 тис., тоді як у 2020 році він становив $69 тис. (зростання у вісім разів). Експорт олова та виробів у 2021 році становив $346 тис. проти $117 тис. за 2020 рік.
Україна в січні-серпні поточного року знизила експорт граничного чавуну в натуральному вираженні на 59,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 877,631 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період експорт чавуну в грошах скоротився на 57,8% – до $475,533 млн.
При цьому експорт здійснювався в основному в США (40,42% поставок у грошовому вираженні), Польщу (33,23%) та Туреччину (9,3%).
У січні-серпні-2022 Україна імпортувала 15 тонн чавуну з Німеччини на $25 тис., тоді як за 8 міс.-2021 імпортувала 149 тонн чавуну на $163 тис. з Німеччини (64,42%), РФ (28,22%) та Словаччини (7,36%).
Як повідомлялося, Україна в 2021 році збільшила експорт чавуну в натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 3 млн 235,772 тис. тонн, експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 78,1% – до $1 млрд 642,596 млн При цьому експорт здійснювався в основному в США (53,61% поставок у грошовому вираженні), Італію (22,08%) та Туреччину (9,74%).
За 2021 рік Україна імпортувала 185 тонн чавуну на $226 тис. із Німеччини (74,34%), РФ (20,35%) та Словаччини (5,31%), тоді як 2020 року ввезла 593 тонн на $417 тис.
Експорт автомобілів з РФ за нинішнього валютного курсу збитковий для “КАМАЗа”. Про це заявив журналістам гендиректор автовиробника Сергій Когогін у кулуарах Петербурзького міжнародного газового форуму-2022.
“Експорт за сьогоднішнього курсу дуже збитковий. Ми нашу експортну компанію поставили в умови, коли вони зобов’язані скоротити обсяг продажів на експорт, щоб не допускати складного фінансового становища компанії”, – сказав Когогін журналістам.
Водночас, за його словами, “КАМАЗ” визначив квоти постачання на кожен базовий ринок присутності. “Продаватимемо за цінами, які є для нас комерційно невигідними”, – зазначив Когогін.
Основними експортними ринками “КАМАЗа” останні роки були Казахстан, Узбекистан та В’єтнам. Минулого року компанія експортувала загалом близько 6 тис. автомобілів. На ринку РФ було продано близько 39 тисяч машин.
У середині червня Когогін говорив журналістам, що “КАМАЗ”, незважаючи на очікуване зниження виручки у 2022 р. через падіння продажів найбільш маржинальних сучасних моделей (К5), зберігає намір реалізувати за цей рік у РФ 39 тис. вантажівок. Експорт, за його оцінкою на той момент, за роком може бути на рівні 4-5 тис. машин.
Спілкуючись із журналістами на газовому форумі в Петербурзі, Когогін підтвердив намір “КАМАЗу” зберегти обсяг виробництва компанії у 2022 р. на рівні бізнес-плану початку року. При цьому раніше компанія повідомляла про зростання випуску автомобілів за підсумками 8 місяців на 5,8% до 28,6 тис. шт.
Агрохолдинг МХП у другому кварталі 2022 року отримав $20 млн чистого прибутку порівняно з $232 млн у другому кварталі 2021 року, у тому числі без урахування курсових різниць чистий прибуток знизився до $17 млн із $201 млн.
Як йдеться у звіті компанії на Лондонській фондовій біржі в середу, її виручка склала $595 млн, збільшившись на 10% порівняно з минулим роком.
Згідно з документом, на експорт припало $333 млн. доходів або 56%, тоді як у другому кварталі 2021 року – $285 млн. або 53%.
Операційний прибуток знизився на 72% – до $67 млн, а скоригований EBITDA (за вирахуванням МСФЗ 16) – до $111 млн з $277 млн у другому кварталі минулого року.
“Незважаючи на те, що МХП продовжує стикатися зі складними проблемами та перебоями в роботі, продажах та логістиці, тепер компанія змогла відновити виробництво м’яса птиці на своїх українських підприємствах майже до 100% потужності. В останні місяці були створені нові, хоч і більш складні та дорогі логістичні маршрути, і обсяги експорту зростають. Ми розраховуємо завершити збирання зернових практично на всіх наших землях у другій половині року”, – наголошується у звіті.
Згідно з ним, до кінця року МХП планується скористатися можливостями Череноморської зернової ініціативи для експорту агропродукції.
“Група зазнала значних витрат, пов’язаних з війною, після російського вторгнення 24 лютого. За період, що закінчився 30 червня 2022 року, вони склали майже $50 млн, включаючи пожертвування на підтримку спільноти, списання запасів та біологічних активів та інші витрати, пов’язані з війною” , – Вказується в документі.
Водночас матеріальні збитки об’єктам, інфраструктурі та продукції в Україні у компанії були відсутні за винятком руйнування орендованого сховища (із втратою продукції близько $6 млн) у березні та призупинення виробництва “Українського бекону” в Донецькій області, яке наразі переміщено в інші місця в Україні.
