Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті на рівні “CC”, йдеться в повідомленні агентства на його сайті.
“Підтвердження РДЕ України в іноземній валюті на рівні “CC” відображає очікування Fitch щодо подальшої реструктуризації комерційного боргу до закінчення дворічної перерви у виплатах за єврооблігаціями у вересні 2024 року”, – зазначило агентство.
Воно зазначило, що обслуговування зовнішнього суверенного боргу зросте до $7,6 млрд у 2025 році, великий дефіцит бюджету в середньостроковій перспективі збільшить і без того високий державний борг, а розподіл тягаря з комерційними кредиторами є ймовірною умовою тривалої підтримки офіційного сектора.
На думку Fitch, Україна, ймовірно, віддасть перевагу єдиній комплексній реструктуризації боргу наступного року. Однак у разі збереження невизначеності з безпекою, агентство очікує проміжного кроку у вигляді подальшого відтермінування платежів за єврооблігаціями, подібно до того як офіційні кредитори погодилися продовжити мораторій на виплати до кінця 2026 року в рамках програми EFF з Україною.
Уточнюється також, що Fitch підтвердило РДЕ “CCC-” в національній валюті. Воно пояснило, що вищий рейтинг, ніж у боргу в іноземній валюті, відображає більш серйозні перешкоди для реструктуризації боргу в національній валюті, з огляду на те, що тільки 4% належать нерезидентам, тоді як 48% – Нацбанку України і 38% – українським банкам, у т.ч. половина – держбанкам.
“Ми не бачимо значного міжнародного тиску з метою проведення реструктуризації внутрішнього боргу, зокрема через ризики для внутрішнього попиту на державний борг і довіри до банків. Тим не менш, у більш довгостроковій перспективі все ще існує значний кредитний ризик з огляду на невизначеність щодо джерел фінансування потенційно затяжної війни та значних зусиль з відновлення”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з ним, базовий сценарій Fitch передбачає, що війна триватиме до 2024 року в рамках її нинішніх широких параметрів.
“Ми вважаємо, що нині Україна має стратегічну військову перевагу, підкріплену модернізованим озброєнням, західною розвідкою і твердою рішучістю. Однак у нашому основному сценарії військової переваги недостатньо для рішучого досягнення цілей”, – вказало рейтингове агентство.
Воно додало, що також спостерігається відсутність політичних поступок, які заслуговують на довіру, які могли б стати основою для врегулювання шляхом переговорів, що може призвести до дуже затяжного конфлікту.
“У більш довгостроковій перспективі ми очікуємо, що якась форма врегулювання покладе край війні, хоча вважаємо, що заморожений конфлікт більш імовірний, ніж стійка мирна угода”, – написало Fitch.
Воно прогнозує, що ВВП зросте на 3,5% у 2023 році та на 4,0% у 2024 році після скорочення на 29% у 2022 році. На думку агентства, споживання дещо відновиться на ослабленні побоювань щодо більш широкої військової ескалації, але інвестиції, як і раніше, в пригніченому стані. Fitch вважає, що заплановані на цей рік витрати на екстрене відновлення в розмірі $14 млрд будуть недовиконані.
Агентство очікує зростання бюджетного дефіциту цього року до 17,3% ВВП з майже 16% ВВП (25% ВВП без урахування міжнародних грантів) минулого року через пов’язані з війною витрати і скорочення грантового компонента бюджетної підтримки.
“Ми очікуємо, що в середньостроковій перспективі дефіцит залишиться високим, почасти через величезні потреби в реконструкції та структурно вищі витрати на оборону, ніж до війни”, – констатується в повідомленні.
Агентство додає, що бачить велику невизначеність щодо зовнішнього фінансування після наступного року, почасти через потенційну втому донорів.
Fitch також прогнозує, що держборг зросте до 85% ВВП на кінець 2023 року і до 94% на кінець 2024 року, тоді як торік він збільшився на 30 процентних пунктів (п.п.) – до 78,5% ВВП.
На думку агентства, прив’язка долара США до гривні збережеться до 2023 року з помірним зниженням курсу до 2024 року в міру запровадження більшої гнучкості обмінного курсу та поступового послаблення валютного контролю.
Fitch також прогнозує збільшення дефіциту рахунку поточних операцій до дефіциту в 1,8% ВВП у 2023 році та 3,5% у 2024 році з профіциту в 5% у 2022 році, оскільки імпорт відновлюється швидше, ніж експорт.
“Великі кредити офіційного сектору та поступове поліпшення чистої міграції допомагають підкріпити наш прогноз збільшення міжнародних резервів до $38,9 млрд на кінець 2023 року, що еквівалентно 4,8 місяцям поточних зовнішніх платежів, що перевищує медіанне значення для всіх суверенних держав із рейтингом категорії “В”, – наголошується у звіті.
Fitch прогнозує, що інфляція знизиться до 14,5% на кінець цього року та до 12,7% у середньому у 2024 році з 15,3% на кінець травня та 26,6% минулого року. На думку агентства, облікову ставку Нацбанк опустить на 5 п.п. – до 20%, проте ризики, як і раніше, зміщені в бік підвищення, включно з наслідками руйнування Каховської греблі.
Вчасна та точна діагностика — те, з чого має починатися шлях кожного пацієнта, у якого виявили рак. Саме тому онкологічна медична спільнота приділяє стільки уваги вивченню сучасних діагностичних можливостей. Розкриває цю тему й Медична лабораторія CSD LAB.
Нещодавно відбулася конференція на тему “Рання діагностика раку передміхурової залози” для лікарської спільноти Вінничини.
Експерти CSD LAB розповіли про особливості сучасної патоморфологічної діагностики та про роль молекулярно-генетичного тестування пацієнтів з раком передміхурової залози.
Провідний лікар-патолог CSD LAB Олексій Селезньов виступив з доповіддю на тему: “Сучасна патоморфологічна діагностика раку простати у біопсійному матеріалі”, в якій розповів про сучасні стандарти та про основні особливості і нюанси дослідження біопсій простати.
Генетик та спеціаліст з NGS-тестування CSD LAB – Софія Лівшун представила доповідь “Місце HRR-тестування у проблемі раку простати” та розповіла про генетичні зміни, які лежать в розвитку раку передміхурової залози і власне про важливість застосування молекулярно-генетичного тестування, особливо в розрізі проведення генетичного скринінгу на спадковй рак передміхурової залози, котрий може допомогти пацієнтам уникнути розвитку онкологічного захворювання.
Бажаєте постійного професійного розвитку та обміну досвідом з експертами заради підвищення якості медичного сервісу в Україні – обирайте співпрацю з CSD LAB
Урожай зернових в Україні нинішнього року очікується на рівні близько 46 млн тонн, що на 5-7% менше, ніж торік, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
“Станом на сьогодні є прогноз середньозважений: очікується, що зернових буде зібрано близько 46 млн тонн. Це, на жаль, менше, ніж минулого року. Зменшення становить приблизно 5-7%”, – сказав він в ефірі національного телемарафону в понеділок.
Водночас Висоцький зазначив, що внутрішнє споживання зернових становить 18 млн тонн.
“Тому навіть збираючи 46 млн тонн, це все одно в 2,5 раза більше, ніж внутрішня необхідність, відповідно якийсь ризик для дефіциту зернових для внутрішніх цілей сьогодні відсутній”, – наголосив перший заступник міністра.
Як повідомлялося, у середині березня Мінагрополітики спрогнозувало скорочення загального валового збору зернових і зернобобових культур у сезоні 2023 року до 44,3 млн тонн проти 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе оголосив про черговий пакет військової підтримки України на суму 110 млн австралійських доларів (близько $74 млн), повідомляють місцеві ЗМІ.
До нового пакета увійдуть 70 одиниць техніки, зокрема 28 броньованих машин M113, 14 машин спеціального призначення, 28 середніх вантажівок MAN 40M і 14 причепів.
Київ також отримає значні поставки 105-мм артилерійських снарядів.
Крім того, Канберра надасть Організації Об’єднаних Націй 10 млн австралійських доларів для задоволення гуманітарних потреб України.
Прем’єр-міністр наголосив, що Австралія підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно.
Міністерство аграрної політики та продовольства повідомило про завершення посівної кампанії, прогноз посівів ярих зернових і зернобобових перевищено на 4% – 5,672 млн га.
Згідно з повідомленням на сайті міністерства, це на 8,5% менше від минулорічних показників і на 25,1% менше, ніж у довоєнному 2021 році.
Посіви соняшнику та сої становили 5,307 млн га і 1,779 млн га відповідно, що на 5,9% і 3,3% менше від березневого прогнозу. Водночас вони перевищили минулорічні, зокрема, на 12,9% по соняшнику і на 46,8% по сої.
Уточнюється, що аграрії 2023 року перевищили прогнозні показники посівів по гороху і кукурудзі на 16% і 12% відповідно, відвівши під них 139,3 тис. га і 4,043 млн га. До минулого року гороху було посіяно на 6,3% більше, тоді як кукурудзи – на 12,8% менше.
План посівів гречки поточного року перевищено на 5% – 120,7 тис. га, а до минулого року зростання становило 60,3%.
Площі під вівсом також на 2% вищі за очікувані – 150,1 тис. га, проте на 5,8% нижчі за торішні.
Трохи не вийшли на прогнозні показники аграрії по ярій пшениці, під яку відведено 280 тис. га (98% плану). Однак площі під нею на 46,5% більші, ніж 2022 року, і на 59,1% більші за довоєнний 2021 рік, оскільки озимої пшениці було посіяно значно менше.
Не виконано прогноз на поточний рік і щодо посіву ярого ячменю, під який аграрії відвели 821,9 тис. га (79% плану), що на 13,6% нижче за торішні показники. Така сама ситуація з просом, під яким зайнято 51,1 тис. га, що становило 85% плану, однак це на 3,2% вище за показник минулого року.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Наприкінці березня Мінагрополітики прогнозувало, що 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними вони зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га.
Ціни на житло в Німеччині в першому кварталі впали на 6,8% порівняно з тим самим періодом минулого року, за даними Федерального статистичного управління країни (Destatis).
Темпи зниження стали рекордними з початку відстеження цих даних у 2000 році.
Вартість будинків у січні-березні відносно попередніх трьох місяців опустилася на 3,1%.
Найімовірнішими причинами скорочення попиту з боку потенційних покупців житла є підвищення ставок за іпотечними кредитами та стабільно висока інфляція. Це, своєю чергою, спричиняє зниження цін на будинки, зазначається в повідомленні.
У семи найбільших містах країни (Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Штутгарт і Дюссельдорф) у першому кварталі вартість будинків на одну або дві сім’ї впала на 10,4% у річному вираженні, тоді як квартири подешевшали на 6,4%.
