Влада Амстердама, йдучи назустріч побажанням городян, посилює правила вживання наркотиків і алкоголю на вулицях, які давно приваблюють приїжджих свободою звичаїв.
Так, у травні в Кварталі червоних ліхтарів поза приміщеннями заборонять палити канабіс – через скарги мешканців, яким заважає безлад, який влаштовують туристи. До того ж працівники секс-індустрії почнуть припиняти роботу і закривати свої заклади о третій годині ночі. Також о другій годині ночі по п’ятницях і суботах зачинятимуться ресторани і бари, а о першій годині ночі припинять впускати нових відвідувачів у квартали Старого міста Амстердама.
Поки що продаж спиртного в кварталі червоних ліхтарів заборонено з четвертої ранку з четверга по неділю. До того ж влада відтепер вимагатиме від власників магазинів на цей час прибирати алкоголь з вітрин, та й взагалі з поля зору. При цьому розпивання спиртних напоїв уже незаконне в більшості громадських місць в Амстердамі.
Нинішнє нідерландське законодавство вважає кримінальним злочином зберігання, виробництво і продаж наркотиків. Однак органи правопорядку дозволяють продавати в кавошопах канабіс – за дотримання суворих правил. Зокрема, ці заклади не повинні порушувати громадський порядок і не залучати іноземців-драгдилерів.
Крім того, міська рада Амстердама запустить навесні кампанію, мета якої – відвадити від міста туристів, які приїжджають сюди спеціально заради алкоголю, наркотиків і сексу.
Зовнішня допомога станом на 15 лютого становила 68,8% джерел фінансування дефіциту коштів державного бюджету від початку цього року, повідомила голова комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа агентству “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
“Якщо порівнювати з минулим роком, ми бачимо зростання частки зовнішньої допомоги в джерелах фінансування. Це насамперед пов’язано з тим, що, на відміну від минулого року, Національний банк не здійснює викуп ОВДП, отже, емісійні кошти не залучають на покриття дефіциту державного бюджету”, – наголосила голова комітету.
Підласа уточнила, що до державного бюджету надійшло вже 171,9 млрд грн від міжнародних партнерів. Найбільшу частку становить макрофінансова кредитна допомога від ЄС (EUR3 млрд) і грантова допомога від США ($1 млрд).
“Водночас уряд продовжує випускати військові облігації – боргові зобов’язання, які становлять близько 31% усіх джерел фінансування бюджету”, – додала народний депутат.
Як повідомлялося, дефіцит держбюджету України в січні 2023 року у зв’язку зі значним скороченням видатків знизився до 72,3 млрд грн із 99 млрд грн у грудні, зокрема за загальним фондом – до 78,9 млрд грн зі 101,3 млрд грн.
Касові видатки держбюджету, згідно з оперативними даними Держказначейства, у січні впали до 193,7 млрд грн, зокрема загального фонду – до 183,6 млрд грн, або 80,6% від розпису, тоді як доходи загального фонду становили 104,4 млрд грн, з яких 36,6 млрд грн – грантова міжнародна допомога.
Згідно з даними Мінфіну, фактичні державні запозичення до загального фонду держбюджету в січні 2023 року дорівнювали 160,1 млрд грн, або 54,7% від плану, зокрема, від розміщення ОВДП було отримано 41,4 млрд грн, з яких в іноземній валюті 2,6 млрд грн ($40,2 млн і EUR29,4 млн).
Із зовнішніх джерел було профінансовано EUR3 млрд за рахунок отримання траншу макрофінансової допомоги ЄС.
Держбюджет України на 2023 рік затверджено з граничним дефіцитом 1296,5 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1124,6 млрд грн.
Ще ніколи творчість двох знаменитих каталонців – художника Сальвадора Далі та архітектора Антоні Гауді – не поставала перед глядачами в такому приголомшливому вигляді, як її вдалося представити французькому оператору імерсивних виставок для історичних пам’яток, музеїв і центрів мистецтва Culturespaces.
“Далі, нескінченна загадка” і “Гауді, архітектор уявного” – дві нові імерсивні виставки, що триватимуть з лютого 2023 року по січень 2024 року в Бордо, в унікальному виставковому просторі “Басейни світла”.
Виставка про Далі представляє понад 60 років творчості епатажного каталонського майстра, одного з найзагадковіших живописців в історії, графіка, скульптора, режисера і письменника. Розвиваючись під впливом кубізму і футуризму, ставши знаковою фігурою в сюрреалізмі, Далі прийшов до реалізму, який ретельно виконується на полотні, про який говорили, що реальне в ньому все ж таки замішане на таємницях свідомості, фантазмах і алюзіях спогадів.
Під час знайомства з виставкою глядач прогулюється в цифрових видіннях як співучасник серед метафізичних пейзажів і образів художника, що володів неповторною фантазією. Картини, малюнки, фотографії, інсталяції, інсталяції, кадри з фільмів, деталі робіт, що оживають на стінах і відбиваються у воді “Басейнів світла”, звісно, не розгадують загадку, але все ж таки наближають до таємниць особистості художника з оригінальними вусами, до його одержимості дивним, а також до тієї пристрасті, яку йому навіювала муза і дружина – Гала.
Усе відбувається під музику легендарного британського гурту Pink Floyd, пропонуючи подорож поза часом, яка пробуджує підсвідомість.
Одним із важливих джерел натхнення художника Далі була творчість архітектора Гауді, чиї роботи початку ХХ століття вважали провокаційними і нерідко піддавали критиці. Далі рішуче захищав творіння мрійника Гауді. Друга захоплююча виставка в “Басейнах світла” віддає данину поваги цьому архітектурному генію, його знаменитим будівлям, які тепер класифіковані як об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Відвідувач виставки занурюється в іншу подорож, у якій важко відрізнити уявне від реальності. Він іде Барселоною від парку Гуеля до будинку Бальо, заходячи до будинку Міла та відвідуючи неповторне диво Саграда фамілія. Безлика споруда “Басейнів світла” раптом набуває обрисів гіперболічних склепінь, химерних колон, хвилеподібних фасадів, вкривається орнаментами і скляною та керамічною мозаїкою Гауді, що незмінно радує око.
Компанія Culturespaces була створена 1990 року Брюно Монньє. У 2020 році Culturespaces відкрила в Бордо “центр цифрового мистецтва”, який вважають найбільшим у світі. Він розташувався в корпусах побудованої в 1941 1943 роках колишньої бази італійських і німецьких підводних човнів в окупованій під час другої світової війни Франції.
Це інша історія під гаслом “від жорстокостей війни до вершин мистецтва”.
Після війни постало питання, що робити з цим гігантським бункером із 600 тис. куб. м бетону. Десятиліттями він простояв покинутим. У 1990 році було зроблено провальну спробу пристосувати його під міжнародний музей прогулянкових суден, які розмістили всередині бази. Але публіку ця затія не зацікавила. І бетонні конструкції знову канули в забуття. До 2020 року.
Тоді на колишній військовій базі з’явилися люди з Culturespaces, і вона стала називатися “Басейнами світла”. Центр цифрового мистецтва зайняв чотири з наявних одинадцяти басейнів. Імерсивні виставки проектуються на 12 тис. кв. м площі бази. З моменту відкриття “Басейнів світла” тут уже відбулися цифрові експозиції художників Густава Клімта, Клода Моне, Огюста Ренуара, венеціанського мистецтва, і відбулася ще низка захопливих просвітницьких проєктів у стінах, зведених для техніки масових убивств.
Українська зернова асоціація (УЗА) закликала світове співтовариство, Туреччину та ООН протидіяти російському захопленню Чорного моря і встановленню обмежень на судноплавство для інших країн.
“УЗА вважає за необхідне зазначити, що Чорне море не є внутрішнім морем Росії, де вона може диктувати іншим країнам вимоги до судноплавства. Цілеспрямовані дії росії щодо затримки інспекцій суден, які прямують до українських портів для завантаження зерном та іншими продовольчими товарами в рамках Чорноморської зернової ініціативи, демонструють справжні наміри росії – продовжувати дестабілізувати продовольчу безпеку світу і перетворити продовольство на зброю”, – повідомляється на сайті організації.
УЗА наголосила, що через навмисне затягування інспекцій суден з боку РФ, у Босфорі утворилася черга з понад 140 суден, переважна більшість з яких очікує своєї черги понад місяць. Таким чином, продовольча безпека країн, що залежать від експорту українських продуктів харчування, опинилася під загрозою.
Крім того, РФ, незважаючи на військову агресію, атаки на українські порти та обмеження судноплавства в українських морпортах, продовжує користуватися можливістю безперешкодного торговельного проходження своїх суден із російських чорноморських портів.
“Залучення російської сторони до інспекції суден, що прямують до українських портів (які вона свідомо та навмисно затягує) та водночас відсутність перевірок суден, які курсують із портів Росії в Азово-Чорноморському басейні, – це ніщо інше, як винагорода агресору та обмеження судноплавства в міжнародних водах Чорного моря на його користь”, – зазначається в повідомленні асоціації.
“Ба більше, інспекція російських суден у Босфорі не проводяться, що уможливлює для неї використовувати торговельні судна для перевезення вантажів військового призначення для продовження війни проти України та шантажу інших держав”, – додала УЗА.
Як підсумок, асоціація закликає світову спільноту, ООН і Туреччину не тільки спонукати Росію перестати затримувати рух суден у рамках Стамбульської зернової ініціативи і перестати використовувати продовольство як зброю, а й почати роботу з відновлення вільного судноплавства в Чорному морі для всіх країн, зокрема, вільного торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря.
Як повідомлялося, 15 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та віцепрем’єр-міністр із відбудови України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков закликали міжнародне співтовариство, зокрема ООН і Туреччину як гарантів Чорноморської зернової ініціативи, зажадати від РФ негайного припинення штучних затримок у роботі зернового коридору і розблокування торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря.
Українська сторона зазначає, що представники РФ у складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, що прямують через протоку Босфор до/з українських портів.
Зокрема, російські інспектори сповільнюють терміни інспекцій, регулярно вимагають нерегламентовану документацію, відмовляються працювати в робочий час і шукають інші необґрунтовані приводи для зупинки інспектування. Щодня із запланованих 10 інспекцій зазвичай відбувається менше половини.
Підкреслюється, що така деструктивна політика Росії призвела до системного зниження вантажообігу в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства.
Ціни на нафту опускаються в п’ятницю: сигнали надлишку сировини в США переважують очікування зростання попиту в Китаї, пише Bloomberg.
Вартість квітневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:15 кв. м у п’ятницю становить $84,27 барель, що на $0,87 (1,02%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти подешевшали на $0,24 (0,3%), до $85,14 за барель.
Ціна березневих ф’ючерсів на нафту WTI на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,85 (1,08%), до $77,64 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів зменшилася на $0,1 (0,1%), до $78,49 за барель.
“Інвестори намагаються оцінити, який з основних двигунів нафтового ринку виявиться найвпливовішим у наступні кілька місяців”, – зазначає старший трейдер CIBC Private Wealth Ребекка Бабін.
Найбільші китайські авіаперевізники оголосили про значне зростання завантаженості рейсів, що вказує на підйом туристичної активності, зазначає Bloomberg.
Тим часом нафтопереробні компанії КНР збільшують закупівлі сировини. За словами джерел агентства, трейдингова “дочка” Sinopec закупила в ОАЕ 10 млн барелів нафти з поставкою у квітні. Низка інших китайських нафтопереробників, включно з China National Chemical Corp. і Rongsheng Petrochemical Co., також нарощують закупівлі нафти, зокрема зі США.
Водночас міністерство енергетики США повідомило в середу, що запаси нафти в країні минулого тижня підскочили на 16,28 млн барелів. Експерти в середньому прогнозували їх збільшення на 2 млн барелів.
Дані Міненерго США цього року “послідовно дають “ведмежі” сигнали ринку, вказуючи на слабкий споживчий попит, низьку активність НПЗ і зростання запасів нафти”, – зазначають аналітики Sevens Report Research.
Долар США дорожчає відносно євро, ієни та фунта стерлінгів на торгах у п’ятницю на “яструбиних” заявах керівників Федеральної резервної системи (ФРС), які зміцнили трейдерів у думці про те, що американський ЦБ поки що не збирається зупиняти цикл підвищення ставки.
Президент Федерального резервного банку (ФРБ) Клівленда Лоретта Местер заявила напередодні, що бачила “переконливі докази” на користь підйому ставки на 50 базисних пунктів (б.п.) на засіданні ФРС 31 січня-1 лютого.
Федеральний комітет з операцій на відкритому ринку (FOMC) на цьому засіданні одноголосно ухвалив рішення про підвищення ставки на 25 б.п., до 4,5-4,75% річних.
Местер, як і раніше, вважає, що Федрезерву необхідно підняти базову ставку до більш ніж 5% і зберігати її вище за цю позначку деякий час, щоб повернути інфляцію під контроль.
Глава ФРБ Сент-Луїса Джеймс Баллард заявив у четвер, що, як і Местер, підтримував підйом ставки на 50 б.п. на минулому засіданні. Ні Баллард, ні Местер, не мають права голосу в FOMC цього року.
Баллард зазначив, що Федрезерву, на його думку, слід збільшити ставку до 5,25-5,5%, причому зробити це “якомога швидше”. Таким чином, Баллард вважає за необхідне підняти ставку на 75 б.п. з нинішнього рівня, зазначає Market Watch.
“Подальше підвищення ставки може допомогти закріпити дезінфляційний тренд у 2023 році навіть за умови триваючого зростання економіки і сильного ринку праці”, – сказав Баллард.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара відносно шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає 0,53% у п’ятницю, ширший WSJ Dollar Index – 0,38%.
Пара євро/долар за даними на 7:45 кв торгувалася на рівні $1,0638 порівняно з $1,0672 на закриття ринку в четвер.
Курс фунта опустився до $1,1948 з $1,1988 напередодні.
Вартість американської валюти щодо ієни зросла до 134,71 ієни проти 133,94 ієни за підсумками попередніх торгів.
Пара долар/юань торгується на рівні 6,8755 юаня порівняно з 6,8607 юаня напередодні.
