Німеччина поставить Україні 16 танків-мостоукладачів Biber, повідомило Міністерство оборони Німеччини.
“Продовжуємо підтримувати! Для подальшої підтримки сухопутних військ України міністр Ламбрехт ухвалила рішення доставити партію з 16 броньованих мостоукладачів Biber. Їх можна використовувати для подолання водних чи інших перешкод у бою”, – йдеться у повідомленні міністерства у Twitter у п’ятницю.
У портах Одеської області вантажаться перші судна з українським зерном, які були заблоковані в українських акваторіях з початку війни, повідомив заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко.
“У портах знаходиться 17 суден майже з 600 тис. тонн вантажів. З них 16 суден з українським зерном загальною тоннажністю близько 580 тис. тонн, які найближчим часом вийдуть до портів призначення”, – написав він у своєму телеграм-каналі у п’ятницю.
Тимошенко також підкреслив, що внаслідок збройної агресії РФ на території Одеської області зруйновано або частково пошкоджено 416 будівель та споруд.
Як повідомлялося, 29 липня посли країн “Великої сімки” в Україні прибули до Одеси для перевірки запуску зернового коридору.
Під егідою ООН Україна та Туреччина 22 липня підписали у Стамбулі угоду про відновлення безпечного експорту українських зернових Чорним морем.
Верховна Рада має намір дозволити примусове вилучення майна під час війни.
Відповідний законопроект № 7605 “Про внесення змін до деяких законів щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму військового стану” народні депутати підтримали у першому читанні (256 голосів “за”) на пленарному засіданні у п’ятницю, повідомив парламентарій Ярослав (фракція “Голос”) у Телеграмі.
Законопроект пропонує дозволити примусово вилучати обладнання, яке може використовуватись для діяльності оборонно-промислового комплексу. Такі дії здійснюються на підставі рішення Ради національної безпеки та оборони України на пропозицію погоджену з обласною військовою адміністрацією.
Документ передбачає, що компенсація відчуженого майна здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (протягом 5 наступних бюджетних періодів).
Відповідно до законопроекту, рухоме та нерухоме майно може бути передано до управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Ощадбанк виставив на електронний аукціон OpenMarket (державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) право на укладення договору фінансового лізингу елеваторного комплексу.
Елеватор місткістю 67 760 тонн/84700 куб.м для зберігання зернових культур площею 2397,42 кв.м знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., с. Личкове, вул. Партизанська. Об’єкт не має обтяжень.
Стартова ціна продажу — 107 850 500 грн.
Строк фінансового лізингу – 84 місяці.
Основні умови проведення торгів:
— перший платіж (сума, що сплачується в день укладення договору фінансового лізингу) – 10 % (десять) відсотків від кінцевої ціни викупу комплексу з обладнанням, визначеної за результатами проведених торгів, який не може бути меншим ніж 10% (десять) відсотків від початкової ціни викупу комплексу з обладнанням (мінімальний розмір першого платежу);
— розмір гарантійного внеску – 10% від початкової ціни викупу комплексу з обладнанням за договором фінансового лізингу – 10 785 050 грн;
— сплата залишку ціни викупу комплексу з обладнанням – рівними частинами протягом 84 (вісімдесяти чотирьох) місяців від дати укладення договору фінансового лізингу;
— перехід права власності на комплекс з обладнанням відбувається після повного розрахунку за договором фінансового лізингу на підставі відповідного додаткового договору та проведення державної реєстрації права власності на комплекс з обладнанням.
Дата проведення аукціону – 22 серпня 2022 року.
Повні вимоги до переможця торгів від Ощадбанку, презентація та інша інформація щодо укладення договору фінансового лізингу за посиланням setam.net.ua/auction/513051
Нагадуємо, раніше Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляло, що до початку повномасштабної війни в розпорядженні українських аграріїв було потужностей для складського зберігання приблизно на 75 млн тонн. Зерносховища на 10 млн тонн перебувають на тимчасово окупованих територіях, частину було пошкоджено або знищено внаслідок воєнних дій. Тому можливий дефіцит потужностей для зберігання врожаю до кінця року оцінювався в обсязі від 10 до 15 млн тонн.
Таким чином, враховуючи те, що зберігання зерна зараз є дуже актуальним питанням, реалізація цього лоту може бути корисною не лише майбутньому покупцю, а й країні в цілому.
АТ “Укрзалізниця” з 15-16 серпня прискорює два міжнародні поїзди та змінює час їх відправлення.
Як зазначається у повідомленні в телеграм-каналі УЗ увечері 28 липня, з 15 серпня потяг №67 Київ — Варшава відправлятиметься з Києва о 17:27 (замість 18:23) та прибуватиме до Варшави о 10:04 (замість 11:33) .
Крім того, з урахуванням зростання попиту на цей напрямок, “Укрзалізниця” з 7 серпня додасть у поїзд ще два вагони – продаж квитків на них розпочався з 29 липня.
Також з 16 серпня поїзд №24 Хелм-Київ вирушатиме з Хелма о 16:46 (замість 16:05) і прибуватиме до Києва за попереднім розкладом о 07:29.
Верховна Рада у четвер ухвалила оновлений закон про приватизацію (№7451), який переведе велику приватизацію на аукціони “Прозорро” без радників, прискорить малу приватизацію та зніме низку проблемних питань.
“За” проголосувало 233 депутати за необхідного мінімуму 226, йдеться в інформації на сайті парламенту.
“Щодо великої приватизації. Головне, що змінили: ми переводимо всю велику приватизацію на “Прозорро”. Усі процедури прописали так, як це є у малій приватизації”, – назвала раніше в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” одне з головних нововведень та. о. голови Фонду держмайна Ольга Батова
За її словами, велика приватизація у тому вигляді, в якому вона була і в якому відбувається зараз, показала неефективність радників. Серед претензій до них керівник Фонду наголосила на тривалій підготовці об’єкта до приватизації; дублювання операцій з потенційними покупцями, зокрема щодо аудиту; потенційні корупційні ризики ангажування одним із потенційних покупців.
“Законопроектом пропонується, що Фонд робитиме віртуальну татку (кімнату даних) з усією інформацією про підприємство: всі чинні договори, судові справи, фінансова звітність – повністю викладаємо та даємо кожному потенційному покупцю три місяці, щоб він самостійно зробив аудит”, – описала пропоновану нову процедуру керівник ФДМ.
Стосовно малої приватизації вона вказала, що закон додатково спрощує процедури, наприклад, вводить онлайн підпис протоколу аукціону, скорочує весь процес з моменту оголошення аукціону і до підписання договору до двох місяців, вводить можливість у ряді випадків обходитися без АМКУ, скасовує вимогу про публікацію газеті “Відомості приватизації”.
“Крім того, передбачили дуже важливу зміну, яка буде діяти завжди: щоб оплата за об’єкт здійснювалася до підписання договору – після проведення аукціону та підписання протоколу, але до підписання договору”, – наголосила керівник ФДМ. За її словами, є кілька випадків, особливо з аукціонів, що відбулися наприкінці лютого, що покупці не хочуть платити, аргументуючи форс-мажорними обставинами.
Ще однією важливою нормою вона назвала можливість продажу об’єктів з арештами, що дозволить кредиторам нарешті отримати свої кошти. “Ми пропонуємо перереєструвати право власності на того, хто виграв на “Прозорро”, але всі арешти збережуться до того моменту, поки новий власник не погасить заборгованості”, – пояснила вона.
“У переліку на приватизацію на сьогоднішній день таких трохи більше 115 підприємств. Це ті, щодо яких вже ухвалено рішення про приватизацію, і вони готові до приватизації, але ми не можемо їх продати, тому що вони в арештах. Загалом в управлінні таких об’єктів набагато більше, – сказала Батова.
