АТ “Укргазвидобування” з початку повномасштабного російського воєнного вторгнення в Україну до червня-липня 2022 року скоротило видобуток природного газу на 6%, йдеться в біржовому повідомленні емітента його єврооблігацій Kondor Finance Plc.
За оцінками керівництва НАК “Нафтогаз України”, приблизно 94% добового видобутку газу групи перебувають під високим ризиком вимушеного припинення через близькість видобутку до лінії фронту.
Водночас наголошується, що війна мала руйнівний вплив на внутрішній ринок природного газу України. Масова міграція населення призвела до скорочення кількості побутових споживачів, значного спаду економіки та бізнесу, а також до нездатності підприємств, критично важливих комунальних служб та домогосподарств платити за спожитий газ.
Це, у свою чергу, призводить до збільшення заборгованості постачальників газу та негативно впливає на ліквідність. Зокрема, у першому кварталі 2022 року заборгованість споживачів перед групою “Нафтогазу” за природний газ зросла на 46 млрд грн (близько $1,5 млрд).
Як повідомлялося, “Нафтогаз України”, який попросив на початку цього тижня 2-річного відстрочення з виплати відсотків та погашення єврооблігацій, звернеться з такою пропозицією до усіх інших міжнародних кредиторів.
Голова НАК Юрій Вітренко у травні зазначав, що Нафтогаз з кінця 2021 року почав нарощувати видобуток газу. Позаяк через війну цей показник почав падати на 3-5%.
Гірничорудні підприємства України у січні-червні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 24,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 17 млн 11,148 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 44,8% – до $2 млрд 158,756 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (18,68% поставок у грошовому вираженні), Китаю (17,55%) та Польщі (14,65%).
В Україну за звітний період було імпортовано ЗРС на $24 тис. у сумарному обсязі 13 тонн, тоді як у січні-червні-2021 завезено ЗРС на $129 тис. у сумарному обсязі 1,133 тис. тонн. Імпорт за січень-червень-2022 здійснювався з Британії (84,62%), РФ (7,69%) та Італії (також 7,69%).
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виторг на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехії (9,65%) та Польщі (7,99%).
До України минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020 р. ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
За 4,5 місяці війни українській економіці завдано значної шкоди. Багато експертів говорять про суми, що вже перевищують трильйон у доларовому еквіваленті. При цьому на конференції з відновлення України, що пройшла на минулому тижні у швейцарському Лугано обговорювалася сума в 750 млрд фінансової допомоги. На що підуть ці астрономічні кошти і якою може стати післявоєнна економіка нашої країни, порталу Open4busines розповів експерт у галузі фінансів та нерухомості Ігор Стаковиченко.
На його думку, ті бюджетні програми та плани розвитку, які були представлені на конференції представниками центральної та регіональної влади, ще не раз переглядатимуться та обговорюватимуться, оскільки основа багатьох із них закладалася ще до війни, а зараз обставини багато в чому змінилися і вимагають радикального перегляду застарілих підходів.
“Давайте візьмемо, наприклад, енергетичний сектор. Чи варто нам відбудовувати наново розбомблені НПЗ чи виділяти великі кошти на підтримку ГТС? Думаю що ні. Зараз енергетика у світі розвивається у бік екологічних та енергоефективних галузей. Це насамперед воднева енергетика та відновлювані джерела. Щодо водню вже є успішні кейси в Японії та Південній Кореї, Європа також рухається у цьому напрямку. Саме на це потрібно направити більшу частину коштів, і сконцентруватися не на відновленні старого, а на створенні нового”, – вважає Ігор Стаковиченко.
За словами експерта, зараз Україна має всі шанси стати лідером постіндустріальної економіки, перебудувавши виробничі цикли та освоївши виробництво продукції з високою доданою вартістю. Ігор Стаковиченко впевнений, що багато старих промпідприємств, які постраждали в ході бойових дій, після війни змушені будуть або змінити профіль діяльності або згорнути виробництво.
“Після повернення наших територій на сході ми отримаємо повністю зруйновані промислові зони, які раніше концентрувались на металургії та сировинному виробництві. Відновити їх у колишньому вигляді буде просто неможливо. А багато з цих підприємств були містоутворюючими. Як дати роботу людям та запустити економіку у цих регіонах? Лише шляхом розвитку та впровадження інноваційних виробництв на базі частково переобладнаних підприємств, коли на місці зруйнованих доменних печей та ливарних цехів запрацюють установки 3D-друку або підприємства з виробництва високотехнологічної продукції”, – зазначив Ігор Стаковиченко.
Експерт переконаний, що Україна має зараз унікальний історичний шанс відбудувати сучасну економіку із чистого аркуша, отримавши необхідне для цього фінансування. На думку, Ігоря Стаковиченка цією можливістю необхідно скористатися.
ВІДНОВЛЕННЯ_ЕКОНОМІКИ, ВІДНОВЛЕННЯ_УКРАЇНИ, ЕКСПЕРТ, ІГОР_СТАКОВИЧЕНКО, РИНКИ, СТАКОВИЧЕНКО, ФІНАНСИ, ЭКОНОМИКА
Прибуток державного ПриватБанку (Київ) у січні-червні 2022 року становив 6,3 млрд грн, що в 1,8 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року (11,6 млрд грн), повідомила пресслужба банку в четвер.
“Ми завершили півріччя з прибутком, однак усвідомлюємо, що попереду складний період. Сьогодні передбачити всі ризики неможливо, але ПриватБанк вступив у війну в чудовій фінансовій формі і робить усе для забезпечення стійкості в умовах воєнного стану”, – наводить пресслужба слова першого заступника голови правління Анни Самаріної.
Згідно з повідомленням, суму недоодержаних доходів за період війни банк оцінює у більш ніж 5,5 млрд грн.
Зазначено, що на покриття кредитних ризиків за перші шість місяців 2022 року банк сформував 6,9 млрд грн резервів.
15 липня 2022 року о 17.00 запрошуємо на презентацію виставки «ГРАФІКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» Василя Чебаника, яка відбудеться у виставковій залі Музею Лесі Українки за адресою: вул. Саксаганського, 97.
Чи знаєте ви, що українська мова починає свою історію ще у VI столітті? Ми чуємо українську, але не бачимо її. Мова – це звук плюс графічний його начерк, а ми не маємо своєї абетки, натомість користуємось «гражданскім шріфтом», запровадженим Петром І для російської мови в 1708-10-их рр. (є версія, що він сам «начєртал» новий алфавіт і втілив за допомогою голландських майстрів). Перехід на латиницю, котрий донедавна активно обговорювався українською спільнотою, був би слушним, якби ми не мали своєї, вже створеної абетки!
Визначний каліграф і художник-графік, Заслужений діяч мистецтв України, Член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор Василь Якович Чебаник з 1971-го р. займається графічним втіленням звучання української мови. Ним створений проект української абетки Рутенії, що графічно одразу виділяє нашу мову з-поміж інших. Проект синтетичний, котрий увібрав риси начертань Київської Русі і Козацької доби, класичної кирилиці і латині, зафіксував мелодійність (одну з найкращих у світі) в лінії. В ній знайшли відображення і знаки-символи, притаманні нашому менталітету і виражені в образах народної творчості. До того ж, перехід на такий варіант абетки не потребуватиме великих зусиль і матиме мінімум незручностей.
В 2019 р. за цей проект Василь Якович отримав Шевченківську премію. Подія виявила значимість потреби візуальної самоідентифікації української мови, котру громадянське суспільство сприйняло з захватом. Надіємось, що до громадськості приєднаються і ті, хто символізує і втілює державну волю. Особливо наразі, коли війна з російською навалою іде на всіх фронтах, і не менш запекла вона в гуманітарній і духовній сферах.
Виставка експонуватиметься у звичайному режимі з 16 липня 2022 року.
Експозиція працює щодня з 10:00 до 17:00 (крім вівторка!)
Телефон для довідок: 044 289 1651
Локація: Музей Лесі Українки
Вхід на виставку за вартістю вхідного квитка до музею (60 грн/30 грн)
Детальніше: https://www.facebook.com/mvduk
Французька компанія Matiere передасть Україні 36 легкозбірних мостів, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Разом із французьким урядом та федерацією французьких промисловців MEDEF ми домовилися про передання Україні 36 легкозбірних мостів завдовжки від 23 до 46 метрів від кампанії Matiere. Ці конструкції зможуть швидко замінити зруйновані українські мости, а згодом замінити їх на постійній основі”, – сказав Кулеба на онлайн-брифінгу у середу.
За його словами, французька компанія Matiere має багаторічний досвід роботи із швидкого розгортання мостових переходів для автомобільного та залізничного транспорту, особливо у країнах, де війна зруйнувала інфраструктуру.
“Вже 25 липня інженери компанії прибудуть до України та проведуть спільну оцінну місію з інженерами “Укравтодору”. Потенційно компанія розглядає можливість розгортання виробництва цих мостових переходів в Україні”, – зазначив Кулеба.
