Минулого року перед українською авіацією постало багато викликів, тому обнадійливих прогнозів щодо відновлення польотів чи відкриття нових напрямків майже не було. Проте відразу після зняття обмежень на перельоти українська
авіакомпанія WINDROSE здійснила перший внутрішній рейс. Це був яскравий старт нового етапу розвитку компанії, мета якого — піднести культуру перевезень у нашій країні на вищий рівень.
У лютому 2020 року генеральний директор WINDROSE Володимир Каменчук оголосив запуск нового проєкту. “Windrose понад 16 років здійснює туристичні перевезення до різних куточків світу. Згодом стало зрозуміло, що час застосувати наш досвід для внутрішніх рейсів. Цього року ми запускаємо нову внутрішню програму, яка буде
з‘єднувати великі міста нашої країни зручним і швидким авіасполученням”.
Починалась мережа з 6 найбільших українських міст. Однак за рік карта польотів збільшилася до 12 напрямків: Київ, Львів, Івано-Франківськ, Харків, Дніпро, Одеса, Херсон, Запоріжжя і Миколаїв, а у червні поточного року відкрилися нові маршрути до Ужгорода, Кривого Рогу та Чернівців. З початком нової програми WINDROSE оновила свій флот — внутрішні перельоти здійснюються переважно на літаках ATR 72-600. Це літаки підвищеної безпеки, надійності та комфорту, спеціально розроблені для регіональних рейсів.
На часі новий тренд — літати Україною. “Створювати звичку літати Україною — зараз наша основна мета. Протягом цього року ми доклали багато зусиль, щоб якомога більше українців дізналися про цю можливість. Результат ми вже бачимо і зрушення дуже позитивні. Українці насамперед мають зрозуміти, що подорожувати літаком рідною країною – доступно та комфортно”, — розповідає PR-менеджер компанії Ірина Левенко.
Наразі компанія розвиває мережу внутрішніх перевезень та успішно відкриває нові напрямки. Сподіваємося, що невдовзі українці переконаються у доступності та швидкості внутрішніх перельотів та подорожуватимуть Україною з надійними крилами авіакомпанії WINDROSE.
Служби автомобільних доріг України у зв’язку з набуттям чинності ДСТУ 8747 з 2022 року в усіх нових дорожніх проектах відмовляться від поточного середнього ремонту на користь капітального ремонту, повідомило Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор”) у своєму Telegram-каналі у вівторок.
“Укравтодор”, зокрема, пояснює, що згідно з новими держстандартами, встановлюється лише два види ремонтів: капітальний і поточний. Водночас ті об’єкти, на яких уже розпочато роботи з поточного середнього ремонту, закінчуватимуться в його рамках.
Говорячи про те, чому це необхідно, в агентстві зазначили, що основна мережа доріг України побудована ще в радянські часи, в 1970-1980 роках. Якщо говорити про обсяги мережі – це 120 тис. км доріг місцевого значення та близько 47 тис. км доріг держзначення. Збудовані 50 років тому автодороги не розраховані на сучасні транспортні навантаження. Водночас відсутність ремонту десятиліттями призвела до того, що більша частина мережі є вкрай зношеною.
“З 2008 року, коли змінилися будівельні норми, мережа доріг не відновлювалася масово капітальним ремонтом. Замість нього широко застосовувався поточний середній ремонт. Якщо норматив від капітального ремонту вимагає обов’язкового зміцнення основи дороги, то за поточного середнього це рішення залишається за замовником”, – пояснили в агентстві.
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів погодила з відповідним органом Йорданського Хашимітського Королівства ветеринарний сертифікат на експорт овець для забою, повідомляється на сайті українського відомства.
Згідно з повідомленням, зазначений сертифікат є четвертим документом, погодженим між двома країнами. Раніше вони домовилися про експорт з України охолодженої замороженої яловичини, охолодженого м’яса овець та великої рогатої худоби для забою.
Форму ветеринарного сертифіката розміщено на сайті Держпродспоживслужби. Водночас уточнюється, що документ розроблено після надання йорданською стороною нових вимог до проведення експортних процедур.
Як повідомлялося, Міністерство закордонних справ України та Держпродспоживслужба в травні-червні 2021 року погодили з відповідним органом Кувейту форму експортного ветеринарного сертифіката для постачань до цієї країни дрібної рогатої худоби, молока та молочних продуктів.
За останні півроку для українських експортерів було відкрито вісім нових ринків, переузгоджено 63 товарні позиції в 11 державах і міжнародних економічних організаціях. Для виробників молока і молочних продуктів відкрилися ринки Японії, Лівії, Аргентини та Лівану. Вітчизняні виробники отримали можливість поставляти в Ефіопію яйця, в Сербію – тваринний білок, в ОАЕ – велику рогату худобу. На ринок Литви відкрито експорт арахнід (комах, яких використовують для захисту сільськогосподарських культур).
Міністерство сільського господарства США (USDA) в червневому звіті поліпшило прогноз експорту української соняшникової олії на 2021/2022 маркетинговий рік (МР, вересень-серпень) на 1,02 млн тонн (+18,9% порівняно з 2020/2021 МР) – до 6,4 млн тонн, її виробництва – на 1,05 млн тонн (+17,7%), до 6,98 млн тонн.
Згідно зі звітом, оприлюдненим на сайті USDA, поліпшено прогноз урожаю соняшнику в Україні цього маркетингового року на 2,6 млн тонн (+18,5%) – до 16,7 млн тонн.
USDA в червневому звіті поліпшило прогноз експорту Україною соняшникового шроту в 2021/2022 МР на 0,7 млн тонн (+15,2% до 2020/2021МР) – до 5,3 млн тонн, його виробництва – на 1,01 млн тонн (+17,7%), до 6,71 млн тонн.
Згідно з даними Мінсільгоспу США, Україна в 2021/22МР залишиться основним світовим експортером соняшникової олії, водночас світове виробництво соняшникової олії зросте на 10,2% – до 21,15 млн тонн.
Грошові надходження від експорту української риби та інших водних біоресурсів у січні-березні 2021 року збільшилися на 29% порівняно з січнем-березнем 2020 року – до $10,4 млн, загалом країна поставила на зовнішні ринки 2,83 тис. тонн цих продуктів, повідомляється на сайті Держагентства меліорації та рибного господарства України.
За його даними, найбільшими покупцями української риби та інших водних біоресурсів у грошовому виразі стали Німеччина – $3,28 млн, (0,46 тис. тонн експортованої риби і водних біоресурсів), Молдова ($1,52 млн, 0,71 тис. тонн), Данія ($1,34 млн, 0,29 тис. тонн), Литва ($0,79 млн, 0,26 тис. тонн).
Як повідомлялося, вилов риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі в січні-квітні 2021 року збільшився на 4,8% порівняно з січнем-квітнем 2020 року – до 23,21 тис. тонн, з яких океанічний вилов на території інших держав зріс на 11%, – до 18,28 тис. тонн.
За зазначений період у водосховищах Дніпра вилов риби і біоресурсів зріс на 9% – до 988 тонн, в Азовському морі – до 827 тонн (+48%), у річці Дунай – 325 тонн (+70%), у Чорному морі – 300 тонн (+41%), у Дніпровсько-Бузькій системі – 174 тонни (+22%).
Уряд у травні 2021 року постановою №539 від 24 травня 2021 року передав Міністерству аграрної політики та продовольства управління українськими меліоративними системами. Цю функцію отримало Державне агентство меліорації та рибного господарства (колишнє Держагентство рибного господарства України), що входить до структури аграрного міністерства.
У програмі святкування Всесвітнього Дня Мальбека пройшла професійна дегустація під егідою Посольство Аргентини, Міністерства закордонних справ, міжнародної торгівлі та культури Аргентинської Республіки, асоціації “Wines of Argentina” та Аргентинської виноробної корпорації.
Організатором дегустації з food-and-wine pairing виступила мережа магазинів “Сирне Королівство”.
Резиденція Посла стала справжнім відзеркаленням культури Аргентини, де витала неймовірна атмосфера з найкращими професіоналами своєї справи.
Обирали ідеальні пари та коментували вина: Valeria Gamper – «Найкращий сомельє Аргентини 2019», Хуан Пабло Мурхій – «Найкращий аргентинський енолог-2021 у віці до 40 років», Emiliano Stratico, викладач WSET в Бордо, та Denis Priimagi – Перший сирний сомельє України, автор Сирного королівства та член жюрі “The World Cheese Awards”.
У дегустації брали участь професійні діячі України: кращі сомельє та кавісти, власники кулінарних шкіл, кейтеринг-компаній, івент-операторів та іншіх професіоналів сегменту високої гастрономії.
Відібрали таки найкращі поєднання:
1) Argento Organic Malbec 2020 із Beemster Royaal Grand Cru;
2) La Mascota Malbec 2019 – Овечий витриманий сир (6 міс.);
3) Santa Ana Malbec Reserve – Gudbrandsdalen;
4) Fuzion Malbec 2018 – Gorgonzola Dolce;
5) La Linda Malbec 2018 – Der Alte стара Гауда;
6) Trapiche Malbec – Tete de Moine.
Сирне Королівство – це сім’я атмосферних магазинів голландських сирів, з 100 видами сиру з Європи. Місія Сирного Королівства – розвивати європейську культуру споживання сиру в Україні. Навчити його розуміти, любити, творити, правильно подавати, нарізати, дегустувати і готувати, кожен день. На сьогодні в мережі Сирне королівство 74 магазини по всій Україні.
Інтерфакс-Україна – інформпартнер події.
