На роздрібному ринку нафтопродуктів зростає частка АЗС з ознаками торгівлі фальсифікатом або порушеннями касової дисципліни. Це шкодить споживачам, автомобілям, навколишньому середовищу, призводить до збільшення втрат державного бюджету та спотворення конкуренції. Про це повідомили експерти Консалтингової групи «А-95» за результатами дослідження роздрібного ринку в 2020-2021 році.
В Україні функціонує близько 7 650 АЗС, які під час дослідження було розподілено на п’ять цінових сегментів.
«Такої конкуренції на паливному ринку немає більше в жодній країні Європи. Про це говорить не тільки різноманітність форматів АЗС і їх висока концентрація, а й діапазон цін, який досягає майже 25%. В Європі це максимум 5%, і така українська аномалія вказує на проблему, адже закупівельна вартість пального у всіх майже однакова», – пояснює директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
Експерти досліджували структуру цін у всіх сегментах ринку, з огляду на закупівельну вартість пального, податки (акциз і ПДВ), експлуатаційні витрати і типові дисконти.
У результаті розрахунків було визначено, що в мережах вищого і середнього цінового сегментів націнка склала 2,5-3,0 грн/л (тут і далі без ПДВ). У свою чергу 56% українських АЗС, які торгували в нижньому ціновому діапазоні, протягом другого півріччя 2020 року і I кварталу 2021-го отримували прибуток винятково від продажу дизельного пального обсягом 0,5-0,6 грн/л, тоді як реалізація скрапленого газу і бензину була збитковою.
«Перед нами постало питання: за рахунок чого продавці дешевого палива продовжують розширення свого бізнесу, орендуючи й купуючи нові АЗС, газонаповнювальні станції, нафтобази, спонсоруючи футбольні клуби й політичні проєкти? Адже діяльність цих мереж збиткова або принаймні неприбуткова. Тому ми звернули увагу на джерела постачання і якість палива, а також провели доступні будь-якому споживачеві дослідження касової дисципліни на цих АЗС і знайшли пояснення цьому феномену», – каже Сергій Куюн.
Контрольні закупівлі пального виявили відчутні відхилення від нормативів за такими ключовими показниками, як вміст сірки, бензолу, ароматичних вуглеводнів. У пробах бензину з «БРСМ» і SunOil було виявлено моно-метил-анелін, або ММА – токсичну октанозбільшуючу речовину, заборонену для використання в паливах не тільки в Україні, але і в Європі й США. Це є свідченням кустарного походження пального, яке набагато дешевше від легального за рахунок несплати акцизу.
Експерти також провели дослідження касових чеків. Онлайн-сервіс Державної податкової служби України з перевірки автентичності чеків не ідентифікував чеки зі станції Мotto. Чеки з АЗК «БРСМ-Нафта» не відображали проведену операцію купівлі за готівку.
«Ми отримали докази продажу фальсифікату і порушення касової дисципліни, не виїжджаючи за межі Києва. Це говорить про масштаби проблем на паливному ринку, які ніхто не розв’язує, й тому вони будуть тільки розростатися. У легального бізнесу незабаром не залишиться вибору, робота без відходу в «тінь» стане неможливою», – заявив Сергій Куюн.
Консалтингова група «А-95» прогнозує, що через нелегальне виробництво нафтопродуктів на міні-НПЗ і нафтобазах, а також через порушення касової дисципліни на АЗС державний бюджет України в 2021 році недоотримає понад 22 млрд грн акцизу і ПДВ, або на 21% більше, ніж у 2020 р.
Україна запровадить на три роки спеціальне мито на імпорт зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту, розмір мита в перший рік його дії – 56%, у другій – 44,8% і в третій – 35,84%.
Відповідне рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) від 16 квітня опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр” у середу і набуде чинності через 30 днів від дня опублікування.
Згідно з ним, дія таких спеціальних заходів не поширюється на імпорт в Україну троянд із приблизно 60 країн, зокрема Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії, Швейцарії, Чорногорії, Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Узбекистану, Таджикистану, Туркменістану, Афганістану, Анголи, Бангладеш, Беніну, Бутану, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджі, Центральноафриканської республіки, Чаду, Союзу Коморських островів.
У цьому списку також Демократична Республіка Конго, Джібуті, Еритрея, Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Кірибаті, Лаос, Лесото, Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М’янма, Непал, Нігер, Руанда, Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Сомалі, Південний Судан, Судан, Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Танзанія, Вануату, Єменська Республіка і Замбія.
У повідомленні зазначено, що спеціальне розслідування щодо імпорту троянд було розпочато в травні минулого року з ініціативи ТОВ “Асканія-Флора” й охоплювало період із початку 2017 року до середини 2020 року. За цей час імпорт троянд в Україну в абсолютних показниках зріс на 71,4%, частка імпорту відносно виробництва – на 72,3%, а в споживанні – на 40,1%.
Як зазначено в матеріалах, за збільшення обсягів видимого споживання на 20,4% обсяги виробництва впали на 26,3%, продажу – на 25,3%, експорту – на 79,2%, а ціни продажу були значно нижчі за собівартість за зростання останньої на 23,1%.
“Ціни імпорту товару протягом періоду розслідування були нижчі, ніж ціни і собівартість подібного товару вітчизняного виробника, і різниця між ними зросла загалом за період розслідування на 22,6% та на 33,7% відповідно”, – йдеться в документі.
Згідно з ним, додатковим чинником стали карантинні заходи з боку Росії, унаслідок яких імпорт троянд цією країною в 2015-2019 роках упав приблизно вдвічі і в кількісному (до 89 млн штук), і у вартісному (до $34 млн) виразі.
За даними Держстату, в другій половині 2020 року імпорт троянд в Україну становив 25,73 млн шт., а в грошовому виразі – $4,01 млн. Основними експортерами цієї продукції були Еквадор – 12,35 млн шт. на $1,89 млн, Колумбія – 5,17 млн на $0,78 млн, Кенія – 3,66 млн на $0,71 млн і Нідерланди – 4,49 млн на $0,6 млн.
“Велика трійка” мобільних операторів – “Vodafone Україна”, “Київстар” та lifecell – забезпечать мобільні бригади вакцинації проти COVID-19 безкоштовним доступом до інтернету, повідомляється на сайті Міністерства цифрової трансформації України у вівторок.
“Поки ми не в 2024 році, коли за планом Мінцифри 95% населення України матиме доступ до широкосмугового інтернету, інколи доводиться вирішувати питання інтернет-зв’язку от так – точково. Коронавірус пришвидшує трансформацію всього світу, і Україна не може залишитися осторонь цього глобального процесу. Отримання мобільними бригадами доступу до інтернету – це приклад взаємодії двох міністерств (Мінцифри та МОЗ – ІФ) і бізнесу, користь від якої відчують українці”, – наведено в повідомленні слова заступника міністра цифрової трансформації з питань розвитку цифрової інфраструктури Олександра Шелеста.
Як повідомлялося, мобільний оператор “Vodafone Україна” надав працівникам мобільних бригад вакцинації від COVID-19 1 тис. безкоштовних хвилин для дзвінків на номери всіх операторів в Україні, включно з міськими мережами, і 10 Гб мобільного інтернету.
Державна програма підтримки енергоефективності стартувала лише 3 тижні тому, а понад 3800 родин вже поспішили нею скористатися та отримали в банках 154 млн грн «теплих кредитів». Майже половину цієї суми – 70,4 млн грн – залучено саме минулого тижня. З них:
· 69 млн грн – на енергоефективні матеріали та обладнання;
· 1,4 млн грн – на твердопаливні котли.
«Цьогоріч ми вирішили надати підтримку і на таке обладнання, як інтелектуальні лічильники електроенергії, системи накопичення енергії, електрозарядки для авто. Компенсація складе 35% суми кредиту. Тож усі охочі мають змогу зробити своє життя комфортним та енергоефективним, а держава підтримає», – повідомив Костянтин Гура, в.о. Голови Держенергоефективності.
Нагадаємо, що «теплі кредити» для індивідуальних приватних будинків надають Ощадбанк і Укргазбанк. Учасники отримають від держави відшкодування:
· 35% суми кредиту – на енергоефективні заходи;
· 20% – на заміну газових котлів.
Деталі – на сайті Агентства
Спліт вважається квіткою середземноморського узбережжя. Неповторна архітектура, розкішні яхти, літні фестивалі, смачна їжа, чисте та тепле море — все, що потрібно для ідеального відпочинку!
Зробіть своє літо незабутнім.
✈️Прямі авіарейси Київ – Спліт з 05.06.21 щочетверга, щосуботи та неділю.
Вартість квитків від 2200 гривень.
Умови в’їзду:
▫️ довідка про оплачене проживання у готелі, кемпінгу, у приватного орендодавця, [] на орендованому судні тощо. Також в’їзд можливий за умови, що турист є власником нерухомості або суден у Республіці Хорватія;
▫️ негативний результат ПЛР (PCR) тесту або результат швидкого тесту на антиген SARS-CoV-2, зроблений не більше ніж за 48 годин до перетину кордону.
Діти до 7 років не повинні здавати тести.
Якщо ви плануєте перебувати у Хорватії більше ніж 10 днів, то тест на антиген потрібно повторити через 10 діб від дати отримання результатів першого тесту.
Туристи можуть надавати сертифікат про щеплення, якщо вакцинувалися від COVID-19 двічі й це було більше ніж за 14 днів до прибуття. Якщо вакцина передбачає одну дозу, то вона теж має бути зроблена більше ніж за 14 днів до прибуття.
Продаж квитків уже відкрито на сайті компанії
Інвесткомпанія Concorde Capital очікує зростання економіки України у 2021 році на 4,1% за інфляції 8% і середньорічного курсу 27,6 грн/$1, повідомляється в оновленому макропрогнозі компанії у вівторок.
Згідно з ним, на кінець року курс становитиме близько 28,2 грн/$1, баланс поточного рахунку залишиться позитивним – $0,5 млрд, а резерви зростуть до $30,5 млрд.
За оцінками Concorde Capital, падіння ВВП у першому кварталі становило 2,7%.
У компанії також зазначили, що ревальвація гривні призупинилася у зв’язку з посиленням ризику відновлення військової агресії, і цей самий ризик призвів до подальшого послаблення інтересу нерезидентів до українського боргового ринку.
У Concorde Capital оцінюють загальну потребу держбюджету у фінансуванні в $11,8 млрд, з яких на внутрішньому ринку за рахунок ОВДП – $4,4 млрд, міжнародних фінансових організацій – $1,8-4,6 млрд, що змушує шукати ще $5,5-2,8 млрд в інших джерелах.
У компанії зазначили, що станом на 19 квітня чисте залучення на ринку ОВДП становило лише 6 млрд грн, хоча минулого року результат був іще гірший – “мінус” 3 млрд грн.
Наступного року Concorde Capital очікує уповільнення зростання до 3,5% за зниження інфляції до 5,5%.
Як повідомлялося, минулого року ВВП України знизився на 4% за інфляції 5% і середньорічного курсу 26,96 грн/$1 і позитивного балансу поточного рахунку $6,6 млрд. Курс на кінець року становив 28,27 грн/$1.
