Мобільний оператор “Київстар” та міжнародна компанія платіжних технологій Visa запустили для малого та середнього бізнесу програму Starkasa, за допомогою якої підприємці можуть використовувати функції касового апарата та POS-термінала за допомогою смартфона.
Як повідомила пресслужба “Київстару”, за допомогою Starkasa підприємці можуть проводити розрахункові операції, приймати безготівкові платежі, видавати чеки, замовляти товари онлайн та інше. Крім того, ця програма допоможе дотримуватися нових законодавчих норм для ФОП.
Основні функції програми: мобільна каса з ПРРО – касовий апарат у смартфоні, який може видати фіскальний чек, розпочати зміну, створити список товарів, продати товар, зробити знижки, здійснити повернення товару, сформувати касовий звіт та закрити зміну; Visa Tap to Phone – технологія, яка дає змогу перетворити смартфон з NFC-модулем на POS-термінал; Starkasa.Market – система онлайн-замовлень товарів для бізнесу та їхніх точок продажу.
“Отже, рішення дає змогу підприємцю заощадити на купівлі обладнання для торгівлі, автоматизувати бізнес та підключитися онлайн, а також мати єдиний контакт для підтримки”, – йдеться у повідомленні.
Програма доступна для смартфонів на ОС Android, абонентам усіх мобільних операторів.
“Ця технологія стала відповіддю на новий закон, який зобов’язує визначені групи ФОП фіскалізувати продаж та видавати чеки під час розрахункових операцій. Ми пропонуємо підприємцям просте та зручне рішення 3 в 1, яке допоможе вести свій бізнес без додаткових витрат, залишаючись при цьому у законній площині”, – наведено слова керівника департаменту мобільних фінансових сервісів “Київстар” Володимира Набокова.
Для того, щоб скористатися продуктом Starkasa, потрібно зареєструватися у вебкабінеті або завантажити програму на Play Market. До кінця червня користування Starkasa для підприємця буде без оплати, а також без комісії під час прийому безготівкових оплат для карток Visa, доки обіг не досягне 30 тис. грн. Вартість передплати після пробного періоду на послугу – 199 грн на місяць.
Рівень тіньової економіки в Україні в січні-вересні 2021 року становив 31% ВВП, що на 1 п.п. менше порівняно з показником відповідного періоду 2020 року, повідомило Міністерство економіки на сайті з посиланням на попередні розрахунки.
“За попередніми розрахунками Мінекономіки, рівень тіньової економіки в січні-вересні-2021 становив 31% від обсягу офіційного ВВП, що на 1 п.п. менше за показник відповідного періоду 2020 року”, – зазначило міністерство в четвер.
Незначне зниження рівня тіньової економіки відбулося на тлі адаптації бізнесу до роботи в непрогнозованих умовах під час карантинних обмежень, пояснило Мінекономіки.
Згідно з його матеріалами, два класичні методи зафіксували збільшення рівня “тіні” за підсумками дев’яти місяців: за електричним методом – на 2 п.п., до 27% ВВП, за монетарним – на 1 п. п., до 32% ВВП.
За електричним методом тенденція до збільшення рівня тіньової економіки зберігалася на тлі зростання попиту на енергетичні ресурси й нарощування економічної активності, збільшення внутрішнього інвестиційного попиту та збереження сприятливої кон’юнктури на зовнішніх ринках, порівняно високих темпів зростання таких енергоємних галузей, як металургія і машинобудування, зазначило Мінекономіки.
Щодо монетарного методу, то міністерство допускає, що за нових моделей споживчої поведінки сформувалися нетрадиційні безготівкові канали тінізації, які наразі не охоплюються повною мірою цим методом розрахунку.
Водночас метод “витрати населення, роздрібний товарообіг і послуги” показав скорочення “тіні” на 2 п.п. –до 21% ВВП, а метод збитковості підприємств – на 11 п. п., до 21% ВВП.
Однак міністерство допускає, що метод “витрати населення” не охоплює “тіньові” інтернет-майданчики, які через карантинні обмеження замістили неорганізовані точки фізичної торгівлі.
Серед факторів, які стримують детінізацію, міністерство назвало низький рівень захисту власності, недостатній рівень захисту інтелектуальної власності, високий рівень корупції, недосконалість судової системи та наявність у країні непідконтрольних територій.
Ощадбанк став найкращим преміальним банком України за результатами дослідження Euromoney – Private Banking and Wealth Management Survey 2022, посівши І місце в номінації Best Private Bank and Wealth Manager Services Overall. Результати рейтингу оприлюднено на сайті Euromoney.
«Перемога в рейтингу Euromoney – престижна і вагома нагорода. Це підтвердження того, що преміум-банкінг Ощадбанку надає сервіс на рівні кращих світових практик приватного банківського обслуговування. Наше ключове завдання – вихід за рамки стандартних рішень і банківських продуктів, надання персональних послуг на якісно новому рівні. У нас працює команда найпрофесійніших преміум-менеджерів. Ми вдячні клієнтам за довіру та лояльність», – зазначив Антон Тютюн, член правління Ощадбанку.
Oschadbank premium banking – це:
– приватна атмосфера флагманського преміум-центру в Києві та 68 преміум-зон по всій Україні;
– преміум-менеджер, який заощадить час, надасть вичерпну інформацію щодо продуктів і послуг Ощаду та допоможе обрати найбільш вигідне рішення;
– розширена лінійка продуктів, у тому числі супроводження угод купівлі-продажу ОВГЗ на первинному та вторинному ринках, SWIFT-перекази на рахунки онлайн-брокерів Interactive Brokers і Exante для придбання цінних паперів;
– унікальні пропозиції та екосистема обслуговування, зокрема макроекономічний прогноз на 5 років, консультації з інвестування, ексклюзивні подарунки.
В активі преміум-банкінгу Ощадбанку вже чотири міжнародні нагороди від провідних британських фінансових видань: три нагороди від Euromoney та одна PWM (Professional Wealth Management) та The Banker, що входять до групи Financial Times.
Euromoney – міжнародний аналітичний журнал про банківський і фінансовий ринки. Виходить з 1969 року. Аудиторія видання – топ-менеджмент великих компаній, інвестори, представники фінансового сектора в усьому світі. Рейтинги Euromoney вважаються найбільш авторитетними.
Прес-служба Ощадбанку
Ізраїль повідомив країнам Балтії, що заблокує постачання ізраїльської зброї Україні третіми країнами, повідомило видання “Дзеркало тижня”.
“Після оголошення країнами Балтії – Естонією, Латвією та Литвою про отриманий дозвіл від США на передання Україні зброї американського виробництва в рамках зусиль із підтримки Києва перед потенційним російським вторгненням, Міноборони Ізраїлю повідомило трьом країнам Балтії, що їх можливий запит про передання відхилений”, – йдеться у повідомленні на сайті видання у суботу ввечері, з посиланням на Breaking Defense.
Наголошується, що це рішення викликано бажанням Ізраїлю збалансувати свої відносини з Росією.
Як і США, Ізраїль спочатку затвердив суворі правила для кінцевих споживачів з продажу зброї, які юридично обмежують можливість країни-покупця відправляти обладнання третій стороні без дозволу початкового виробника. Рішення про заборону Ізраїлю було викликане побоюваннями, що Україна прагнутиме отримати протитанкові комплекси Spike спільного німецько-ізраїльського виробництва”, – йдеться в повідомленні.
У Міністерствах оборони країн Балтії цієї інформації не підтвердили.
Міноборони Ізраїлю також відмовилося коментувати цю інформацію, але анонімні джерела в ізраїльському військовому відомстві наголосили на “делікатності політики”, яку уряд Ізраїлю має вести, коли справа стосується Росії.
Запуск з 19 грудня минулого року програми “єПідтримка” з виплати вакцинованим 1 тис. грн призвів до збільшення продажу книг у найбільшому українському онлайн магазині Yakaboo втричі порівняно з аналогічним торішнім періодом.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії, загальна кількість придбаних книг перевищила 1 млн. штук.
“У топах нашого продажу українські книги і це безумовна перемога… Розвиток власної книжкової індустрії – це стратегічне завдання для кожної держави”, – наводяться у релізі Yakaboo у середу слова його співзасновника та CEO Івана Богдана.
За даними магазину, у рамках програми “єПідтримка” українці найбільше купують дитячі книги – 22,8%, а також художню літературу – 19,55%. Далі йдуть нонфікшн (бізнес, гроші, економіка) – 7,5%, книги про виховання дітей та книги для батьків – 7%, навчальна література –5,3%.
У ТОП-5 книг за популярністю в Yakaboo увійшли Гарік Корогодський “Червона книга Гаріка”, Дмитро Дубілет “Що ви несете? Дмитро Дубілет розповідає найцікавіші історії про прапори всіх країн світу” та українські переклади Тари Шустер “Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось”, Тома Флетчера “Різдвозавр та список Нечемнюхів” та Джона П. Стрілеки “Кафе на краю світу”.
У магазині зазначили, що пік замовлень припав на перші дні запуску програми та передноворічні дні, коли українці активно купували подарунки. Проте, зазначає Yakaboo, після нового року активність не спадає, оскільки додалися 1 тис. грн за вакцинацію підлітків від 14 років, а з середини березня очікується виплата 500 грн за бустерну дозу.
Станом на 6 лютого, за даними МОЗ, двома дозами було вакциновано 14,78 млн осіб, а бустерною – 0,46 млн.
За даними Мінцифри на середу, в рамках “єПідтримки” було оформлено 9,5 млн карток, подано понад 8,3 млн заяв, витрачено 2,7 млрд грн.
Yakaboo зазначає, що з цієї суми на покупку книг було направлено близько третини – 908 млн грн, які ланцюжком підуть через усіх, хто створює та розповсюджує книги: від авторів та видавництв до друкарень та книгарень.
Yakaboo працює на ринку e-commerce з 2004 року і позиціонує себе як національна книжкова платформа, оцінюючи кількість клієнтів більш ніж у 3 млн. У магазині представлено понад 300 тис. книг 71 мовою у паперовому, електронному та аудіоформатах. Компанія співпрацює з понад 500 українськими та зарубіжними видавництвами, а також має власне видавництво Yakaboo Publishing, пріоритетним напрямком якого є нонфікшн література.
Співвласниками ТОВ “Yakaboo”, згідно з держреєстром, виступають колишній топ-менеджер D.Trading Віталій Бутенко – 54,65%, президент та керуючий партнер інвестиційно-девелоперської компанії “Торонто-Київ” Юрій Кривошея – 40,01% та Богдан – 5, 34%.
У ТОВ “Yakaboo trade”, на яке припадають основні фінансові показники, їх частки дещо інші: відповідно 56,39% на 41,278% та 2,33%. Виторг компанії в 2020 році збільшився на 65,5% – до 270,4 млн грн, а чистий прибуток – у 4,1 раза, до 5,2 млн грн. Дев’ять місяців минулого року ТОВ завершило з виручкою 288,6 млн грн та чистим прибутком 11,1 млн грн.
Виробники соціально значущих продуктів харчування законтрактували на лютий поточного року сумарно 15,6 млн куб. м природного газу українського видобутку за пільговими цінами, найбільше закупили виробники хліба та хлібобулочних виробів – 6,6 млн куб. м, або 42% від загального обсягу.
Ця статистика про закупівлі газу підприємствами харчової промисловості міститься в інформаційному дашборді на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства.
Крім хлібопекарських підприємств, виробники м’яса свійської птиці та компанії, що вирощують птицю, закупили 5,7 млн куб. м природного газу – 36,5% від загального обсягу “пільгових” поставок на лютий. За ними йдуть переробники молока – 2,8 млн куб. м (17,9%), виробники рослинної олії – 0,46 млн куб. м (2,9%) і борошномели – 0,11 млн куб. м (0,7%).
Як повідомлялося, ТОВ “Агро-овен” (смт Магдалинівка Дніпропетровської обл.), що входить до однойменного багатопрофільного агрохолдингу, ТОВ “Птахокомплекс “Дніпровський” (с. Первомайське Дніпропетровської обл.) та фермерське господарство “Улар” (ФГ, Київець Львівської обл.) подали запит на закупівлю найбільших обсягів природного газу українського виробництва за пільговими цінами серед 256 виробників соціально значущих продуктів харчування, яким доступна така можливість.
“Агро-овен” запитав на лютий купівлю 1,71 млн куб. м природного пільгового газу, що становить 10,9% від загальної заявки всіх “соціальних” підприємств, птахокомплекс “Дніпровський” – 0,77 млн куб м (4,9%), ФГ “Улар” – 0,6 млн куб. м (3,8%), ТОВ “Луцька аграрна компанія” (Радомишль Волинської обл.) – 0,45 млн куб. м (2,8%). Отже, заявлені обсяги на отримання “пільгового” газу цими чотирма компаніями в лютому становлять 22,4% від загальної заявки всіх виробників “соціальних” продуктів.
Кабінет Міністрів України постановою №1435 вніс зміну до “карантинної” постанови №1236 від 9 грудня 2020 року, встановивши до 30 квітня 2022 року граничну надбавку до ціни природного газу власного видобутку (без урахування рентних платежів) не вище за 24% для виробників пшеничного борошна вищого ґатунку, пастеризованого молока жирністю 2,5%, хліба житньо-пшеничного, курячих яєць, соняшникової олії та батонів.
Торговельну надбавку на постачання природного газу власного видобутку для задоволення потреб вищезгаданих суб’єктів господарювання встановлено на рівні не вище ніж 1%.
