Україна в січні-червні 2023 року імпортувала овочів “борщового набору”, зокрема картоплі, моркви, буряка, капусти та цибулі, на суму в $100,253 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у понеділок, Україна імпортувала за шість місяців 2023 року 12,476 тис. тонн картоплі на суму $8,641 млн.
Водночас 27,29% частки ринку імпортної картоплі в першому півріччі поточного року належало Греції, яка змогла заробити від її реалізації $2,23 млн. Постачання картоплі з Румунії становили 12,66% на суму $1,034 млн, з Азербайджану – 9,67% і $970 тис. відповідно.
Україні довелося імпортувати протягом найбільш дефіцитного в плані овочів першого півріччя 2023 року весь “борщовий набір”. Зокрема, закупівлі цибулі на зовнішніх ринках сягнули 0,16% усього імпорту країни, капусти – 0,09%, моркви та буряка – 0,06%. Сумарно на придбання цих базових у раціоні українців овочів (без урахування картоплі) оператори ринку витратили $93,882 млн.
У трійці провідних постачальників овочів “борщового набору” групи лідирували імпортери Польщі та Нідерландів. На їхню частку в імпорті Україною цибулі припало 43,5% і 31,6% поставок, що в грошовому еквіваленті склало $12,393 млн і $8,949 млн відповідно. Замикав лідируючу троку постачальників цибулі Китай з 8,3% поставок на суму $2,346 млн.
Лідером із поставок капусти в Україну стала Польща, чия частка в поставках склала 32% і принесла сусідній державі $9,147 млн. На другому місці Македонія з 31,6%, за які вона виручила $9,034 млн, на третьому – Нідерланди з 10,8% і $3,093 млн відповідно.
Польща в першому півріччі 2023 року також виявилася одним із провідних постачальників коренеплодів – моркви, буряка та селери. Частка імпорту за цими овочами на внутрішньому ринку сягнула 46,9%, що в грошовому еквіваленті становило $11,072 млн. Найкращими в постачанні цих овочів стали Нідерланди і Туреччина, поставки яких займали 37,7% і 2,9% частки імпорту, що в грошовому виразі становило $8,899 млн і $683 тис. відповідно.
Найбільш затребуваними овочами в зимово-весняний час в Україні є помідори та огірки. Імпорт помідорів у першому півріччі 2023 року становив 0,29% від усього імпорту в країну, огірків – 0,07%, що склало 73,05 тис. тонн і 28,182 тис. тонн відповідно.
Лідером із поставок цих овочів в Україну стала Туреччина, на частку якої припало протягом січня-червня 2023 року 77,4% всього імпорту помідорів і 46,8% огірків, що в грошовому еквіваленті склало $45,5 млн і $12,87 млн відповідно.
До трійки постачальників помідорів в Україну увійшли Польща, на частку якої припало 20,37% поставок на суму $12,989 млн, і Нідерланди з 2,99% поставок на $1,9 млн.
Огірки, крім Туреччини, Україна в першому півріччі 2023 року купувала в Румунії, яка виконала 35,33% постачань на суму $9,714 млн, і Польщі – 11,3% на $3,106 млн відповідно.
Незважаючи на дефіцит овочів у країні, українські сільгоспвиробники зуміли відправити невеликі їхні партії на експорт.
Українську картоплю заборонено постачати на європейський ринок через неадаптоване до європейських вимог законодавство. Україна не втратила свої традиційні ринки збуту і змогла заробити $11,251 млн на експорті 19,854 тис. тонн картоплі, з яких 50,7% вирушили до Болгарії, 39,7% – до Азербайджану, 9,05% – до Молдови.
Експорт капусти з України становив 871 тонну, з яких 98% відправлено до Болгарії. Поставки цибулі, моркви та буряка на зовнішні ринки практично в першому півріччі 2023 року практично не виконувалися.
Реалізація 781 тонни огірків на зовнішніх ринках принесла Україні $1,905 млн. Традиційним покупцем тепличних огірків є Польща, куди в першому півріччі 2023 року було здійснено 96% всіх експортних поставок цього овоча, і країни Балтії, зокрема, до Литви вирушило 3% експортованих Україною огірків.
Українські аграрії заробили $463 тис. на експорті 120 тонн тепличних помідорів, 86,5% яких купила Польща, 12,4% – Естонія.
Вивчення перспектив залізничного сполучення ЄС з Україною та Молдовою дає підґрунтя для запуску проекту використання колії європейської ширини на ключових лініях, повідомила Європейська комісія (ЄК).
Відповідне дослідження опубліковано у вівторок Єврокомісією та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).
“Будівництво першої європейської залізничної колії в Україні та Молдові, що дасть змогу з’єднати їхні залізниці з Польщею та Румунією, наблизить ці країни до єдиного ринку ЄС. Завдяки цьому дослідженню ми закладаємо основу для довгострокових рішень, підтримуючи Україну в її торгівлі та відновленні”, – заявила членкиня ЄК з транспорту Адіна Велян.
Відповідність залізничних ліній України та Молдови європейському стандарту ширини колії, за її словами, також поліпшить умови для поїздок громадян цих країн до Європи.
Проведене дослідження припускає, що європейську ширину колії на лініях до Львова і Кишинева має бути впроваджено “як перший крок до поліпшення сполучення між Польщею та Україною, а також між Румунією та Молдовою”.
У дослідженні, крім того, оцінюють, як нові лінії європейського стандарту ширини стануть взаємодіяти з іншою мережею залізниць цих країн, де, як і раніше, буде використовуватися широка колія, зазначається в комюніке ЄК.
Філія “Дельта-Лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 11 липня оголосила тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності (ОСЦПВ).
За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість становить 84,330 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 21 липня.
ДП “Дельта-Лоцман” створено за наказом Міністерства транспорту України 1998 року з метою вдосконалення умов забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини на морі та довкілля, у територіальному морі України відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій, упорядкування структури морських лоцманських служб у північно-західній частині Чорного моря.
Українська тенісистка Еліна Світоліна обіграла першу ракетку світу у чвертьфіналі Вімблдону і вийшла до півфіналу турніру в Лондоні.
Світоліна у трьох партіях перемогла польську тенісистку Ігу Свёнтек із рахунком – 7:5, 6:7, 6:2.
У півфіналі “Вімблдону”, який буде вже для Світоліної другим у кар’єра, вона зустрінеться з чеською тенісисткою Маркетою Вондроушовою.
Ціни на золото піднімаються у вівторок на тлі зниження курсу долара і прибутковості держоблігацій США на очікуваннях публікації даних про американську інфляцію.
Котирування серпневих контрактів на золото на нью-йоркській біржі Comex до 18:52 кв підвищилися на 0,27%, до $1936,2 за тройську унцію.
Нові дані про інфляцію в США будуть оприлюднені в середу. Опитані Trading Economics аналітики в середньому прогнозують, що темпи зростання споживчих цін у найбільшій економіці світу минулого місяця сповільнилися до 3,1% з 4% у травні.
Базова інфляція (індекс CPI Core, що не враховує ціни на паливо і продукти харчування), тим часом, становила 5,3% у травні, і в червні прогнозується зниження показника до 5%.
Напередодні виходу статданих доларовий індекс знижується на 0,1%, а прибутковість 10-річних US Treasuries опускається на 1,5 базисного пункту, до 3,986%.
“Ми спостерігаємо зниження прибутковості держоблігацій на початку тижня, оскільки інвестори чекають падіння інфляції в червні, – сказав аналітик StoneX Фавад Разакзада. – Це трохи підвищило порівняльну привабливість золота щодо бондів”.
Нещодавно в соцмережах натрапив на жваве обговорення одного питання, дослівно воно звучало так: “В країні війна, ринок нерухомості працює навіть не на половину потужностей, а ціни ростуть. Хто його буде купувати?”. В мене є відповідь: ростуть і будуть рости, адже закони ринку ніхто не скасовував. Інше питання, що робити із обмеженим платоспроможним попитом. На мою думку, відповіді треба шукати всередині ринку, а не зовні, сподіваючись винятково на репарації колись чи підтримку держави. Давайте про все за порядком.
Чому ціни ростуть
Ключовим фактором, що впливає на ціну квадрата, було і залишається зростання собівартість будівництва та супутніх витрат під впливом, в першу чергу, інфляційних процесів. Просто нагадаю, що у річному вимірі ми мали майже 27% інфляції. Тягне цінник договори і подовження, а подекуди й кардинальна зміна логістичних ланцюжків через втрату потужностей виробників певних будматеріалів у південних та східних областях та релокацію багатьох бізнесів. Окремо слід згадати вартість робочої сили, яка зросла в середньому на 37%, не варто забувати і про витрати на паливно-мастильні матеріали, техніку та товари й послуги 40 супутніх галузей, які задіяні в житловому будівництві. Гіперінфляція і курсові коливання вдарили по ринку.
Для розуміння: за минулий рік середньозважений показник собівартості будівництва в житлі зріс щонайменше на 45%. По окремих категоріях будматеріалів ми бачили зростання на рівні 30-70%. Рекордсмени бетон, скло, шпаклівка, дерево, залізо. Тож це безпосередньо відбивається на ціні квадрата.
Що робити з реальним попитом
Водночас стримуючим важелем до зростання цін є обмежений платоспроможний попит на ринку, а в окремі патові періоди навіть практично нульові продажі. В деякі місяці, якщо компанія продавала 5-10 квартир на місяць, – це вже був успіх і показник того, що люди довіряють бренду і вірять в продукт.
Весь цей час потрібно було продовжувати будувати, щоб люди мали час адаптуватись, переконатись у непохитності дій, в тому, що будують і добудують, щоб це було не в словах, а діях. Нічого не каже краще за твій продукт, його формат та ліквідність, а також за реальну будівельну динаміку на майданчику.
До речі, з кінця зими ситуація з реальним попитом стала покращуватись. А за весняні місяці команді вдалось повернути понад третину довоєнних показників, незважаючи на складність ситуації.
Чому нам вдалось? Вважаю, що тут спрацювала сума факторів, які можна при бажанні масштабувати і далі:
1. Ми поновили будівництво ще в червні 2022 року і, незважаючи на усі складнощі першого року повномасштабної війни, вперто робили своє і здали 19 тис. кв.м в експлуатацію.
2. Інвестори бачили, що компанія працює і потроху почали платити за договорами розтермінувань. Як результат, якщо на початку повномасштабного вторгнення за договорами розтермінування лише 10% сплачували справно, то тепер ця цифра сягає 50%.
Рівно половина тих, хто купив в нас нерухомість, не чекає завершення війни і вже виконує свої зобов’язання. Бо бачить, що кожна гривня з його кишені йде реально на будівництво, причому його ж будинка, а не просто в новий котлован. Зараз працюємо над тим, щоб до кінця року відсоток тих, хто сплачує за договорами розтермінування, був на рівні 80-90%.
3. Ми розробили фінансові інструменти підтримки та стимулювання попиту.
Наприклад, в жовтні-грудні ми пропонували спеціальні умови для сплати заборгованості та погашення розтермінування достроково. Пропонували вигідний курс: наприклад, 33-34 грн/$, реструктуризацію боргу, щоб почати оплати. Запустили программу гарантованої дохідності під 10% річних в доларах, програму за принципом trade in.
Звичайно, про обсяги угод, які були до війни, поки зарано мріяти. Відновлення і потенціал ринку буде напряму залежати від контрнаступу ЗСУ, а точніше – від його результатів і термінів. Вже зараз видно, що психологічно покупець та інвестор помалу готовий повертатись на ринок, якщо є повне співпадіння в його очікуваннях в осі ціна-цінність-терміни будівництва- реальна динаміка.
Автор: Олександр Насіковський, керуючий партнер групи компаній DIM
