Фармацевтична група компаній “Юрія-Фарм” розглядає можливість локалізації виробництва вакцин в Україні.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор групи “Юрія-Фарм” Дмитро Деркач, компанія активно працює над питанням забезпечення українського населення вакцинами, зокрема вакциною від COVID-19.
“Ще п’ять років тому було розпочато будівництво нового заводу в Черкасах загальною площею понад 25 тис. кв. м, на якому передбачено високотехнологічне асептичне виробництво та виробництво біотехнологічних продуктів. Цехи нового виробничого майданчика запускаються в роботу, починаючи з 2020 року”, – сказав він.
За словами Деркача, будівництво нового об’єкта стало можливим “завдяки принципу, якого дотримуються в компанії з моменту її заснування: реінвестувати понад 80% прибутку в нові напрями, що становить понад $25 млн на рік, а також завдяки кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), отриманому в 2020 році.
Він повідомив, що передумовою для розвитку виробництва біотехнологічних продуктів стали напрацювання власного Biotech R&D, зокрема технологічної платформи для розробки та пілотного виробництва рекомбінантних білкових продуктів, моноклональних антитіл. Крім того, було налагоджено апаратно-методологічну базу для забезпечення контролю якості біофармацевтичних препаратів і вакцин – і власного виробництва, і рішень контрактних партнерів.
“Юрія-Фарм” також тестує власну платформу для розробки препаратів на основі РНК як ефективний, сучасний, безпечний і швидкий метод розробки ліків, який, зокрема, використовували компанії, що стали піонерами в розробці РНК-вакцини проти COVID-19.
“Наразі ми активно працюємо над питанням пошуку партнерів для трансферу технології виробництва вакцин від COVID-19 на свій новий виробничий майданчик. Для цього відібрали пул компаній, зокрема зі США і Китаю, розробки яких перебувають на пізніх стадіях, зокрема у фазі третіх клінічних досліджень. Проводимо переговори з ними для вибору потенційного кандидата на трансфер технологій і забезпечення їх нашими виробничими потужностями”, – сказав Деркач.
Гендиректор групи уточнив: “Ми не здійснюємо розробку власної вакцини, оскільки нині у світі вже понад 130 компаній перебувають на різних стадіях розробки вакцини від COVID-19, тому ми шукаємо кандидата серед них”.
Водночас він вважає, що фарма України має бути потенційно готова до трансферу та промислового виробництва вакцин, розробки яких з часом запропонують вітчизняні науково-дослідні інститути.
Група компаній “Юрія-Фарм” входить до переліку найбільших фармацевтичних компаній України. Основними напрямами діяльності є розробка (R&D), виробництво, маркетинг і дистрибуція лікарських препаратів і виробів медичного призначення.
ТОВ Юрія-Фарм – член Асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ).
За твердженням порталу IQAir, який відстежує рівень забруднення повітря в режимі реального часу, Київ зараз займає 12 місце в рейтингу міст світу з забрудненим повітрям.
Індекс Києва становить 154 при нормі 50. Рівень забруднення повітря в столиці характеризується як «нездоровий». При такому рівні атмосферного забруднення людям із захворюваннями органів дихальної системи радять одягати респіратори, в приміщеннях закривати вікна і включати очищувачі повітря, а також виключити спортивні заняття на повітрі.
Смог у Києві
Українська столиця в останні роки на собі дізналася що таке «смог». На столичних вулицях загазованість повітря досягла критичних позначок через підвищеного вмісту формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, діоксиду азоту, оксиду вуглецю.
– Ці забруднювачі роблять наше повітря отруйним смогом. Вони викликають запальні процеси, формування тромбів, запалення стінок судин. МОЗ каже, що в 2020 році 78% передчасних смертей від інфаркту та інсульту спровоковані забрудненням повітря. Але ж зовсім недавно Київ вважався найзеленішою європейською столицею … – кажуть експерти Національної екологічної ради України.
Згідно зі стратегією державної екологічної політики України на період до 2030 року забруднення атмосферного повітря є однією з найгостріших екологічних проблем.
Незважаючи на відсутність великих промислових підприємств в столиці рівень забруднення повітря в Києві дуже високий. Основним джерелом за даними Київської міської державної адміністрації є автотранспорт.
Так само небезпечна дрібнодисперсний пил. Основним «постачальником» якого є Дарницька ТЕЦ, що працює на вугіллі, і сміттєспалювальний завод «Енергія». Крім того, кількість пилу в повітрі різко зростає, коли люди починають спалювати відходи.
Це призвело до того, що за світовим рейтингом міст Київ увійшов до топ-200 найбільш забруднених міст планети. А в тому році під час масових пожеж навколо столиці, взагалі очолював цей список.
Того року столиця була закутана димом пожеж. Горіли сміттєзвалища та сухостій на полях. Але найстрашніше, що палав Чорнобильський ліс і вітер накривав Київ гарем.
У період пандемії пожежі несуть додаткову загрозу. Ми не можемо провітрювати квартиру, до нас приходить задушливий дим. Мало того, що він дратує дихальну систему, так ще в організм потрапляє безліч шкідливих речовин, які небезпечні для здоров’я. Потрібно пам’ятати, що забруднене повітря послаблює імунітет, який сьогодні нам дуже необхідний.
Країна у вогні
В Україні почастішали випадки пожеж. У 2020 році відбулося понад 50 тисяч загорянь сухостою на полях і очерету в плавнях в різних куточках країни. У більшості випадків вони характеризуються, як умисні підпали. У 2020 році згоріло понад 40 тисяч гектар екосистем. Цього року невтішна тенденція зберігається. На околицях міста почали палити сухостій, а вітер розносить полум’я на лісосмуги, господарські та житлові будівлі.
– В епіцентрі горіння сухої трави температура полум’я досягає майже 500 градусів. Живого не залишається. Під час пожежі гинуть тварини, рідкісні рослини, а дим отруює атмосферу. Нерідкі випадки і загибелі людей – попереджають в Національної екологічної раді України.
Причин підпалу існує безліч. Навіть елементарне хуліганство.
Нещодавно прийнятий Верховною Радою Законопроект № 3526, який підвищив штрафи за пожежі в екосистемах, а також посилив відповідальність за займання в природно-заповідному фонді. Але штрафи явно не зупиняють вбивство екосистем.
Законодавство забороняє спалювати листя або суху траву. Зокрема випалювати рослинність на землях водного фонду заборонено статтею 65/2 Адміністративного Кодексу. Штраф від 3060 грн до 6120 грн. Такий же розмір штрафу за підпал торф’яників або пожежі на полях. За порушення правил протипожежної безпеки штраф від 1530 до 4590 грн. А ось кримінальна відповідальність (5-7 років) передбачена лише в разі загибелі людей, або масову загибель тварин, а так само якщо пожежа заподіяла комусь значну шкоду.
– Горять і землі водного фонду. Прикро, що підпали очерету відбуваються під час нересту риби, найпотаємнішого для неї часу. Від того як він пройде залежить майбутнє наших водойм. Якщо не буде риби, річки загинуть. Мало того, що катастрофічно не вистачає повноцінних нерестовищ, так ще пожежі … Риба у вогні не буде нереститися … – кажуть в Асоціації рибалок України.
Вогонь знищує і заповідні території. У 2020 році відбулися масштабні пожежі на території Національних парків Одеської, Херсонської, Миколаївської області.
Ковток повітря
Загальновідомо, що без їжі людина зможе прожити 70 днів, без води організм проіснує від 3 до 8 днів, а без повітря – 5-10 хвилин.
За даними Організації Об’єднаних Націй кожна шоста смерть в світі через забруднення навколишнього середовища.
Забруднене повітря може викликати бронхоспазм, алергію, задуха, серйозно пригнічує імунну систему, а так само може призвести до онкозахворювань.
Глобальний Альянс з питань здоров’я та забруднення (GAHP) поставив Україну на четверту позицію серед європейських країн за кількістю смертей, обумовлених забрудненням навколишнього середовища. З цієї причини у нас в країні щорічно помирає близько 60 тисяч людей.
– Серйозну загрозу крім вихлопів автомобілів несе шинна пила, а з онкологічною точки зору навіть більшу, саме на неї припадає 70% обсягу всіх викидів канцерогенів від автомобілів. У процесі зносу 20% автопокришок перетворюються в шинну пил. Кожна шина протягом року викидає 1,14 кг шинної пилу, в якій у великій кількості присутній шкідливий канцероген – бензпірен, який надзвичайно токсичний. За ступенем впливу на організм він відноситься до I (вищого) класу небезпеки – говорить голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков.
За статистикою медичних установ, число хворих на рак серед людей, які проживають поблизу автотрас, перевищує норму в два-три рази … У 2020 році в Україні від зносу шин утворилося 24 тисячі тонн шинної пилу. Тільки в Києві щодня в повітря викидається не менше 5 тонн шинної пилу. Потрібно додати, що вона не піднімається високо, а літає на рівні наших дихальних шляхів. Вона падає уздовж доріг, залітає до нас у вікна. Ми нею дихаємо!
Що робити?
На думку голови Національної екологічної ради України Олександра Чистякова, перш за все, потрібно встановити нові станції моніторингу в достатній кількості, які б вимірювали тверді частинки пилу, приземний озон, діоксин азоту і діоксид сірки. Система, яка працює зараз застаріла, вона сформована в 70-х роках і не враховує багатьох показників, наприклад дрібнодисперсного пилу. А це основний показник забруднення повітря у європейців. У столиці в цьому році встановили два поста моніторингу повітря – в Дарницькому і Дніпровському районах міста -но цього вкрай мало.
Нова система моніторингу дозволить в реальному часі стежити за якістю повітря. Оновлення показників повинно бути кожні 6 годин з можливістю перегляду динаміки з будь-якого смартфона. Всі станції моніторингу якості повітря повинні бути об’єднані в одну систему.
Наступним кроком має бути робота з джерелом забруднення. Щоб зменшити кількість викидів, в Києві, перш за все, треба розвивати громадський транспорт, а так само заохочувати до збільшення електротранспорту. Також на період підвищення забруднення органи місцевої влади повинні обмежити або взагалі заборонити рух транспорту в центрі міста. Крім того, слід забороняти або зменшувати рух вантажного транспорту в тих районах, де забруднення є більш сильним, або встановлювати обмеження в залежності від часу доби. І звичайно ж жорстка боротьба з підпалами. Пожеж не повинно бути!
Це повинен бути комплекс різних дій: збільшення кількості зелених зон, розчищення та благоустрій прибережних територій, створення веломаршрутів, облаштування пилових бар’єрів вздовж автотрас. Все це повинно призвести до позитивного результату в середньостроковій і довгостроковій перспективі. І це все завдання місцевої влади.
Щоб ситуація не стала повністю некерованою на державному рівні необхідно прийняти ряд важливих документів про захист навколишнього середовища для збереження екологічного балансу і порятунку біорізноманіття. Зокрема, потрібен закон про відходи, треба реформувати екологічний контроль, ввести сучасну систему моніторингу стану навколишнього середовища і багато іншого.
Природа стала залежна від людини, тому дуже багато залежить саме від нас з вами. Час пасивного спостереження за знищенням нашого середовища проживання – пройшов. І якщо ми не хочемо жити в протигазі, то нам потрібно діяти!
ТОП 10
Такі ж проблеми у всіх великих містах. Однак в ряді з них існують свої «забруднювачі».
На думку Міністерства охорони навколишнього середовища рейтинг ТОП 10 забруднювачів повітря виглядає так:
• Маріупольський МК ім. Ілліча;
• Арселор Міттал Кривий Ріг;
• Бурштинська ТЕС;
• Курахівська ТЕС – 139,148 тис. Т;
• ДТЕК Павлоградвугілля;
• Вуглегірська ТЕС;
• Дніпровський металургійний комбінат;
• Запорізька ТЕС;
• МК «Азовсталь»;
• Ладижинська ТЕС.
Прес служба Національної екологічної ради України
Первинна нерухомість Києва в січні-березні 2021 року подорожчала в усіх сегментах, середня ціна в гривні зросла на 5,2% порівняно з кінцем минулого року і становила 43,2 тис. грн/кв. м, повідомила аналітик девелоперської компанії City One Development Олена Ширина агентству “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, в перерахунку на долар США середня ціна на столичні новобудови зросла на 6,3% порівняно з кінцем минулого року і наразі становить $1560/кв. м.
“Найзначніше подорожчання вартості житла відзначено в класі “бізнес” – 9%, у класі “комфорт” ціни підвищилися на 5%, “преміум” та “еліт” подорожчали на 2%”, – сказала вона.
Згідно з аналітикою City One Development, станом на перший квартал 2021 року найбільший обсяг пропозиції становив клас “комфорт” – 43% усіх представлених проектів, частка класу “бізнес” 33%, “економ-клас” – 15%, проекти в класах “преміум” і “еліт” становили 9% від усього обсягу.
“У першому кварталі на первинному ринку нерухомості Києва анонсували вихід восьми нових ЖК, заявлений обсяг будівництва майже 3,5 тис. квартир. Найбільше проектів представлені в класі “комфорт” – п’ять, у класі “бізнес” два проекти й один “преміум”. Лідером серед районів Києва за кількістю нових ЖК став Шевченківський район столиці – три проекти”, – сказала Ширина.
City One Development – інвестиційно-девелоперська компанія, що реалізовує комплекс послуг у галузі створення і розвитку об’єктів нерухомості. Серед проектів компанії – “Новопечерські Липки”, “Бульвар Фонтанів”, “Святобор”.
Мобільний оператор “Київстар” збільшив покриття 4G (LTE) мережі в 19 областях і підключив до нових мобільних технологій ще 1195 населених пунктів.
Як повідомила прес-служба компанії в середу, для цього оператор активував технологію швидкісної передачі даних на 202 базових станціях.
У релізі уточнюється, що можливість доступу до швидкісного мобільного інтернету отримали 493 тис. жителів невеликих населених пунктів.
4G-зв’язок підтримують 23,6 тис. базових станцій “Київстару”, що дає можливість доступу до нових мобільних технологій для понад 87% населення України.
Згідно з планами оператора, до 2022 року можливість доступу до 4G має бути забезпечена для 90% населення.
Група “Нафтогаз” і PGNiG (Польща) підписали меморандум про взаєморозуміння під час реалізації проектів із розвідки та видобутку вуглеводнів, насамперед у західному регіоні України.
“Першочерговий акцент “Нафтогаз” і PGNiG зроблять на вивченні можливостей для спільної розвідки нових площ у Західній Україні, що межують із польським кордоном. Зокрема, партнери допускають співпрацю на Берестянській ділянці, щодо якої “Нафтогаз” уклав угоду про розподіл продукції (УРП) з урядом наприкінці 2020 року”, – повідомляється в прес-релізі групи.
У “Нафтогазі” нагадали, що група за підтримки уряду отримала значні площі для пошуку і видобутку вуглеводнів на материковій частині та шельфі країни.
“Залучаючи міжнародних партнерів, ми прискорюємо темпи розкриття ресурсного потенціалу України. PGNiG – публічна компанія з високими стандартами – відкрила низку великих родовищ в Європі. Зокрема, PGNiG має підтверджений успішний досвід відкриття родовищ і видобутку газу в Польщі – регіоні, який межує з українською частиною Карпат. Водночас компанія має вдалі приклади розвитку газодобувного бізнесу в інших країнах, зокрема з потужною присутністю в Норвегії. Я впевнений, ми зможемо досягти взаємовигідного синергії”, – зазначив головний виконавчий директор “Нафтогазу” Отто Ватерландер.
“Україна має найбільший ресурсний потенціал у Європі й у такий спосіб є привабливою з точки зору нарощування потенціалу для таких компаній, як PGNiG. Ми особливо зацікавлені у розвитку видобутку газу в Західній Україні. Цей регіон межує із зоною нашої діяльності в Польщі, і наші дослідження свідчать про його перспективність”, – додав віце-президент і головний виконавчий директор PGNiG Роберт Перковський.
Як повідомлялося, “Нафтогаз” за останній рік отримав доступ до Чорноморського шельфу, Юзівської площі і ще чотирьох великих нафтогазових ділянок у межах УРП.
“Нафтогаз” у 2020 році заявив про намір приростити нові ресурси вуглеводнів і з цією метою збільшив роль геологічного напряму в структурі групи, Збільшити видобуток “Нафтогаз” планує шляхом інвестування в глибоке буріння, нетрадиційний газ, зокрема газ зі щільних колекторів (tight gas), і морський шельф.
“Нафтогаз” планує інвестувати у видобуток вуглеводнів $7,3 млрд у 2021-2025 рр., наростивши запаси в 1,8 разу. В 2026-2030 рр. інвестиції мають становити $14,1 млрд.
При цьому частка інвестицій у нові родовища з 2023 року має перевищити інвестиції у вже розвідані. Група не зможе самостійно профінансувати озвучені плани, тому планується залучати до процесів сторонніх інвесторів.
На сьогодні “Нафтогаз” має 254 млрд куб. м розвіданих запасів газу і 157 млрд куб. м умовних і перспективних, а в 2025 році планує наростити їх до 250 млрд куб. м розвіданих і 500 млрд куб. м умовних і перспективних.
“Укргазвидобування”, що входить до дивізіону “Нафтогаз Розвідка та Видобуток”, в 2020 році скоротило видобуток товарного газу на 1,2% (на 0,17 млрд куб. м) порівняно з 2019 роком – до 13,45 млрд куб. м, а валовий видобуток компанії становив 14,23 млрд куб. м.
“Нафтогаз України” об’єднує найбільші нафтогазовидобувні підприємства країни. Група є монополістом зі зберігання природного газу в підземних сховищах і транспортування нафти трубопровідним транспортом територією країни.
Дочірня компанія оператора мобільного зв’язку “Vodafone Україна” Vodafone Retail у 2020 році наростила частку в сегменті продажу онлайн на 10 процентних пунктів – до 20%.
Як зазначено в аналітичному звіті компанії щодо ринку смартфонів в Україні, у 2020 році зростання обсягів продажу онлайн спостерігалося не лише в містах-мільйонниках, а й у невеликих населених пунктах, що оператор пов’язує з розширенням географії 4G-покриття в усій Україні.
Карантинні обмеження суттєво змінили ринок. У 2020 році компанія сфокусувалася на продажу через інтернет-магазин: розширила асортимент, удосконалила роботу із сервісами доставки, оптимізувала низку внутрішніх бізнес-процесів і, як результат, – частка онлайн-покупок за рік зросла до 20%.
“Омніканальність є важливою. Є люди, які, навіть купуючи онлайн, хочуть прийти офлайн, забрати свій товар і до нього ще щось докупити. Тому ми бачимо, що розвиток онлайну буде, але він не перекриє офлайн-торгівлю”, – коментує роботу ритейл-мережі директор Vodafone Retail Олена Мироненко.
За її словами, нині в мережі Vodafone Retail 500 монобрендових магазинів, і цю кількість компанія планує зберегти до стабілізації ситуації, виходу світу з глобальної хвилі пандемії, а згодом розгляне можливість розширення мережі.
У 2020 році частка смартфонів з екраном 6 і більше дюймів зросла до 81%, як операційна система лідирує Android у співвідношенні 98% до 2%.
“Зростання споживання мобільного трафіку позначається на популярності смартфонів з акумуляторами від 4000 до 5000 mAh. У 2018 році вони посідали 12%, у 2019-му вже 42%, в 2020-му – 74,2%”, – зазначають в Vodafone Retail.
На думку компанії, в 2021 році частка смартфонів з акумуляторами від 4000 до 5000 mAh швидко зростатиме.
Наявність технології розпізнавання відбитків пальців у нових телефонах зросла з 59% до 79,8% за 2018-2020 рр.
У 2020 році понад 60% покупців було достатньо 12-18 мегапікселів у камері смартфона. Решта 40% прагне до постійного поліпшення якості мобільної фотографії.
“Сегмент смартфонів із камерами 24-30 Мп демонструє падіння з 17% на початку 2020 року до 5,6% до кінця року, зате сегмент понад 30 Мп зріс з 22% до 24,7% протягом 2020 року”, – йдеться в аналітиці оператора.
Згідно з даними Vodafone Retail, інтерес до NFC технології доволі повільно зростав у 2018-2019 роках і загалом збільшився на 6%. Пік зростання популярності технології (+10%) у 2020 році припав на період першого локдауну, а після нього попит на NFC знову впав на 12%.
Також 98% смартфонів, проданих у мережі Vodafone Retail в 2020 році, підтримують роботу в 4G-мережі. При цьому відсоток пристроїв, що підтримують дві SIM-картки, знижується – з 99,6% у 2019 році до 75% у 2020 році.
Якщо раніше 70% покупців із року в рік обирали темні кольори смартфонів – чорний і синій, то в 2020 році вибір почав дещо зміщуватися в бік кольорових смартфонів.
П’ятірка найпопулярніших брендів за кількістю проданих смартфонів у мережі Vodafone Retail у 2020 році:
– Samsung – 36%
– Xiaomi – 30%
– Tecno – 15%
– Nokia – 10%
– Huawei – 3%.
Лідером із продажу серед брендів смартфонів у магазинах Vodafone є Samsung – його обирають практично в усій Україні, окрім кількох областей – у Вінницькій, Рівненській та Хмельницькій областях у 2020 році частіше обирали Xiaomi.
Моделі Tecno і Nokia вийшли до топ у 2020 році завдяки популярним пропозиціям, які може надати покупцеві лише операторська мережа – “Смартфон плюс зв’язок у подарунок”.
“У перший локдаун 2020 року вдвічі знизилися обсяги продажу фітнес-браслетів і смарт-годинників. Але вже в травні-серпні, після виходу країни з карантину, обсяги продажу цих категорій товарів зросли втричі порівняно з початком року. При цьому майже втричі зросли обсяги продажу телевізорів і ноутбуків – пандемія змусила українців облаштовувати домашні офіси й налагоджувати домашнє дозвілля”, – зазначають у Vodafone Retail.
Змінилося гендерне співвідношення покупців. Уперше жінки почали купувати стільки ж мобільної техніки, як і чоловіки. Раніше це співвідношення зберігалося на рівні 40:60 протягом тривалого часу.
Простежуються зміни й у вікових категоріях: у 2021 році молодь (18-25) почала купувати вдвічі більше, переважно онлайн. Кількість покупок, які здійснюють люди віком 55-65 років, зросла на 11%.
Збільшилося наповнення купівельного кошика: якщо раніше в ньому найчастіше опинявся один товар за одну купівлю, то на сьогодні типовий покупець у середньому за одну купівлю обирає до трьох одиниць гаджетів й аксесуарів.
В основі звіту – дані продажу у власній роздрібній мережі, а також Big Data аналітика на базі даних мережі “Vodafone Україна”.
