Україна з 30 червня розпочала експорт електроенергії до Румунії на потужності 100 МВт, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Сьогодні з першої години ночі такий експорт пішов у напрямку Румунії. Початковий обсяг становить 100 МВт”, – написав він у своєму телеграм-каналі в четвер.
Він зазначив, що лише за перший день державна компанія “Укренерго” заробила 10 млн грн на продажу доступу до міждержавного перетину для експорту, а потенційно Україна може заробляти на цьому понад 70 млрд грн на рік.
“Потенціал експорту української електроенергії до Європи становить до 2,5 ГВт. За таким сценарієм держава зможе отримувати понад 70 млрд грн на рік”, – зазначив Шмигаль.
Прем’єр наголосив, що енергетичний безвіз із ЄС, який запрацював у березні цього року, дає свій дуже видимий і практичний результат, а енергетика стане одним із драйверів відновлення української економіки, як уже стала драйвером інтеграції в ЄС.
За даними ENTSO-E, фізично експорт із України до Румунії здійснюється 30 червня рівним графіком по 100 МВт-год.
Як повідомлялося, “Укренерго” на першому аукціоні з продажу перетину до Румунії на 30 червня заробило понад 10 млн грн, на другому – на 1 липня – майже 14 млн грн. Перетин розділили відповідно п’ять та шість компаній. Загалом в аукціоні брали участь вісім і 10 компаній відповідно.
Українська та європейська енергосистеми працюють синхронно з 16 березня. 27 червня Європа відкрила експорт е/е з України, який мав стартувати 30 червня.
Ажіотаж, який спостерігався навколо дефіциту кухонної солі на початку червня, загалом пішов на спад, на сьогодні ринок не відчуває гострого дефіциту цього продукту, вважають в аналітичному центрі «Клуб експертів».
У новому відеоролику, що вийшов на однойменному YouTube-каналі, було проаналізовано поточну ситуацію з доступністю різних видів солі, а також розглянуто її користь і шкоду з точки зору здорового харчування.
За словами кандидата біологічних наук Святослава Морозова, в Україні сьогодні є кілька розвіданих родовищ кам’яної солі, зокрема в районі Калуша Івано-Франківської області, а також Солотвино Закарпатської області, які дозволять замістити тимчасово зупинені через війну виробничі потужності в районі Бахмута.
Засновник «Клубу експертів» кандидат економічних наук Максим Уракін підкреслив, що на сьогодні сіль виробляється в Світі більш ніж 110 країнами, серед яких лідерами є Китай, Індія та США.
«Україна посідала гідне місце на світовому ринку солі. Зокрема, «Артемсіль» забезпечувала експорт у понад 50 країн світу», – зазначив експерт.
За його словами, основними імпортерами української солі були Польща, Угорщина, Молдова та низка інших країн.
Нагадуємо, що 2015 року «АРТЕМСОЛЬ» розпочала співпрацю з британською аудиторсько-консалтинговою компанією Ernst & Young.
«Компанія EY добре зарекомендувала себе, консультуючи багато провідних підприємств світу в галузі ведення бізнесу, застосовуючи передові практики та методології», – заявляв Денис Фоменко, в.о. генерального директора ДП “АРТЕМСОЛЬ”.
Нагадаємо, що у квітні 2022 року підприємство «Артемсіль», розташоване в Соледарі Донецької області, зупинило свою роботу у зв’язку з бойовими діями та з метою створення безпечних умов для співробітників.
Детальніше дивіться у відео на каналі «Клуб експертів»:
Підписатися на канал можна за посиланням:
Президент Республіки Індонезія Джоко Відодо після участі у саміті G7 відвідає Київ у середу, 29 червня.
Голова Індонезії як голова G20 був присутній на саміті G7 з лідерами інших країн-партнерів G7 з Аргентини, Індії, Сенегалу та Південної Африки.
“З аеропорту Мюнхена, Німеччина, у вівторок вранці я попрямував до Жешува, міста в Польщі, розташованого за 80 км від кордону з Україною. Якщо нічого не станеться, сьогодні ввечері я поїду поїздом приблизно на 12 годину до Києва, столиці України”, – написав Відодо у телеграм-каналі у вівторок.
Індонезія у листопаді 2022 року проведе саміт G20, куди запрошено президента України Володимира Зеленського.
Агрохолдинг “Континентал Фармерз груп” розпочав першу хвилю збиральної кампанії 2022 року, під час якої збиратиме ячмінь з 11,4 тис. га, а пізніше проведе збирання озимої пшениці з 40,1 тис. га та ріпаку з 34,6 тис. га.
Загалом під час жнив озимих культур заплановано зібрати врожай із загальної площі 86,2 тис. га, повідомляється у пресрелізі аграрної групи у вівторок.
“Збиральна кампанія точно не буде простою для всіх аграріїв. Наша команда напружено працювала і готувалася до цього періоду: логістика, постачання ТМЦ, підготовка потужностей для зберігання та ще низка питань, які ми вирішували завчасно, щоб зараз не зупинятися та оперативно зібрати врожай”, – пояснює СЕО агрохолдингу Георг фон Нолкен, слова якого наводить пресслужба.
За його даними, погодні умови цієї весни були досить посушливими в окремих регіонах, але не вплинули на стан посівів. Ппогода для жнив є сприятливою.
Агрохолдинг зазначив, що нинішня збиральна кампанія розпочалася відповідно до раніше встановленого плану, попередньо очікується отримати планові показники врожайності.
До збирання буде залучено 113 комбайнів. Після збирання врожаю “Континентал” одразу ж обробляє ґрунт під наступні культури.
“Континентал Фармерз Груп” вирощує чипсові, насіннєві та продовольчі сорти картоплі у Львівській та Тернопільській областях. Загальна площа під картоплею у 2020 році становила 1,6 тис. га, у 2021 році – 1,8 тис. га при загальному земельному банку групи компаній у 195 тис. га у західних областях України.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Континентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic заснована у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії. Інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.