Посівні площі в Україні 2023 року скоротяться на 7 млн га, або на 24,1% порівняно з довоєнним показником – до 22 млн га з 29 млн га, заявив директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Виштак під час дискусійної панелі в Медіацентрі Україна у вівторок.
За його словами, поточного року суттєво зміниться структура посівних площ на користь олійних культур, а вимушене зменшення скорочення обсягів внесених добрив напряму вплине на показники валового збору врожаю.
“Для внутрішнього споживання, звичайно, за всіма групами продовольства ми будемо забезпечені, але очікується зміна експортного потенціалу. Зокрема, буде посіяно набагато менше кукурудзи, тоді як це одна з основних зернових культур, які йшли на експорт”, – зазначив Віштак під час дискусії.
Він також наголосив, що держава зосередиться на підтримці малих аграріїв, тож наразі працює над продовженням програми з виплати дотацій та субсидій на гектар оброблюваних земель і на голову рогатої худоби. Важливість їхньої підтримки пов’язана, серед іншого, і з тим, що саме невеликі аграрії здебільшого займаються овочівництвом, дефіцит якого ми зараз спостерігаємо на внутрішньому ринку.
Крім того, у бюджеті на 2023 рік уряд запланував понад 16 млрд грн кредитування, з них 9,6 млрд грн для аграріїв. Це дасть змогу частково пролонгувати минулорічні позики і дасть можливість видавати нові кредити під посівну.
Як повідомлялося, українські сільгоспвиробники минулого року провели посів основних озимих зернових культур на площі 4,5 млн га, зокрема пшеницею засіяно 3,8 млн га, ячменем – 613 тис. га, житом – 79,2 тис. га. Крім того, в Україні озимим ріпаком засіяно 999 тис. га, що становить 104% від раніше запланованих показників.
Таким чином, сумарно в Україні було засіяно озимими зерновими та олійними культурами 5,5 млн га, або 62% минулорічних обсягів.
2021 року Україна виділила під озимі культури 8,87 млн га, зокрема під пшеницю – 6,66 млн га, ячмінь – 1,02 млн га, жито – 160,6 тис. га, ріпак – 1,03 млн га.
На базі Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України розпочинається комплексний чотириденний навчальний онлайн-курс для дипломатів із країн Африки, курс продовжить “ренесанс відносин” України та країн Африки, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
“Під час мого турне наші африканські партнери виявили неабиякий інтерес у вивченні українського дипломатичного досвіду. За рік протидії повномасштабному вторгненню Росії Україна зарекомендувала себе як беззаперечний міжнародний лідер у сферах комунікацій, публічної дипломатії, боротьби з дезінформацією та антикризового реагування. Навчальний курс, розроблений МЗС України, продовжить ренесанс відносин України та країн Африки, а також стане нашим практичним внеском у зміцнення стійкості країн Африканського континенту”, – наводить слова Кулеби прес-служба МЗС.
У рамках курсу “Безпека та дипломатія у воєнний час. Український досвід” понад 200 дипломатів із таких країн, як Нігерія, Кенія, Ефіопія, Сомалі, Кот-д’Івуар, ПАР, Ботсвана, Мозамбік і Сенегал, матимуть змогу перейняти досвід українських дипломатів-практиків, науковців-міжнародників та експертів аналітичних центрів.
За словами Кулеби, у межах активізації відносин з Африкою МЗС України планує провести 2023 року серію аналогічних навчальних курсів для низки інших африканських країн.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 30.12.2022
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 13 лютого експортувала 29,16 млн тонн зернових культур, зокрема 16,72 млн тонн кукурудзи (57,3% загального обсягу поставок), 10,39 млн тонн пшениці (35,6%) і 1,94 млн тонн ячменю (6,7%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 28,65% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон було поставлено 40,81 млн тонн. При цьому станом на 13 лютого було досягнуто найвищого середньодобового темпу експорту за поточний МР, тоді як попереднє найменше відставання від торішнього показника було досягнуто 9 січня – “мінус” 29,61%.
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 13 лютого поточного року Україна експортувала 16,72 млн тонн кукурудзи (-3,7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 10,39 млн тонн пшениці (в 1,69 раза менше), 1,94 млн тонн ячменю (менше у 2,84 раза), 13,4 тис. тонн жита (менше в 11,8 раза) і 89,5 тис. тонн борошна (+38,1%).
Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 2,19 млн тонн зернових, зокрема 1,4 млн тонн кукурудзи, 653 тис. тонн пшениці, 126 тис. тонн ячменю, 7,1 тис. тонн борошна і 1 тис. тонн жита.
Як випливає з даних міністерства, за період 3-13 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 170,7 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 27 січня – 3 лютого – 209,4 тис. тонн зернових/добу, 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу, за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, а за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 3-13 лютого скоротилися на 18,5% порівняно з показником за попередній період 27 січня-3 лютого.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.