Мережа ресторанів Tarantino Family переходить під контроль німецького бізнесмена та співвласника крафтових пивоварень German Kraft Beer Флоріана Боллена (Florian Bollen), йдеться у повідомленні на сайті мережі.
“З 1 жовтня 2022 року Tarantino Family переходить під контроль німецького бізнесмена та співвласника крафтових пивоварень Флоріана Боллена. Новий власник вже володіє мережею German Kraft Beer у Лондоні, планує інвестувати та розвивати ресторанний ринок у Києві”, – зазначено у повідомленні.
У LinkedIn Боллена зазначено, що бізнесмен візьме на себе керування мережею ресторанів.
“Початок роботи у Києві буде чудовим підтвердженням нашої віри у перемогу українців та гарним прикладом для європейських інвесторів”, – прокоментував він.
До мережі Tarantino Family в Києві входять ресторани “Руккола”, “Муракамі”, Villa Riviera та ін., всього 28 об’єктів. Серед власників мережі – Дмитро Федотенко.
Як повідомлялося, столичні правоохоронці розслідують злочинну діяльність власників відомої мережі ресторанів щодо легалізації та виведення коштів у РФ. За даними прокуратури Києва, громадяни України – власники великої мережі ресторанів зберегли контроль за бізнесом на території країни-агресора, передавши його в управління російському ресторатору. Назва мережі не називалася, проте пізніше у ЗМІ поширилася інформація, що йдеться про Tarantino Family.
Мер Києва Віталій Кличко звернувся до федерального міністра економічного співробітництва та розвитку Німеччини передати Києву як допомогу генератори та мобільні пункти обігріву, повідомляється на сайті міського голови української столиці у середу.
“Спілкуюся з німецькими партнерами про допомогу українській столиці та киянам пройти цей опалювальний сезон, який буде дуже складним в умовах військового стану. Зокрема, звернувся до Федерального міністра економічного співробітництва та розвитку Німеччини надати Києву як допомогу генератори та мобільні пункти обігріву”, – написав Кличка у Telegram-каналі.
Мер Києва також повідомив, що українська столиця придбає мобільні пересувні котельні як резервне джерело теплопостачання на випадок позаштатних ситуацій під час опалювального сезону. Вони забезпечуватимуть теплом лікарні, дитсадки, школи, працюватимуть у пунктах обігріву, які розгорне місто.
Верховна Рада Україна на пленарному засіданні у середу ухвалила 255 голосами законопроект №7668-д про повернення акцизів на моторне паливо.
За словами голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева, ставки акцизу на бензин та дизель – EUR100 (тут і далі за 1000 літрів), на скраплений газ, бутан та ізобутан – EUR52, на альтернативне моторне паливо та біодизель – EUR100.
Водночас для Міноборони встановлено нульову ставку акцизу на паливо. “Ця пільга діятиме виключно для Міноборони у період військового та надзвичайного стану”, – уточнив народний депутат (фракція “Голос”) Ярослав Железняк у Телеграм-каналі.
За його словами, закон набирає чинності через день після опублікування, тому повернення акцизів слід очікувати наприкінці вересня.
ПДВ всім видів палива залишається лише на рівні 7%.
Як повідомлялося, у березні 2022 року Рада обнулила акцизи на моторне паливо.
Вашингтон серйозно ставиться до слів президента Росії Володимира Путіна про ядерну зброю, але поки не бачить необхідності змінювати стратегічні позиції, заявив у середу представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі.
“Ми завжди повинні серйозно сприймати таку риторику. Це не схоже на те, як він говорив у минулі сім місяців. Ми сприйняли це всерйоз”, – сказав Кірбі, відповідаючи на відповідне запитання журналіста.
“Ми, як можемо, стежимо за стратегічною позицією Росії. Якщо доведеться, ми змінимо нашу (позицію). Ми не бачимо ознак того, що це потрібно зараз”, – додав він.
Раніше в середу Путін попередив тих, хто намагається шантажувати Росію ядерною зброєю, що “троянда вітрів” може розвернутися в їхній бік.
Президент РФ зазначив, що “при загрозі територіальної цілісності нашої країни, для захисту Росії та нашого народу ми, безумовно, використовуємо всі засоби, що є в нашому розпорядженні. Це не блеф”.
Фондові індекси найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону в середу продемонстрували зниження за аналогічною динамікою американського ринку акцій днем раніше.
Увага трейдерів зосереджена на засіданнях ЦП одразу кількох великих країн, які пройдуть цього тижня. Особливо важливими будуть результати зустрічі керівництва Федеральної резервної системи США.
Більшість експертів упевнена, що американський ЦБ підніме базову процентну ставку на 75 базисних пунктів (б.п.) за підсумками засідання, яке завершиться 21 вересня. Проте деякі аналітики вважають за можливе підвищення відразу на 100 б.п. Крім того, учасники фінринків оцінюватимуть прогнози Федрезерва щодо майбутнього рівня ставки та економіки.
Крім того, негативний вплив на настрої інвесторів має геополітична напруженість у світі та очікуване послаблення темпів зростання глобальної економіки.
Азіатський банк розвитку (АБР) у середу погіршив прогноз економічного зростання для країн Азії з економікою, що розвивається на 2022-2023 рр. на тлі зростання глобальних ризиків. Тепер передбачається підвищення ВВП цього року на 4,3% порівняно з 5,2%, що очікувалися в квітні, наступного року – на 4,9% проти 5,3% раніше.
Азія, що розвивається, продовжує відновлюватися, але ризики великі, – вважає головний економіст АБР Альберт Парк. – Значний спад у світовій економіці серйозно підірве попит на експорт з регіону. до фінансової нестабільності”.
Також він зазначив, що економіка КНР стикається з проблемами через локдауни, що повторюються, і слабкий сектор нерухомості. Оцінку підйому ВВП Китаю на цей рік було погіршено аналітиками АБР до 3,3% з 5%, що прогнозувалися у квітні.
Китайський індекс Shanghai Composite за підсумками торгів знизився на 0,2%, гонконгський Hang Seng втратив 1,8%. Обидва індикатори перебувають на мінімумах за чотири місяці.
До лідерів зниження котирувань на Гонконзькій фондовій біржі увійшли акції виробника сонячних панелей Xinyi Solar Holdings Ltd. (-8%), яка випускає напівпровідники Sunny Optical Technology Group Co. (-10,5%), автовиробників Geely (-4,6%) та BYD (-2,2%), розробника ігор Netease Inc. (SPB: NTES) (-3,6%), інтернет-рітейлерів Alibaba (SPB: BABA) (-3,7%) та JD.com (-2,9%).
Значення японського індексу Nikkei 225 за день зменшилося на 1,4%.
Лідером падіння виступили акції виробника полімерів Unitika, що подешевшали на 7,5%. Також знизилася ціна паперів інвестиційно-технологічної SoftBank Group (-1,2%), виробника приставок Nintendo (-1,2%), автомобільних Toyota Motor (-2,4%) та Nissan Motor (-3,1%).
Ціна акцій Shikoku Electric Power впала на 5,2% після того, як енергетична компанія оголосила, що не виплачуватиме дивіденди за перше півріччя через невизначеність щодо майбутніх цін на пальне.
Південнокорейський індекс Kospi у середу опустився на 0,9%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. подешевшали на 0,9%, автовиробника Hyundai Motor – на 0,8%.
Лідером підвищення стали папери виробників автомобільних запчастин Hwacheon Machinery Co., ціна яких злетіла майже на 30% після падіння на аналогічну величину за підсумками попередніх торгів.
Австралійський індикатор S&P/ASX 200 втратив 1,6%.
Ринкова вартість найбільших гірничодобувних компаній світу BHP та Rio Tinto знизилася на 3,1% та 3,7% відповідно. Ціни на залізняк впали до мінімуму за дев’ять місяців через очікуване скорочення попиту на сталь.
Папери нафтових компаній Woodside Energy та Santos подешевшали на 1,9% та 1%.
Українські сільгоспвиробники станом на 20 вересня провели посів основних озимих зернових культур на площі 411 тис. га (9% від прогнозу в 4,56 млн га), за минулий тиждень засіяно 0,25 млн га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок.
Зокрема, пшеницею засіяно 9% від запланованих площ, або 364 тис. га (+207 тис. га за тиждень 13-20 вересня), ячменем – 32 тис. га (+25 тис. га, 5% площ), житом – 15,3 тис. га (+10 тис. га, 18% площ).
За даними міністерства, найбільш інтенсивно сівба озимих зернових ведеться в Тернопільській області, де вже засіяно 29,2 тис. га, або 20% від прогнозу.
Крім того, аграрії 13 регіонів України повністю завершили сівбу озимого ріпаку, до 20 вересня її посіяно на 98% запланованих площ – 948 тис. га (+107 тис. га за тиждень).
Як повідомлялося, у 2021 році Україна виділила під озимі культури 8,87 млн га, у тому числі під пшеницю 6,66 млн га, ячмінь – 1,02 млн га, жито – 160,6 тис. га, ріпак – 1,03. млн га.
