Імпорт олова та виробів до України у січні–травні 2025 року збільшився на 70,5% – до $1,739 млн. У травні було ввезено продукції на $568 тис.
Водночас експорт олова знизився на 41,1% – до $86 тис. проти $146 тис. торік. У травні обсяг експорту склав $30 тис.
За весь 2024 рік імпорт олова зріс на 16,9% – до $3,188 млн, а експорт – на 2,5 раза, до $389 тис. У 2023 році імпорт становив $2,728 млн, експорт – $159 тис.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-травні 2025 року у грошовому виразі становив $389,55 млн, що всього на 1% перевищило обсяг за аналогічний період 2024 року ($386,02 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, зокрема, у травні імпорт цієї автотехніки виріс на 18,7% порівняно з травнем-2024 – до $102,8 млн.
Найбільше вантажівок за п’ять місяців ввезено із Польщі – на $81,5 млн (20,9% імпорту) США – на $74,4 млн (19,1%), та Франції – на $59,8 млн (15,4%).
Рік тому трійку лідерів країн-постачальників вантажівок сформували Польща (21,4% загального імпорту вантажівок, або $82,5 млн), Франція (11,5%, або $44,5 млн) та США (10,8%, або $41,6 млн).
Імпорт з усіх інших країн за січень-травень цьогоріч скоротився на 20% – до $173,8 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за п’ять місяців експортувала вантажні авто лише на $3 млн, здебільшого до Румунії (52,6% експорту таких авто), Туреччини і Молдови супроти ще більш незначних поставок за кордон (на $1 млн) рік тому.
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому виразі виріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
Україна у січні–травні 2025 року імпортувала цинк та вироби з нього на $21,319 млн, що на 8,1% менше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. У травні імпорт склав $6,237 млн.
Експорт цинкової продукції зріс до $523 тис. проти $84 тис. за п’ять місяців 2024 року. У травні 2025-го експортовано $113 тис.
У 2024 році імпорт цинку сягнув $58,610 млн (+27,5% до 2023 року), тоді як експорт становив $563 тис. У 2023 році обсяги імпорту були на рівні $45,966 млн, а експорт – $130 тис.
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-червні поточного року зменшило виробництво доменного коксу на 0,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 434,1 тис. тонн з 435,3 тис. тонн.
За даними компанії, в червні вироблено 76,3 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 76 тис. тонн,.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Виробництво кавових зерен у світі в 2025/2026 сільгоспсезоні збільшиться на 2,5% і сягне рекордних 178,68 млн мішків (по 60 кг), повідомляється у звіті Мінсільгоспу США.
При цьому врожай арабіки скоротиться на 1,7%, до 97,02 млн мішків, робусти – зросте на 7,9%, до 81,66 млн мішків.
Завдяки зростанню виробництва глобальні перехідні запаси до кінця сезону збільшаться на 4,9% і становитимуть 22,82 млн мішків.
“Протягом поточного тижня ціни на каву впали, зокрема на арабіку опустилися до 5,5-місячного мінімуму на тлі повідомлень про поліпшення погодних умов у бразильських штатах вирощування кави Сан-Паулу і Мінас-Жерайс”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, наприкінці минулого-початку поточного року на світовому ринку відзначалося високе зростання цін на каву. Так, у лютому в річному вираженні кава подорожчала вдвічі. Зокрема, це було пов’язано з тим, що трейдерів турбувала перспектива недостатніх поставок із Бразилії, яка є найбільшим виробником кави сорту арабіка.
В Україні в червні 2025 року подешевшали молоко в плівці, кефір у тетрапаку та склі, кисломолочний сир та сир Сулугуні, тоді як решта молочних продуктів подорожчали, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
Галузева асоціація зазначила, що молоко пастеризоване жирністю до 2,6% в плівці в червні 2025 року в середньому коштувало 45,65 грн/кг, що на 75 коп. (-2%) менше порівняно з попереднім місяцем, але на 6,48 грн (+17%) більше відносно торішнього аналогічного періоду.
Молоко пастеризоване жирністю до 2,6% в пластиковій пляшці в середньому коштувало 63,81 грн/кг, що на 21 коп. (+0,3%) більше порівняно з травнем і на 12,29 грн/кг (+24%) більше відносно червня-2024. Кефір жирністю 2,5% в плівці коштувало в середньому 55,54 грн/кг, що на 37 коп. (+1%) більше ніж місяць тому і на 7,98 грн (+17%) проти ціни торішнього червня.
Сметана жирністю 15% в стаканах в середньому коштувала 191,13 грн/кг, що на 4,04 грн (+2%) більше порівняно з попереднім місяцем і на 51,17 грн/кг (+37%) відносно аналогічного періоду торік.
Середня ціна на йогурт питний від 1,6% до 2,8% в пластикових пляшках становила 116,44 грн/кг й була вищою на 2,15 грн (+1,9%) щодо травня та на 23,24 грн (+25%) ціни рік тому.
Середня ціна на сир кисломолочний жирністю 9% становила 279,80 грн/кг й була на 7,39 грн (-3%) нижче аніж середній прайс попереднього місяця, однак на 56,50 грн (+25%) перевищувала ціну червня торік.
Вершкове масло жирністю від 72,5% до 73% вітчизняного виробництва в середньому коштує 584,82 грн/кг, що на 11,18 грн (+1,9%) більше відносно попереднього місяця і на 162,63 грн (+39%) дорожче ніж рік тому.
Сир “Голландський” жирністю 45% в середньому коштував 590,64 грн/кг. Порівняно з попереднім місяцем товар подорожчав на 12,77 грн (+2%), а відносно минулого року подорожчав на 139,41 грн. (+31%).
Середня ціна на сир “Гауда” жирністю 45% від українських компаній в середньому була на рівні 593,14 грн/кг, перевищивши прайс попереднього місяця на 5,74 грн (+1%), а торішній червень – на 131,50 грн (+28%).
За останній місяць в Україні подешевшали молоко пастеризоване жирністю до 2,6% в плівці, кефір жирністю 2,5% в тетрапаку та склі, сир кисломолочний жирністю 9% та сир “Сулугуні”. Ціни на інші молочні продукти споживчого кошику або залишилися без змін, або в середньому подорожчали на 2,9%, зауважив аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі, чиї слова наведено в повідомленні.
Він зауважив, що масло дорожчає услід за високими світовими цінами на біржові товари. Зокрема, ціна на масло в ЄС в травні трималася на рівні EUR7200–7400 за тонну, що майже рекордні показники, які не фіксувались із 2017–2018 років.
Збільшення пропозиції і споживання імпортних сирів на внутрішньому ринку заважає реалізації продукції вітчизняних сироварів. Частка імпортних сирів на внутрішньому ринку досягла 47%, констатувала асоціація.
