Завантаження українського газотранспортного напрямку в понеділок дещо зростає порівняно з мінімумом вихідних днів, але все ще більше ніж удвічі нижче за рівень бронювання за довгостроковим контрактом (109 млн куб. м на добу). Газопровід “Ямал-Європа”, як і раніше, не використовується.
ТРАНЗИТНІ НАПРЯМКИ
Заявка “Газпрому” на транзит газу через Україну на понеділок 21 лютого становить 50,5 млн куб.м – після 46,4-46,5 млн куб. м на вивідних, свідчать дані “Оператора газотранспортної системи України”.
З експортних газопроводів “Газпром” пріоритетно використовує “Північний потік” (170 млн куб.м на добу), потім іде завантаження українського газотранспортного напрямку. “Ямалу-Європі” залишається замикальна або балансувальна роль. На 21 лютого “Газпром”, як і раніше, не бронював його потужності. Прямий потік магістраллю припинився 21 грудня – тобто вона не качає російський газ уже два місяці.
Наявність незатребуваних газотранспортних потужностей у переліку транзитних альтернатив цієї зими доводить неспроможність звинувачень у тому, що нестача запасів “Газпрому” в ПСГ Європи провокує зростання цін. Резерви в ПСГ мають за необхідності компенсувати нестачу постачань газопроводами, але в російського концерну в запасі великі можливості транзиту.
ПОГОДА, ЦІНИ ТА ІНШІ ІНДИКАТОРИ
Календарна зима в Європі завершується певним зниженням температури. За прогнозами, наступного тижня (з 21 по 27 лютого) буде на 2 градуси прохолодніше, ніж попереднього (14-20 лютого). Середня температура в лютому на 3 градуси вища, ніж роком раніше.
На тлі відлиги та штормів, що прийшли з нею, вироблення електроенергії з відновлюваних джерел у Європі зросло до рекордних величин. Внесок вітрової генерації у виробництво електроенергії в регіоні на тижні з 14 по 20 лютого становив 25,2% – після 17,2% на тижні з 7 по 13 лютого, свідчать дані асоціації WindEurope. При цьому в неділю вітропарки забезпечили рекордний рівень генерації в ЄС – 29,2%, зокрема 79,1% у Німеччині та 90,4% – в Данії.
Рівень запасів газу в підземних сховищах Європи за підсумками газової доби 19 лютого (на ранок неділі) знизився до 31,35%. Це на 12 процентних пунктів нижче за середній показник за останні п’ять років, свідчать дані асоціації Gas Infrastructure Europe. За перші 19 днів лютого витрата газу з ПСГ більш ніж на третину перевищує середній рівень за останні п’ять років.
Надходження газу з терміналів СПГ у газотранспортну систему Європи в лютому 2022 року зростає удвічі проти до рівня лютого минулого року. Середній показник використання потужностей регазифікаційних терміналів за останні сім днів становить 60%.
Ціна газу з постачанням на понеділок на еталонному торговельному майданчику Європи, хабі TTF у Нідерландах, становить $851 за тисячу кубометрів за ціни $896 у середньому від початку лютого.
Фармкомпанія ТДВ “Інтерхім” (Одеса) у рамках стрес-сценарію на випадок ескалації воєнних дій збільшує запаси сировини та за низкою позицій формує додаткові резерви готової продукції, повідомив генеральний директор компанії Анатолій Редер.
“Ми переглянули критерії розрахунків та підходи до формування запасів сировини та матеріалів. За найбільш уразливими номенклатурними позиціями вживаємо всіх необхідних заходів для їх збільшення, зокрема виділяємо додаткові оборотні кошти для оперативного реагування на форс-мажорні ситуації”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Редер зазначив, що останнім часом є перебої з постачанням сировини та витратних матеріалів. Здебільшого вони стосувалися імпортної продукції, яку доставляють морем. Водночас топменеджер зазначає, що це спільна проблема для всієї фарми і загалом для українського бізнесу, який багато в чому залежить від зовнішньої сировини.
“Не можу стверджувати, чи спричинені вони здебільшого нинішньою політичною ситуацією, чи взагалі глобальними логістичними проблемами, але на сьогодні прибуття контейнера з сировиною, яку ми очікували отримати 15 лютого, поки що перенесено на 23-тє число. Дуже сподіваюся, що сировина все-таки прибуде, тому що проходження морських суден відновлено”, – сказав він.
Крім того, СЕО “Інтерхіму” зазначив, що компанія занепокоєна можливими ускладненнями з постачанням сировини вантажним авіатранспортом у разі, якщо страхові компанії для вантажних рейсів вживуть заходів, аналогічних тим, які були задіяні до пасажирських авіаперельотів.
“Для нас важливо, щоб функціонували всі напрямки та види транспортної логістики, оскільки сировину для виробництва “Інтерхім” отримує і сушею, і повітрям, і морем”, – сказав він.
Коментуючи питання про можливі зміни в номенклатурі продукції, Редер зазначив, що компанія вже сформувала виробничу програму та обсяги випуску тієї чи тієї товарної позиції з урахуванням її можливої підвищеної затребуваності в разі загострення воєнних дій.
“Ми маємо кілька позицій, які належать до номенклатури державного резерву, і за цими позиціями ми забезпечили необхідні складські запаси. Вони підтримуються у достатніх кількостях і не залежать від потреб відкритого ринку, за першої ж потреби ми зможемо негайно їх відвантажувати. Це потребувало додаткових зусиль та витрат, але це необхідно було зробити”, – сказав він.
Щоб не допустити “якихось провалів” у виробничому процесі, компанія оптимізувала робочий графік: виробництво перейшло на шестиденний робочий тиждень із 3-змінною роботою в будні. Крім того, у рамках розроблення стрес-сценарію “Інтерхім” переглянув програму закордонних відряджень, розробив екстрений план евакуації працівників та консервацію виробництва, а також самотужки комплексно оснащує бомбосховище в одному з найбільших спальних районів Одеси, уточнив Редер.
“Дуже сподіваюся, що такими продуманими діями нам вдасться уникнути дефіциту сировини та забезпечити безперебійне постачання продукції. Адже основне завдання компанії на сьогодні – максимально мобілізуватися, щоб забезпечити стабільну роботу виробництва та безперебійне відвантаження продукції. Люди не повинні мати приводу для паніки через дефіцит товарів першої необхідності й особливо лікарських препаратів”, – пояснює СЕО.
ТДВ “Інтерхім” – одне із провідних фармацевтичних підприємств країни. Засноване в 1992 році, є розробником та виробником оригінальних лікарських препаратів “Аміксин”, “Гідазепам”, “Левана”, а також знеболювальних препаратів для важко- та онкохворих. Компанія є постачальником ліків за програмами Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
У 2016 році “Інтерхім” інвестував EUR50 млн у проєкт зі створення сучасного лабораторно-виробничого комплексу.
“Інтерхім” – член асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ).
Британія збільшить обсяг підтримки України до 100 млн фунтів, заявила державний секретар Великої Британії Ліз Трасс.
“Коли прем’єр-міністр відвідав Київ раніше цього місяця, він оголосив про надання 88 млн на підтримку демократії України та енергетичної безпеки. Сьогодні я можу оголосити наступний компонент нашої підтримки – збільшення фінансування на ці проекти до 100 млн фунтів”, – сказала Трасс на пресконференції за результатами переговорів з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою в Києві в четвер.
Глава МЗС Великої Британії також зазначила, що приїхала в Україну, щоб показати незмінну підтримку України своєю країною.
“Я дуже вражена, що, незважаючи на російську агресію проти України, життя в Києві триває, і я дуже вражена рівнем стоїцизму українського народу й українського уряду”, – зазначила Трасс.
Вона запевнила, що Велика Британія підтримує Україну в праві обирати своє майбутнє.
“Ми дуже пишаємося, що перебуваємо на передовому плані в підтримці України. Ми надали оборонну зброю і провели навчання 22 тис. військовослужбовців української армії”, – розповіла Трасс.
На фоні збільшення кількості кібератак, з якими все частіше стикаються компанії та держорганізації по всій Україні, Київстар постійно розширює перелік рішень, які захищають IT-інфраструктури, ресурси та сервіси клієнтів від дій кіберзлочинців.
За рік в Київстар блокується до 700 мільйонів мережевих спроб-атак периметру, більше 4-х мільйонів атак на вебсайти та вебаплікакції, а також більше 250 DDoS-атак. Спираючись на власний досвід і розуміючи важливість забезпечення безперебійності роботи бізнесу, Київстар формує цілу екосистему сервісів з кіберзахисту, якими можуть користуватися і клієнти.
Зокрема, компанія з квітня 2021 року пропонує сервіс комплексного захисту AntiDDoS, який відстежує та автоматично блокує кібератаки, спрямовані на обмеження доступу до IT-систем чи ресурсів компаній. В основі сервісу – рішення FortiDDoS від розробника Fortinet, яке Київстар використовує для захисту власних систем. AntiDDoS працює в інтернет-мережі Київстар. Після підключення система протягом 14-30 днів вивчає структуру трафіку, що надходить з інтернету до підмереж (ресурсів) компанії, після чого далі відстежує все в автоматичному режимі і в разі виявлення відхилень від легітимного трафіку переспрямовує його на очищення. Лише після цього він повертається до клієнта.
Також Київстар пропонує рішення для комплексного захисту від кіберзагроз, до якого увійшли інструменти, розроблені провідними постачальниками рішень у сфері інформаційного захисту – Fortinet і Barracuda. Їх можна використовувати як комплексом, так і окремими сервісами, а також поєднувати з рішеннями, які вже встановлені в клієнтів. Фунціонал інструментів для кіберзахисту дозволяє організувати:
При цьому Київстар розуміє важливість збереження й відновлення даних, з якими працюють клієнти, елементів їхньої інфраструктури та сервісів. Тому радить використовувати також можливості хмарних рішень, які допомагають зберігати, резервувати та поновлювати дані з хмарних ресурсів в разі аварії, кібератаки чи іншої кризової ситуації. Зокрема, можна скористатися можливостями платформи Azure та резервним копіюванням даних з Azure Backup, щоб убезпечитися від втрати важливої інформації. Налаштувати збереження та резервне копіювання навіть чутливих даних можна за допомогою маскування або деперсоналізації, що особливо важливо для банківських структур.
Підібрати оптимальне рішення для кіберзахисту конкретної компанії можна за допомогою експертів Київстар. Також оператор надає підтримку для роботи сервісів після підключення. Отримати більше інформації та замовити консультацію можна на офіційному сайті.
Довідка про Київстар:
Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, якого обрали 26,3 млн абонентів мобільного зв’язку і понад 1 млн абонентів «Домашнього інтернету». Компанія надає послуги на основі широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G. На сьогодні понад 90% населення України проживає у зоні мережі LTE Київстар. Компанія забезпечує найвищу поміж мобільних операторів України середню швидкість передачі даних у мережі мобільного зв’язку, що підтверджується дослідженнями Speedtest від Ookla. Клієнтам компанії доступні можливості мобільного, фіксованого зв’язку та інтернету, конвергентні рішення, а також інноваційні послуги Big Data, IoT, Cloud solutions, мобільні фінансові послуги, цифрове ТБ та ін. Акціонери Київстар – міжнародна Група VEON, головний офіс в Нідерландах. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 24 роки працює в Україні та визнаний як найбільший платник податків на телеком-ринку, кращий роботодавець та соціально відповідальна компанія.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua
Група компаній “Автострада” розпочала у Вінницькій області будівництво Ямпільського мосту, який з’єднуватиме Україну з Молдовою.
Як повідомила пресслужба групи компаній, роботи тривають цілодобово. Вже пробурено та забетоновано 12 паль, які будуть фундаментом майбутніх опор мосту (на одну опору потрібно 15 паль). Буріння проводиться за допомогою двох бурових установок Bauer із глибиною буріння до 50 м.
Крім того, на території будівництва завершено монтаж нещодавно придбаного групою компаній заводу бетонних виробів Liebherr останньої модифікації, виробнича потужність якого досягає 113 м куб. в годину. Планується, що він задовольнятиме першочергові потреби в бетоні на етапі ведення бурових робіт та гарантуватиме безперебійну роботу на об’єкті протягом усього року. Наразі проводяться пускові налагоджувальні роботи.
До роботи на об’єкті залучено також Центральну лабораторію “Автостради”.
“Інженери-лаборанти, напередодні початку робіт спільно з незалежними спеціалізованими установами провели лабораторні випробування тестових паль, які відбулися успішно. Наразі спеціалісти контролюють якість усіх етапів будівництва”, – йдеться у повідомленні.
“Автострада” повідомила, що повномасштабний комплекс будівельних робіт на об’єкті стартує з початку весни із настанням сприятливих погодних умов.
За її розрахунками, у піковий період на проекті буде задіяно приблизно 500 працівників та понад 100 одиниць спецтехніки.
Завершити будівництво мосту група компаній планує у 2023 році, оскільки мала затримку із узгодженням точки примикання з молдавською стороною. Наразі, за її даними, у цьому питанні вже досягнуто згоди і в найближчій перспективі буде укладено відповідну міжурядову угоду.
Як повідомлялося, Служба автомобільних доріг у Вінницькій області у травні 2021 року оголосила тендер на будівництво мосту через річку Дністер на українсько-молдовському кордоні у районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць. У тендері виграла група компаній “Автострада”.
Довжина мостового переходу через Дністер становитиме 1409 метрів. Кількість опор – 24, їх висота – 50 м.
Міст стане частиною транспортного коридору між двома країнами та продовженням автодороги Р-08 Немирів – Ямпіль на околицях міста Ямпіль та неподалік молдавського села Косеуць. Під’їздом до нього з українського боку стане автошлях Т-02-02 Могилів-Подільський – Ямпіль – Бершадь – Умань. З іншого боку він приєднається до молдавської траси М2 Кишинів – Сороки.
14 лютого 2022 року Національний банк розпочав Всеукраїнську інформаційну
кампанію з платіжної безпеки #ШахрайГудбай. Вона стане продовженням першої
подібної кампанії, яка успішно пройшла у 2020 році. Її мета – поліпшити
обізнаність громадян про кібергігієну та сприяти формуванню культури
безпечної поведінки у віртуальному просторі, а також нагадати про основні
правила безпеки безготівкових розрахунків.
Тема кібербезпеки та платіжного шахрайства залишається актуальною в усьому світі і
Україна не виняток. Зокрема, Національний банк констатує зростання активності
шахраїв у минулому році.
«Якщо говорити про рівень збитків від незаконних дій з платіжними картками в
загальному обсязі всіх таких операцій, то він залишився відносно низьким.
У минулому році на один мільйон гривень видаткових операцій із використанням
платіжних карток на незаконні дії чи сумнівні операції припадало 65 гривень. Це не
багато, але більше, ніж у 2020 році: тоді було 48 гривень, – сказав заступник
Голови Національного банку Олексій Шабан. – Саме тому ми вважаємо, що
потрібно нагадати громадянам про правила безпечних онлайн-платежів і поведінки
у віртуальному просторі. Адже головна зброя проти шахраїв сьогодні – це
обізнаність».
Найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками в Україні, як і у світі,
традиційно залишається соціальна інженерія, завдяки застосуванню якої люди самі
переказують гроші аферистам або розкривають їм дані своїх карток.
Так, на один мільйон гривень видаткових операцій з використанням платіжних карток
обсяг збитків від шахрайських дій в торговельній мережі зменшився з 61 гривні (у 2020
році) до 40 гривень (у 2021 році), у банкоматах – із 33 гривень (у 2020 році) до 29
гривень (у 2021 році).
Також за минулий рік майже на 45% зменшилася середня сума шахрайської операції в
торговельній мережі – із 1984 гривень (у 2020 році) до 1086 гривень (у 2021 році). У
середньому на одну незаконну операцію у 2021 році припадало близько 1600 гривень,
що на 16% менше, ніж у 2020 році (1900 гривень).
«Водночас ми спостерігаємо, що на один мільйон гривень видаткових операцій з
платіжними картками, здійснених у мережі Інтернет, обсяг збитків збільшився з 61
гривні (у 2020 році) до 114 гривень (у 2021 році), – наголосив директор
Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного
банку Андрій Поддєрьогін. – Якщо порівнювати Україну та Європу, то в нас
показник відносних збитків від загального обсягу операцій з платіжними картками
залишається значно меншим. В Україні це 65 гривень збитків на один мільйон
гривень, а у країнах ЄС, за даними Європейського центрального банку, цей показник
у кілька разів вищий і сягав 360 євро збитків на один мільйон євро у 2019 році.
Фактично шахрайство через мережу Інтернет є світовим трендом. І у більшості
випадків люди стають жертвами шахраїв через недотримання основних правил
платіжної безпеки».
У 2021 році українці частіше обирали безготівкові платежі та покупки онлайн, що
зумовлювалося як продовженням карантинних обмежень, так і змінами у звичках
користувачів платіжних карток. Це стимулювало шахраїв, які не полишали спроб
ошукати громадян, зокрема і у віртуальному просторі.
«Забезпечення високого рівня кібербезпеки у фінансовому секторі є однією з
основних цілей Національного банку. Ми комплексно підходимо до вирішення цього
завдання, нормативно врегульовуючи ключові аспекти щодо кіберзахисту,
збільшуючи потенціал Центру кіберзахисту Національного банку, підвищуючи
компетенцію працівників підрозділів кіберзахисту банків України, – пояснив
заступник керівника Центру кіберзахисту НБУ Роман Проскуровський. –
Водночас для нас також дуже важлива тема підвищення кіберобізнаності та
безпечної поведінки громадян – клієнтів фінансових установ у віртуальному
просторі. Зокрема, надійний захист паролів до акаунтів. Особливо прив’язаних до
фінансового номеру телефону, адже це основний засіб взаємодії фінустанов та їхніх
клієнтів. Фактично він є ідентифікатором клієнта, що дає можливість громадянину
здійснити доступ до управління своїми коштами. Тому важливо дотримуватися
відповідних правил безпечного використання фінансового номера телефону».
Так, важливим напрямом кампанії стане роз’яснення простих правил, яких варто
дотримуватися під час взаємодії з кіберпростором, зокрема у фінансових питаннях.
Бажано мати окремий телефонний номер для взаємодії з фінансовою установою,
зареєструвати його та «прив’язати» до своїх паспортних даних, уважно стежити за
тим, де розміщується інформація про фінансовий номер, контролювати свій мобільний
телефон і не залишати його без нагляду.
«За 2021 рік кіберполіції вдалося задокументувати злочинну діяльність та
скерувати до суду більше 2000 кримінальних проваджень, що стосуються саме
інтернет-шахрайства, до їх вчинення були причетні 422 зловмисники. Також у
роботі на сьогодні перебуває ще понад 6600 проваджень. До речі, саме шахрайські
дії в мережі Інтернет становлять майже 70% від усіх звернень, які надходять до
кіберполіції. Найрозповсюдженішими у 2021 році шахрайськими схемами були: продаж
неіснуючих товарів, псевдовиграші, телефонні шахрайства, фішингові ресурси для
привласнення грошей або збору персональних даних, заволодіння грошима під
приводом надприбутків та прохання знайомих про допомогу в соціальних мережах. У
цілому за минулий рік, за зафіксованими Національною поліцією випадками,
кіберзлочинці ошукали громадян більше ніж на 193 мільйони гривень», – зазначив
керівник відділу протидії злочинам у сфері комп’ютерних систем
Департаменту кіберполіції Євгеній Дороганов.
Київстар підтримує Всеукраїнську інформаційну кампанію #ШахрайГудбай. У межах
кампанії оператор сприятиме поширенню інформації про загрози у кіберпросторі, про
основні правила дотримання кібергігієни та поділиться своїм експертним досвідом у
сфері безпеки.
«Користувачі мобільного телефону сьогодні стикаються з великою кількістю
ризиків та загроз. Шахрайство з використанням SIM карток, фішингових сайтів та
злочинні дії у форматі дзвінків та СМС від імені різних установ наразі лишаються
основними способами крадіжки персональних даних, відкриття доступу до
банківських платіжних карток та рахунків користувачів, акаунтів, паролів, тощо.
Інформація, яку абоненти зберігають в телефоні нині являє собою набагато більшу
цінність ніж сам гаджет, тому вкрай важливо вміти захистити свої дані. Відтак
дотримання елементарних правил кібергігієни – найкращий спосіб боротьби з
шахрайством в мережі», — коментує Юрій Прокопенко, директор з кібербезпеки
Київстар.
Інформаційна кампанія триватиме впродовж наступних трьох місяців у всіх регіонах
України. У межах кампанії Національний банк разом із партнерами інформуватимуть
громадян про те, як вберегтися від платіжного шахрайства, зокрема через оновлену
тематичну вебсторінку #ШахрайГудбай із детальною інформацією про кампанію та
правила поведінки у віртуальному просторі.
Довідка про Київстар:
Київстар – найбільший український оператор телекомунікацій, який надає послуги зв'язку та передачі даних на
базі широкого спектру мобільних та фіксованих технологій для 26,3 млн абонентів мобільного та 1,2 млн
абонентів фіксованого зв'язку. Послуги 4G Компанії доступні на території, де мешкає 90% населення України.
Акціонери Київстар – міжнародна група VEON Ltd, з офісом у Нідерландах. Акції Групи знаходяться на фондових
біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам). Київстар 24 роки працює в Україні, будучи найбільшим
платником податків на телевізорі, одним з найкращих роботодавців та соціально відповідальною компанією.
Додаткова інформація: pr@kyivstar.net , www.kyivstar.ua
Довідка про інформаційну кампанію #ШахрайГудбай :
Національний банк проводить Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #ШахрайГудбай разом із
Департаментом кіберполіції Національної поліції України, а також за підтримки:
• Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних
питань (SECO) та Фондом ефективного врядування Великобританії;
• Міністерства цифрової трансформації України.
Генеральні партнери: ЄМА, Mastercard, OLX.ua, Lifecell, ВАФК, ПРОСТІР, YASNO – постачальник електроенергії,
газу та рішень з енергоефективності, BlaBlaCar, Нова пошта.
Інформаційні партнери: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Альфа-Банк,
ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Універсал Банк, Міжнародний резервний банк, Креді Агріколь Банк, Кредобанк,
ПроКредит Банк, Таскомбанк, Банк Кредит Дніпро, Банк Восток, А-Банк, Акордбанк, МТБ Банк, Банк Альянс,
Мегабанк, Ідея Банк, Правекс Банк, Банк Глобус, Комерційний Індустріальний Банк, Банк Січ, Банк Львів,
Міжнародний Інвестиційний Банк, Індустріалбанк, Радабанк, РВС Банк, Кристалбанк, Банк Кліринговий Дім, Банк
інвестицій та заощаджень, Конкорд Банк, Кристалбанк,Полтава-банк, Перший Інвестиційний Банк,
УкрБудІнвестБанк, Банк Форвард, Мотор-Банк, Банк Грант, Агропросперіс Банк, Юнекс Банк, Банк Український
капітал, Асвіо Банк, Європейський Промисловий Банк, Полікомбанк, Український банк реконструкції та розвитку,
БТА Банк, Банк Траст-Капітал, Банк Портал, Visa, Київстар, ГО "ВСАД "IT-бабусі", Фокстрот, Shell, Освіторія,
Укрпошта, Aroma Kava, Пенсійний фонд України, Державна служба зайнятості, Черкаська ОДА, Сумська ОДА,
Вінницька ОДА, Житомирська ОДА, Миколаївська ОДА, Одеська ОДА, Дніпропетровська ОДА, Івано-Франківська
ОДА, Херсонська ОДА, Луганська ОДА, Донецька ОДА, Кіровоградська ОДА, Полтавська ОДА, Волинська ОДА,
Тернопільська ОДА, Львівська ОДА.
