Національний онлайн-кінотеатр SWEET.TV підтримав волонтерську ініціативу Оксани Мороз «Як не стати овочем». У кінозалі сервісу з’явилося 60 відеоуроків із інформаційної гігієни, що допоможуть українцям фільтрувати інформацію.
Онлайн-кінотеатр SWEET.TV розпочав співпрацю з Оксаною Мороз і розмістив у кінозалі курс «Як не стати овочем»: він складається з 60 відеоуроків.
Цикл відео розроблено для людей, які не мають відношення до комунікацій чи цифрових технологій. Проте вони розуміють, що ними маніпулюють в інфопросторі та хочуть розібратися «як».
«Медіабезпека кожного українця в 2021 році така ж важлива, як і физична. Люди повинні розуміти, де вони можуть знайти потрібну для себе інформацію та бути впевненими в її правдивості. Ми об’єдналися з Оксаною Мороз, адже прагнемо створювати чистий медіапростір», — зазначає Альона Тимофієва, PR-директор SWEET.TV
У відео є відповіді на питання:
– як руйнувався інформаційний імунітет українців та які наслідки це має для держави та людей;
– про нову роль інформації в цифрову еру;
– хто, як і навіщо створює інформаційні віруси;
– як маніпулюють на телебаченні, в онлайн-медіа, Facebook, YouTube, Google, Telegram, Viber, Вікіпедії;
– як споживати інформацію безпечно та навчати цього інших.
Волонтерська ініціатива «Як не стати овочем» вчить людей фільтрувати інформацію та має на меті до 2024 року навчити 7 млн українців базовій інфогігієні.
«Цей цикл відео не про фактчекінг. Фейків та маніпуляцій тисячі, вивчати їх – це окрема професія, а ось каналів їх створення та поширення — десятки. Для того, щоб суттєво зменшити ризики підхопити інформаційний вірус, не обов’язково тільки перевіряти факти, достатньо розуміти, як вони розповсюджуються», — каже Оксана Мороз, авторка курсу.
Курс дуже актуальний для сьогочасного українського суспільства. Це підтверджується статистикою:
– половина українців вважають, що вміють розпізнавати фейки, проте тільки 3% насправді можуть це зробити;
– 32% українців визначає достовірність новини інтуїтивно, 42% — ніколи не перевіряють інформацію на достовірність;
– 73% українських користувачів Facebook не дотримуються інфогігієни
Спираючись на власний життєвий досвід та освіту, люди вважають що можуть розпізнати правду і брехню. Проте вони не розуміють як функціонує нова цифрова реальність і як вона маніпулює нами.
Крім освітнього курсу «Як не стати овочем», на SWEET.TV представлені 10 000+ фільмів і 260+ телеканалів.
Також на SWEET.TV стартував розіграш подарунків: онлайн-кінотеатр розігруватиме Hyundai і10 щомісяця та iPhone 13 mini щотижня.
Виграти може кожен. Для цього потрібно бути підключеним до будь-якого платного тарифу SWEET.TV та запросити хоча б одного нового абонента на тариф за 1 гривню або на інший платний тариф.
Деталі акції можна дізнатися тут.
Нова українська авіакомпанія Air Ocean Airlines почала виконувати рейси маршрутом Чернівці – Київ, повідомив заступник мера Чернівців з питань діяльності виконавчих органів Ігор Крохмаль.
“Із чернівецького аеропорту вирушив перший рейс до Києва від нової компанії Air Ocean. Через технічні проблеми авіакомпанія тимчасово орендувала літак “Мотор-Січ”. Зробили так, щоб не відкладати рейси та почати надавати послуги згідно з обіцяним графіком”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у понеділок.
Як повідомлялося, Air Ocean Airlines з 21 листопада 2021 року почала виконувати рейси за маршрутом Київ – Запоріжжя, з 22 листопада Київ – Львів.
ТОВ “Авіакомпанія “Ейр Оушен Ейрлайнс” зареєстровано 27 серпня 2020 року у Києві зі статутним капіталом у 100 тис. грн. Керівник компанії – Микола Мельніченко, бенефіціарний власник – Роман Трохимчук.
Основним аеропортом базування Air Ocean Airlines обрала Міжнародний аеропорт “Київ” ім. Ігоря Сікорського (Жуляни).
Перший рейс компанії відбувся 30 жовтня за маршрутом Київ – Миколаїв літаком Ан-148.
“Нова пошта” до кінця року роботизує зони вантажних та дрібних відправлень ще на 10 своїх сортувальних центрах, на сьогодні роботи задіяні вже на 20 об’єктах, повідомила прес-служба групи компаній у понеділок.
У “Новій пошті” розповіли, що залежно від ваги посилки компанія використовує різні види роботів. Так, на зонах сортування дрібних відправлень (до 2 кг) використовується робот-train, що складається із двох секцій.
“Це власна розробка “Нової пошти” та виробника SBR, аналогів якій немає в Україні. Працівник викладає посилку на робота, який відвозить її до сканера і переміщає в бокс, який відповідає за певний географічний напрямок. Працюють роботи на спеціальній платформі з монорейкою, яка одночасно слугує їхньою зарядкою. Використання таких роботів дало змогу збільшити продуктивність сортування дрібних посилок удвічі. Наразі працюють 272 таких роботи”, – зазначили в компанії.
Для сортування відправлень до 30 кг, як повідомляється, використовуються роботи-піруети української компанії Deus Robots.
“Таку назву вони отримали, тому що можуть обертатися навколо своєї осі. Зі стрічки вивантаження посилка потрапляє на робота. Далі він під’їжджає для сканування посилки і потім викладає її на роликовий конвеєр, з якого відправлення потрапляє безпосередньо в спеціальну сумку для доставки. Завдяки їхній спритності, такі роботи можуть працювати на різних ділянках сортування”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, у “Новій пошті” додали, що компанія продовжує покращувати роботизацію вантажних терміналів. Так, у листопаді у Дніпрі відкрився термінал із повністю роботизованою зоною вантажних відправлень.
“50 робовізків, виробництва SBR, переміщують вантажі всередині терміналу із зони вивантаження до зони завантаження. Вони пересуваються магнітною стрічкою і можуть перевозити одночасно на собі до 300 кг і 1000 кг тягнути за собою. За добу такі робовізки здатні перевезти до 5 тис. вантажів, що підвищує продуктивність терміналу на 30%”, – зазначили у НП.
Загалом компанія використовує на різних вантажних терміналах вже 180 роботів.
“При збільшенні обсягів відправлень у “Новій пошті” ми прагнемо залишатися найшвидшою доставкою в Україні та створити гнучку систему нарощування потужності сортування з використанням роботів. Роботизація сортувальних терміналів дає змогу збільшувати продуктивність без додаткових навантажень на співробітників. Крім того, автоматизуючи процеси, ми досягаємо більшої точності у сортуванні посилок, адже зменшення впливу людського чинника дає змогу уникнути можливих помилок”, – наведено слова директора з розвитку компанії Олексія Тараненка.
Роботи вже працюють у депо Києва, Харкова, Дніпра, Одеси, Борисполя, Мелітополя, Покровська, Новомосковська, Старобільська, Коростеня, Стрия, Самбора, Ковеля, Стоянки. У планах компанії – створити повністю роботизований сортувальний центр.
Міське комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» міста Горішні Плавні отримало технічну допомогу від компанії Ferrexpo. Загальна вартість витрат на проектні та підготовчі роботи, монтаж обладнання провідних світових виробників та витратні матеріали, що буди поставлені компанією Ferrexpo для медичної установи, становить понад 7,8 млн. гривень.
Комплект обладнання містить: монітори пацієнта, багатофункціональні ліжка, холодильники, пульсоксиметри, шприцеві насоси та інфузійні помпи, а також кисневий концентратор і велику кількість засобів захисту, витратних матеріалів та іншого медичного інвентарю.
“В умовах кризи, пов’язаної з пандемією коронавірусу, матеріально-технічне забезпечення медичних закладів виходить на перший план, і тому тільки об’єднання зусиль медиків, міської влади та відповідального бізнесу дозволяють надавати кваліфіковану медичну допомогу. Ми продовжуємо підтримувати медичні установи у такі складні часи й хочу запевнити, що ми не будемо стояти осторонь потреб місцевих громад і в подальшому. Громади завжди можуть розраховувати на нашу допомогу”, – відмітив Юрій Химич, керівник напрямку КСО Компанії Ferrexpo.
Довідка про компанію:
Ferrexpo – швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю компанії є виробництво і експорт високоякісних залізорудних окатків, які використовуються у виробництві сталі. Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатків серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи – Полтавський і Єристівський ГЗК. Ferrеxpo plc володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 100% акцій Полтавського ГЗК і 100% акцій Єристівського ГЗК. У 2020 р. компанія виробила 11,2 мільйона тонн залізорудних окатків. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Німеччини, Японії, Південної Кореї, Тайваню, Китаю, Словаччини, Чехії, Туреччини, В’єтнаму, а також США. Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO. Додаткову інформацію можна знайти на сайті www.ferrexpo.com.
ГОРІШНІПЛАВНІ, ДОПОМОГА, КОРОНАВИРУС, КСО, ОБЛАДНАННЯ, ФЕРРЕКСПО, ХИМИЧ, ЮРІЙХИМИЧ
Оборот продукції агропромислового комплексу між Україною та країнами Азії у січні-вересні поточного року становив $10 млрд, що на 20% перевищує показники за дев’ять місяців 2020 року, водночас додатне для України сальдо торгівлі збільшилося до $8 млрд завдяки зростанню вітчизняного експорту на $1,5 млрд за зростання імпорту з країн азійського регіону на $0,1 млрд.
Про це повідомляється на сайті Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” (ІАЕ) в понеділок.
За даними організації, головними імпортерами української продукції АПК цього року стали Китай, Індія, Туреччина, Індонезія, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Пакистан та Ізраїль, на які припадає понад 4/5 виручки від обсягів продажу в азійський регіон. Водночас найбільше такої продукції Україна імпортувала з Туреччини, Індонезії, Китаю та Індії.
У січні-вересні 2021 року Україна експортувала до Азії переважно зернові та олійні культури, олію, м’ясопродукти та продукти переробки харчової промисловості, тоді як імпортувала переважно екзотичні фрукти, пальмову олію, насіння олійних культур, чай та каву.
Згідно з прогнозами ІАЕ, у 2021 році Україна може оновити торішній рекорд аграрного експорту до країн Азії в $10,9 млрд, про що свідчить зростання динаміки постачання вітчизняної с/г продукції протягом десятиліття до країн цього регіону. Водночас загальна потенційна ємність ринку країн Азії залишається для українських постачальників невикористаною, оскільки наразі попит на продовольство в цьому регіоні зростає дуже динамічно.
Раніше ІАЕ повідомляв, що Україна в січні-вересні 2021 року збільшила імпорт агропродукції на 19% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до $5,7 млрд, основними її постачальниками стали країни ЄС, з яких імпортовано 52% від усього імпорту продукції АПК – на $2,99 млрд.
Найбільшими постачальниками продукції АПК в Україну за дев’ять місяців 2021 року стали Польща ($653 млн), Німеччина ($423 млн), Італія ($371 млн), Туреччина ($317 млн), Франція ($273 млн), Нідерланди ($241 млн), Індонезія ( $233 млн), Норвегія ($201 млн), США ($195 млн) та Іспанія ($173 млн).
Україна з початку 2021/2022 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 29 листопада експортувала 25,26 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 18,4% вище за показники на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, на сьогодні експортовано 14,52 млн тонн пшениці (на 22,2% більше порівняно з аналогічною датою 2020/2021 МР). З урахуванням впровадженого 19 жовтня Міністерством агрополітики та продовольства обмеження на її експорт на рівні 25,3 млн тонн українські експортери можуть поставити на зовнішні ринки ще 10,78 млн тонн пшениці (42,7% встановленого ліміту).
Крім цього, за зазначений період Україна експортувала 4,94 млн тонн ячменю (на 33,3% більше показників на аналогічну дату 2020/2021 МР), 5,50 млн тонн кукурудзи (на 2,3% більше) та 52,1 тис. тонн борошна (на 24,7% менше).
На зазначену дату також експортовано 77,4 тис. тонн жита, що у 45 разів перевищує показник минулого МР.
Як повідомлялося, Україна в 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур, серед яких 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю. Також на зовнішні ринки поставлено 126,9 тис. тонн борошна та 18,4 тис. тонн жита.
Крім цього, Україна у 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
