Втрати серед цивільних осіб з 24 лютого, коли Росія розпочала війну проти України, до 14 серпня становили 13212 цивільних (тижнем раніше – 12867), зокрема 5514 загиблих (5401), повідомило управління Верховного комісара ООН з прав людини ( УВКПЛ ООН) у понеділок.
“Причиною більшої частини зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб було застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження, зокрема обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаудари”, – наголошується у документі стосовно даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область), Лисичанськ, Попасна та Сєверодонецьк (Луганська область), де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинуло 2125 чоловіків, 1451 жінка, 170 хлопчиків і 147 дівчаток, тоді як стать 39 дітей та 1582 дорослих поки не вдалося встановити.
Серед 7698 поранених – 231 хлопчик і 164 дівчинки, а також 200 дітей, стать яких поки не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 31 липня загинула одна дитина і ще 15 були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім лише у робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, також наведено дані щодо місяців.
Згідно з ними, найбільш смертоносним місяцем для цивільних осіб залишається березень – щонайменше 3169 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 675, у травні – до 458, у червні – до 368 та у липні – до 360. За перші п’ять днів війни з 24 до 28 лютого загинуло 340 осіб, а за два тижні серпня – 144, зазначає ООН.
Водночас кількість поранених у липні – 1099 – виявилася вищою за показники червня й травня – відповідно 1029 та 1013, проте нижче квітня та березня – відповідно 1254 та 2400.
Згідно зі зведенням, за перші два тижні серпня від зброї вибухової дії з великою зоною ураження померло 142 особи та ще 410 було поранено, тоді як від мін та вибухонебезпечних залишків війни загинуло двоє та було поранено 31 людину (6% від загальних втрат).
У зведенні традиційно йдеться, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 8 серпня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало кілька випадків за попередні дні.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з послами фандрайзингової платформи United 24 – українською зіркою футболу Андрієм Шевченком та американським актором, сценаристом та продюсером Лієвом Шрайбером.
“Вони приїхали в Україну для підготовки проектів United 24, зокрема, запуску молодіжної програми, першими учасниками якої стануть діти Андрія Шевченка та Лієва Шрайбера. На зустрічі було обговорено проміжні результати роботи платформи та зібрано 170 млн. дол. США”, – повідомляється на сайті глави Української держави.
Зеленський зазначив, що йдеться не лише про обсяг благодійних внесків, а й про увагу, яку посли привертають до теми війни, яку РФ веде в Україні. За словами президента, зниження світової уваги до того, що відбувається в Україні, – це один із основних викликів зараз, адже це позначається і на обсягах міжнародної підтримки, і на темпах постачання озброєнь, і на висвітленні цієї теми у ЗМІ. “Тому для нас дуже важливі візити, які привертають міжнародну увагу”, – наголосив він.
Гості також розповіли президенту про майбутні проекти зі співпраці зі світовими брендами, про які буде оголошено найближчим часом.
Зростання споживчих цін в Україні в липні 2022 року у зв’язку із сезонними чинниками уповільнилося до 0,7% із 3,1% у червні та 2,7% у травні, повернувшись на рівень кінця минулого року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
У липні минулого року інфляція становила 0,1%, тому в річному вимірі за підсумками липня цього року вона зросла до 22,2% із 21,5% за підсумками червня та 18% за підсумками травня.
Базова інфляція за минулий місяць також знизилася до 1,2% із 1,6% у червні та 1,4% у травні. Проте з урахуванням базової дефляції на 0,1% у липні 2021 року в річному вимірі вона збільшилася до 16,7% із 14,9% за підсумками червня та 13,7% – за підсумками травня.
Від початку цього року, за перші сім місяців, інфляція в Україні становила 18,2%, а базова – 12,7%, уточнив Держстат.
На споживчому ринку в липні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Найбільше (на 8,7%) подорожчали яйця. На 5,1-1,1% зросли ціни на продукти переробки зернових, рис, свинину, сало, рибу та продукти з риби, безалкогольні напої, хліб, масло. На 5,4–1,9% подешевшали фрукти, яловичина та овочі.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,3%, зокрема на тютюнові вироби – на 1,8%; на алкогольні напої – на 0,8%.
Одяг та взуття подешевшали на 3,5%, зокрема взуття – на 3,8%, одяг – на 3,2%.
Ціни на транспорт знизилися на 0,3% в основному через здешевлення палива та мастил на 4,4%. На 2,9% подорожчав проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті.
У сфері зв’язку ціни зросли на 2,1%, що пов’язано з подорожчанням мобільного зв’язку на 4,1% і поштових послуг на 2,6%.
Як повідомлялося, у 2021 році інфляція в Україні зросла до 10% із 5% у 2020 році та 4,1% у 2019 році, а базова – до 7,9% проти 4,5% роком раніше.
НБУ прогнозує пришвидшення інфляції цього року до 31%, зокрема за підсумками третього кварталу – до 25,6%.
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-червні 2022 року зібрала 558,1 млн грн валових премій, що на 27,49% менше, ніж за аналогічний період 2021 року, повідомляє РА “Стандарт- Рейтинг”, оновивши кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) компанії за національною шкалою на рівні “uaAAA” за підсумками зазначеного періоду.
За його даними, надходження від фізичних осіб страховика зменшилися на 13,42% – до 383,578 млн. грн., від перестраховиків – на 30,40%, до 10,629 млн. грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика становила 68,73%, а частка перестраховиків – 1,90%. За підсумками першого півріччя 2022 року фізособи продовжують переважати у клієнтському портфелі компанії.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перше півріччя 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року скоротилися на 69,48% – до 91,473 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестрахувальних компаній у страхових преміях знизився на 22,55 п.п. – До 16,39%.
Чисті премії знизилися на 0,71% – до 466,66 млн. грн., зароблені страхові премії зросли на 20,27% – до 525,751 млн. грн.
Обсяг виплат та відшкодувань, скоєних страховиком за перше півріччя 2022 року, становив 272,106 млн. грн., що на 6,41% перевищило обсяг відшкодувань за аналогічний період 2021 року. Таким чином, рівень виплат зріс із 33,22% до 48,75%, або на 15,53 в.п.
За вказаний період операційний прибуток СК “ПЗУ Україна” збільшився у 2,82 раза – до 86,301 млн грн, його чистий прибуток – на 93,07%, до 79,753 млн грн.
Активи компанії на 1 липня 2022 року знизилися на 12,00% – до 2,508 млрд грн, власний капітал зріс на 1,69% – до 839,439 млн грн, зобов’язання скоротилися на 17,59% – до 1,669 млрд грн, кошти та їх еквіваленти зросли у 2,41 разу – до 263,522 млн. грн.
Таким чином, станом на початок третього кварталу 2022 року компанія мала достатній рівень капіталізації (50,29%), а 15,79% її зобов’язань покривалися грошовими коштами.
При цьому наголошується, що станом на зазначену дату страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 465,179 млн грн, які складалися з ОВДП (55,19% портфеля інвестицій) та депозитів у банках з інвестиційним рівнем кредитного рейтингу (44,81% портфеля).
Відповідно до повідомлення, що СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
Верховна Рада підтримала волонтерську діяльність.
За відповідний законопроєкт №7363 “Про внесення змін до закону “Про волонтерську діяльність” загалом проголосували 276 народних депутатів на пленарному засіданні в понеділок, повідомив парламентарій Ярослав Железняк (фракція “Голос”) у телеграмі.
Законопроєкт передбачає додаткові напрями волонтерської діяльності, зокрема для надання волонтерської допомоги для подолання наслідків військової агресії Російської Федерації проти України.
Документ враховує умови правового режиму воєнного стану та поширює норму ст. 6 закону “Про волонтерську діяльність” на волонтерів, які допомагають протидіяти збройній агресії РФ на всій території України. Ця стаття визначає розмір і порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми чи каліцтва).
Законопроєкт також визначає державну підтримку волонтерської діяльності через розробку та імплементацію загальнодержавних цільових програм підтримки розвитку волонтерства та підвищення кваліфікації волонтерів.
Раніше “Клуб Експертів” створив відео про перспективи розвитку волонтерського руху в Україні в умовах війни:
Верховна Рада планує вдосконалити систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером “112”.
Відповідний законопроєкт №7581 “Про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112” народні депутати прийняли за основу на пленарному засіданні парламенту, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у фейсбуці.
Законопроєкт дає визначення, зокрема, таким поняттям, як екстрена комунікація – зв’язок за допомогою електронних комунікацій між кінцевим користувачем, комунікаційним центром “Служба 112” або оперативно-диспетчерськими службами; екстрена служба – служба, яка забезпечує організацію надання екстреної допомоги населенню (оперативно-рятувальна служба цивільного захисту – 101, поліція – 102, екстрена медична допомога – 103, аварійна служба газу – 104); “Система 112” – сукупність визначених цим законом суб’єктів, які забезпечують організацію надання екстреної допомоги населенню за принципом “єдиного вікна” з використанням електронних комунікаційних мереж, програмних, технічних та інших засобів.
Відповідно до запропонованих змін, до суб’єктів “Системи 112” належать “Служба 112”, оперативно-диспетчерські служби та підрозділи екстреної допомоги населенню.
Законопроєкт пропонує для екстрених комунікацій використовувати єдиний телефонний номер 112 та телефонні номери екстрених служб – 101, 102, 103 та 104.
Законопроєкт обговорює, що інформація про екстрену комунікацію, кінцевого користувача, який її здійснив, та інші дані зберігаються в інформаційно-комунікаційній “Системі 112” протягом п’яти років.
