У найближчі два тижні світові лідери зберуться в Глазго, щоб прискорити дії для досягнення цілей Паризької угоди. Кліматичний саміт COP26 знаменує собою важливу віху для знаходження спільних рішень, оскільки ми починаємо бачити конкретні наслідки зміни клімату в усьому світі.
Як представники трансатлантичної бізнес-спільноти в Європі, співпідписанти повністю підтримують цілі кліматичного саміту COP26, а також цілі щодо скорочення викидів, визначені Паризькою угодою. Ми вважаємо, що міжнародне співробітництво має важливе значення для досягнення цілей глобальної кліматичної нейтральності. Лише через постійний конструктивний діалог між світовими лідерами, від розвинених країн до країн, що розвиваються, від малих та середніх підприємств до глобальних корпорацій, ми можемо досягти переходу до вуглецево-нейтральної економіки, яка покращить якість життя людей.
Трансатлантичне партнерство щодо питань клімату матиме першочергове значення. Як розвинені індустріальні економіки, трансатлантичні країни повинні бути прикладом і використовувати свій глобальний вплив, щоб залучити союзників і партнерів у «гонитві за нулем». У випуску «зелених облігацій» Європа та США вже є лідерами, випустивши 80% усіх «зелених облігацій» у 2020 році.
Промисловість вже робить свій внесок у пом’якшення наслідків зміни клімату в усьому світі, розробляючи нові низьковуглецеві технології, підтримуючи зелене фінансування та зменшуючи вплив на навколишнє середовище. Однак співпідписанти усвідомлюють, що ще багато потрібно зробити, і готові співпрацювати з відповідальними органами державної влади всіх рівнів для успішного «зеленого» переходу.
Будучи головними покупцями відновлюваної енергії в Європі, трансатлантична бізнес-спільнота в Європі була і залишається непохитно відданою просуванню цілей Паризької угоди та досягненню успішного «зеленого» переходу, який поєднує стійкість і процвітання.
Повний список підписантів (оригінал):
AmCham Albania
AmCham Armenia
AmCham Azerbaijan
AmCham Bosnia and Herzegovina
AmCham Belgium
AmCham Croatia
AmCham Denmark
AmCham Estonia
AmCham EU
AmCham Finland
AmCham France
AmCham Georgia
AmCham Germany
AmCham Gibraltar
AmCham Hungary
AmCham Ireland
AmCham Italy
AmCham Kosovo
AmCham Latvia
AmCham Lithuania
AmCham Montenegro
AmCham North Macedonia
AmCham Poland
AmCham Romania
AmCham Russia
AmCham Serbia
AmCham Slovakia
AmCham Slovenia
AmCham Spain
AmCham Sweden
AmCham The Netherlands
AmCham Turkey
AmCham Ukraine
American-Hellenic Chamber of Commerce
BritishAmerican Business (BAB)
Israel-America Chamber of Commerce
Swiss-American Chamber of Commerce
Міністерство економіки України оприлюднило середню вартість бензинів у розмірі 28,4 грн/літр та дизпального – 24,9 грн/літр, з яких вираховується гранична ціна реалізації пального на автозаправних станціях (АЗС) на початок листопада.
З урахуванням граничних торговельних націнок максимальна ціна на “звичайний” бензин для його продажу через мережу АЗС не повинна перевищувати 33,4 грн/літр, на “звичайне” дизпальне – 31,9 грн/літр.
Порівняно з кінцем жовтня середня ціна на бензин збільшиться на 0,2 грн/літр, тоді як на ДП знизиться на 0,17 грн/літр.
Як повідомлялося, Україна продовжила карантин до 31 грудня 2021 року. На період його дії уряд постановою №474 від 14 травня 2021 року встановив граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного пального – не вище ніж 7 грн/літр, бензину – не вище ніж 5 грн/літр.
Середню вартість ДП (ULSD 10 ppm) і бензину (GASOLINE 10 ppm) Мінекономіки визначає на основі розрахунків НАК “Нафтогаз України”, здійснених на підставі даних Platts CIF NWE за попередню декаду, сум митних платежів (акцизний податок і ПДВ) й офіційного курсу валют від НБУ, а також витрат $27/тонна на логістичне та інше забезпечення, згідно із зовнішньоекономічними договорами.
Мінекономіки також роз’яснило, що під встановлення максимальної торговельної надбавки не підпадає “брендове преміальне пальне” з покращеними показниками якості.
У міністерстві вважають, що запровадження тимчасового державного регулювання цін на продаж через мережі АЗС бензинів А-92, А-95 і ДП шляхом встановлення граничної торговельної надбавки необхідне для запобігання зловживанням суб’єктами господарювання та доступності для населення цієї продукції.
Міністерство має оприлюднювати середні ціни одного літра ДП і бензину щомісяця до 3-го, 13-го і 23-го числа.
Українські сільгоспвиробники станом на 1 листопада провели сівбу основних озимих зернових культур на площі 7,1 млн га (90% від прогнозу в 7,84 млн га), за минулий тиждень засіяно 0,61 млн га, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у вівторок.
За його даними, зокрема, пшеницею засіяно 6,09 млн га (91% від запланованих 6,66 млн га), ячменем – 844,2 тис. га (83% від 1,02 млн га), житом – 156,9 тис. га (98% від 160,6 тис. га).
Повністю завершили сівбу озимих культур аграрії десяти областей. Сівба озимої пшениці та ячменю закінчена в одинадцяти регіонах, а жита – у чотирнадцяти областях.
Відомство уточнило, що на зазначену дату також засіяно озимим ріпаком 1,02 млн га (99% від прогнозованих 1,03 млн га), повністю завершили сівбу цієї культури 19 областей.
Як повідомлялося з посиланням на Державну службу статистики, посівні площі озимих зернових під урожай 2021 року становили 7,97 млн га, що на 4,9% більше за посівні площі під урожай 2020 року. У розрізі зернових культур озимою пшеницею було засіяно 6,71 млн га, озимим ячменем – 1,08 млн га, житом – 166,8 тис. га. Крім того, площі під озимим ріпаком під урожай 2021 року становили 1,01 млн га.
Україна до 2030 року має намір скоротити викиди парникових газів на 65%, після 2060 року – домогтися кліматичної нейтральності, завив президент України Володимир Зеленський.
“Україна ратифікувала Паризьку угоду однією з перших у Європі… Наші цілі до 2030 року – скоротити викиди парникових газів на 65%. І не пізніше ніж 2060 року домогтися кліматичної нейтральності”, – заявив Зеленський, виступаючи на Конференції ООН з питань зміни клімату COP26 у Глазго (Велика Британія).
Він зазначив, що наразі за обсягом скорочення викидів Україна посідає 4-те місце серед 45 сторін Рамкової конвенції ООН.
За словами Зеленського, Україна підтримує низку ініціатив кліматичної конференції, зокрема декларацію лісо- та землекористування.
“Важливим для нас є доступ до надійного та довгострокового кліматичного фінансування, особливо в рамках Зеленого кліматичного фонду”, – додав глава Української держави.
COP26 розпочався в Глазго 31 жовтня і триватиме до 12 листопада. Як очікується, у заході візьмуть участь представники з майже 200 країн.
Сбербанк Росії ухвалив змінити назву дочірнього АТ “Сбербанк” (Київ) на АТ “МР Банк” (АТ “Міжнародний резервний банк”), свідчить рішення Сбербанку Росії від 27 вересня, оприлюднене на його сайті.
Згідно з ним, акціонер також уповноважив правління банку самостійно ухвалювати рішення щодо порядку та умов використання нових знаків для товарів та послуг (ТМ).
Як повідомлялося з посиланням на матеріали Українського патентного відомства, Сбербанк ще у 2018-2019 роках подав до “Укрпатенту” заявки на реєстрацію назв “Міжнародний резервний банк” (МРБ) українською, російською та англійською мовами, а також пов’язані з цим торгові знаки.
Верховний Суд України у серпні 2021 року підтримав позицію державного Ощадбанку (Київ) та заборонив українській “дочці” найбільшого російського банку використовувати торгову марку “Сбербанк” в Україні.
Сбербанк Росії у третьому кварталі 2021 року класифікував активи дочірнього банку в Україні як заблоковані через законодавчі обмеження, які не дозволяють повноцінно розпоряджатися ними. У результаті материнський банк створив резерви під ці активи на 33,3 млрд рублів.
Сбербанк (раніше – дочірній банк Сбербанку Росії, до цього – банк “НРБ”) заснований у 2001 році. Його єдиним власником є Сбербанк Росії.
За даними НБУ, станом на 1 вересня 2021 року Сбербанк за розміром загальних активів посідав 10-те місце (61,88 млрд грн) серед 72 банків, що діяли в Україні.
“Нафтогаз України” виграв тендер на постачання молдовській державній компанії Energocom 0,5 млн куб.м газу, повідомив журналістам директор з інтегрованих комунікацій української компанії Максим Білявський.
“Обсяг – 0,5 млн куб. м, період поставки – 29 жовтня”, – уточнив він.
Раніше Україна направила Молдові на поворотній основі 15 млн куб.м газу, щоб підтримати мінімальний тиск у газорозподільній мережі. Крім того, цього тижня Молдова почала закуповувати газ на міжнародному ринку. Уряд доручив держкомпанії Energocom оголошувати щоденні тендери.
Як повідомлялося, Молдова продовжує переговори з “Газпромом” щодо укладання довгострокового контракту. Згідно з нинішнім контрактом, укладеним на жовтень місяць, Молдова отримує газ за ціною $790 за тисячу кубічних метрів. Водночас контракт передбачає отримання республікою лише 67% необхідного обсягу. Російська сторона готова постачати Молдові газ за ринковою ціною зі знижкою 25%, якщо країна виплатить борг розміром понад $700 млн. У свою чергу влада Молдови стверджує, що запропонована “Газпромом” ціна вища за ринкову в регіоні, а для визначення розміру боргу необхідний незалежний аудит.
У зв’язку з цим уряд Молдови схвалив запровадження режиму надзвичайного стану строком на 30 днів – з 22 жовтня по 20 листопада. За словами прем’єра Молдови Наталії Гаврилиці, державній компанії Energocom доручено закупити необхідний обсяг природного газу з альтернативних джерел для забезпечення необхідного тиску в трубопроводах.
“Нафтогаз України” об’єднує найбільші нафтогазовидобувні підприємства країни (100% “Укргазвидобування” і 50%+1 акція ПАТ “Укрнафта”). Група є монополістом зі зберігання природного газу в підземних сховищах (100% “Укртрансгаз”) і транспортування нафти трубопровідним транспортом територією країни (100% “Укртранснафта”), активно розвиває напрям постачання газу побутовим споживачам.
