Провідний постачальник медичних сервісів країни Doc.ua оголошує про призначення нового СЕО компанії Гаррі Андреасяна.
Інвестори проєкту та управлінська команда прийняли рішення про широкомасштабне підсилення команди. Наразі цілі проєкту на українському ринку полягають у розбудові нових послуг. Команда вже запустила сервіс із замовлення ліків у аптеках та найбільший майданчик послуг телемедицини.
Наразі Doc.ua розвиває власні міжнародні представництва в Європі та Азії. Компанія націлена надавати послуги доступу до якісних медичних сервісів на найбільших світових ринках.
Генеральний директор онлайн-хабу Doc.ua Сергій Казанцев залишає управлінську діяльність та продовжить роботу як член борду компанії. Розвиток медичного онлайн-хабу та його міжнародна експансія залишається пріоритетом Сергія. Та наразі він переходить до роботи над стратегічним плануванням інвестиційного розвитку проєкту.
Протягом 7 років команді під керівництвом Сергія вдалося створити найбільший у країні медичний хаб, залучити понад 34 тис. лікарів, 700 діагностичних центрів і лабораторій, 2,6 тис. клінік та 2 тис. аптек. Doc.ua вийшов також на міжнародний рівень, відкривши представництва в 6 країнах. Наразі сервісом Doc.ua користуються понад 1,5 мільйони українців щомісяця, що робить хаб лідером галузі медичних сервісів країни.
«Пишаюся тим, чого вдалося досягнути за цей час Doc.ua. Особливо останні два роки стали для команди та компанії проривом. Залучивши значні інвестиції в проєкт, ми змогли створити не лише інформаційний довідник із пошуку лікарів та запису на прийом, а цілу екосистему. Тепер Doc.ua став єдиною зручною точкою входу в медицину для наших клієнтів. Переконаний, що на проєкт чекає ще більший розвиток, адже він здатен розпочати революцію», ‒ поділився Сергій Казанцев, член борду медичного онлайн-хабу Doc.ua
Співзасновника Doc.ua на його посту замінить Гаррі Андреасян, який з травня 2020 року обіймав посаду СОО та є акціонером компанії. Серед важливих цілей новообраного генерального директора: імплементація інноваційних технологій та розширення продуктової лінійки компанії. Професійна команда топменеджерів компанії допомагатиме в реалізації головних завдань Doc.ua.
Гаррі Андреасян має понад 15 років досвіду роботи на керівних посадах в компанії “Allianz Ukraine”, групі компаній «Ефективні інвестиції». Також Гаррі засновник кількох проєктів у сфері HoReCa, двох інноваційних стартапів та ментор SingularityU Kyiv Chapter.
Стратегічний інвестор Doc.ua Ігор Ліскі зазначив, що Сергій Казанцев зіграв важливу роль в трансформації проєкту з пошукової компанії в розвинену екосистему медичних сервісів.
«Вірю в те, що з початком нового етапу розвитку компанії ми значно покращимо життя українців. Настав час революційних змін! Діджиталізація, зручний та безпечний доступ до медичних сервісів здатні не тільки підвищити якість життя людей, а й зробити його довшим.
Я переконаний, що онлайн-хаб Doc.ua ‒ це майбутнє цифрової медицини України та багатьох провідних країн світу. Ми будуємо зручну медичну екосистему, яка вже зараз демонструє високу ефективність», ‒ поділився Ігор Ліскі, стратегічний інвестор Doc.ua
Серед планів компанії ‒ міжнародний розвиток. Так, керівництво хабу націлене на відкриття представництв ще в 4 країнах Європи та Азії.
Довідково:
DOC.UA — медичний онлайн-хаб, заснований в 2014 році: аудіоконсультаціі, виклик лікаря додому, доставка препаратів або запис до медичного фахівця. У базі DOC.UA вже більше 34 000 лікарів і понад 2 600 медустанов по всій Україні.
Авіакомпанія SkyUp (Київ) 28 травня поновлює рейси за маршрутом Київ – Одеса – Київ.
Як повідомила прес-служба компанії у вівторок, рейси виконуватимуться щодня, окрім 30 травня. Із Києва літак вилітатиме о 8:00, з Одеси – о 9:50. Тривалість польоту – одна година.
SkyUp зазначає, що також із кінця травня планує виконувати рейси до Одеси з Харкова, Львова та Запоріжжя.
Внутрішні рейси з Києва до Одеси також виконують авіакомпанії Windrose, “МАУ” і “Мотор Січ”.
Україна і Туреччина підписали меморандум про посилення співпраці в туристичній галузі.
“Міжнародні домовленості варто оновлювати і розширювати. Це запорука сталого розвитку. Тим паче, коли підтримку з боку турецької сторони сьогодні наша країна відчуває особливо. Як і солідарність у геополітичних поглядах. До того ж пандемія постійно вносить власні корективи в стратегічний курс наших держав. ️Після обговорення можливих напрямів підписали меморандум про співпрацю”, – написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Telegram-каналі.
За його словами, документ передбачає: посилення туристичної безпеки, підвищення якості туристичних послуг та захисту прав туристів; ослаблення правил перетину кордону для поїздок громадян обох країн; запозичення турецького досвіду щодо поліпшення стандартів якості, зокрема у сфері сертифікації готелів та підвищенні сервісу; розширення присутності українських телеканалів у турецьких готелях; створення і просування аудіогідів українською та турецькою мовами на туристичних об’єктах, що сприятиме поглибленню культурних відносин.
Окрім того, після стабілізації ситуації з пандемією для безпечного збільшення туристичних потоків, передбачається розгляд створення нових чартерних і регулярних рейсів між Україною і Туреччиною.
“Для України вкрай важливо поглиблення галузевої співпраці з Туреччиною. Тому плідна співпраця між країнами у сферах туризму і культури триває”, – наголосив міністр.
Експорт зернових та олійних культур у 2020/2021 маркетинговому році (МР, вересень-серпень) становитиме 46,8 млн тонн, що на чверть менше, ніж у рекордному 2019/2020 МР.
Як повідомляється на сайті Української зернової асоціації (УЗА) в понеділок із посиланням на дані зернотрейдерів, граничний обсяг експорту цих культур поточного сезону не перевищить значень, зазначених у додатках до Меморандуму між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства й учасниками ринку.
УЗА уточнила, що темпи експорту зерна в нинішньому МР значно нижчі за торішні показники, що зумовлено кон’юнктурою світових ринків.
Асоціація очікує, що експорт пшениці поточного сезону не перевищить 16 млн тонн, що значно нижче обсягу зазначеного в додатку до Меморандуму в розмірі 17,5 млн тонн. Експорт кукурудзи поточного сезону не перевищить 22 млн тонн, що теж нижче граничного обсягу визначеного в додатку до Меморандуму – 24 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна з початку 2020/2021 МР експортувала 37,71 млн тонн зернових і зернобобових, що на 23,6% менше, ніж на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, дотепер експортовано 14,78 млн тонн пшениці, 18,19 млн тонн кукурудзи, 4,12 млн тон ячменю і 102,2 тис. тонн борошна.
У присутності президента України Володимира Зеленського відбулося вручення ліцензії на здійснення діяльності – експлуатацію ядерної установки “Сховище відпрацьованого ядерного палива” (СВЯП-2) на Чорнобильській атомній електростанції, повідомила прес-служба глави держави.
“Це знаковий крок для безпеки в Чорнобильській зоні, безпеки в Україні, безпеки в Європі та в цілому світі. Крок, який ми робимо сьогодні з безмежною вдячністю та шаною всім ліквідаторам аварії на ЧАЕС, а також з безмежною вірою та готовністю працювати заради безпечного, екологічного майбутнього наших дітей, наших наступних поколінь”, – наголосив Зеленський.
Він зазначив, що Україна робить усе можливе для зміцнення надійності й безпеки, щоб не допустити катастроф, таких як на ЧАЕС.
“Ми дуже раді, що на цьому шляху Україна не одна і має широку підтримку міжнародних партнерів. І сьогоднішній день – яскравий приклад і такої підтримки, і ефективності наших спільних дій. Сьогодні введено в експлуатацію нове сховище для відпрацьованого ядерного палива”, – сказав Зеленський.
Він наголосив, що правильне поводження з відпрацьованим ядерним паливом – це невід’ємна частина ядерно-паливного циклу і є першочерговим на всіх етапах. Нове сховище, на експлуатацію якого була видана ліцензія, є більш технологічним та безпечним і має термін експлуатації до 100 років.
Президент також нагадав, що реалізація цього спільного проекту України та її міжнародних партнерів тривала понад десять років, подякував усім, хто брав участь у будівництві сховища.
Виконувач обов’язків генерального директора Чорнобильської АЕС Валерій Сейда зазначив, що ліцензія на експлуатацію СВЯП-2 підтверджує, що на цьому об’єкті впроваджено сучасні технології, які повністю відповідають нормативам України і рекомендаціям Міжнародного агентства з атомної енергії.
“За кілька років цей напрям безпечного переміщення ядерного палива буде одним із найважливіших напрямків діяльності нашого підприємства”, – сказав він.
Сховище відпрацьованого ядерного палива “сухого” типу (СВЯП-2) призначене для прийому, підготовки до зберігання й безпосереднього зберігання протягом 100 років відпрацьованих тепловидільних збірок Чорнобильської АЕС. СВЯП-2 прийме на довгострокове зберігання зі старого сховища СВЯП-1 відпрацьоване ядерне паливо у кількості близько 22 тис. паливних збірок. Термін перевезення всього відпрацьованого ядерного палива – близько 10 років.
У грудні 2020 року завершено активну фазу “гарячих випробувань”, під час яких до СВЯП-2 перевезено 186 відпрацьованих тепловидільних збірок.
Роботи з будівництва СВЯП-2 профінансовано з міжнародного рахунку ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку, донором якого є Україна. Вартість проекту становить 448,2 млн євро.
Зеленський також поклав квіти до пам’ятника Героям Чорнобиля, який розміщується біля енергоблоку ЧАЕС, на якому у 1986 році стався вибух. У церемонії взяли участь прем’єр-міністр Денис Шмигаль і керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Присутні вшанували пам’ять загиблих ліквідаторів хвилиною мовчання.
Для отримання статусу курорту державного значення Трускавець має довести до ладу містобудівну документацію, повідомила прес-служба комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму Львівської області.
“Статус курорту має бути чітко відображений у містобудівній документації. Мають бути затверджені охоронні зони об’єктів спадщини, і влада міста та забудовники мають їх дотримуватися та розуміти, яка це відповідальність – бути справжнім європейським курортом. На жаль, у Трускавці велика частина спадщини знищена, тому є особлива потреба рятувати та цінувати те, що є”, – наведено у повідомленні слова голови комісії Івана Щурка.
Комісія також рекомендувала місцевій владі Трускавця зберегти мінеральні джерела в комунальній власності.
Питання надання Трускавцю статусу курорту державного значення перенесено на наступне засідання комісії, зазначено у повідомленні.
