Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією війни проти України, до 12 березня 2023 року становили 21965 цивільних (станом на 5 березня – 21793), зокрема 8231 загиблий (8173), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 3664 чоловіки, 2173 жінки, 260 хлопчиків і 203 дівчинки, тоді як стать 31 дитини та 1900 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 13734 поранених 413 хлопчиків і 295 дівчаток, а також 271 дитина, стать якої поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 5 березня загинуло двоє дітей, ще 11 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, кількість загиблих у лютому зменшилася до 138 зі 198 у січні та 205 у грудні, однак за перші 12 днів березня вона становила 84.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3968 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 761, у травні – до 510, у червні – до 422 і в липні – до 378. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 358 осіб, за серпень – 332, за вересень – 387, за жовтень – 305 і за листопад – 184.
Кількість поранених у лютому – 451 – також стала мінімальною від початку війни: у січні їх було 539, у грудні – 617, у листопаді – 541, за п’ять перших днів війни в лютому минулого року – 464, а за 12 днів цього березня 209. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 976 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 917. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1126, червень – 1104, травень – 1136, квітень – 1887, березень – 2972.
Згідно зі зведенням, від початку березня цього року від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинули 72 людини і ще 182 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померли 12, поранені 27 осіб (13% від загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у березні припало 83% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати тільки на випадки після 5 березня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Медична мережа “Добробут” у партнерстві зі страховою компанією “ІНГО” запустила проект комплексної програми добровільного медичного страхування “Доброполіс”.
Як повідомляють у пресрелізі “Добробуту”, програма діятиме в разі гострих станів і покриває інсульт, гострий інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром, гостре запалення жовчного міхура, гостре запалення підшлункової залози, травми й переломи, апендицит, ниркову і печінкову коліки, загострення низки хронічних захворювань.
Медмережа “Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. До мережі входить 17 медцентрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7 тис. операцій. У мережі працює понад 2800 співробітників.
Медмережа співпрацює з низкою міжнародних благодійних організацій Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps і University of Miami Global Institute, а також із благодійним фондом “Добробут”, заснованим клінікою.
Від початку повномасштабної війни фонд “Добробут” надав українцям медичну допомогу на понад 16 млн грн.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має більш ніж 25-річний досвід роботи на ринку. З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Компанія входить до списку найбільших страхових організацій України за обсягом премій, величиною власних активів і сумами виплат страхових відшкодувань. Має 29 ліцензій на різні види обов’язкового та добровільного страхування, надає страхові послуги корпоративним і роздрібним клієнтам.
Є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), членом Американської торговельної палати (АСС), Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), Національної асоціації страховиків України (НАЦУ) та Міжнародної торгової палати (ICC).
Центр “Дія.Бізнес” (Diia.Business) у Варшаві відібрав 20 українських компаній, яким нададуть допомогу в експансії на польський ринок, у трьох основних категоріях: харчова промисловість, легка промисловість, вироби з дерева та металу, повідомило Мінцифри в понеділок.
Згідно з інформацією на сайті центру, у харчопромі йдеться про компанію з виробництва крафтової кави Roast One, виробника авторських джемів Endorfine, агрокомпанію, що вирощує малину і чорницю, а також декоративні рослини на орендованій площі в 40 га ТОВ “Агробуск”, і ще одного виробника органічних ягід і фруктів Panfruit.
Крім цього, до числа відібраних увійшли виробники снеків Brancho і ТОВ “Прайм Снек”, а також український виробник кулінарних спецій “УНА-Пак”, виробник продуктів на основі натуральних олій Waily і компанія “МФТ”, що випускає солодощі.
У розділі легкої промисловості представлено шість компаній: бренди жіночого одягу GNZ, Framiore, український виробник ділового та повсякденного чоловічого одягу Andreas Moskin, виробник текстилю для дому Mir-Tex, аксесуарів для домашніх тварин Noble Pet, одягу для дітей Tatoshka.
У розділах каталогу також представлені компанії Liswood – займається виробництвом дерев’яних іграшок для дітей, виробник водяних конвекторів для опалення U-Con, меблів для ванних кімнат Mirater, продуктів для здоров’я, краси “Екобіз” і компанія Econad, що спеціалізується на розробці продуктів, спрямованих на захист навколишнього середовища.
Повідомляється, що від “Дія.Бізнес” компанії отримають юридичну підтримку, допомогу з брендуванням для участі в онлайн-компанії, супровід в адаптації на ринку Польщі. Також компаніям буде надано допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із переїздом, реєстрацією бізнесу та легалізацією перебування в Польщі.
Програма ініційована Мінцифри, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом з розвитку підприємництва у співпраці з Abt Britain, Київською школою економіки та за підтримки уряду Великої Британії.
Центр Diia.Business у Варшаві відкрили Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство економічного розвитку і технологій Польщі, Польська агенція інвестицій і торгівлі, уповноважений уряду Польщі з кібербезпеки. Центр підтримується Mastercard, UKaid та посольством Великої Британії в Києві.
Українські підприємства в січні поточного року знизили експорт алюмінію та виробів із нього на 33,7% порівняно із січнем 2022 року – до $6,776 млн, свинцю та виробів із нього на 41,4% – до $1,633 млн, нікелю та виробів становив $3 тис., тоді як у січні-2022 він був $397 тис.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн (у грудні – $6,330 млн), свинцю та виробів із нього на 68,7% – до $11,970 млн ($1,396 млн), нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн ($0,1 млн).
Українські підприємства в січні поточного року знизили імпорт нікелю та виробів із нього на 96,2% порівняно із січнем 2022 року – до $312 тис., алюмінію та виробів із нього – на 33,6%, до $26,529 млн. Водночас знизили ввезення свинцю та виробів із нього на 95,4% – до $32 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 20,4%, до $172 тис., а також знизили цинку та цинкових виробів – на 67%, до $2,238 млн.
Україна 2023 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2022 роком – до $59,754 млн (у грудні – $0,668 млн), алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн ($29,457 млн). Водночас знизила ввезення свинцю і виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн ($12 тис.).
У березні в Лодзькому університеті відбулась міжнародна наукова конференція “Між реальністю війни і риторикою миру”. Захід проходив під патронатом Воєводи Лодзького і Ректора Лодзького університету. Ця конференція є частиною польсько-українського мистецького проекту, спрямованого на популяризацію творчості воюючих митців, проведення виставок їх робіт за кордоном, видання книг про них як шлях їх адаптації в мирному житті після перемоги і ліквідації наслідків ПТСР.
Головуюча на конференції пані Анета Павловська, заступник декана філософсько-історичного факультету Лодзького університету, доктор наук, професор, підкреслила актуальність проекту і розповіла про перший такий досвід, організацію 7 виставок фотографій прес-офіцера 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу капітана Сергія Белінського, відомого музиканта і художнього фотографа. Було видано два каталоги робіт, написано наукові статті, зараз в Інституті Історії Мистецтв Лодзького університету виходить монографія про творчість Сергія в мирний і воєнний час.
Наступна доповідь була зроблена доктором архітектури, професором Київського національного університету будівництва і архітектури Юлією Івашко, і прес-офіцером Сергієм Белінським в режимі телефонного зв’язку з Бахмутського напрямку.
Безпосередньо з подіями війни в Україні були пов’язані доповіді аспірантки Київського національного університету будівництва і архітектури Анастасії Уракіної і доктора наук, професора Лодзького університету Агнєшки Граліньскей-Тоборек.
Анастасія Уракіна презентувала розроблену спільно з київським аналітичним центром «Клуб експертів» програму психологічної реабілітації та арттерапії для людей, постраждалих від війни. Програмою передбачена перш за все групова робота, яку будуть вести професійні психологи. Заняття проходитимуть на базі «Клубу експертів».
Тези Анастасії Уракіної про методи арт терапії були продовженням дискусійних питань пані Агнєшки Граліньскей-Тоборек про те, які праці тих, хто пережив війну, можуть бути експоновані без шкоди для людини, а які є лише частиною лікування ПТСР.
Зазначимо, що вперше польські науковці отримали можливість задати наживо питання воюючому українському митцю. Анета Павловська спитала, як можна перед лицем небезпеки залишатись митцем навіть на війні. Сергій відповів, що в армії з 2021 року, вже звик, фотоапарат завжди з ним і це для нього як інформаційна війна з ворогом, не менш важлива.
Юлія Івашко показала презентацію фотографій Сергія і розповіла про майбутні плани щодо розширення кола воюючих митців. Це ж підкреслив і директор Інституту Історії Мистецтв доктор наук, професор Піотр Григлевськи.
Було представлено 18 доповідей, спрямованих на висвітлення творчості військових митців, які так переживали власні враження, також висвітлювалась тема війни в мистецтві. Доктор філософії Лукаш Садовський з Лодзької Академії мистецтв ім. В. Стржеміньскего висвітлив еволюцію пропаганди в російському мілітарному живописі.
Про те, що такі проекти потрібні, сказали доктори наук, професори Краківської Політехніки ім. Т. Клсцюшко Юстина Кобиларчик і Домініка Кушнєж-Крупа, які зробили виставку Старе-Нове місто у себе в Політехніці, показавши українські міста до і під час війни.
Кандидат технічних наук, доцент Національного університету Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка Андрій Дмитренко висвітлив еволюцію мистецьких меседжів під час війни в Україні.
Конференція завершилась презентацією книги Сергія Белінського і Юлії Івашко “І світло в темряві світить” про війну в Україні, виданої в краківському видавництві ‘Impuls”.
KNUBA, АНАСТАСІЯ_УРАКІНА, АНЕТА_ПАВЛОВСЬКА, АРТТЕРАПІЯ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КОНФЕРЕНЦІЯ, ЛОДЗЬКИЙ_УНІВЕРСИТЕТ, МИСТЕЦТВО, ПТСР, СЕРГІЙ_БЕЛІНСЬКИЙ, ЮЛІЯ_ІВАШКО
