Рада директорів Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР) затвердила першу Стратегію зміни клімату банку, яка представляє бачення та підхід до вирішення проблем зміни клімату на наступні десять років і далі.
Згідно з прес-релізом банку, стратегія визначає більш цілеспрямовану роль ЧБТР у підтримці його акціонерів як у пом’якшенні, так і в боротьбі з наслідками зміни клімату, головним чином шляхом зміщення пріоритетів фінансування на більш позитивні для клімату операції та збільшення потенціалу кліматичної взаємовигоди у своїх операціях.
У такий спосіб банк має намір краще узгоджувати своє фінансування з кліматичними пріоритетами держав-членів, наголошує прес-служба.
Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) – міжнародна фінансова організація, заснована Албанією, Вірменією, Азербайджаном, Болгарією, Грузією, Грецією, Молдовою, Румунією, Росією, Туреччиною і Україною. Головний офіс ЧБТР розташований у м. Салоніки, Греція. ЧБТР підтримує економічний розвиток і регіональну співпрацю шляхом надання кредитів, кредитних ліній, акціонерного капіталу та гарантій для проектів і торговельного фінансування в державному і приватному секторах країн-учасниць.
Статутний капітал банку – EUR3,45 млрд.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) в разі нереалізації міжурядової угоди між Україною та Францією про закупівлю 50 двосистемних електровозів Alstom має намір закупити 50 електровозів через тендер, повідомив голова УЗ Володимир Жмак.
“У рамках можливої міжурядової угоди України та Франції може бути здійснена закупівля необхідних УЗ локомотивів. (…) Наразі питання розглядається на рівні урядів двох держав. (…) Паралельно, оскільки ми не можемо просто сидіти й чекати, ми вже запустили публічний запит (RFP) щодо 50 електровозів. І якщо міжурядова угода не буде реалізована, то ми використаємо другу опцію – тендер”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Жмак зазначив, що однією з обов’язкових вимог до учасників тендера буде пропозиція довгострокового фінансового пакета.
“Йдеться не лише про кількість локомотивів, а й про фінансовий пакет, оскільки однією з умов реалізації такого проекту є надання партнерами фінансування. На яких умовах та на які терміни – питання вже міжурядове”, – уточнив голова УЗ.
“Під час оцінки пропозицій враховуватиметься не лише вартість локомотива, а також вартість його життєвого циклу, що включає технічну експлуатацію, умови кредитування, вартість запчастин, обслуговування тощо”, – додав Жмак.
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ) з огляду на великий попит та ускладнені умови здійснення авіасполучення запланувала на середину березня ще сім рейсів за маршрутом “Київ – Тель-Авів – Київ”, повідомила прес-служба МАУ в четвер.
Компанія зазначає, що в період обмеження регулярного авіасполучення з Ізраїлем, МАУ вже виконала декілька рейсів за спеціальним погодженням. А до цього часу авіакомпанії підтвердили виконання рейсів із 14 до 19 березня.
Так, рейс Київ (KBP) – Тель-Авів (TLV) заплановано з частотою у два рази на 14, 17 і 18 березня, а також один рейс 15 березня.
Рейс Тель-Авів (TLV) – Київ (KBP) – по одному рейсу 14, 15, 16, 17, 19 березня і два рейси 18 березня.
Як повідомлялося, Ізраїль вніс Київ до переліку міст, до яких дозволено здійснювати авіарейси з аеропорту “Бен-Гуріон”.
Кількість закордонних переказів, отриманих та відправлених українцями через систему державного ПриватБанку (Київ) PrivatMoney, у 2020 році зросла в 2,2 разу порівнянні з 2019 роком – до 385 тисяч (проти 173 тис. грн), повідомила прес- служба банку в четвер.
Згідно з повідомленням, обсяги відповідних переказів за зазначений період зросли в 1,9 разу – до $241 млн (в 2019 році – $129 млн).
За даними банку, 90% переказів через систему PrivatMoney українці отримують на картки, через інтернет і термінали самообслуговування, і тільки 10% грошей були отримані або відправлені через каси відділень банку.
PrivatMoney – міжнародна система термінових грошових переказів, заснована ПриватБанком у 2001 році. Крім Чехії, Польщі, Італії та Франції, система представлена в Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Ізраїлі, Швеції, Словаччині, Латвії, Данії, Азербайджані, Молдові.
Уряд України 18 грудня 2016 року ухвалив рішення про націоналізацію ПриватБанку і влив у його капітал понад 155 млрд грн.
Згідно з даними Нацбанку України, ПриватБанк на 1 січня 2021 року за розміром загальних активів посідав 1-ше місце (568,244 млрд грн) серед 73 банків, що діяли в країні.
Мобільні оператори України за лютий 2021 року підключили до високошвидкісного мобільного інтернету 1789 населених пунктів країни.
Зокрема, в 460 містах і селах, у яких проживає 126,6 тис. українців, 4G-зв’язок з’явився вперше.
“Завдяки проекту LTE900, який з ініціативи Мінцифри стартував у липні минулого року, понад 7,7 млн українців, які проживають у 12,9 тис. населених пунктів, отримали 4G”, – йдеться в повідомленні в Telegram-каналі Міністерства цифрової трансформації України.
Згідно з озвученими Мінцифри даними, загалом у країні 22,73 тис. міст і сіл уже мають доступ до високошвидкісного мобільного інтернету.
Заступник глави Офісу президента України (ОП) Кирило Тимошенко заявив про відкриття нової програми в рамках “Великого будівництва” під назвою “Велика реставрація”, на яку держава виділила 2 млрд грн.
“Президент прийняв рішення про відкриття нової програми в рамках “Великого будівництва”, яка називається “Велика реставрація”. Це програма відновлення і реставрації об’єктів культурної спадщини – театрів, замків, музеїв, фортець тощо. На програму “Велика реставрація” виділено рекордну суму в історії України – 2 млрд грн”, – заявив Тимошенко під час виступу на всеукраїнському форумі “Україна 30. Культура. Медіа. Туризм” у середу в Києві.
Головною метою “Великої реставрації” заступник глави ОП назвав збереження культурної спадщини, наголосивши, що “це важливо і для держави, і особисто для президента”.
Він також зазначив, що на початку минулого року в Офісі президента “замислювалися над тим, що в країні багато об’єктів, які продовжують руйнуватися”. Таких об’єктів культурної спадщини з’являлося “дедалі більше, саме тому було прийнято таке рішення про їхню реставрацію”.
“Ми не відновлюємо такі об’єкти, щоб вони стояли порожні, – ми будуємо до них дороги, заводимо туди новий менеджмент, щоб люди приїжджали, дивилися і дізнавалися більше про власну країну. Це важливо в сьогоднішній реальності, коли люди через пандемію не зможуть багато виїжджати за кордон”, – заявив Тимошенко.
Він додав, що “така реальність, що не буде багато людей виїжджати за кордон і цього року, тому мета держави полягає в тому, щоб люди дізнавалися більше про Україну”.
За його словами, на деяких об’єктах роботи вже розпочалися, і їхні темпи зростатимуть.
