Експорт сільськогосподарської продукції протягом маркетингового року, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українські підприємства в січні-лютому поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 62,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 40,354 тис. тонн із 24,822 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому вираженні експорт металобрухту зріс у 2,15 раза – до $12,903 млн із $7,104 млн.
Експорт металобрухту в січні-лютому здійснювався в Польщу (95,50%), Німеччину (4,39%) і Литву (0,09%).
У лютому було експортовано 23,194 тис. тонн металобрухту (у січні – 17,160 тис. тонн) на $7,825 млн (у січні на $5,078 млн).
У перші два місяці року країна імпортувала 191 тис. тонн металобрухту на $68 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (77,94% у грошовому вираженні), Польщі (16,18%) і Молдови (5,88%), тоді як у січні-лютому-2023 було ввезено 45 тис. тонн на $16 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.
Гірничорудні підприємства України в січні-лютому поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,64 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5 млн 664,230 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 2,34 раза – до $552,818 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого в Китай (40,32% поставок у грошовому виразі), Словаччину (17,22%) і Польщу (11,50%).
В Україну за два перші місяці 2024 року було імпортовано ЗРС на $29 тис. у сумарному обсязі 102 тонни, тоді як у січні-лютому-2023 року ввезено на $17 тис. в обсязі 28 тис. тонн. Імпорт у січні-лютому-2024 здійснювався з Норвегії (44,83%), Словаччини (27,59%) та Італії (27,59%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Україна до середини-кінця травня поставить на світові ринки весь урожай 2023-2024 маркетингового року і залишки торішнього, заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков на “Саміті експортерів” від Forbes Ukraina в Києві в п’ятницю.
“Це моя думка, що десь у середині травня – наприкінці травня максимум буде вивезено весь врожай поточного року та залишки з минулого”, – сказав він і додав, що ціни терміналів для експорту української агропродукції в портах України знижуватися не будуть.
Васьков також нагадав, що у держави є кілька механізмів для гарантування експортних перевезень Чорним морем. Перший із них – компенсація від держави з держбюджету на випадок можливої атаки цивільних суден.
Другий механізм – програма Unity від Marsh McLennan та українського уряду із залученням англійських клубів, куди Україна також зробила свій внесок, завдяки чому судна, які перевозять агропродукцію, отримують страхування зі сплатою 1% і менше.
Заступник міністра також розповів, що кілька тижнів тому відбулася зустріч у Лондоні. Україна вже отримала підтвердження, що страхуватимуться на аналогічних умовах судна, які перевозять й інші вантажі – залізну руду, металопродукцію та інше.
“Україна також порушила питання про страхування контейнерних перевезень і отримала згоду в Лондоні на надання привабливих умов для судновласників”, – резюмував Васьков.
Як повідомлялося, завдяки страховому інструменту UNITY ставки страхування на комерційному ринку перевезень українським морським шляхом знизилися вдвічі, водночас ставка для страхування агропродукції зараз становить 0,75%.
До страхового інструменту UNITY мають доступ усі міжнародні брокери, до яких можуть звернутися власники суден та українські експортери.
Програма UNITY, покликана забезпечити доступне страхування від військових ризиків поставок зерна та інших важливих продовольчих товарів у всьому світі, стартувала в листопаді 2023 року. UNITY пропонує страхування КАСКО та окремий захист і відшкодування (P&I) від військових ризиків за значно зниженими преміями порівняно зі стандартними ринковими цінами.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-лютому 2024 року зменшився на 19,9% порівняно з тим самим періодом минулого року і становив 215,1 млрд юанів ($30 млрд), за даними міністерства торгівлі країни.
Зокрема, приплив іноземних інвестицій у високотехнологічному секторі підвищився на 10,1% – до 28,27 млрд юанів.
При цьому, прямі іноземні інвестиції Франції в КНР у січні-лютому зросли в 6,9 раза в річному вираженні, Іспанії – в 5 разів, Німеччини – в 2,4 раза.
За два місяці в країні було зареєстровано 7,16 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 34,9% більше за показник за січень-лютий 2023 року, наводить дані відомства агентство “Сіньхуа”.
“Зростання на 34,9% є найвищим за останні п’ять років. Це свідчить про те, що транснаціональні корпорації, як і раніше, з оптимізмом ставляться до можливостей розвитку китайського ринку, – заявив представник міністерства агентству. – Незважаючи на скорочення обсягу фактично використаних ПІІ за перші два місяці, це третій за величиною показник за останні десять років”.
“Наразі сприятливі фактори для залучення іноземних інвестицій у Китай переважують несприятливі, а перспективи інвестування, як і раніше, залишаються блискучими”, – додав представник міністерства.
Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2023 року знизився на 8% і становив 1,13 трлн юанів.
Поромна переправа “Чорноморськ-Поті ” може запрацювати навесні 2024 року, заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков на “Саміті експортерів” від Forbes Ukraina в Києві в п’ятницю.
За його інформацією, Україна вже має кілька потенційних судновласників, а також потенційних перевізників для залізничного та автомобільного сполучення Чорноморськ-Грузія-Болгарія-Туреччина.
“За всіма напрямками ми працюємо. Я думаю, що дещо пізніше, ніж контейнерні перевезення (запрацює переправа Чорноморськ-Поті), але, думаю, що навесні це може відбутися”, – сказав заступник міністра.
