Китай, Польща і Туреччина очолили список найбільших торговельних партнерів України за підсумками січня-травня 2026 року, свідчать дані зовнішньої торгівлі товарами станом на 31 травня 2026 року.
За розрахунками аналітичного центру Experts Club на основі представленої статистики, загальний товарообіг України з усіма країнами світу за перші п’ять місяців 2026 року становив близько $58,1 млрд. Імпорт досяг $40,5 млрд, експорт — $17,6 млрд, а від’ємне сальдо торгівлі товарами становило близько $22,9 млрд.
Топ-10 торговельних партнерів забезпечили близько $36,1 млрд товарообігу, або приблизно 62% усієї торгівлі України товарами. При цьому на них припало близько $27,1 млрд імпорту і $9,0 млрд експорту. Це показує, що зовнішня торгівля України у 2026 році залишається сильно сконцентрованою навколо кількох ключових напрямків, а загальний баланс формується передусім за рахунок імпорту з найбільших економік Європи, Азії та США.
Перше місце з великим відривом посів Китай. Товарообіг України з Китаєм за січень-травень становив $11,75 млрд. При цьому імпорт із Китаю досяг $11,09 млрд, а український експорт — лише $663,8 млн. Від’ємне сальдо торгівлі з Китаєм становило $10,43 млрд, що робить КНР головним джерелом торговельного дефіциту України.
На другому місці перебуває Польща з товарообігом $5,85 млрд. Україна імпортувала з Польщі товарів на $3,88 млрд, експортувала — на $1,97 млрд. Сальдо залишилося від’ємним і становило $1,91 млрд. Польща зберігає значення одного з головних торговельно-логістичних каналів України в ЄС, особливо в умовах переорієнтації української торгівлі після початку повномасштабної війни.
Третє місце посіла Туреччина з товарообігом $4,21 млрд. Імпорт із Туреччини становив $2,66 млрд, експорт України — $1,55 млрд, від’ємне сальдо — $1,11 млрд. Туреччина залишається для України важливим напрямком торгівлі в Чорноморському регіоні, поєднуючи роль постачальника промислових товарів і ринку для української продукції.
До першої п’ятірки також увійшли Німеччина і США. Торгівля з Німеччиною становила $3,68 млрд, зі США — $2,49 млрд. В обох випадках Україна має значний дефіцит: $1,56 млрд із Німеччиною і $1,53 млрд зі США. Це відображає залежність від імпорту обладнання, техніки, транспорту, фармацевтики, енергетичних і пов’язаних з обороною товарів.
Італія посіла шосте місце, але її структура торгівлі помітно відрізняється від інших великих партнерів. Товарообіг становив $2,17 млрд, при цьому імпорт і експорт майже рівні: $1,09 млрд і $1,08 млрд відповідно. Від’ємне сальдо з Італією становило лише $9,5 млн, що робить її одним із найбільш збалансованих великих торговельних партнерів України.
На сьомому-десятому місцях розташувалися Угорщина, Чехія, Нідерланди і Словаччина. Товарообіг з Угорщиною становив $1,62 млрд, із Чехією — $1,45 млрд, із Нідерландами — $1,45 млрд, зі Словаччиною — $1,42 млрд. Серед них вирізняються Нідерланди: це єдина країна в топ-10, з якою Україна має позитивне сальдо — $213,9 млн. Це пов’язано з вищим обсягом українського експорту порівняно з імпортом.
«Структура першої десятки показує, що українська зовнішня торгівля у 2026 році залишається одночасно європейською й азійською. ЄС є ключовим простором для торгівлі, логістики та експорту, але Китай залишається головним постачальником імпортних товарів. Головний виклик для України — не лише нарощувати експорт, а й знижувати асиметрію торгівлі з найбільшими партнерами, особливо за рахунок продукції з вищою доданою вартістю», — зазначив засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Окремо важливо, що до топ-10 увійшли одразу шість країн ЄС: Польща, Німеччина, Італія, Угорщина, Чехія, Нідерланди і Словаччина. Їхня сукупна роль підтверджує, що Євросоюз залишається базовим торговельним контуром України. Однак навіть усередині ЄС структура неоднорідна: Польща і Німеччина формують великий дефіцит для України, Італія майже збалансована, а Нідерланди дають позитивне сальдо.
Китай залишається окремою проблемою торговельного балансу. Його частка в українському імпорті за перші п’ять місяців 2026 року перевищує чверть загального імпорту товарів, тоді як український експорт до Китаю залишається обмеженим. У результаті майже половина загального торговельного дефіциту України формується лише на китайському напрямку.
Для України це означає, що відновлення зовнішньоторговельного балансу потребуватиме не лише зростання експорту аграрної та металургійної продукції, а й розвитку нових експортних ніш — машинобудування, переробки, харчової продукції, IT-пов’язаних товарів і промислової кооперації з ЄС.
Довідково: аналітичний центр Experts Club використав дані зовнішньої торгівлі України товарами за країнами світу станом на 31 травня 2026 року. Усі показники у вихідній таблиці наведені в тис. доларів США.
