У ніч на понеділок на північному сході України, вдень 25 травня у східних, місцями південних районах, Дніпропетровській області та в Карпатах короткочасний дощ, місцями гроза; на решті території без опадів, повідомив Укргідрометцентр.
Вітер північно-західний, 7-12 м/с.
Температура вночі 11-16°, вдень 21-26°, на Закарпатті та півдні країни до 29°; у Карпатах вночі 8-13°, вдень 15-20°.
У Києві в понеділок без опадів. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 23-25°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві 25 травня найвища температура вдень була 30,7 у 2007 р., найнижча вночі 2,6 у 1909 р.
У вівторок, 26 травня, в Україні без опадів, лише в північно-східній частині та в Київській області вдень місцями короткочасний дощ.
Вітер північно-західний, 7-12 м/с, вдень у західних областях місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 11-16°; вдень 21-26°, на Закарпатті та півдні країни до 29°, у північно-східній частині 17-22°.
У вівторок у Києві мінлива хмарність. Без опадів. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 23-25°.
Національна комісія з питань державного регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) пропонує запровадити регуляторний збір у розмірі не більше 1,5 % від загального доходу телекомунікаційних операторів.
«Така модель фінансування дозволить зменшити видаткову частину державного бюджету України та покрити потребу у фінансуванні НКЕК, яка у 2027 році становитиме 401,1 млн грн», – зазначила регуляторна комісія у пояснювальній записці до розробленого нею законопроекту.
Згідно з даними НКЕК за 2025 рік, відповідні внески мали б сплачувати 508 суб’єктів господарювання. Очікується, що у 2027 році кількість таких суб’єктів зросте до 580, а у 2028 році – до 696.
У НКЕК уточнили, що до фінансово-економічних розрахунків на 2027 і 2028 роки увійшла імплементація Регламенту ЄС 2024/1309 (Gigabit Infrastructure Act/GIA). Серед іншого, він передбачає створення інструменту для споживачів – порівняння цін постачальників та реалізацію універсальної послуги – доступу до зв’язку для всіх, навіть у найвіддаленіших регіонах, а також будівництво та відновлення цифрової інфраструктури на деокупованих і прикордонних територіях.
Держрегулятор зазначив, що в більшості країн Європейського Союзу фінансування національних регуляторних органів у сфері електронних комунікацій здійснюється за рахунок внесків постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
Водночас Інтернет-асоціація України (ІнаУ) у Facebook виступила проти цього законопроекту.
«Його положення є не тільки несправедливими та дискримінаційними, але й не ґрунтуються на нормах Європейського кодексу електронних комунікацій (ЄКЕК), а в ряді положень прямо йому суперечать. На підтвердження цього зазначаємо наступне», – йдеться у зверненні до регулятора.
В асоціації сподіваються, що відповідна позиція буде врахована регулятором, у разі ігнорування відповідних зауважень, ІнаУ звертатиметься до державних та європейських інституцій.
Міністр юстиції Франції Жеральд Дарманен запропонував запровадити тимчасовий мораторій на легальну імміграцію строком на три роки, заявивши, що країна досягла межі своїх можливостей щодо інтеграції та асиміляції приїжджих.
За даними Le Parisien з посиланням на інтерв’ю Дарманена Journal du Dimanche, міністр вважає за необхідне «покласти край імміграції в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні». Він пропонує призупинити легальну імміграцію на три роки і реформувати Конституцію, щоб ввести обмежувальні, а не лише рекомендаційні квоти на в’їзд іноземців.
Раніше Дарманен уже виступав за тимчасове призупинення регулярної імміграції на два-три роки. Йшлося про трудову міграцію та возз’єднання сімей, при цьому можливі винятки могли б зберігатися для лікарів, дослідників та окремих категорій студентів. Після мораторію міністр пропонував перейти до системи міграційних квот, обсяг яких визначався б після консультації з громадянами.
Пропозиція Дарманена поки що не є прийнятою державною політикою. Для її реалізації будуть потрібні політичне рішення, законодавча процедура і, за словами самого міністра, зміна Конституції. Однак ініціатива свідчить про загострення міграційної дискусії у Франції напередодні президентських виборів 2027 року.
Потенційні обмеження можуть торкнутися кількох основних каналів легального в’їзду: трудової міграції, частини студентських програм та возз’єднання сімей. При цьому Франція одночасно відчуває потребу в іноземних кадрах у медицині, науці, окремих секторах послуг та професіях з дефіцитом робочої сили, що робить можливий мораторій політично та економічно суперечливим.
Міграційна тема залишається однією з центральних у внутрішній політиці Франції. За даними Le Monde, у 2025 році країна видала понад 380 тис. перших дозволів на проживання громадянам країн поза межами ЄС, що на 11% більше, ніж роком раніше. Близько половини нових дозволів припало на студентів та гуманітарні підстави: міжнародні студенти отримали близько 118 тис. дозволів, гуманітарні категорії — близько 92 тис., сімейна міграція склала близько 91 тис., а професійна імміграція знизилася майже на 13% — приблизно до 51 тис. дозволів.
У загальній структурі імміграції Франції історично домінують вихідці з Північної Африки та Південної Європи. За даними, наведеними The Connexion на основі INSEE, серед іммігрантів за країною народження найбільші групи становлять вихідці з Алжиру — 12,4%, Марокко — 11,7%, Португалії — 7,3%, Тунісу — 4,9%, Італії — 3,6%, Туреччини — 3,4% та Іспанії — 3,1%. Ці сім країн дають 46,4% усіх іммігрантів у Франції.
Українці займають окреме місце в сучасній міграційній картині Франції як отримувачі тимчасового захисту після початку повномасштабної війни РФ проти України. За даними Eurostat, на кінець березня 2026 року в країнах ЄС тимчасовий захист мали 4,33 млн громадян і резидентів України. Найбільшими країнами, що приймають біженців, були Німеччина, Польща та Чехія. У таблицях Eurostat по країнах для Франції на березень 2026 року вказано близько 70,7 тис. осіб під тимчасовим захистом.
Для Франції можливий мораторій стане одним із найжорсткіших поворотів у міграційній політиці останніх років. Для бізнесу він може означати ускладнений доступ до іноземної робочої сили, для університетів — ризик скорочення частини міжнародного набору, а для сімейних міграційних програм — додаткову невизначеність. При цьому українці під тимчасовим захистом регулюються окремим європейським режимом, який діє в рамках рішень ЄС і не є звичайною трудовою або сімейною імміграцією.
Як повідомляє Сербський Економіст, у румунському повіті Прахова виявлено скарб віком близько 3000 років, який археологи називають однією з найважливіших знахідок останніх десятиліть для вивчення переходу від бронзової доби до ранньої залізної доби на території сучасної Румунії.
За даними News.ro, скарб був знайдений чоловіком з металошукачем на пагорбі поблизу міста Урлаць у повіті Прахова. До складу знахідки входять три золоті намиста загальною вагою понад 300 грамів, а також предмети з заліза та бронзи.
Після виявлення артефакти були передані фахівцям Музею археології Прахови для вивчення, датування та визначення походження матеріалів. Археолог Алін Фринкулеску заявив, що знахідка є винятковою для румунського простору, оскільки предмети, за попередньою оцінкою, можуть належати до різних періодів — від середньої та пізньої бронзи до початку першого залізного віку.
Саме це робить знахідку особливо важливою. Якщо подальші дослідження підтвердять, що предмети дійсно належать до різних часових горизонтів, археологам доведеться пояснити, як вони опинилися разом в одному комплексі. Це може призвести до уточнення існуючих уявлень про хронологію, технології та зв’язки суспільств, що жили на території нинішньої Румунії близько трьох тисяч років тому.
Частина предметів вважається вкрай рідкісною. Серед них згадуються елементи, пов’язані з колісницями або возами, а також золоті прикраси, які могли мати не тільки декоративне, а й статусне або ритуальне значення.
Після завершення досліджень скарб планують представити широкій публіці.
Як повідомляє Fixygen, криптовалютний ринок завершує тиждень у режимі обережної консолідації: біткойн утримується поблизу $76 тис., Ethereum — близько $2,1 тис., а інвестори оцінюють відтік коштів зі спотових ETF, макроекономічні ризики та перспективи регулювання цифрових активів у США.
На момент підготовки матеріалу біткойн торгувався близько $76,3 тис., Ethereum — близько $2,087 тис. Добова динаміка залишалася помірно позитивною після просідання на початку тижня, проте ринок поки не зміг повернутися до стійкого зростання.
Тиск на ринок протягом тижня чинили відтоки з криптовалютних ETF. За даними галузевих оглядів, спотові BTC-ETF у США фіксували великі чисті відтоки, а Ethereum-ETF також перебували під тиском. Amber Group зазначала, що потоки ETF щодо BTC та ETH змінили напрямок на відтік, відображаючи більш обережні настрої інвесторів.
Схожу картину наводив WSJ Market Talk: за п’ять днів з біткойн-ETF вийшло майже $1,7 млрд, при цьому довгострокові власники біткойна не демонстрували значного тиску продажів. Ethereum, за даними цього огляду, залишався помітно нижче травневого піку на тлі послідовних відтоків з ETH-ETF.
На початку тижня біткойн знижувався до мінімуму більш ніж за два тижні, опускаючись до близько $76 тис. на тлі відкоту фондових ринків і зростання дохідності. MarketWatch відзначав, що 18 травня BTC втратив близько 2,5%, а внутрішньоденний мінімум став найнижчим з кінця квітня.
При цьому до кінця тижня ринок частково відновився. Economic Times пов’язував відскок біткоїна до $78 тис. з поліпшенням настроїв після сильної звітності Nvidia та стабілізацією попиту з боку покупців. Однак закріпитися вище цього рівня BTC поки що не зміг.
Загальна капіталізація крипторинку, за даними CoinGecko, становить близько $2,64 трлн, при цьому капіталізація біткоїна — близько $1,54 трлн, а його частка на ринку — приблизно 58,1%. Це показує, що ринок залишається у фазі домінування BTC, а повноцінної ротації капіталу в альткоїни поки що не відбулося.
CoinMarketCap також вказує на режим «Bitcoin Season»: індекс альтсезону знаходиться близько 37 із 100, що підтверджує перевагу біткоїна над більшістю альткойнів. Серед найбільших монет на даний момент зростали BTC, ETH, BNB, Solana та XRP, однак динаміка залишалася скоріше відновлювальною, ніж імпульсною.
На найближчий тиждень ключовим технічним орієнтиром для біткоїна залишається зона $75-78 тис. Утримання вище $75 тис. може зберегти сценарій бічної консолідації зі спробами повернення до $78-80 тис. Пробиття вниз посилить ризик руху до нижчих рівнів підтримки. Для Ethereum важливою залишається зона $2,0-2,15 тис.: слабкість ETH-ETF та відсутність сильної ротації в альткоїни обмежують потенціал швидкого відновлення.
Середньостроковий прогноз залишається неоднозначним. З одного боку, ринок підтримують інституційний інтерес, обмежена пропозиція BTC і незмінна роль біткоїна як головного криптоактиву. З іншого — відтоки з ETF, невизначеність щодо ставок ФРС, висока кореляція з акціями технологічного сектора та слабкість альткойнів роблять ринок вразливим до нових корекцій.
Українським компаніям, які виходять на міжнародні ринки, залучають інвесторів, працюють із зарубіжними корпораціями або беруть участь у тендерах, важливо заздалегідь формувати прозорий і перевірений бізнес-профіль. Одним із інструментів такої міжнародної верифікації є D-U-N-S Number, який присвоює американська компанія Dun & Bradstreet.
D-U-N-S Number – це унікальний дев’ятизначний ідентифікатор бізнесу, який використовується для розпізнавання юридичних осіб та їхніх окремих локацій у міжнародних комерційних базах даних. Такий номер дає змогу іноземним партнерам, банкам, інвесторам, закупівельним майданчикам і великим корпораціям швидше ідентифікувати компанію та перевірити базову інформацію про неї.
«Для українських компаній D-U-N-S Number – це не просто формальний номер у міжнародній базі. Це спосіб стати більш зрозумілими для іноземного банку, покупця, інвестора, дистриб’ютора або технологічної платформи. В умовах війни та перебудови експортних маршрутів довіра до компанії часто починається ще до першої зустрічі – з перевірки її ділового профілю», – зазначив директор із розвитку та маркетингу “Інтерфакс-Україна”, керівник бізнес-підрозділу D&B-Інтерфакс-Україна, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Для українського бізнесу такий ідентифікатор може бути корисним у кількох практичних ситуаціях: під час реєстрації на міжнародних платформах, роботи з великими корпоративними клієнтами, участі в закупівлях, залучення фінансування, створення партнерств, перевірки контрагентів і підтвердження ділової репутації.
«Українські експортери дедалі частіше стикаються з тим, що іноземний партнер хоче бачити не лише сайт, презентацію чи комерційну пропозицію, а й перевірену інформацію про компанію: хто вона, де зареєстрована, чим займається, наскільки надійна як контрагент. D-U-N-S Number допомагає інтегрувати українську компанію в глобальну систему бізнес-ідентифікації», – підкреслив Уракін.
За його словами, це особливо важливо для малого та середнього бізнесу, який прагне вийти на ринки ЄС, США, Близького Сходу чи Азії, але поки що не має тривалої міжнародної історії.
«Багато українських компаній виробляють якісну продукцію, але залишаються недостатньо видимими для глобальних партнерів. Наявність коректного профілю в міжнародній базі D&B може стати одним із кроків до підвищення довіри. Це не замінює фінансову звітність, сертифікати якості чи контрактну дисципліну, але посилює ділову прозорість компанії», – додав Уракін.
D-U-N-S Number також важливий у контексті відновлення України. Велика кількість майбутніх проєктів буде пов’язана з міжнародними донорами, підрядниками, постачальниками, інженерними компаніями та фінансовими інститутами. Для таких проєктів критично важливими є перевірка походження компаній, стійкість ланцюгів постачання, відсутність санкційних ризиків і прозорість структури бізнесу.
«Відновлення України вимагатиме не лише грошей і технологій, а й довіри. Міжнародні партнери мають розуміти, з ким вони працюють. Тому культура бізнес-верифікації, перевірки контрагентів і прозорого профілю компанії має стати нормою для українського ринку», – вважає Уракін.
Dun & Bradstreet – американська компанія у сфері бізнес-даних, аналітики, комерційної інформації та управління ризиками, заснована у 1841 році. Компанія надає міжнародні інструменти для ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінки кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу та роботи з глобальними ланцюгами постачання. D&B веде глобальну базу бізнес-даних і працює з компаніями, фінансовими інститутами, державними структурами та міжнародними організаціями.
“Інтерфакс-Україна” – незалежне українське інформаційне агентство, яке працює на українському ринку політичної та економічної інформації з 1992 року і має репутацію авторитетного та компетентного постачальника оперативної й об’єктивної інформації. Редакція, головний офіс агентства, розташована в Києві. “Інтерфакс-Україна” не входить до складу іноземних медіахолдингів.
