Національна комісія з питань державного регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) пропонує запровадити регуляторний збір у розмірі не більше 1,5 % від загального доходу телекомунікаційних операторів.
«Така модель фінансування дозволить зменшити видаткову частину державного бюджету України та покрити потребу у фінансуванні НКЕК, яка у 2027 році становитиме 401,1 млн грн», – зазначила регуляторна комісія у пояснювальній записці до розробленого нею законопроекту.
Згідно з даними НКЕК за 2025 рік, відповідні внески мали б сплачувати 508 суб’єктів господарювання. Очікується, що у 2027 році кількість таких суб’єктів зросте до 580, а у 2028 році – до 696.
У НКЕК уточнили, що до фінансово-економічних розрахунків на 2027 і 2028 роки увійшла імплементація Регламенту ЄС 2024/1309 (Gigabit Infrastructure Act/GIA). Серед іншого, він передбачає створення інструменту для споживачів – порівняння цін постачальників та реалізацію універсальної послуги – доступу до зв’язку для всіх, навіть у найвіддаленіших регіонах, а також будівництво та відновлення цифрової інфраструктури на деокупованих і прикордонних територіях.
Держрегулятор зазначив, що в більшості країн Європейського Союзу фінансування національних регуляторних органів у сфері електронних комунікацій здійснюється за рахунок внесків постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.
Водночас Інтернет-асоціація України (ІнаУ) у Facebook виступила проти цього законопроекту.
«Його положення є не тільки несправедливими та дискримінаційними, але й не ґрунтуються на нормах Європейського кодексу електронних комунікацій (ЄКЕК), а в ряді положень прямо йому суперечать. На підтвердження цього зазначаємо наступне», – йдеться у зверненні до регулятора.
В асоціації сподіваються, що відповідна позиція буде врахована регулятором, у разі ігнорування відповідних зауважень, ІнаУ звертатиметься до державних та європейських інституцій.
НАСК “Оранта” у 2025 році зібрала валових страхових премій на суму 3,73 млрд грн, що на 58% більше, ніж за 2024 рік, повідомляється на сайті страховика.
Страхові виплати клієнтам сягнули 1,15 млрд грн (+76% проти 2024 року). Кількість чинних договорів зросла до 2,9 млн (+21%).
“2025 рік підтвердив здатність “Оранти” працювати в умовах масштабних змін, як регуляторних, так і економічних. Ми не лише адаптувалися до нових правил ринку, а й зміцнили свої позиції та продовжили виконувати свої зобов’язання, зокрема за договорами з покриттям воєнних ризиків”, – зазначив голова правління компанії Яцек Мейзнер.
В інформації підкреслюється, що ключовим чинником зростання стала реформа ринку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Премії “Оранти” в сегменті ОСЦПВ зросли вдвічі – до 3,06 млрд грн. При цьому кількість договорів дещо скоротилася: з 1,37 млн до 1,21 млн. За цим видом страхування компанія виплатила торік 858 млн грн (+76%), що пояснюється структурними змінами закону, а саме підвищенням лімітів відшкодування до 500 тис. грн за шкоду здоров’ю та 250 тис. грн за майно, скасуванням зносу для автомобілів до 5 років, а також запровадженням обов’язкового прямого врегулювання – механізму, за яким потерпілий звертається за відшкодуванням безпосередньо до своєї страхової компанії.
Показник збитковості (loss ratio) по ОСЦПВ залишається на рівні 28%. Попри скорочення кількості договорів, компанія не пішла шляхом демпінгу і зберегла тарифну дисципліну. Середня вартість поліса зросла з приблизно 1,1 тис. грн до 2,5 тис. грн, зазначається в інформації.
Крім ОСЦПВ компанія суттєво нарощувала присутність в інших сегментах. Премії з добровільного медичного страхування (ДМС) зросли на 68% – до 148 млн грн, кількість договорів збільшилась у 2,5 раза – до 547 тис. Страхування від нещасного випадку зросло на 79% у преміях та у 2,7 раза – у кількості договорів.
Портфель страхування майна розширився до 690 тис. договорів (+145%), премії зросли до 123 млн грн. Компанія збільшила обсяг виплат в цьому сегменті, хоча загальний рівень збитковості залишається контрольованим.
Окрему частину виплат у 2025 році сформували збитки, пов’язані з воєнними ризиками. Загалом упродовж 2025 року та на початку 2026 року “Оранта” врегулювала такі випадки на суму понад 28 млн грн. Зокрема за пошкоджене житло та транспортні засоби унаслідок ракетних ударів і атак безпілотників у різних регіонах країни. Частина великих корпоративних збитків врегульовувалась із залученням перестрахувальних програм.
Активи компанії за звітний період збільшилися на 55%, до 3,55 млрд грн, фінансовий результат збільшився на 78%, до 279 млн грн. Страхові резерви зросли на 71%, до 2,32 млрд грн, що відповідає обсягу прийнятих зобов’язань, прибуток збільшився на 77,6%.
У 2025 році “Оранта” перерахувала до бюджету та державних фондів майже 380 млн грн податків і зборів. Власний капітал понад 1 млрд грн забезпечує компанії достатній рівень платоспроможності та стійкості до ринкових коливань.
ПАТ Національна акціонерна страхова компанія (НАСК) “Оранта” є правонаступницею Укрдержстраху, заснованого 25 листопада 1921 року, та вже понад 100 років провадить страхову діяльність в Україні.
Від 1994 року компанія є повним членом МТСБУ, а з 2003 року – членом Ядерного страхового пулу. Має ліцензію на здійснення страхової діяльності за 16 класами страхування.
В роботі компанії задіяно понад 3000 експертів, що забезпечують послуги “повного циклу”: як роздрібного, так і корпоративного страхування.
Група компаній “АТБ” сплатила 13,26 млрд грн податків і зборів за перше півріччя 2024 року – це на 10%, або на 1,25 млрд грн, більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомляє пресслужба компанії.
Із зазначеної суми до державного бюджету перераховано 8,68 млрд грн, місцеві бюджети отримали 3 млрд грн, до цільових фондів було спрямовано 1,58 млрд грн.
Лідером за обсягами податкових платежів є флагманське підприємство корпорації – ТОВ “АТБ-Маркет”, що управляє торговельною мережею. З початку 2024 року “АТБ-Маркет” сплатив податків і зборів на загальну суму 10,22 млрд грн, із них 6,52 млрд грн – до держбюджету, 2,48 млрд грн – до місцевих бюджетів, 1,22 млрд грн – до цільових фондів.
За 2023 рік “АТБ-Маркет” сплатив податків і зборів на загальну суму 19,45 млрд грн (у 2022-му – 15,63 млрд грн). Водночас товарообіг мережі становив 176,9 млрд грн, що на 2% нижче за результати 2021 року (179,8 млрд грн).
Як зазначає пресслужба, АТБ уже багато років входить до десятки найбільших платників податків України.
Корпорація “АТБ” – об’єднання великих українських підприємств, що здійснюють діяльність у таких сферах бізнесу, як роздрібна торгівля, управління активами, виробництво та продаж продуктів харчування, надання послуг у сфері спорту та відпочинку. На її підприємствах працює понад 70 тис. осіб.
За підсумками 2023-го АТБ сплатила 25,06 млрд грн податків і зборів. Незважаючи на негативні фактори, спричинені війною, цей показник на 4,62 млрд грн перевищив фінансові результати 2022 року (20,44 млрд грн).
Ритейлерська мережа корпорації станом на 15 липня 2024 року налічує 1228 магазинів проти 1316 магазинів у січні-2022.
Енергетична криза та інфляція створюють серйозні проблеми для ресторанів та готелів Німеччини, для зниження збільшених витрат підприємці вводять додаткову плату за світло та опалення, повідомляє Redaktions Netzwerk Deutschland (RND).
Деякі готелі очікують, що щороку їм доведеться витрачати на тепло та електроенергію додатково 200 тис. євро. Щоб покрити ці витрати, все більше готелів та ресторанів вводять фіксовану ставку за енергію 3 9 євро . Це призначено для того, щоб перекласти принаймні частину додаткових витрат”, – пише видання.
Як зазначає портал, одним із таких готелів є п’ятизірковий Bareiss у Байрсброні в землі Баден-Вюртемберг. З вересня готель бере на 9 євро більше з особи за ніч, а також залишає за собою право надалі підняти ставку.
За словами готельєрів, об’єкти розміщення сильно залежать від газу та електрики, тому витрати на використання енергоресурсів зростають у геометричній прогресії. Крім того, бізнес почав більше витрачати на зарплату співробітникам.
У свою чергу, в бутік-готелі The Hearts Hotel на курорті Браунлаге в Нижній Саксонії кожен гість платить додатково 3 євро на добу за електроенергію.
За прогнозами голови німецької асоціації готелів та ресторанів (Dehoga) Акселя Штреля, подібна проблема торкнеться близько 10% об’єктів розміщення в Німеччині.
Як повідомляє RND, аналогічна ситуація складається у ресторанах Німеччини. Так, кожен відвідувач ресторану Zum Grünen Hof неподалік Бремена має заплатити додатково 1,5 євро. При цьому, за словами власника, відвідувачі підтримали бізнесмена і готові платити навіть більше, якщо це допоможе зберегти роботу закладу.
