Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Майже 2,5 тис. українців незаконно перетнули кордон з Румунією у січні–червні 2026 року

Майже 2,5 тис. громадян України були виявлені румунськими прикордонниками під час незаконного перетину кордону з України до Румунії у першому півріччі 2026 року, повідомила Прикордонна поліція Румунії.

За даними територіального інспекторату Прикордонної поліції в Сігету-Мармаці, у період з 1 січня по 30 червня 2026 року близько 1,2 тис. українців було виявлено в повіті Марамуреш, близько 1 тис. — у повіті Сучава та понад 300 — на ділянці кордону повіту Сату-Маре з Україною.

Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість таких випадків зменшилася приблизно на 33%. Тоді румунські прикордонники виявили понад 3,7 тис. громадян України, які перетнули кордон поза встановленим порядком.

У румунській Прикордонній поліції зазначають, що більшість затриманих заявляють, що покинули Україну через війну, і звертаються до влади Румунії за однією з форм захисту відповідно до законодавства країни.

Найнебезпечнішими маршрутами залишаються річка Тиса та гірські райони Марамуреша. За даними румунської влади, складний рельєф, мінлива погода та відсутність належного спорядження роблять такі переходи небезпечними для життя.

За перші шість місяців 2026 року румунські прикордонники спільно з гірськими рятувальниками Salvamont Maramureș провели 22 пошуково-рятувальні операції, під час яких було врятовано 38 громадян України, які опинилися в скрутному становищі в прикордонній гірській зоні.

З початку повномасштабної війни інспекторат у Сігету-Мармацієві виявив понад 34 тис. громадян України на північному кордоні Румунії. За цей період прикордонники спільно з рятувальниками провели понад 230 пошуково-рятувальних операцій у горах Марамуреша та врятували понад 430 українців.

Румунська сторона наголошує, що продовжує охороняти 366 км румунсько-українського кордону, що перебувають у зоні відповідальності інспекторату, з використанням сучасних засобів спостереження та у взаємодії з іншими структурами МВС та інституційними партнерами.

, ,

«Гуцулку Ксеню» вперше покажуть у Словаччині

Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у вересні вперше представить у Словаччині мюзикл «Гуцулка Ксеня», гастролі ініційовані з нагоди 35-річчя Незалежності України.

Покази відбудуться 11 вересня о 18:00 у Пряшеві на сцені Divadlo Jonáša Záborského та 12 вересня о 18:00 у Братиславі в новій будівлі Словацького національного театру. У програмі Divadlo Jonáša Záborského виставу «Huculka Kseňa» заявлено на 11 вересня о 18:00 на великій сцені, а Словацький національний театр підтверджує гостьовий показ Івано-Франківського драмтеатру 12 вересня з 18:00 до 21:00.

«Гуцулка Ксеня» є однією з найвідоміших постановок сучасного українського театру. Вистава має понад 200 аншлагових показів і тисячі глядачів, повідомляє Словацький національний театр в анонсі братиславського показу.
Режисер постановки – народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Ростислав Держипільський. Музика Ярослава Барнича звучить у сучасному оркестровому аранжуванні, диригент – заслужений діяч мистецтв України Богдан Ткачук.

Вистава поєднує живу музику, хореографію, костюми, натхненні гуцульською культурою, сценографію та лазерне шоу. У головних ролях задіяні Олексій Гнатковський, Павло Кільницький, Мирослава Полатайко, Юрій Вихованець, Яна Івасюк, Олег Панас, Лілія Абрам’юк, Надія Левченко та Олеся Пасічняк.
Організатори зазначають, що гастролі у Словаччині мають на меті представити українську музичну класику, гуцульську традицію та сучасну сценічну інтерпретацію української культури для української громади й словацької аудиторії.

У Пряшеві показ відбудеться в Divadlo Jonáša Záborského за адресою Námestie legionárov 6. У Братиславі виставу прийматиме Slovenské národné divadlo за адресою Pribinova 17.
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка – один із провідних українських театрів, репертуар якого поєднує класичні твори, сучасну драматургію та масштабні музично-театральні постановки.

, , , , , ,

ПУМБ вдосконалює фінмоніторинг з урахуванням зауважень НБУ

ПУМБ з повагою ставиться до рішень Національного банку України та приділяє пріоритетну увагу дотриманню вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.

Банк врахував надані НБУ зауваження для подальшого поліпшення та додаткового налаштування процесів і процедур на виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Водночас, виявлені порушення не є системними та не свідчать про відсутність у ПУМБ належної системи управління ризиками або належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу.

На сьогодні у ПУМБ уже розроблено план заходів для усунення виявлених недоліків та подальшого вдосконалення внутрішніх процедур і контролів у сфері фінансового моніторингу. Банк систематично інвестує у розвиток технологічних рішень та автоматизацію процесів, спрямованих на підвищення ефективності системи фінансового моніторингу.

ПУМБ продовжує конструктивну взаємодію з Національним банком України та послідовно працює над підвищенням ефективності системи фінансового моніторингу.

Нагадаємо, що ПУМБ є одним із найбільших платників податків в Україні. З 2022 року банк сплатив 20,4 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів. Водночас ПУМБ активно підтримує Україну та Сили оборони: інвестиції банку в соціальні проєкти з 2022 року перевищили 1,4 млрд грн, із яких понад 544 млн грн спрямовано на підтримку ЗСУ, ТрО, ДСНС, Нацполіції, Нацгвардії, ГУР та СБУ.

, ,

Рівень середньої зарплатні на 31.12.2025

Рівень середньої зарплатні на 31.12.2025

Українські компанії запрошують до Японії – стартує реєстрація на програму підтримки експорту

Торгово-промислова палата України у межах проєктів з розвитку торговельного співробітництва України та Японії за підтримки уряду Японії та ПРООН оголосила набір українських компаній для участі у практичній навчальній програмі щодо виходу на японський ринок.

Мета програми – допомогти українським малим і середнім підприємствам краще зрозуміти вимоги японського ринку, підготувати продукт, комерційну пропозицію та перші кроки для пошуку партнерів, імпортерів, дистриб’юторів і каналів продажу в Японії.

Програма передбачає онлайн-навчання для широкого кола компаній, а також дводенний поглиблений офлайн-семінар у Києві для відібраних учасників.

Офлайн-семінар відбудеться 14-15 липня 2026 року в Києві. До участі буде відібрано до 60 компаній. Онлайн-навчання проходитиме 21 або 28 липня 2026 року, компанії можуть обрати одну із запропонованих дат, програма онлайн-модулю є однаковою.

До участі запрошуються українські малі та середні підприємства, експортери, виробники товарів і надавачі послуг, які вже мають досвід зовнішньоекономічної діяльності або розглядають Японію як перспективний ринок для розвитку експорту.

Пріоритет надаватиметься компаніям з експортно орієнтованими продуктами або послугами, які можуть бути адаптовані до вимог японського ринку. Особлива увага приділятиметься компаніям з агропродовольчого сектору, косметичної галузі, fashion-індустрії, деревообробки, IT/software та суміжних напрямів.

Онлайн-навчання включатиме загальний огляд японського ринку, аналіз перспективних українських товарів і послуг для експорту до Японії, переваги, виклики та типові бар’єри при виході на ринок, питання логістики, базових документів і вимог до продукту, а також особливості бізнес-комунікації, довіри та переговорів з японськими партнерами.

У межах навчання також буде представлено практичні матеріали ТПП України: дослідження ринку Японії, посібник з експорту, чеклісти та інструменти для підготовки компанії до роботи на японському ринку.

За результатами заповнення реєстраційної форми та відповідно до методології відбору буде сформовано групу до 60 компаній для участі у дводенному поглибленому семінарі в Києві.

Під час офлайн-семінару учасники працюватимуть із практичними питаннями виходу на японський ринок, зокрема моделями роботи через імпортерів, дистриб’юторів, торговельні платформи, виставки, B2B- та B2G-контакти. Також розглядатимуться поведінка японського споживача, очікування імпортерів, фактори довіри, якості та репутації, платформи e-commerce, можливі канали продажу, адаптація продукту, пакування, маркування, сертифікаційні та комерційні вимоги.

Окремий блок буде присвячено підготовці короткої презентації, компанійного профілю та комерційної пропозиції для японських партнерів. Для учасників також передбачено індивідуальні або групові консультаційні блоки, збір запитів компаній і формування подальших кроків.

Відбір компаній на офлайн-семінар здійснюватиметься на основі поданої реєстраційної форми. Під час оцінювання враховуватимуться юридичний статус і розмір компанії, реєстрація та діяльність в Україні на момент подання заявки, наявність продукту або послуги з експортним потенціалом, експортна орієнтація, відповідність пріоритетним або суміжним секторам, а також якість заповнення заявки.

Перевага може надаватися компаніям із підтвердженим експортним досвідом, участю в попередніх експортно орієнтованих програмах, а також компаніям, які демонструють реалістичну готовність до подальшої роботи з японським ринком.

Очікується, що учасники програми отримають розуміння базових вимог і логіки виходу на японський ринок, практичні чеклісти та орієнтири для оцінки готовності компанії, рекомендації щодо продукту, комунікації, каналів продажу та першого контакту з партнерами. Відібрані компанії також зможуть взяти участь у дводенному поглибленому семінарі та практичних консультаційних блоках.

Реєстрація триває до 11 липня 2026 року за посиланням: https://forms.gle/JGp1PcfLAwV5RodU6

Контактні особи: Даніїл Чепелєв, тел. +380506803223, e-mail: idu-ier@ucci.org.ua; Єлизавета Сьонова, тел. +380962531240, e-mail: sei-ier@ucci.org.ua.

Тренінги організовано ПРООН в Україні у співпраці з ТПП України та Японською організацією розвитку зовнішньої торгівлі в межах проєкту «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки уряду Японії.

Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер заходу

 

Регулярний моніторинг контрагентів стає необхідним для українських компаній у період високих ризиків – D&B

Українські компанії дедалі частіше мають переходити від одноразової перевірки контрагентів до регулярного моніторингу їхнього стану. У період високих економічних, воєнних і логістичних ризиків фінансове становище партнера може швидко змінюватися, а затримка з оновленням інформації здатна призвести до втрат.

Інструменти Dun & Bradstreet можуть використовуватися не лише для первинної оцінки контрагента, а й для подальшого відстеження змін у бізнес-профілі, платіжній дисципліні, корпоративних звʼязках, ризиках і репутаційних факторах. Такий підхід особливо важливий для компаній, які працюють з відстрочкою платежу, великими партіями товарів або довгостроковими контрактами.

Для українського бізнесу регулярний моніторинг може стати частиною внутрішньої системи ризик-менеджменту. Він допомагає швидше реагувати на проблеми партнера, переглядати умови контракту, обмежувати кредитні ліміти або вимагати додаткові гарантії.

«У кризовому середовищі контрагент, який був надійним учора, не обовʼязково залишається таким завтра. Саме тому перевірка бізнесу, насамперед іноземного бізнесу, має бути не разовою дією, а постійним процесом», – зазначив директор із розвитку та маркетингу “Інтерфакс-Україна”, керівник бізнес-підрозділу D&B-Інтерфакс-Україна, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Він додав, що культура моніторингу контрагентів має стати для українських компаній такою ж звичною, як бухгалтерський облік або юридична перевірка договору.

Dun & Bradstreet – міжнародна компанія у сфері бізнес-даних та аналітики, заснована у 1841 році. Компанія надає інструменти ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінки кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу та аналізу ланцюгів постачання. Одним із ключових інструментів D&B є D-U-N-S Number – унікальний девʼятизначний ідентифікатор компанії, який використовується у міжнародній діловій практиці. В Україні інтереси D&B представляє агентство «Інтерфакс-Україна». Партнерство спрямоване на розширення доступу українських компаній до міжнародних бізнес-даних, підтримку експорту, залучення фінансування та інтеграцію у глобальні ланцюги постачання. Інтерфакс-Україна – незалежне українське інформаційне агентство, що працює з 1992 року.

,