ПУМБ з повагою ставиться до рішень Національного банку України та приділяє пріоритетну увагу дотриманню вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Банк врахував надані НБУ зауваження для подальшого поліпшення та додаткового налаштування процесів і процедур на виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Водночас, виявлені порушення не є системними та не свідчать про відсутність у ПУМБ належної системи управління ризиками або належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу.
На сьогодні у ПУМБ уже розроблено план заходів для усунення виявлених недоліків та подальшого вдосконалення внутрішніх процедур і контролів у сфері фінансового моніторингу. Банк систематично інвестує у розвиток технологічних рішень та автоматизацію процесів, спрямованих на підвищення ефективності системи фінансового моніторингу.
ПУМБ продовжує конструктивну взаємодію з Національним банком України та послідовно працює над підвищенням ефективності системи фінансового моніторингу.
Нагадаємо, що ПУМБ є одним із найбільших платників податків в Україні. З 2022 року банк сплатив 20,4 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів. Водночас ПУМБ активно підтримує Україну та Сили оборони: інвестиції банку в соціальні проєкти з 2022 року перевищили 1,4 млрд грн, із яких понад 544 млн грн спрямовано на підтримку ЗСУ, ТрО, ДСНС, Нацполіції, Нацгвардії, ГУР та СБУ.
Національний банк України у червні 2026 року оштрафував АТ «ПУМБ» на 10 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, повідомив регулятор 7 липня.
За даними НБУ, порушення стосувалися неналежного перевірки нових та діючих клієнтів, а також незастосування посилених заходів перевірки щодо клієнта з високим ризиком ділових відносин.
Регулятор також вказав на неналежне застосування банком ризик-орієнтованого підходу. Зокрема, НБУ зафіксував невизначення високого рівня ризику ділових відносин із клієнтами, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, що здійснює збройну агресію проти України.
Крім того, банк, за даними НБУ, несвоєчасно повідомляв спеціально уповноважений орган про порогові фінансові операції та порушив вимоги щодо припинення ділових відносин із клієнтами, які не надали документи або відомості для належної перевірки.
Окрім штрафу, ПУМБ отримав письмове попередження за недоліки у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу. НБУ вказав, що в них були відсутні процедури, достатні для ефективного управління ризиками та запобігання використанню банківських послуг для легалізації доходів, фінансування тероризму або розповсюдження зброї масового знищення.
ПУМБ — Перший Український Міжнародний Банк, один із найбільших приватних банків з українським капіталом. Банк працює з 1991 року та надає послуги приватним клієнтам, підприємцям і бізнесу. ПУМБ є системно важливим банком за класифікацією НБУ та обслуговує близько 147 тис. корпоративних клієнтів і 1,9 млн роздрібних клієнтів.
Як повідомляє «Сербський економіст», Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) включила Боснію і Герцеговину до списку юрисдикцій, що перебувають під посиленим моніторингом, — так званого «сірого списку».
Одночасно до «сірого списку» було додано й Ірак.
За даними FATF, країни з «сірого списку» мають стратегічні недоліки в системах протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, але зобов’язуються усунути ці проблеми у погоджених термінах.
Президент FATF Елісу де Анда Мадрасо повідомив, що Боснії та Герцеговині необхідно посилити захист фінансової системи від використання злочинцями та терористами, а також забезпечити більш ефективний нагляд за банківським сектором.
Для регіону це чутливий сигнал. Боснія і Герцеговина залишається частиною західнобалканського економічного простору, тісно пов’язаного з Сербією, Хорватією, Чорногорією та країнами ЄС через банки, торгівлю, грошові перекази діаспори, транспорт, будівництво та малий бізнес.
Потрапляння до «сірого списку» не означає санкцій чи заборони на операції, але зазвичай призводить до більш суворого дотримання вимог з боку банків та фінансових інститутів. Міжнародні платежі, відкриття рахунків, обслуговування компаній, перекази та угоди з контрагентами з такої юрисдикції можуть здійснюватися з додатковими перевірками.
Для Сербії це важливо з двох причин. По-перше, Боснія і Герцеговина є сусіднім ринком і одним із напрямків регіональної торгівлі. По-друге, сербські банки, компанії та експортери, які працюють з партнерами з БіГ, можуть зіткнутися з більш детальними запитами щодо походження коштів, структури власності, бенефіціарів та призначення платежів.
З практичної точки зору бізнесу, який працює з Боснією та Герцеговиною, варто заздалегідь готувати документи щодо угод, підтверджувати реальність поставок та послуг, коректно оформлювати контракти та підстави для платежів. Особливо це стосується фінансових послуг, торгівлі, нерухомості, логістики, імпорту-експорту та компаній зі складною структурою власності.
Довідково: до актуального «сірого списку» FATF станом на 19 червня 2026 року входять Ангола, Болівія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Камерун, Кот-д’Івуар, Демократична Республіка Конго, Гаїті, Ірак, Кенія, Кувейт, Лаос, Ліван, Монако, Непал, Папуа-Нова Гвінея, Південний Судан, Сирія, Венесуела, В’єтнам, Британські Віргінські острови та Ємен.
До чорного списку FATF, тобто переліку юрисдикцій з високим рівнем ризику, щодо яких FATF закликає застосовувати посилені заходи або контрзаходи, входять КНДР, Іран та М’янма.
FATF, Боснія і Герцеговина, комплаєнс, Сербія, фінансовий моніторинг
Фінансовий моніторинг трансформується з формального регуляторного обов’язку в повноцінну бізнес-функцію, а ручні AML-процеси створюють для компаній операційні та репутаційні ризики, тоді як автоматизація дає змогу вбудувати управління ризиками в цифрову архітектуру бізнесу, вважає CEO AML.point Оксана Губіна.
За її оцінкою, зростання транзакційних обсягів, ускладнення фінансових продуктів і посилення вимог регулятора підвищують ризики використання фрагментованих систем і так званого «Excel-AML», збільшуючи залежність від людського чинника та ймовірність помилок.
Губіна зазначає, що автоматизація в AML має означати не прискорення окремих перевірок, а інтеграцію фінансового моніторингу в core-системи та побудову єдиного профілю клієнта, що дає змогу переходити до проактивного управління ризиками на основі даних.
Вона також вказала на зрушення від продуктового до клієнтоцентричного підходу в AML, оскільки ризик пов’язаний з профілем і поведінкою клієнта, який може користуватися кількома продуктами одночасно.
За інформацією авторки, детальніше питання клієнтоцентричного фінансового моніторингу планують обговорити 18 лютого 2026 року на конференції Banking Forum: DIGITAL TRENDS 2026 від IFC Bankir, де вона виступить спікером.
https://interfax.com.ua/news/blog/1142350.html
Національний банк України (НБУ) вніс зміни до плану виїзних перевірок з питань фінансового моніторингу, дотримання вимог валютного та санкційного законодавства на 2024 рік, повідомляють на сайті регулятора.
Із плану виїзних перевірок виключено ПТ “Ломбард “Фінанс” за участю ТОВ “ІТМ Маркет” і ТОВ “І-Компані” у зв’язку з анулюванням ліцензії на діяльність і включено ПТ “Інтер-ріелті” і компанія”.
Згідно з планом у 2024 році передбачено виїзні перевірки банків: у першому кварталі – АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “РВС Банк”, у другому кварталі – АТ “ОТП Банк”, АТ “Банк Кредит Дніпро”, у третьому кварталі – АТ “Кристалбанк”, АТ “АБ “Радабанк”, у четвертому кварталі – ПАТ “Банк Восток”.
Небанківських установ: у першому кварталі – ТОВ “ФК “Монблан Фінанс”, ТОВ ФК “Вей Фор Пей”, у другому кварталі – ПТ “Ломбард Донкредіт ТОВ “Інтер-ріелті” і компанія”, ТОВ “ОТП Лізинг”, у третьому кварталі – ПрАТ “СК “Надійна” , ТОВ “НоваПей”, у четвертому кварталі – КС “Кредит-Союз”, ТОВ “Аванс кредит”, ПрАТ “СК “Ультра Альянс”.
У повідомленні наголошується, що план виїзних перевірок складено на підставі ризик-орієнтованого підходу, в тому числі, враховуючи результати проведеної оцінки ризиків діяльності банків і небанківських установ.
