Як провести санкційну перевірку іноземної компанії, її власників і керівників та зменшити ризик блокування платежів і контрактів. Посилення міжнародних санкцій зробило перевірку контрагентів обов’язковою частиною роботи українських експортерів, імпортерів, банків, логістичних компаній і підприємств, що залучають іноземне фінансування.
Пошук назви партнера у відкритому санкційному переліку є лише початковим етапом. Компанія може безпосередньо не перебувати під обмеженнями, але бути пов’язаною із санкційним власником, директором, материнською структурою або іншою юридичною особою з тієї самої корпоративної групи.
Додаткову складність створюють різні варіанти написання назв і прізвищ, транслітерація, торговельні найменування, зміни юридичних адрес і використання посередників. Через це проста перевірка за точним збігом назви може не виявити важливий ризик.
Рішення D&B для комплаєнсу використовуються для перевірки юридичних осіб, бенефіціарних власників і пов’язаних осіб за санкційними списками, переліками політично значущих осіб, інформацією про юридично значущі події та негативними публікаціями у медіа.
«Санкційна перевірка не повинна зводитися до введення назви компанії в пошуковому рядку. Необхідно встановити її власників, керівників, материнські та дочірні структури. В умовах посилення міжнародних обмежень помилка може призвести до блокування платежу, розірвання контракту або репутаційних втрат», – зазначив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
Перед укладенням договору українській компанії варто ідентифікувати юридичну особу, перевірити її реєстраційні дані, встановити структуру власності та зіставити отримані відомості із санкційними й іншими ризиковими списками.
Окремої уваги потребують банки, перевізники, страхові компанії та інші учасники майбутньої операції. Навіть коли продавець і покупець не мають санкційного статусу, платіж або поставка можуть бути зупинені через залучення ризикового посередника, судна, фінансової установи чи пов’язаної компанії.
За результатами перевірки бізнес може відмовитися від угоди, запросити додаткові документи, змінити маршрут платежу, внести до договору санкційні застереження або передбачити право на припинення співпраці у разі зміни статусу партнера.
Санкційний комплаєнс не завершується після підписання договору. Статус компанії або її власника може змінитися вже під час виконання довгострокового контракту. Саме тому для ключових партнерів доцільно застосовувати регулярний моніторинг.
Dun & Bradstreet працює у сфері бізнес-інформації з 1841 року. Компанія надає рішення для перевірки третіх сторін, аналізу корпоративних зв’язків, встановлення бенефіціарної власності, санкційного скринінгу, управління кредитними ризиками та контролю ланцюгів постачання.
В Україні продукти й дані Dun & Bradstreet представляє інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Його спеціалізований підрозділ допомагає українським компаніям перевіряти іноземних контрагентів і працювати з міжнародною бізнес-інформацією. «Інтерфакс-Україна» є незалежним українським інформаційним агентством, яке працює з 1992 року, а його штаб-квартира розташована у Києві.
Звернутися з питання можна через спеціалізований ресурс D&B — dnb.ua електронною поштою – Urakin@interfax.kyiv.ua або за телефоном +38 (044) 270-65-74.
Перевірка бенефіціарного власника допомагає українським компаніям встановити, хто реально контролює іноземного партнера, та знизити санкційні й репутаційні ризики
Перед укладенням міжнародної угоди українському бізнесу недостатньо перевірити лише назву, адресу та реєстраційний номер іноземного контрагента. Компанія може бути частиною великої корпоративної групи, контролюватися через декілька юридичних осіб або мати кінцевого власника в іншій юрисдикції.
Встановлення кінцевого бенефіціарного власника, або UBO, дає змогу зрозуміти, хто фактично контролює компанію та отримує економічну вигоду від її діяльності. Це важливо для банківського комплаєнсу, міжнародних платежів, інвестиційних угод, експорту, імпорту та роботи з великими корпоративними замовниками.
Формальний власник, зазначений у реєстрі, не завжди є кінцевою ланкою структури. Між операційною компанією та фізичною особою можуть перебувати холдинги, фонди, трасти, номінальні власники або підприємства, зареєстровані в декількох країнах.
Dun & Bradstreet використовує корпоративні зв’язки та відомості про власність для побудови структури компаній, встановлення материнських і дочірніх підприємств та визначення бенефіціарів. Відомості про корпоративну власність можуть використовуватися для перевірки KYC, санкційного контролю та оцінювання ризиків третіх сторін.
«Назва та країна реєстрації компанії не завжди дають повне уявлення про те, хто контролює бізнес. Перед значною угодою потрібно бачити всю корпоративну структуру – від локальної юридичної особи до материнської компанії та кінцевих власників», – наголосив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
За його словами, особлива увага до структури власності потрібна у випадках, коли контрагент нещодавно змінив акціонерів, зареєстрований у юрисдикції зі складним доступом до корпоративних реєстрів або входить до групи з великою кількістю пов’язаних юридичних осіб.
Перевірка бенефіціарного власника допомагає відповісти на кілька практичних запитань. Українська компанія має розуміти, хто контролює партнера, чи не пов’язаний цей власник із санкційними особами, чи відповідає заявлена структура фактичній діяльності та чи не приховуються за нею репутаційні або юридичні ризики.
Водночас сам факт складної корпоративної структури не означає порушення. Міжнародні групи часто мають десятки або сотні підприємств у різних країнах. Ризик виникає тоді, коли структура залишається непрозорою, суперечить наданим документам або не дає можливості встановити фактичний контроль.
Перевіряти власність бажано не лише перед першою угодою. Зміна акціонерів, материнської компанії або кінцевого бенефіціара може вплинути на санкційний статус, кредитоспроможність і можливість продовжувати платежі через міжнародні банки.
Dun & Bradstreet – міжнародний постачальник бізнес-даних та аналітичних рішень, історія якого почалася у 1841 році. Компанія надає інструменти для ідентифікації юридичних осіб, аналізу корпоративних зв’язків, встановлення бенефіціарних власників, перевірки контрагентів і проведення комплаєнс-процедур.
Офіційним представником Dun & Bradstreet в Україні є інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Підрозділ D&B-«Інтерфакс-Україна» допомагає українському бізнесу отримувати інформацію про іноземні компанії, їхніх власників, керівників і корпоративні зв’язки. «Інтерфакс-Україна» працює з 1992 року та випускає понад 50 інформаційних продуктів українською, англійською, німецькою та російською мовами.
Як повідомляє «Сербський економіст», Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) включила Боснію і Герцеговину до списку юрисдикцій, що перебувають під посиленим моніторингом, — так званого «сірого списку».
Одночасно до «сірого списку» було додано й Ірак.
За даними FATF, країни з «сірого списку» мають стратегічні недоліки в системах протидії відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, але зобов’язуються усунути ці проблеми у погоджених термінах.
Президент FATF Елісу де Анда Мадрасо повідомив, що Боснії та Герцеговині необхідно посилити захист фінансової системи від використання злочинцями та терористами, а також забезпечити більш ефективний нагляд за банківським сектором.
Для регіону це чутливий сигнал. Боснія і Герцеговина залишається частиною західнобалканського економічного простору, тісно пов’язаного з Сербією, Хорватією, Чорногорією та країнами ЄС через банки, торгівлю, грошові перекази діаспори, транспорт, будівництво та малий бізнес.
Потрапляння до «сірого списку» не означає санкцій чи заборони на операції, але зазвичай призводить до більш суворого дотримання вимог з боку банків та фінансових інститутів. Міжнародні платежі, відкриття рахунків, обслуговування компаній, перекази та угоди з контрагентами з такої юрисдикції можуть здійснюватися з додатковими перевірками.
Для Сербії це важливо з двох причин. По-перше, Боснія і Герцеговина є сусіднім ринком і одним із напрямків регіональної торгівлі. По-друге, сербські банки, компанії та експортери, які працюють з партнерами з БіГ, можуть зіткнутися з більш детальними запитами щодо походження коштів, структури власності, бенефіціарів та призначення платежів.
З практичної точки зору бізнесу, який працює з Боснією та Герцеговиною, варто заздалегідь готувати документи щодо угод, підтверджувати реальність поставок та послуг, коректно оформлювати контракти та підстави для платежів. Особливо це стосується фінансових послуг, торгівлі, нерухомості, логістики, імпорту-експорту та компаній зі складною структурою власності.
Довідково: до актуального «сірого списку» FATF станом на 19 червня 2026 року входять Ангола, Болівія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Камерун, Кот-д’Івуар, Демократична Республіка Конго, Гаїті, Ірак, Кенія, Кувейт, Лаос, Ліван, Монако, Непал, Папуа-Нова Гвінея, Південний Судан, Сирія, Венесуела, В’єтнам, Британські Віргінські острови та Ємен.
До чорного списку FATF, тобто переліку юрисдикцій з високим рівнем ризику, щодо яких FATF закликає застосовувати посилені заходи або контрзаходи, входять КНДР, Іран та М’янма.
FATF, Боснія і Герцеговина, комплаєнс, Сербія, фінансовий моніторинг
