Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-листопаді поточного року збільшив випуск прокату на 18,65% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 192,6 тис. тонн з 1 млн 847,9 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за зазначений період зросла на 18,6% – до 2 млн 645,3 тис. тонн, чавуну – на 15%, до 2 млн 821,6 тис. тонн.
У листопаді “Запоріжсталь” виробила 259,6 тис. тонн чавуну, 227,3 тис. тонн сталі, відвантажено 191,4 тис. тонн прокату.
Також нагадується, що у 2023 році комбінат працював у середньому на 70% своєї потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з великих промислових підприємств України, продукція якого широко відома і має попит на внутрішньому ринку та в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна в листопаді 2024 року експортувала 6,2 млн тонн агропродукції, що на 6,5% менше за аналогічний показник попереднього місяця, проте це все одно хороший місячний експортний показник, вважають в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Згідно з повідомленням, у листопаді 2024 року Україна наростила на 3% експорт зернових культур, з яких на частку кукурудзи припало 63%, пшениці – 33%, ячменю – 4%.
Поставки олійних культур на зовнішні ринки скоротилися на 32% до 0,8 млн тонн (соя – 58% і ріпак – 41%), рослинних олій – на 8% до 541,2 тис. тонн (соняшникова олія – 89%, соєва – 9% і ріпакова – 2%), макухи після вилучення рослинних олій – на 19% до 383,3 тис. тонн (соняшникова – 78%, соєва – 12%), інших видів агропромислової продукції – на 5% до 398,5 тис. тонн.
“Зростання спостерігається тільки в зерновій групі, а в решті категорій можна спостерігати падіння. Найбільше падіння демонструють олійні культури, обсяги експорту яких скоротилися на третину. Основна причина – уповільнення обсягів експорту ріпаку, бо левову його частину вже експортовано”, – прокоментували в УКАБ.
Вантажообіг українських морських портів у січні-листопаді 2024 року досяг 89,8 млн тонн, що на 69,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
“За січень-листопад 2024 року українські морські порти обробили 89,8 млн тонн вантажів, що суттєво перевищує обсяг, досягнутий за аналогічний період 2023 року 52,9 млн тонн. Це досягнення демонструє стійкість та ефективність портової галузі навіть в умовах складної ситуації”, – повідомила Адміністрація морських портів (АМПУ) у фейсбуці у понеділок.
Аграрна продукція традиційно залишається основою вантажопотоку – її частка склала 55 млн тонн, зазначено в повідомленні.
Водночас, за листопад було оброблено 7,5 млн тонн вантажів, що на 41% більше порівняно з листопадом минулого року. Місяцем раніше в жовтні перевалили 8 млн тонн вантажів.
Раніше АМПУ повідомила, що вантажообіг українських портів з 1 січня до 17 листопада 2024 року зріс до 86,8 млн тонн, із яких 53,5 млн тонн – зернові відправлені на експорт.
Зміна імпорту у % до попереднього періоду у 2023-2024 році
Open4Business.com.ua
AirBaltic заявила, що розробила план відновлення польотів в Україну в найкоротші терміни після відкриття повітряного простору, через три роки після того, як російське вторгнення розірвало повітряне сполучення з країною.
Латвійська авіакомпанія планує перевести свої потужності з інших напрямків в Україну, як тільки це буде безпечно, заявив у понеділок в інтерв’ю головний виконавчий директор Мартін Гаусс. За його словами, AirBaltic також хотіла б залишати деякі літаки в Україні на ніч – практика, відома як нічна зупинка.
«Ми можемо літати вночі, якщо це буде безпечно», – сказав він. «Я б навіть полетів туди порожнім, якщо буде зрозуміло, що ми можемо вилетіти і продати квитки, а квитки продаються».
Оптимізм щодо закінчення війни в Україні набирає обертів, а новообраний президент США Дональд Трамп заявив, що він може врегулювати конфлікт країни з Росією. Президент України Володимир Зеленський припустив, що він погодився б на припинення вогню з Росією, яка залишила частину його країни окупованою, в обмін на гарантії безпеки з боку НАТО на решті території.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц прибув до Києва в понеділок і запропонував додаткову військову допомогу, яка зміцнить позиції Зеленського в будь-яких переговорах про припинення вогню.
AirBaltic має сильний ринок в Україні і раніше виконувала рейси з Києва, Львова та Одеси, але була змушена призупинити всі польоти, коли повітряний простір був закритий через конфлікт. Зараз авіакомпанії оцінюють, коли і як відновити польоти в Україну, коли повітряний простір знову відкриється. Ryanair Holdings Plc пообіцяла розмістити там 30 літаків і допомогти відновити авіаційну галузь країни після закінчення війни.
Відкриття повітряного простору та аеропортів надасть AirBaltic додатковий ключовий ринок, враховуючи високий попит на подорожі в Україні, сказав Гаусс. Перевізник також зможе перетинати повітряний простір України, щоб літати більш прямим маршрутом на південь від Латвії до таких пунктів призначення, як Дубай і Греція.
За словами Гаусса, авіакомпанія не включила цей план до свого керівництва, оскільки невідомо, коли повітряний простір України буде знову відкритий.
Напередодні запланованого первинного публічного розміщення акцій AirBaltic веде переговори з «великою авіакомпанією, що котирується на біржі», сказав Гаусс, не розголошуючи авіакомпанію та часові рамки. Це сталося після того, як агентство Bloomberg News повідомило, що Deutsche Lufthansa AG розглядає можливість придбання частки в латвійській авіакомпанії.
Спочатку планувалося, що IPO відбудеться у другій половині цього року, але Гаусс сказав, що найраніше – у першій половині 2025 року, оскільки для цього мають скластися сприятливі ринкові умови.
AirBaltic є однією з авіакомпаній, на яку вплинули проблеми з двигунами Pratt & Whitney під крилами літаків Airbus SE. За словами Гаусса, наразі 16 літаків авіакомпанії перебувають на землі для зняття та перевірки, і очікується, що наступного літа на землі буде до 12 літаків.
Україна в листопаді 2024 року залишається нетто-імпортером електроенергії, але загальний її імпорт знизився на 9% порівняно із жовтнем – до 165 млн кВт*год, повідомило ТОВ ´Д.Трейдінг”.
Згідно з його аналітичною довідкою, переданою порталу “Енергореформа”, найбільше електроенергії до України імпортовано зі Словаччини (55,5 млн кВт*год). На другому місці Польща (41,4 млн кВт*год), на третьому – Угорщина (33,3 млн кВт*год), далі – Румунія (28,6 млн кВт*год) і Молдова (6,1 млн кВт*год).
Найбільший обсяг імпорту електроенергії на добу був 1 листопада – 12 млн кВт*год, або понад 4% загального споживання електроенергії в Україні.
За даними компанії, у листопаді, як і в жовтні, імпорт не досягав максимальної технічно дозволеної потужності в 1700 МВт, доходячи лише до 1300 МВт у вечірній пік.
“Загалом утилізація виставленого перетину впала до 42% (у жовтні було 72%). Але при цьому обсяг виставленого перетину був на 54% вищим за рівень жовтня – 390,7 млн кВт*год. Перетин з Угорщиною було використано на 24%, з Польщею – на 87%, з Румунією – на 31%, зі Словаччиною – на 64%, з Молдовою – на 27%», – зазначено в довідці.
За підрахунками компанії, минулого місяця імпорт з урахуванням усіх витрат був економічно доцільним лише у 20% годин з Угорщини (145 годин), Румунії (142 години) і Словаччини (136 годин). З Польщі імпорт був доцільним у 35% з усіх годин (254 години).
“Д.Трейдінг” зазначає, що основними факторами динаміки імпорту е/е протягом місяця були погіршення погодних умов, що призвело до зростання споживання; високі спотові ціни в сусідніх країнах ЄС, спричинені підвищеним попитом; обстріли енергетичної інфраструктури, що призвели до поновлення обмежень; попит бізнесу на імпортне е/е після повернення обмежень.
За даними аналітиків компанії, у першій декаді листопада імпорт упав із початкового рівня понад 10 млн кВт*год на добу до 1-3 млн кВт*год/на добу. Вони пояснюють це значним зростанням ціни на спотових ринках європейських країн через майже повну відсутність виробництва ВДЕ і зростання споживання до понаднормового рівня.
Як вказує “Д.Трейдінг”, лише в Угорщині споживання на початку місяця було на понад 10% вищим за норму для цього періоду часу, а плановий ремонт на енергоблоці АЕС Козлодуй (Болгарія) ще більше погіршив ситуацію з балансом країн Південно-Східної Європи.
Водночас, високе навантаження на ЛЕП через підвищене споживання призвело і до обмеження міждержавного перетину електроенергії.
При цьому ціни на українському ринку “на добу наперед” (РДН) були значно нижчими за європейські через цінові обмеження.
Аналітики звертають увагу, що імпорт продовжував залишатися на дуже низькому рівні до 17 листопада, коли стався масовий обстріл енергетичної інфраструктури.
“Запроваджені після цього обмеження промислових споживачів підняли попит бізнесу на імпортну електроенергію. Через надзвичайно високі ціни в країнах Європи бізнес не використовував квоту на імпорт на максимально можливому рівні, тож зростання імпорту в останній декаді листопада було лише до рівня близько 10 млн кВт*год на добу”, – описує ситуацію “Д.Трейдінг”.
Як повідомлялося, імпорт е/е в жовтні знизився на 58% порівняно з вереснем і став найнижчим показником з березня 2024 року.
Довідку в повному обсязі буде незабаром розміщено на сайті “Енергореформи” https://reform.energy/
