ПАТ “Укрнафта” у 2024 році планує провести сейсмічні 3D-дослідження на заході та сході країни на ділянках загальною площею 320 кв. км.
“У 2024 році сейсмічні дослідження на Заході заплановані в обсязі 200 кв. км на кількох ліцензійних ділянках. У східному регіоні заплановано 3D-дослідження на трьох родовищах, загальною технологічною площею близько 120 кв. км”, – повідомляють у прес-релізі компанії в середу.
Як зазначили в ПАТ, фахівці “Укрнафти” в такий спосіб зможуть створити максимально точні геологічні моделі об’єктів і успішно бурити нові свердловини, щоб збільшувати видобуток.
Наразі товариство здійснює масштабні сейсмічні дослідження за технологією 3D на заході країни площею 77 кв. км.
“Там задіяно сучасне технологічне обладнання – бездротову систему – майже 19 тис. датчиків-акселерометрів, які одночасно працюють”, – зазначено в документі.
На сході за допомогою кабельної системи реєстрації даних, що включає 6 тис. геофонів (одночасно працюють 4320 датчиків), досліджуються 98 кв. км.
“Оскільки обидві ділянки мають складні поверхневі умови – гори на Заході та заболоченість, ліси й річки на Сході, – для мінімізації втрат первинної інформації та досягнення максимально можливих результатів використовується комбінація різних типів джерел: вібраційних і вибухових”, – поінформували в компанії.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (+39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (+60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
“Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Відношення держборгу України до ВВП з 2009 до 2023 року (млн грн)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
10 березня відбудеться форум інфлюенсерів, на якому будуть збирати кошти на мобільні госпіталі для ЗСУ
Популяризуємо українську діджитал-сферу: 10 березня в Stereo Plaza відбудеться захід топових інфлюенсерів
В Stereo Plaza відбудеться форум топових інфлюенсерів “INFLUENCE TALKS FORUM”. Задля того, аби конференція була якісною та корисною, творці проєкту вирішили перенести захід та взяти більше часу на ретельну підготовку. Тож вже 10 березня на всіх охочих чекають зустрічі з топовими інфлюенсерами, цікаві історії успіху, а також нові знайомства. Організаторами заходу стануть Крістіна Головінова та Карина Циганок, які вже неодноразово збирали спікерів, аби розповісти про діджитал-світ.
Організаторки “INFLUENCE TALKS FORUM” свого часу першими під час повномасштабного вторгнення почали популяризувати українських блогерів, експертів та діджитал-сферу загалом. За їхніми плечима вже не один успішний форум, який збирав амбітних та цілеспрямованих спеціалістів.
Influence Talks Forum має на меті підняти український ринок на новий рівень. Це перший в Україні захід такого масштабу, на якому зберуться 2000 людей, щоб перейняти досвід топових інфлюєнсерів нашої країни. Зараз інфлюенсери, як ніколи, мають великий вплив та важливу місію, адже своїм прикладом мотивують розвивати країну та популяризують українську діджитал-сферу.
“Ми розуміємо, що діджитал-сфера – це великий сегмент, який додасть робочих місць молоді, надихне залишатись в Україні та спробувати свої сили тут. Саме для цього ми і створюємо форум, щоб люди мали змогу перейняти досвід спікерів та надихнутися”, – говорять організаторки Influence Talks Forum.
Захід відбудеться також задля підтримки збору коштів на мобільні госпіталі для ЗСУ. Благодійний фонд “Реконструкції та розвитку України” є постійним партнером заходів, а отримані кошти з проведення форумів направляються на допомогу нашим воїнам.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
АТ “Укрпошта” (Київ) 25 січня оголосило про намір укласти з СК “Інтер-Поліс” (Київ) договір на послуги страхування нерухомого майна об’єктів іпотеки.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель “Прозорро”, цінова пропозиція компанії становила 1,289 млн грн за очікуваної вартості закупівлі послуг 2,744 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “ВУСО” – 1,527 млн грн, СГ “ТАС” – 1,841 млн грн, “ББС Іншуранс” – 2,625 млн грн.
СК “Інтер-Поліс” заснована 1993 року. Має 20 ліцензій на здійснення добровільного та обов’язкового видів страхування. Її філії та представництва розташовані в усіх великих обласних центрах України.
Статутний капітал страховика становить 16,182 млн грн.
Щорічний рейтинг міст, які найактивніше реалізували свої активи на “Прозорро.Продажі” у 2023 році, очолили Золотоноша Черкаської області, Балта Одеської області та Київ, повідомляється в релізі в середу.
“Державні онлайн-аукціони у 2023 році допомогли заробити до місцевих бюджетів щонайменше 1,6 млрд гривень. Це приклад того, як підвищення спроможності кожного окремого міста чи селища наближає нас до відновлення економіки країни загалом”, – зазначив заступник міністра економіки Олексій Соболєв.
Загалом до рейтингу потрапили 26 міст, сумарний дохід громад яких від продажів становив майже 1 млрд грн.
“Органи місцевого самоврядування сьогодні – це драйвери змін на місцях, багато хто з них активно долучається до впроваджених міністерством програм, спрямованих на розвиток бізнесу. Водночас у громад є ще й великий потенціал, який вони можуть реалізувати самостійно, успішно продаючи та здаючи в оренду комунальну нерухомість і землі через “Прозорро.Продажі”, – додав Соболєв.
За словами СЕО “Прозорро.Продажі” Сергія Бута, порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення, у 2023 році ще кілька десятків міст повернулися до реалізації активів через державні онлайн-аукціони “Прозорро.Продажі”.
“Загалом у 2023 році з системою працювали 334 територіальні громади, які оголосили понад 7,3 тисячі успішних торгів з малої приватизації, оренди комунального майна та здачі в оренду і продажу земель. І це можливість для громад самостійно генерувати надходження до своїх бюджетів і залучати бізнес, який викуповує і бере в оренду комунальні активи”, – додав Бут.
Уточнюється, що органи місцевого самоврядування в Золотоноші успішно провели торік 61 аукціон із 78 оголошених. Завдяки онлайн-аукціонам місцевий бюджет отримав майже 1,9 млн грн. 168 успішних торгів принесли Балті понад 23,3 млн грн, а столичний бюджет 2023 року поповнився більш ніж на 141,4 млн грн за підсумками майже півтисячі аукціонів.
До першої п’ятірки міст із високою ефективністю управління майном через онлайн-аукціони потрапили також Луцьк і Лубни: їхні міські бюджети заробили понад 12,5 млн і майже 4,8 млн грн відповідно від реалізації комунальних активів.
Другу п’ятірку рейтингу за підсумками 2023 року сформували Чернівці, Дніпро, Тернопіль, Львів і Кременчук.
За даними “Прозорро.Продажі”, Львів, який посів дев’яте місце, за результатами минулого року залучив найбільше коштів у системі серед усіх міст: мала приватизація, оренда та земля принесли до його бюджету майже 160,4 млн грн.
Державні онлайн-аукціони, здачіа в оренду, комунальна нерухомість, оренда комунального майна, Прозорро.Продажі
Керівник благодійного фонду допомоги онкохворим дітям “Краб” Лариса Лавренюк розповіла агентству “Інтерфакс-Україна”, як війна вплинула на можливості онкохворих дітей отримати медичну допомогу, як і чим лікують українських пацієнтів за кордоном та про необхідність розвитку реабілітації дітей, котрі перенесли лікування онкології.
Текст: Анна Левченко
– Як ви оцінюєте ситуацію з медичною допомогою онкохворим , зокрема дітям, які мають онкологічні захворювання на сьогоднішній день, майже за два роки повномасштабної війни? Чи вистачає лікарів, ліків?
– На жаль, онкологія не чекає, не зникла, а війна додала затримки в діагностуванні та отриманні допомоги. Обласні онкогематологічні відділення не відмовляють в лікуванні, а якщо немає ресурсу впоратися самосттійно, направляють дітей в НДСЛ “Охматдит”, Національний інститут раку (НІР), як це було й до початку повномасштабної війни. Ще варто назвати Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр, який зараз став ще й місцем переправляння дітей на лікування за кордон за програмою SAFER Ukraine.
Десь перші півроку, з березня 2022-го, у відділеннях дитячої онкології на лікуванні дітей не було взагалі. Всіх вивозили в клініки за кордон. Але потім почалися первинні звертання, й відділення відновили допомогу зі встановлення діагнозу, а хто не готовий був їхати на лікування за кордон, починав хіміотерапію. Лікарів, молодшого та середнього персоналу в більшості лікарень, звичайно, не вистачає. Але це пов’язано і з війною, і з тим, як дбають про персонал в лікарні. Щодо ліків: батьки завжди бігали в аптеки за ампулками чи витратниками, які потрібно ось прямо зараз. Але думаю, що там, де таке є, то просто старша медсестра не виконує повною мірою свою роботу.
Якщо говорити про препарати хіміотерапії, то вони є в наявності, але їх якість/ефективність/доказовість давно не контролює громадськість, і тут відповідальність на себе взяла держава.
Але хочу зазначити: зараз, коли клініки Європи беруть наших дітей на безоплатне для родини лікування, вони не тільки допомагають дітям отримати якісне лікування, це, зокрема, цінно й тим, що українці можуть не відволікати ресурси і спрямовувати їх на потреби захисту своєї країни.
– Як українські пацієнти та медики сприймають таку програму? Який висновок можна зробити за підсумками роботи програми впродовж вже більш як рік?
– SAFER Ukraine – це гуманітарна ініціатива Всесвітнього альянсу Сент-Джуд, що реалізовується завдяки глобальній дитячій онкологічній спільноті. Віртуальний командний центр працює цілодобово, розглядають отримані картки пацієнтів, координатори організовують переїзд до клініки, яка приймає пацієнта на лікування. Лікування для родини цілком безкоштовне, є допомога з проживанням та соціальні доплати.
Ця ініціатива стала серйозною підтримкою. І зараз я кажу не про іншу якість лікування, протоколи, ставлення, систему…
Я не ідеалізую лікування за кордоном як панацею та гарантію виліковування. Я про те, що для нас вся ця історія з лікуванням за кордоном мала дуже несподіваний ефект. Дитина поступає на лікування в клініку, яка її приймає. Це буде клініка з досвідом лікування цієї патології. Дитину обстежують, перепровіряють діагноз, вивчають пройдений шлях лікування. Тобто клініка відповідально ставиться до того, що прийняла дитину на лікування. Вони не просто продовжують протокол лікування, яке розпочали в Україні, а й беруть на себе відповідальність та зацікавлені в виліковуванні. Саме так ми говоримо батькам онкохворих дітей, а ми маємо контакт з дуже багатьма батьками та лікарями. А несподіваним для нас виявилося те, що багатьом дітям міняли протоколи лікування, бо їх лікували за застарілими, є новіші. Більше того, виявилося, що деякі препарати, якими лікували дітей в Україні, вже давно не використовують в Європі, оскільки доведено, що вони не дають ефективності. Відверто кажучи, для нас це був легкий шок, ми цього не очікували, адже ми чули від наших лікарів, що вони користуються сучасними європейськими протоколами.
Хочу підкреслити: за розпорядженням МОЗ, коли дитина надходить до відділення, батьків мають повідомити, що вони мають право отримати лікування за кордоном. Більше того, батьки ставлять підпис, що їх поінформували про таку можливість. А ми ж знаємо, що можна й сказати так, що побоїшся чужої країни…
– Наскільки ви оцінюєте готовність українських пацієнтів до лікування за кордоном?
– Вважаю, що усі, хто насамперед турбується про результат лікування, виїжджають за програмою SAFER Ukraine. Навіть якщо когось із батьків я цим ображаю, я не зміню свою думку, але розумію: вони мають право чинити так, як чинять – це їнє рішення. Як на мене, то краще, лікуючи дитину, адаптуватися до нових умов, аніж бігти в коридор під час тривоги, незважаючи на стан дитини, лякаючись самому та лякаючи дитину.
Але рішення батьків не впливає на наше рішення допомагати дитині. Ми підтримаємо батьків в будь-якому разі. Батькам онкохворих дітей треба позуміти, що завдяки сучасним технологіям не існує мовного бар’єру, що за кордоном наших матусь просять перебувати просто біля дитини, а не контролювати процес лікування.
Взагалі за кордоном просто в шоці від навичок наших мам та їхнього розуміння процесу лікування.
– Скільки дітей з тих, хто зараз є онкохворими в Україні, їдуть на лікування за кордоном?
– Відверто, дуже хотілося б, аби всі 100% виїхали, але хтось боїться, хтось не усвідомлює цю можливість. По найбільших дитячих лікарнях можу сказати, що у відділенні НІР на сьогодні 23 дитини, в дитячій онкології “Охматдиту” – 18 дітей, є діти на Верховинній, є в Західноукраїнському медичному центрі у Львові, є в обласних онкогематологіях. За нашими оцінками, десь 60% виїжджають за кордон. І виїжджають не тільки за програмою SAFER Ukraine, а й самостійно.
– На скільки переведення на новітні протоколи збільшує вартість лікування за кордоном?
– Ми не можемо цього розрахувати, бо пацієнти в іноземних клініках лікуються за рахунок держави, котра їх прийняла. Вони там взагалі не знають, чи є аптека в клініці. І це не тільки препарати, а й дослідження та терапії, яких в Україні немає. Але вони є в протоколах лікування, й клініка їх забезпечує. До кожної дитини – індивідуальний підхід. Було так, що дитина надходить до лікарні, а там вважають, що цій дитині не можна зараз проводити аутотрансплантацію, бо занадто мала вага. Хоча на цій процедурі наполягали в НІР. Після приватних спілкувань нам пояснили, що наші діти приїжджають вкрай виснажені та важкі.
Дуже хочеться, щоб про це на своїх конференціях, зокрема SIOP, не мовчали лікарі, які прийняли наших дітей, і ми почули реальну оцінку стану та лікування для розуміння, наскільки головні фахівці МОЗ виконують свою роботу.
– Є така думка, що закордонні клініки приймають тих пацієнтів, які мають шанси, а інкурабельних не беруть? Чи ви згодні з цим?
– Усе індивідуально й кожен випадок має свої шляхи вирішення. Тут не можна сказати так, в загальному. Якщо пацієнт інкурабельний, то варто подумати родичам, чи їхати за кордон. Хоспісну підтримку дитина може отримати й в Україні. Але у нас є хлопчик, якому відмовили в лікуванні за кордоном за програмою SAFER Ukraine через те, що в виписці написано: паліативний пацієнт. Звичайно, його продовжили лікувати в НІР, призначений препарат дає хороші результати. Щоправда, цей препарат потрібно купувати, бо його в лікарні немає. На один курс дитині потрібно 4 флакони на суму 156 тис. грн. А таких курсів має бути не 1-2. Цей випадок скидається на якусь маніпуляцію з боку наших лікарів чи просто хтось відчув себе Богом. Жодного наказу МОЗ про те, що паліативні пацієнти не можуть користуватися програмою SAFER Ukraine, немає.
– Яка робота фонду з клініками, якою може бути допомога?
– Приємно працювати та хочеться підтримати тих, хто зацікавлений в розвитку, навчається та розуміє, як та що хоче давати на користь пацієнта. Ми працюємо насамперед з такими. Коли є запит від клініки, то моніторимо проблему, знайомимося особисто. Якщо бачимо людей, котрі горять своєю справою, – підтримуємо.
Цього року продовжимо відновлювати відділення трансфузіології НІР. Вони своєю роботою за рік зекономили пацієнтам понад 2 млн грн: саме таку суму пацієнти витратили б на придбання крові. Інститут офтальмології ім. Філатова в Одесі отримав від нас відремонтований датчик для апарату внутрішньоочного УЗД, його було пошкоджено під час огляду пацієнта: дитина махнула рукою і датчик впав. А це ж провідний офтальмологічний заклад України. Зараз отримали запит від логопедів відділення реабілітації НІР з проханням купити їм обладнання, а там 182 позиції.
Наша робота – бути корисними в деталях, щоб функціонувало ціле.
– На яку загальну суму ви надали допомоги за 2023 рік? Як пріоритетні напрями на 2024 рік?
– За минулий воєнний рік фонд надав допомоги на 3 млн грн. Уся звітність вже є на сайті та соціальних сторінках.
Цього року пріоритетною залишиться адресна допомога пацієнтам, психо-соціальна підтримка дітей та батьків, що перебувають на лікуванні, наприклад, творчі майстер-класи у відділеннях, проект “Намисто хоробрості”. Хотілося б провести й наші щорічні зустрічі. Є наміри розвивати реабілітацію чи, скоріш, ресоціалізацію.
Сьогодні ми говоримо про більш складну та комплексну реабілітацію після лікування. Завдання – максимально відновити дитину, допомогти самостійно перебувати в школі, брати участь в розвагах з однолітками, повернутися до навчального закладу, мати можливість знайти роботу до вподоби, а не на яку візьмуть, та покращити багато інших життєвих ситуацій.
