Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 524/2025 про призначення Юрія Лутовінова Надзвичайним і Повноважним Послом України в Японії.
Лутовінов – кар’єрний дипломат, який з 2023 року очолював відділ з питань євроатлантичної інтеграції в Офісі Президента, а раніше (2015–2021) працював радником-посланцем в українському посольстві в Токіо. Він володіє японською мовою та має глибоке розуміння країни — вміння, яке Зеленський вважає важливим для зміцнення Українсько-японських відносин.
Україна відкрила посольство в Японії 1995 року (офіційне відкриття – 23 березня), і дипломатичні зв’язки були встановлені у 1992 році.
Узбецький комбінат технологічних металів здійснив першу експортну поставку металевого ренію з чистотою 99,9%.
Контракт укладено з естонською компанією VLCor Baltic OU, постачальником сировини для ливарної, аерокосмічної та машинобудівної галузей. Таким чином, в Узбекистані вперше налагоджено експорт цього стратегічного металу.
Реній — один із найрідкісніших і найдорожчих елементів таблиці Менделєєва. Його застосовують у виробництві жароміцних суперсплавів, зокрема для турбін реактивних двигунів, а також у нафтохімічній та електронній промисловості. Основними споживачами ренію у світі є США, Європа та Китай.
Обсяг світового ринку ренію становить близько 50–60 тонн на рік, при вартості від $2000 до $4000 за кілограм залежно від ступеня чистоти й форми поставки. Найбільші виробники — Чилі, США, Казахстан і Китай.
Поява Узбекистану серед постачальників може певною мірою змінити ситуацію на нішевому ринку, який характеризується високою залежністю від обмеженої кількості джерел і нестабільним ціноутворенням.
За даними УзКТМ, технологію отримання ренію методом водневого відновлення перренату амонію було освоєно у 2021 році. У 2025 році підприємство планує виробити 3 тонни металевого ренію.
Загальний обсяг експорту УзКТМ за перше півріччя склав $21,3 млн, що на 118% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
До кінця року комбінат також планує випустити 842 тонни молібдену, 96 тонн вольфраму, 5 тонн селену та 1 тонну телуру. Понад $50 млн із запланованих $70 млн виручки припадає на експорт.
Раніше перший заступник міністра гірничодобувної промисловості та геології Узбекистану Омонулло Насритдінходжаєв заявив, що в 2024–2028 роках УзКТМ реалізує понад 70 проєктів у сфері критично важливої мінеральної сировини. Загальна вартість програми оцінюється у $1,6 млрд.
Узбекистан має родовища понад 30 стратегічних металів, зокрема літію, молібдену, вольфраму, германію, ванадію, графіту та титану. Уряд країни розраховує, що розвиток глибокої переробки в цій галузі дозволить забезпечити стійкі експортні позиції на ринках рідкісних і рідкоземельних елементів.
Нагадаємо, у квітні 2024 року Узбекистан і ЄС підписали меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку сталих ланцюгів створення вартості у сфері критичної сировини. Очікується, що це допоможе Узбекистану у розвитку видобувної промисловості, а для ЄС — гарантує доступ до таких копалин, як мідь і молібден.
У вересні 2024 року Узбекистан також підписав меморандум щодо критичних мінералів із США.
Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в україні можна дізнатись з відео: https://www.Youtube.Com/watch?V=uhebfpywpqc&t
ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” (Centravis Production Ukraine, Нікополь Дніпропетровської обл.), що входить до холдингу Centravis Ltd., презентувало на Конференції з відновлення України (URC2025), що пройшла 10-12 липня у Римі, два проєкти з модернізації виробництва та розширення випуску труб сумарно на $14,5 млн.
Згідно з інформацією компанії у каталозі проєктів на URC, перший проєкт стосується сегменту трубних виробів нафтогазового сортаменту (OCTG). Йдеться про розробку та постачання безшовних труб і труб з нержавіючої сталі, що відповідають стандартам 25 CRA (корозійностійкий сплав), з орієнтацією передусім на швидкозростаючий ринок інфраструктури уловлювання та зберігання вуглецю (Carbon Capture and Storage, CCS) у США та Європі.
Передбачається, що буде придбане нове обладнання, яке вироблятиме труби, муфти та обсадні колони для CO2 або нафтових свердловин відповідно до стандарту API 5 CRA. Діаметр – від 60 мм до 240 мм, довжина 11-13 м, товщина стінки – в широкому діапазоні.
Цільовий ринок: застосування уловлювання вуглецю в США та Європі, нафта і газ у США, Європі, на Близькому Сході.
Наразі вже визначено обсяг робіт за проєктом, завершився попередній тендерний процес для складання його бюджету, і проєкт готовий до реалізації. Встановлення обладнання планується у приміщенні Centravis у Нікополі в гарячому цеху. Ліцензування API 5 CRA очікується до кінця 2025 року.
Загальний бюджет проєкту – $11 млн, потрібно залучити $10 млн, свідчать дані компанії. Очікувані фінансові показники: чиста приведена вартість (net present value, NPV) – $13,3 млн, виторг у 2030 році – $45 млн, EBITDA у 2030 році – $18 млн.
Термін запуску проєкту – два роки.
До 2025 року в нього інвестовано $0,1 млн у розробку концепції та технічний проєкт, цьогоріч потребується фінансування у розмірі $0,3 млн на проєктування, у 2026 році – $4,6 млн на будівництво, у 2027-му – $6 млн на початок експлуатації.
Другий проєкт стосується розширення асортименту за рахунок початку виробництва невеликих розмірів (діаметром від 4 мм) безшовних нержавіючих труб з високою точністю. Проєкт дасть змогу вийти на ринок водневої, напівпровідникової, медичної та аерокосмічної галузей. Очікується, що він розширить пропозицію продуктів Centravis, зміцнюючи позиції на ринку прецизійних труб, оскільки це сегмент з високою рентабельністю. Цільовий ринок – Америка, Європа, Азія та Близький Схід.
Технологічні параметри проєкту передбачають придбання обладнання для забезпечення виробництва.
Цей проєкт теж вже готовий до реалізації: визначено обсяг робіт, завершено попередній тендерний процес для складання його бюджету. Обладнання встановити планується у приміщенні Centravis в Ужгороді. При цьому уточнюється, що цей проєкт буде розроблено переважно власними силами.
Загальний його бюджет становить $3,5 млн, потрібне залучення $3 млн. Очікувані фінансові показники: чиста приведена вартість (net present value, NPV) – $5,5 млн, виторг у 2030 році – $7,5 млн, EBITDA у 2030 році – $2,5 млн.
Термін запуску проєкту – два роки.
При цьому у 2025 році в проєкт має бути інвестовано $0,2 млн у проєктування та будівництво, а у 2026-му потребується фінансування у розмірі $3,3 млн на початок експлуатації.
Як повідомлялося, “Сентравіс” у 2024 році збільшив виробництво безшовних нержавіючих труб на 12,6% порівняно з 2023 роком – до 13,7 тис тонн. Майже всю продукцію “Сентравіс” експортував.
Компанія планує у 2025 році збільшити виробництво до 15 тис. тонн.
“Сентравіс” засновано у 2000 році, входить до десятки найбільших виробників безшовних нержавіючих труб у світі. Його основні виробничі потужності розташовані у Нікополі (Дніпропетровська обл.). У 2023 році відкрилася філія компанії в Ужгороді.
Холдинг Centravis Ltd. створено на базі ЗАТ “Нікопольський завод нержавіючих труб”, сервісних та торгових компаній ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “ЮВІС”. Його акціонерами є члени родини Атанасових. У власності Centravis Ltd. – 100% акцій ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн”.
Поточні тренди та драйвери зростання криптовалют
Інституційне залучення та законодавство
ETF та ICO-активність
Токенізація реальних активів (RWA)
Технології та AI-токени
Безпека та хакерські атаки
Прогноз на кінець липня і серпень
Біткоїн (BTC)
Ефіріум (ETH)
Фактори зростання і тиску
Зростання
Ризики:
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20250722/oglyad-kriptovalyut-na-22-chervnya-2025-roku-vid-fixygen.html
Зацікавленість іноземців у придбанні житла преміум-класу в Україні з інвестиційною метою поступово відновлюється, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» забудовники.
“Зацікавленість з боку іноземних громадян відновилася і подекуди, наприклад в наших проектах, кількість угод з іноземцями перевищує кількість угод з українцями. Серед наших клієнтів – іспанці, японці, канадці та інші, які вкладаються в бізнес- і преміум-клас з чітким розрахунком на перспективу. Вони бачать потенціал і в довгостроковій оренді, і в зростанні вартості”, – розповіла СМО Alliance Novobud Ірина Михальова.
Як повідомила директор департаменту продажів компанії Greenville Сусанна Караханян, іноземні клієнти розглядають як інвестиційну покупку квартир, так і житло для себе, проте покупку відкладають до більш безпечних часів.
«Зацікавленість з боку нерезидентів частково відновилася останнім часом. Відзначаємо тенденцію, що іноземці регулярно відвідують огляди квартир, але поки не купують – відкладений попит, чекають стабілізації в Україні», – пояснила вона.
Хоча в основному житло одеського забудовника «Два академіка» купують місцеві жителі (до 60% клієнтів), за останні півтора року зросла частка угод з іноземними інвесторами, повідомили в компанії.
“Що стосується географії, то 55-60% – це місцеві жителі, в нашому випадку Одеса. До 30% – інші міста України. Однак за останній рік ці цифри з появою іноземних інвесторів стали змінюватися. За період 2024-2025 років 35% угод укладаються з іноземними інвесторами: ОАЕ, Словаччина, Туреччина, Італія, США, Греція, Ізраїль і Румунія«, – зазначив директор з розвитку будівельної компанії »Два академіка” Максим Одинцов.
Крім того, попит іноземців зберігається на українські житлові проекти, де закордонні компанії залучені в ролі партнера, повідомили в компанії «РІЕЛ».
«У нас є проекти, якими досить активно цікавляться іноземці. Наприклад, Maxima Residence традиційно цікавить іноземців, зокрема громадян Туреччини. Це обумовлено тим, що це спільний проект “РІЕЛ” і турецького девелопера Bosphorus Development», – пояснила координатор відділів продажів «РІЕЛ» в Києві Зоряна Землинська.
Водночас компанія KAN Development зазначила, що частка іноземців серед покупців залишається незначною, а попит на преміум-житло в основному відновлюється за рахунок людей, які інвестували і до війни.
«Частка іноземців серед покупців залишається незначною. Це переважно ті, хто розглядає інвестування з розрахунком на мінімальну вартість входу на ринок», – повідомила прес-служба девелопера на запит агентства «Інтерфакс-Україна».
За словами керуючого партнера групи компаній DIM Олександра Насиковського, в структурі попиту на житло преміум-класу з’явилися українці, які тривалий час проживають за кордоном.
«Спостерігаємо таку тенденцію: частина покупців, які мають вільні кошти, навмисно не виводять їх за кордон, а »паркують” в нерухомість з прицілом на зростання цін в майбутньому і збереження вартості активів. Що стосується іноземних громадян, то активності з їхнього боку ми не бачимо з зрозумілих для всіх причин. Однак є незначна частка з боку українців, які тривалий час живуть за кордоном”, – зазначив бізнесмен.
