Ціни на моркву в Україні продовжують зростати вже протягом кількох тижнів, повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Підвищення цін на дану продукцію експерти пояснюють тим, що у багатьох місцевих виробників вичерпалися запаси якісних коренеплодів, врожай яких 2024 року істотно постраждав унаслідок несприятливих погодних умов.
Наразі ціновий діапазон на моркву вже озвучується в межах 25-32 грн/кг ($0,59-0,76/кг), залежно від якості та обсягів пропонованих партій овочів, що в середньому на 10% дорожче, ніж тижнем раніше.
Чергове підвищення цін у цьому сегменті учасники ринку пояснюють стабільним попитом на якісну моркву. При цьому пропозиція цих коренеплодів на українському ринку поточного тижня помітно скоротилася. Багато виробників уже заявили про завершення сезону реалізації наявних запасів продукції. Частина фермерських господарств пропонує до продажу залишкові партії або зовсім утримуються від продажів, сподіваючись реалізувати овочі ближче до весни за вищими цінами.
Необхідно додати, що на сьогоднішній день ціна на моркву в Україні вже в середньому в 2,3 раза вища, ніж на початку січня 2024 року. Такий ціновий рівень галузеві експерти пояснюють скороченням урожаю цієї продукції в поточному сезоні через погодні аномалії в літній період.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку моркви та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Як повідомляє Український центр трансплант-координації (УЦТК) на своєму сайті, трансплантації виконували 28 медичних центрів. Зокрема, 337 пацієнтам пересаджено нирки, 107 – печінку, 71 серце. Крім того, після значної перерви в Інституті серця МОЗ України було проведено пересадку легень.
Згідно з даними УЦТК, найбільше органних трансплантацій провело Львівське ТМО (140), Національний центр хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова (140). О.О.Шалімова (91) та Інститут серця (52).
При цьому, за інформацією УЦТК, на четвертому місці за кількістю проведених трансплантацій приватна клініка «Оберіг» (ТОВ «Капітал», Київ), де проведено 44 трансплантації печінки та дві нирок.
Також УЦТК повідомляє, що у 2024 році на 18% збільшилася кількість трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин: в 11 медичних закладах було проведено 404 пересадки кісткового мозку, з них 58 – дітям.
Найбільше пересадок кісткового мозку було проведено в НДСЛ «Охматдит» (81), Київському міському центрі нефрології та діалізу (74) і Черкаському центрі онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги (72).
При цьому в п’яти медичних центрах проводять алогенні пересадки, з них у трьох – від нерідного донора.
Станом на початок 2025 року в національному листі очікування перебуває 3578 пацієнтів, з них -2276 очікують на пересадку нирки, 586 – печінки та сім спліт-трансплантацій печінки.
У списку очікування трансплантації серця 615 пацієнтів, на трансплантацію легень очікують 50 пацієнтів, 26 – очікують на комплекс «серце-легені».
На пересадку комплексу нирки та підшлункової залози очікують 20 пацієнтів.
Україна в грудні 2024 року імпортувала 8 тонн великої рогатої худоби (ВРХ) живою вагою на суму $57 тис., що на 73% менше, ніж у грудні 2023 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Державної митної служби.
У галузевій асоціації зазначили, що Україна також скоротила на 26% імпорт охолодженої яловичини до 17 тонн, а мороженої яловичини на 9%, до 203 тонн порівняно з листопадом 2024 року. Порівняно з груднем 2023 року імпорт охолодженої яловичини зріс на 57%, а імпорт мороженого червоного м’яса – на 1%.
Загалом Україна 2024 року скоротила на 25% імпорт ВРХ до 478 тонн, наростила на 13% імпорт охолодженої яловичини до 154 тонн і 17% мороженої яловичини до 2,54 тис. тонн.
Засновниця преміального українського винного бренду 46 Parallel Ганна Горкун уклала першу за останні 15 років M&A-угоду у виноробній галузі України та залучила інвестора – міжнародну групу компаній Vinos de La Luz, яка відома своїми виноробними підприємствами в США, Аргентині, Іспанії та Італії.
«Трохи менше місяця тому ми підписали угоду, за якою всі 100% перейшли новим власникам – Vinos de La Luz, групі компаній, що володіє виробничими потужностями у США, Аргентині, Іспанії та Італії. Це значуща подія не тільки для самої компанії, а й для економіки України загалом. Сам факт того, що під час війни іноземний інвестор купує український бізнес і має намір його розвивати саме в Україні, з українською командою і підтримуючи філософію бренду залишатися Proudly Ukrainian – перемога і величезне досягнення», – написала Горкун у Facebook.
Вона зазначила, що завдяки укладеній угоді торгові марки 46 Parallel Wine Group (зокрема, Grand Admiral, El Capitan та Apostrophe) відтепер входять до глобального портфеля Vinos de La Luz, що має понад 100-річну історію виробництва вина.
46 Parallel Wine Group зареєстрована 2019 року в Києві. Під керівництвом Горкун вина компанії завоювали понад 115 медалей на авторитетних міжнародних і національних конкурсах. Компанія також представляє Україну на світовій арені, зокрема в Музеї вина в Бордо (Франція). На момент підписання угоди продукція компанії була представлена на ринках України та Японії.
Згідно з даними Опендатабот, дохід компанії 2023 року становив 5,473 млн грн, що в 1,8 раза менше, ніж 2022 року, і в 3,4 раза менше довоєнного 2021 року. Чистий збиток у 2023 році становив 698,3 тис. грн порівняно з 2,64 млн грн чистого прибутку у 2022 році. Активи компанії у 2023 році скоротилися на 23,3% до 9,464 млн грн, а боргові зобов’язання на 33,3% до 4,35 млн грн. Статутний фонд – 845 тис. грн.
Бенефіціаром компанії з грудня 2014 року є Наталія Бурлаченко через ТОВ «Біг Вайнс», якій належить 100% акцій ТОВ 46 «Параллель Вайн Груп».
Vinos de La Luz – це міжнародна група компаній із власними виноробнями в США, Аргентині, Іспанії та Італії, що має понад столітній досвід у галузі виноробства. Група активно розвиває бренди вин різного походження і представлена на численних світових ринках.
Україна в грудні 2024 року експортувала 4 тис. тонн великої рогатої худоби (ВРХ) у живій вазі, що на 68% більше проти листопада 2024 року і на 165% більше порівняно з груднем 2023 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
У галузевій асоціації зазначили, що виручка за поставлених на зовнішні ринки тварин становила $8,61 млн, що на 41% більше порівняно з листопадом 2024 року і на 277% із груднем минулого року.
Загалом, Україна 2024 року експортувала 18,12 тис. тонн ВРХ (+3%) на суму 35,46 млн дол (+22%), констатували в АВМ.
Українські експортери в грудні 2024 року поставили на зовнішні ринки 1 тонну свіжої або охолодженої яловичини на суму $11 тис. Натуральні обсяги експорту зросли на 64% проти листопада поточного року, але знизилися на 97% щодо грудня минулого року. Експортна виручка зросла на 37% порівняно з листопадом поточного року, але зменшилася на 90% порівняно з груднем 2023 року.
Україна 2024 року експортувала 889 тонн (+71%) охолодженого червоного м’яса на суму $5,59 млн (+83%), наголосили в галузевій асоціації.
Експорт мороженої яловичини в грудні 2024 року склав 1,8 тис. тонн, що на 11% менше проти листопада 2024 року і на 0,4% менше проти грудня минулого року. Грошова виручка за поставлене м’ясо склала $6,59 млн, що на 26% менше щодо листопада 2024 року і на 15% менше проти грудня 2023 року. У 2024 році Україна експортувала 18,55 тис. тонн мороженої яловичини (-14%) на суму $73,36 млн (-16%).
“На тлі високого попиту на яловичину в США та Китаї, у листопаді-грудні зросли ціни на ВРХ м’ясних порід на експортних ринках, що, ймовірно, стало підставою для активізації українських експортерів”, – зазначив аналітик АПМ Георгій Кухалейшвілі.
Він послався на інформацію виконавчої директорки канадської консалтингової компанії Canfax Бренні Гант, яка повідомила, що ціни на ВРХ підвищилися на 45-65% проти показників п’ятирічної давнини. Драйвером попиту на яловичину стали зростання населення та кількості середнього класу у світі.
Світові центробанки в листопаді, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), збільшили обсяги золота у своїх золотовалютних резервах на 53,4 тонни.
«Якщо подивитися на кінець 2024 року, центральні банки в усьому світі продовжували відігравати провідну роль у попиті на золото, – зазначає аналітик WGC Крішан Гопол. – Листопад став черговим місяцем закупівель золота, центробанки, судячи з наявних даних, у сукупності додали 53 тонни до офіційних запасів. Це продовжує тренд, що спостерігався протягом року: центробанки, здебільшого з країн, що розвиваються, залишалися активними покупцями золота, спонукувані бажанням знайти стабільний і надійний актив в умовах глобальної економічної невизначеності».
Найбільшими покупцями золота в листопаді були Польща (21 тонна), Узбекистан (9 тонн), Індія (8,4 тонни), Казахстан (5,1 тонни). Як зазначає Гопол, вперше з квітня повідомив про збільшення запасів Китай (плюс 5 тонн). Також серед покупців опинилися Йорданія (4,1 тонни), Туреччина (3 тонни), Чехія (1,6 тонни), Гана (1,2 тонни), Монголія і Мальта (менш ніж тонна).
Основним продавцем золота був Сінгапур (5,2 тонни). Також у грудні центробанк Фінляндії повідомив про скорочення свого золотого запасу на 10%, до 44 тонн, продаж, найімовірніше, відбувся того ж місяця, зазначає WGC.
