Управління непроданими активами банків “Україна”, “Аллонж”, Інноваційно-промисловий банк, “Володимирський” і ще чотирьох банків, процедуру ліквідації яких розпочато до 22 вересня 2012 року, здійснюватиме ТОВ “ФК “Есаймент”.
Як повідомив Національний банк увечері в п’ятницю, компанію було визначено за результатами конкурсу, проведеного на електронному майданчику zakupki.prom.ua.
За даними НБУ, у першому кварталі цього року виручка у ФК “Есаймент” була відсутня, а чистий збиток становив 70 тис. грн при витратах на оплату праці 22,7 тис. грн. Активи компанії на кінець кварталу дорівнювали 20,18 млн грн, власний капітал – 5,89 млн грн.
До числа цих банків також увійшли Європейський банк розвитку та заощаджень, банк “Синтез”, “Соцком Банк” і Східно-європейський банк.
Уточнюється, що відповідне рішення затверджено Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури НБУ 31 липня.
Зазначений конкурс було оголошено 3 травня цього року, на подання пропозицій потенційним претендентам відводилося 30 робочих днів з дня публікації оголошення. Подібний конкурс оголошували і 2020 року.
ФК “Есаймент” заявляє на своєму сайті, що створена 7 років тому і об’єднує 17 професіоналів. Основним власником з 99% часткою є директор компанії Сергій Бурка. Компанія має ліцензії на надання послуг факторингу, фінансового лізингу та фінансового кредиту.
Виручка компанії 2022 року становила 500 тис. грн, інші операційні доходи – 6,329 млн грн, витрати на оплату праці – 186 тис. грн, чистий прибуток – 16,2 тис. грн.
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у другому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року становило 18,3% після спаду на 10,5% у першому кварталі, таку оновлену оцінку Нацбанк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті в ніч на п’ятницю.
Згідно з ним, у третьому кварталі 2023 року відновлення економіки сповільниться до 4,6%, а в четвертому – до 1,8% із невеликим прискоренням до 2,6-2,2% у першому та другому кварталах наступного року.
Наприкінці квітня Нацбанк очікував у другому кварталі цього року зростання ВВП на 15,9%, а в третьому і четвертому кварталах – відповідно на 3,9% і 3,7%.
Загалом, як повідомлялося, НБУ покращив прогноз відновлення економіки України цього року до 2,9% з 2,0% у квітні (зокрема завдяки поліпшенню оцінки спаду в першому кварталі з 13,5% до 10,5%), однак погіршив його на наступний рік до 3,5% з 4,3%.
“Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про послідовне дотримання Україною зобов’язань програми розширеного фінансування з МВФ, проведення злагоджених монетарної та фіскальної політик, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення безпекових ризиків із середини 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню до України вимушених мігрантів”, – майже дослівно повторив Нацбанк абзац попереднього інфляційного звіту, однак переніс зменшення безпекових ризиків із початку 2024 року на його середину.
Попри це ключовим ризиком для прогнозу, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, що може загальмувати економічне відновлення та погіршити інфляційні й курсові очікування, підкреслює Нацбанк.
Серед інших ризиків регулятор назвав зниження обсягів або втрату ритмічності міжнародної допомоги, відновлення істотного дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури, що обмежуватиме економічну активність та експорт і призведе до підвищення імпорту та попиту на іноземну валюту.
Також НБУ вказав на ризики обмеження експортної логістики через масштабні теракти, виникнення додаткових бюджетних потреб та значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; подальші ускладнення для експорту агропродукції.
Імовірність ризику затягування війни та її ескалації, а також екотероризму окупантів Нацбанк оцінює, як і кварталом раніше, на рівні від 25% до 50%.
Щодо “зернового коридору”, який припинив роботу в червні, то, хоча Нацбанк оцінював цей ризик у межах 25-50%, тепер регулятор дає 15-25% вірогідність відновлення його роботи й такою самою величиною оцінює новий ризик продовження заборони продовольства окремими європейськими країнами, що загрожує додатковими втратами в $500 млн до кінця цього року та можливим скороченням посівів.
З імовірністю 15-25% Нацбанк допускає також такий ризик, як посилену еміграцію та розбалансування державних фінансів (замороження тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
Ризик відновлення енергодефіциту через пошкодження інфраструктури на шкалі Нацбанку, як і у квітні, перебуває на позначках до 15%.
Є в цьому звіті, як і в попередньому, і згадка про такий фактор, як “План Маршалла”, що може сильно вплинути і поліпшити макропрогноз, і його ймовірність центробанк зберіг на рівні 15-25%.
Український бренд одягу Solmar з лютого 2022 року розширив мережу до 12 магазинів в Україні та вийшов до Польщі, у найближчих планах розширення української мережі ще на 10 магазинів, повідомила директорка з розвитку бізнесу Тетяна Лахтахдир агентству “Інтерфакс-Україна”.
“На момент повномасштабного вторгнення мережа налічувала сім магазинів у Києві, Вінниці, Хмельницькому, Львові та Житомирі. Сьогодні в мережі додалося ще п’ять магазинів і протягом найближчого місяця відкриються ще три магазини: у київських ТРЦ Ocean Plaza, Lavina mall і в ТРЦ Veles в Івано-Франківську. Також готуємо відкриття першого магазину в стріт-форматі в Ужгороді”, – повідомила Лахтадир.
Solmar – український бренд базового гардероба з українською командою, що веде свій початок з Instagram. На початок 2022 року понад 60% продажів припадало на онлайн-канал (сайт solmar.com.ua та Instagram-сторінку). Перші “цегляні” (офлайн) магазини було відкрито в липні 2020 року майже одночасно в Хмельницькому та Києві.
“Це були маленькі магазинчики площею трохи більше ніж 30 кв. м, які мали слугувати радше шоу-румами для представленого в онлайні асортименту. Але майже одразу ми зрозуміли, що в магазин приходить інший клієнт, ніж в онлайн. Офлайн-магазини стали повноцінним каналом залучення нових клієнтів і поціновувачів бренду Solmar”, – зазначила Лахтадир.
Зараз компанія працює над розширенням асортименту та актуалізацією формату магазину (близько 100-150 кв. м). До базового жіночого гардеробу вже додано дитячий асортимент, парфуми, на осінньо-зимовий сезон планують кілька позицій чоловічої колекції.
Лахтадир повідомила, що Solmar продовжує активний розвиток офлайн-мережі, в Україні найближчим роком планується відкриття щонайменше 10 локацій.
“До того ж у липні ми відкрили свій перший магазин у Польщі в Познані (ТЦ Posnania) і вже фіналізуємо переговори щодо другої локації. Про перші результати говорити поки що зарано, проте продажі з сайту в Польщі вже дають результат вищий за наші очікування. Думаю, що наступний рік буде роком для відкриття нової країни для Solmar”, – повідомила Лахтадир.
Згідно з даними Опендатабот, ТОВ “СОЛМАР” зареєстровано 2020 року, розмір статутного капіталу 1,155 млн грн, кінцевий бенефіціар Ольга Костецька. Дохід за 2021 рік 5 млн 398,8 тис грн, чистий прибуток 42,5 тис. грн.
Міжнародна мережа JYSK у четвер відкрила новий магазин у м.Кам’янське Дніпропетровської області, повідомила прес-служба ритейлера агентству “Інтерфакс-Україна”.
“У JYSK ми віримо в Україну і не зупиняємо розвиток та інвестиції в майбутнє: у майбутнє України, у кращі умови праці для працівників, у ширші складські запаси, у ближчі до споживача магазини, у перемогу добра над злом”, – цитує пресслужба Country director JYSK в Україні Євгена Іваницю.
Новий магазин у Кам’янському (бульв. Будівельників, 27А) має площу 1370 кв. м разом зі складом. Як і всі нові магазини JYSK, магазин побудований відповідно до сучасної концепції мережі 3.0, з новим освітленням, просторим дизайном і зональним розміщенням товарних категорій.
До цього з початку 2023 року мережа JYSK відкрила чотири нових магазини та оновила роботу двох діючих магазинів. До кінця літа очікується збільшення та оновлення магазину в Києві, ТЦ “Аркадія” на Шулявці.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group, з більш ніж 3,2 тис. магазинів у 48 країнах. Виручка JYSK у 2021/22 фінансовому році склала EUR 4,87 млрд.
Наразі в Україні працює 88 магазинів JYSK та інтернет-магазин jysk.ua. У компанії зазначають, що ця цифра має збільшитися до 100 уже 2024 року. Штат JYSK в Україні налічує понад 800 співробітників.
Сьогодні в Україні працюють 88 магазинів JYSK та інтернет-магазин jysk.ua. У компанії зазначають, що ця цифра має збільшитися до 100 вже 2024 року. JYSK в Україні налічує штат понад 800 співробітників.
Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2023 рік (млн дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Роль державних компаній під час війни суттєво зросла, і вона залишатиметься ключовою і в післявоєнному відновленні, заявив заступник міністра економіки Олексій Соболєв на круглому столі “Роль державних підприємств у повоєнному відновленні”, що відбувся днями за підтримки проєкту USAID “Діяльність у рамках підтримки реформи державних підприємств в Україні” (SOERA).
“Під час дискусії учасники неодноразово наголошували на тому, що роль українських державних підприємств значно зросла в період повномасштабного російського вторгнення, а також на їхньому значному внеску в процес післявоєнного відновлення. Водночас також наголошувалося на необхідності створити умови для залучення до відновлення приватного сектору”, – ідеться в пресрелізі за підсумками обговорення.
Старший спеціаліст з управління проєктами USAID Ukraine Андрій Нестеренко зазначив, що Україна налічує понад 3 200 державних і понад 14 000 муніципальних підприємств. На його думку, після завершення війни та початку відновлення економіки, державні компанії будуть першими, хто зробить свій внесок у відновлення, і за ними обов’язково піде приватний бізнес.
Соболєв повідомив, що Міністерство економіки розробило перелік підприємств, які мають залишатися в державній власності, однак частина з них може бути частково приватизована.
“Деякі підприємства відіграли важливу роль під час війни та відіграватимуть ключову роль у відновленні економіки України після її завершення, тому уряд розглядає лише часткову їхню приватизацію, зокрема через IPO, з метою залучення інвестицій”, – цитуються слова заступника міністра у пресрелізі.
Він також заявив про підготовку урядом чотирирічного плану на 2024-2027 роки, який буде передано Європейській комісії для розробки програми масштабної допомоги Україні. План містить розділ, присвячений державним активам і питанням корпоративного управління та приватизації, уточнив заступник міністра.
Відповідальний менеджер по Україні Секретаріату глобальних відносин ОЕСР Габріела Міранда заявила про підтримку України з боку ОЕСР в її зусиллях з відновлення після війни, формалізовану в чотирирічній програмі підтримки реформ і відновлення в рамках угоди про партнерство, яку Україна уклала з ОЕСР 7 червня 2023 року. За словами Міранди, в її рамках ОЕСР працюватиме з урядом над продовженням реформи державних підприємств, приватизацією, розвитком фінансових ринків і боротьбою з корупцією.
Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм спрогнозував, що в період відновлення обсяги державних закупівель значно зростуть, але потрібно змінити сприйняття держави як ризикованого замовника, щоб приватні компанії не боялися брати участь у тендерах.
Гендиректор державної “Укрпошти” Ігор Смілянський, який також узяв участь у круглому столі, розповів, як компанія активно працює над цифровізацією та розвитком логістики, щоб зробити свої послуги доступними та ефективними для всіх населених пунктів, зокрема тих, що постраждали від російської агресії. Він знову наголосив на важливості отримання “Укрпоштою” права на надання банківських послуг, оскільки для майже третини українців вони зараз недоступні.
Також Смілянський вказав на необхідність адаптації процедур з боку міжнародних партнерів, щоб прискорити надання терміново необхідної допомоги Україні.
На завершення круглого столу заступник директора проєкту “Діяльність з реформування державних підприємств в Україні” (SOERA) Джон Токоліш (John Tokolish) запропонував допомогу програми в різних сферах діяльності державних і комунальних підприємств, а також пообіцяв продовження підтримки реформ проєктом SOERA.
Уточнюється, що в заході взяло участь близько 100 експертів і фахівців із різних сфер діяльності, переважно керівників С-рівня (гендиректори, власники, керівники апарату), представників міжнародних організацій (ОЕСР, ЄБРР, МФК, МВФ), міжнародних партнерів (Делегація ЄС та Європейська комісія), членів наглядових рад держпідприємств, а також партнерів із приватних компаній.
