Інвестиційна група Concorde Capital разом з партнерами офіційно запустила першу чергу проєкту Encraft, що представляє собою мережу об’єктів розподіленої генерації та систем зберігання енергії, повідомив засновник і власник Ігор Мазепа в п’ятницю.
” Вчора почав роботу перший газопоршень, всього їх вісім. Протягом двох тижнів всі вони почнуть генерацію”, – написав він на фейсбук-сторінці.
За словами Мазепи, перші 18,4 МВт газопоршневих електростанцій готові до комерційної роботи, електроенергія почне продаватися в мережу починаючи з п’ятниці 20 лютого.
«Інвестиції в першу чергу склали близько EUR15 млн, більшу частину з яких ми закрили власним капіталом Concorde, решта – кошти приватних інвесторів, які приєдналися до проекту», – зазначив засновник компанії.
Він додав, що розширення проекту триває, і до кінця 2026 року компанія планує запустити ще 60 МВт/240 МВт*год потужностей зберігання енергії по всій Україні.
«Дякуємо за довіру всім інвесторам, які приєдналися до нас, і запрошуємо нових інвесторів приєднатися до другої черги Encraft», – звернувся Мазепа до потенційних інвесторів.
Як повідомлялося, Concorde Capital наприкінці минулого року планував на початку 2026 року запустити 18,4 МВт газопоршневої генерації, яка на той момент перебувала на стадії будівництва.
На початку 2025 року Мазепа за допомогою чотирьох неназваних ним партнерів придбав систему зберігання енергії (energy storage) на 50 МВт за EUR32 млн і планував законтрактувати обладнання для газової електростанції на EUR30 млн для створення єдиного енергетичного комплексу.
Україна входить до тридцяти країн світу із найстарішим населенням, а майже 22% українців – це люди віком 65 років і старше, повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.
“Україна входить до тридцяти країн світу із найстарішим населенням. Майже 22% українців – це люди віком 65 років і старше. Саме тому Мінсоцполітики розвиває флагманський напрям “Активне довголіття”, сфокусований на тому, щоб люди старшого віку залишалися активними, здоровими та інтегрованими в життя громад. Ми високо цінуємо досвід Японії в цьому питанні та щиро зацікавлені у стратегічному партнерстві”, – цитує Улютіна прес-служба по результатам зустрічі з послом Японії в Україні Накагоме Масаші.
Зазначається, що українська сторона запропонувала Японії стати стратегічним партнером у флагманському напрямі “Активне довголіття”, зокрема, йдеться про розвиток безбар’єрної інфраструктури, підтримку у забезпеченні допоміжними засобами реабілітації, створення інклюзивних маршрутів та активну інтеграцію людей старшого віку в суспільне життя.
Крім цього, сторони приділили увагу темі житлових програм для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Серед іншого, Мінсоцполітики зацікавлено у поглибленні співпраці з Японією у сфері сучасних реабілітаційних технологій та підготовки фахівців.
“Міністерство запропонувало розвивати академічні програми обміну для підвищення кваліфікації українських реабілітологів і протезистів. Також сторони обговорили можливість інвестування у розвиток реабілітаційних закладів, що належать до сфери управління міністерства”, – йдеться в повідомленні.
Мережа “Сільпо” у 2025 році запустила понад 400 позицій під власними торговими марками (ВТМ), збільшивши асортимент ВТМ на 20% порівняно з минулим роком, повідомляє пресслужба компанії.
Однією з найуспішніших новинок 2025р стала власна марка, випущена під брендом “Сільпо” (гастрономічні візитівки регіонів і країн). Наприклад, стейки, що проходять спеціальний процес витримки, попкорн з американської кукурудзи, молоко до штруделя, а також овочі та ягоди найвищої якості. Серед популярних товарів ВТМ – вина Winetruck, курячі чипси “Чікси”, джерки й кабаноси “Премія”, мочі ТМ “Мо?”, макаруни “Ма?”, серветки для прибирання “Премія” та ін.
Загалом в супермаркетах “Сільпо” наразі можна придбати 24 власні торгові марки. ВТМ представлені в усіх категоріях товарів, за винятком тютюнових виробів та товарів для саду і городу. У 2025 році 82% продажів ВТМ припадали на продукти, а 18% — на непродовольчі товари.
У 2025 році мережа “Сільпо” співпрацювала з понад 250 постачальниками для виготовлення ВТМ. З них 76% — українські виробники, а 24% — іноземні партнери. Підтримка українського бізнесу залишається стратегічним пріоритетом. Іноземних постачальників залучають у тих категоріях, де локальних пропозицій немає або продукт потребує автентичного походження.
Серед партнерів є компанії, що продовжують працювати у прифронтових регіонах. Це виробники з Харківщини та Херсонщини. Зокрема, “Хладопром” виготовляє класичний асортимент морозива ТМ “Премія”, “Труфф Роял” — кондитерські вироби, Херсонський маслозавод — молочну продукцію.
У 2026 році “Сільпо” продовжить розвивати власні торгові марки. У фокусі — нові безмолочні продукти Feels Good, розширення лінійки замороженої продукції, зокрема десертів “Мо?” та “Ма?”, а також запуск виробів ручної ліпки — вареників, пельменів, млинців і сирників “Крафтяр” . Серед інших планів — розвиток лінійки продуктів, відібраних бренд-шефом Fozzy Group Марко Черветті, запуск нової марки засобів для краси Rimmi та розвиток алкогольної категорії.
ТОВ “Сільпо-Фуд”, що розвиває мережу “Сільпо”, створене на початку серпня 2016 року. За даними YouControl, засновником ТОВ є ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рітейл Капітал” (100%, Київ), кінцевим бенефіціаром виступає Володимир Костельман. Станом на початок грудня в мережі працювали 306 магазинів у 62 містах України та чотири делікатес-маркети Le Silpo: у Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі.
Як повідомлялося, виторг “Сільпо-Фуд” за результатами 2024 року збільшився порівняно з попереднім роком на 9,8%, до 93 млрд грн. За підсумками 3кв. 2025 року товариство отримало 956,6 млн грн прибутку, тоді як за аналогічний період 2024р компанія отримала 767 млн грн збитку.
Входить до торгово-промислової групи Fozzy Group, яка має більш ніж 826 торгових точок по всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!Траш!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, магазини для домашніх тварин E-ZOO.
Експорт м’яса птиці з України в січні 2026 року становив 38,1 тис. тонн, що на 6,1% більше порівняно з груднем 2025 року, повідомила асоціація “Союз птахівників України “.
В галузевому об`єднанні уточнили, що в грошовому вимірі експорт за вказаний період скоротився на 2,1% – до $85,4 млн.
“Зростання фізичних обсягів експорту на тлі зменшення загального виторгу є наслідком зниження експортної вартості продукції через падіння світових цін на м’ясо птиці”, – зазначили в Союзі птахівників.
Основними покупцями української продукції у січні стали Нідерланди (21,9%), Велика Британія (11,8%), ОАЕ (9%) та Словаччина (8,2%). Частка країн ЄС у загальному обсязі експорту склала 37,3% (13,8 тис. тонн). Водночас у грошовому еквіваленті європейський ринок забезпечив майже половину валютної виручки – 48,7%.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна скоротила фізичні обсяги експорту м’яса птиці на 1,8% порівняно з 2024 роком – до 458,1 тис. тонн, проте валютна виручка від його реалізації зросла на 13,7%, сягнувши $1,15 млрд. Основними ринками збуту за підсумками були країни ЄС (зокрема Нідерланди та Словаччина), Саудівська Аравія та Велика Британія.
Ціни на пшеницю в Україні зберігатимуть висхідну динаміку щонайменше до середини березня через скорочення поставок з Чорноморського регіону та обмежену пропозицію з боку виробників, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Через логістичні обмеження обсяги експорту одного з ключових конкурентів України можуть знизитися майже вдвічі. Відповідно, близько 1–1,5 млн тонн пшениці глобальним імпортерам доведеться перекуповувати в інших постачальників, зокрема в Україні, Румунії та Франції”, — зазначили аналітики.
За даними експертів, на внутрішньому ринку спостерігається дисбаланс: трейдери активно контрактують зерно, тоді як аграрії стримують продажі. Це призводить до щотижневого подорожчання пшениці на $1–2 за тонну. Додатковим фактором підтримки цін залишаються погодні ризики та загроза втрат озимих через морози.
Наразі умовні ціни на продовольчу пшеницю (11,5% протеїну) на базисі CPT-порт становлять $215–220 за тонну. На початок березня прогнозується зміцнення показників до рівня $220–225 за тонну.
Подальший рух цін після середини березня визначатиметься станом посівів озимих культур та загальною світовою кон’юнктурою, резюмували в “Пуск”.
Вилов риби та інших водних біоресурсів підприємствами рибної галузі України у 2025 році становив 44,7 тис. тонн, повідомило Державне агентство меліорації та рибного господарства (Держрибагентство).
“Наведені показники підтверджують, що українська рибна галузь зберігає спроможність працювати системно як у національних водоймах, так і в районах промислу Світового океану. Наше завдання – поєднати економічну результативність із безумовним дотриманням принципів сталого використання біоресурсів”, — зазначив голова агентства Ігор Клименок.
Найбільший обсяг вилову було зафіксовано у водах за межами юрисдикції України — 20,16 тис. тонн. Зокрема, в районі Антарктики українські судна виловили 19,5 тис. тонн біоресурсів, з яких понад 18,8 тис. тонн – антарктичний криль. Крім того, вперше з 2006 року український суб’єкт господарювання відновив промисел у північно-західній частині Атлантичного океану (зона НАФО), де було виловлено 637 тонн.
Позитивну динаміку продемонстрував сегмент аквакультури: вилов і реалізація товарної продукції зросли на 17,5% порівняно з 2024 роком — до 10,78 тис. тонн. Фахівці пов’язують це зі зростанням попиту на вітчизняну рибу на внутрішньому ринку. Водночас спеціальні товарні рибні господарства (СТРГ) забезпечили видобуток 2,26 тис. тонн біоресурсів.
У рибогосподарських водних об’єктах України промисловий вилов здійснювали 126 суб’єктів, які загалом добули майже 11,5 тис. тонн. Основний обсяг забезпечили водосховища Дніпра (10,2 тис. тонн), що на 3% перевищило показники попереднього року.
