У січні-лютому-2026 імпорт олова та виробів збільшився на 18,8% – до $727 тис. (у лютому – $559 тис.).
Експорт олова та виробів у січні-лютому-2026 склав $248 тис. (у лютому $23 тис.), тоді як у січні-лютому-2025 було $5 тис.
У 2025 році імпорт олова та виробів зріс на 36,5% – до $4,352 млн.
Експорт олова та виробів становив $241 тис. проти $389 тис. за 12 міс.-2024.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Український виробник систем пасивного вогнезахисту «Ковлар Груп» розширює присутність на ринку Молдови і розраховує зробити цей напрямок одним з перших стабільних експортних каналів для своєї продукції.
Як повідомили в компанії, протягом останніх двох років вона поставляє до Молдови протипожежну продукцію для захисту інженерних комунікацій. У «Ковлар Груп» відзначають, що на молдавському ринку власне виробництво матеріалів пасивного вогнезахисту практично відсутнє, тому місцеві партнери виявляють інтерес до українських систем.
У компанії уточнюють, що для впровадження продукції проводяться регулярні технічні наради з молдавськими фахівцями, в ході яких обговорюються питання проектування систем вогнезахисту, національні нормативні вимоги та особливості застосування матеріалів. За попередніми домовленостями, молдавська сторона планує закуповувати значну частину продукції Ammokote.
Присутність продукції бренду Ammokote на молдавському ринку підтверджується і відкритими профільними ресурсами: зокрема, на спеціалізованому майданчику Antikor.md розміщена продукція Ammokote для протипожежного захисту інженерних комунікацій з технічною документацією та сертифікатами.
ТОВ «Ковлар Груп» засноване в 2015 році в Києві і є найбільшим виробником засобів пасивного вогнезахисту в Україні. За даними Опендатабот, статутний капітал компанії становить 1,2 млн грн, кінцеві бенефіціари – Костянтин Калафат (40%), Андрій Озейчук (35%) і Любов Вахітова (25%). Дохід компанії за підсумками 2024 року склав 91,37 млн грн, що вдвічі більше, ніж роком раніше, чистий прибуток – 13,4 млн грн, що в 1,7 рази вище показника 2023 року. За перший квартал 2025 року дохід компанії склав 13,5 млн грн, чистий дохід – 1,983 млн грн.
Статок засновника і стовідсоткового власника Telegram Павла Дурова скоротився до $6,6 млрд з $17,1 млрд роком раніше, випливає з нової оцінки Forbes. Таким чином, капітал підприємця знизився приблизно на 61%, або в 2,6 рази.
Ключовою причиною переоцінки стало погіршення ринкової кон’юнктури. Додатковим фактором тиску на оцінку стали боргові зобов’язання Telegram. За даними Forbes, 22 березня 2026 року компанія повинна погасити решту першого випуску облігацій приблизно на $1,1 млрд. Financial Times раніше повідомляла, що Telegram вже розмістив новий випуск облігацій на $1,7 млрд, а плани IPO залишаються під питанням на тлі юридичних проблем Дурова у Франції.
ДП “Ліси України” від початку 2026 року оформило речові права на 1,6 тис. га самосійних лісів і земель запасу лісогосподарського призначення, повідомила пресслужба держпідприємства у Telegram-каналі.
Згідно з повідомленням, йдеться про самозалісені ділянки, які раніше належали громадам або місцевим адміністраціям, але не мали офіційного статусу і не перебували у користуванні.
Найбільші площі земель оформили філії “Поліський лісовий офіс” (611 га на Рівненщині) та “Центральний лісовий офіс” (681 га на Черкащині).
“За перші два місяці року підприємство подало клопотання на оформлення ще 4,7 тис. га, з яких стосовно понад 2 тис. га вже отримано позитивні рішення”, — уточнили в “Лісах України”.
Держпідприємство нагадало, що після затвердження документації із землеустрою ділянки передаються підприємству у постійне користування з відповідною реєстрацією прав.
Як повідомлялося, в Україні налічується близько 2 млн га самозалісених територій, які виникли природним шляхом на занедбаних сільгоспземлях, проте процедура їх передачі до Лісового фонду залишається складною. Згідно із законом №5650, визнання ділянки лісом потребує добровільної згоди громад, які часто надають перевагу передачі цих земель в оренду агровиробникам під оранку задля отримання швидких податкових надходжень.
ДП “Ліси України” акцентувало, що без офіційного закріплення за держпідприємством самосійні ліси залишаються без належного догляду та протипожежного захисту. Оформлення речових прав дає змогу включити ці масиви до системи державного моніторингу та попередити їх знищення через господарську діяльність приватних осіб і громад.
За підсумками 2024 року громади передали у держвласність 24,6 тис. га таких земель, а за 2025 рік було оформлено права ще на 9,5 тис. га, з яких 2,5 тис. га — безпосередньо самосійні ліси.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) 11 березня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 1,053 млн грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 20 березня.
Переможцем аналогічного тендеру роком раніше була СК «ВУСО».
Україна у січні-лютому-2026 збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,8%, до $86,371 млн (у лютому – $46,957 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за січень-лютий поточного року виріс на 14,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $22,793 млн (у лютому – $11,063 млн).
У 2025 році Україна збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього на 15,3% – до $514,098 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2025 рік зріс на 22,9% порівняно з 2024 роком – до $152,919 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Детальніший огляд про Світове виробництво алюмінію – 1970–2024 дивіться у відео на YouTube-каналі Experts Club.
