АТ “Укргазвидобування” в січні-березні 2024 року збільшило видобуток газу на 12% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, повідомляють на сайті “Нафтогазу” без уточнення кінцевої цифри.
“Це результат запуску нових продуктивних свердловин, а також ефективної роботи зі старим фондом. Наша мета – зберегти цю тенденцію і вийти на зростання видобутку також за результатами року”, – наводяться в повідомленні слова глави “Нафтогазу” Олексія Чернишова.
За його словами, традиційно найвищі показники видобутку на сході країни, проте на заході та в центральних областях план також перевиконано.
“Кожне газопромислове управління “Укргазвидобування”, незважаючи на обстріли, а подекуди й відсутність електропостачання, виконує планові показники з видобутку газу на цей рік. Водночас, є ризики, ми розуміємо, що можливі обстріли. Однак компанія робитиме все можливе, щоб і далі забезпечувати потреби країни”, – додав глава компанії Олег Толмачов.
Як повідомлялося, 2022 року УГВ виробило 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу компанією становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Віцепрем’єр-міністр – міністр оборони Австралії Річард Марлз анонсував черговий пакет військової допомоги Україні від його країни в $100 млн.
“Австралія залишатиметься з Україною так довго, скільки потрібно, щоб Україна перемогла в цій війні. З цією метою ми сьогодні оголошуємо наступний пакет допомоги Україні вартістю $100 млн. $50 млн із цієї суми буде спрямовано на системи ППО короткої дальності, ще $30 млн – на придбання дронів, оскільки Австралія є частиною Коаліції дронів із Великою Британією та Латвією. Залишок суми буде спрямовано на закупівлю допоміжного обладнання – від надувних човнів до шоломів і черевиків”, – розповів Марлз на спільному брифінгу з прем’єром України Денисом Шмигалем у суботу у Львові.
Він додав, що Австралія змогла також надати Україні боєприпаси класу “повітря – земля”.
Усі пункти пропуску на українсько-польському кордоні в ніч із неділі на понеділок розблоковано, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.
“Висловлюємо подяку польському міністерству за конструктивну роботу з розблокування кордону, а також галузевим асоціаціям обох країн. Переговори, які тривали, були нелегкими, але головне, що ми маємо результат”, – процитувала його слова на онлайн-переговорах у понеділок пресслужба Мінагрополітики.
Згідно з повідомленням, переговори між міністерствами та асоціаціями продовжаться. Сторони домовилися щомісяця обмінюватися цифрами щодо транзиту сільгосппродукції, щоб контролювати ситуацію.
Наступна зустріч аграрних міністрів України та Польщі запланована на 7 травня. На ній обговорюватимуть умови співпраці агросекторів двох країн влітку.
Депутат Європейського парламенту (ЄП), заступник голови делегації ЄП у Комітеті парламентської асоціації ЄС-Україна Віола фон Крамон (Viola von Cramon, Німеччина, Зелена група/Європейський вільний альянс) говорить про необхідність включити представників опозиції до виконавчих органів влади.
В ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” депутатка ЄП констатувала, що проведення президентських виборів в Україні через війну, яку веде РФ, неможливе. У зв’язку з цим вона висловилася на підтримку включення представників опозиції до органів української виконавчої влади.
“Так, це те, що я вважаю необхідним. Думаю, нам слід було поставити це попередньою умовою на самому початку (надання Україні фінансової допомоги)… Ви бачили, як Нетаньягу (прем’єр-міністр Ізраїлю) від самого початку, через 24 години після нападу (терористичної організації ХАМАС на Ізраїль) створив військовий кабінет. Він подбав про те, щоб включити всіх, і щоб усі говорили одним голосом. Того ж можна було очікувати від України”, – сказала вона.
При цьому депутатка ЄП не виключила, що цю умову може бути зазначено під час надання подальшої фінансової підтримки. “Я б сказала, що цього можуть вимагати США, ЄС, Німеччина та інші донори. Я думаю, потрібно зробити так, щоб усі учасники політичної арени отримували однакову увагу, однаковий доступ і однаковий фінансовий огляд. Таким чином, вони знають, які гроші приходять і йдуть, і чому ухвалюються ті чи інші рішення. Я за те, щоб більшою мірою включати опозицію в процес ухвалення рішень на виконавчому рівні”, – аргументувала вона.
Крім того, співрозмовниця агентства, констатуючи неможливість проведення виборів по всій Україні, допустила обговорення проведення місцевих виборів на неокупованих територіях. “Конституція (України) не дозволяє проводити вибори під час війни. Але, можливо, можна було б обговорити або подумати про місцеві вибори на тих територіях, у тих регіонах, які не окуповані. Але я не впевнена, що це обговорюється, і не мені, як європейцю, про це говорити”, – зазначила фон Крамон.
Депутат ЄП також прокоментувала випадки, коли депутатам Верховної Ради відмовляли в підписанні відряджень за межі країни. “Так, ми дуже добре про це обізнані і боремося за права моїх колег. Це не нормально. Але справа не тільки в опозиції. Цікаво, що після одного з голосувань із таким самим зверненням зіткнулися й ті люди, які не голосували за певний закон. Тож справа не тільки в опозиції. Насправді це використовується як політичний інструмент проти тих депутатів, які не слідували за президентською лінією, і це проблема”, – зазначила фон Крамон.
Вона вважає, що голова Верховної Ради Руслан Стефанчук “нічого не вирішує”, а рішення ухвалює “генеральний секретар Ради (В’ячеслав Штучний), призначений Офісом президента”. “У вас є обраний спікер палати Української Ради, але є і генеральний секретар, призначений Офісом президента, який ухвалює всі рішення, заробляє багато грошей – 13 тис. євро і не зобов’язаний розкривати (декларувати) свої активи і свої доходи. Це те, що мене дійсно турбує”, – сказала європейська політикиня.
Фон Крамон також вважає, що Верховна Рада могла б знову допустити журналістів висвітлювати свою роботу. “Я думаю, було б справедливо залишити двері (парламенту) відчиненими і дати місце журналістам, які зацікавлені в репортажах безпосередньо про дебати, щоб відчути дух, динаміку дебатів, але я не думаю, що мені це прокоментувати”, – зазначила депутатка ЄП.
Водночас вона переконана, що преса в Україні “вільна”, хоча й “є певні обмеження і, звичайно, багато субцензури”. “Це більше схоже на те, що ви думаєте: “Якщо я опублікую це, якщо я буду це критикувати, це може опинитися в руках Путіна або допоможе Путіну дискредитувати Україну”, і, звичайно, це не в інтересах більшості журналістів. Але я б не сказала, що є якісь, скажімо так, червоні лінії, які не можна переступати”, – пояснила фон Крамон свою думку.
При цьому вона також вважає, що “в Офісі президента спостерігається тенденція не давати слова опозиції та критикам”. “Цим марафоном (телемарафон “Єдині новини”) вони, фактично, включили всіх журналістів і домоглися того, що плюралізм медіа-ландшафту практично зник. Ця єдність не відображає розмаїття політичного ландшафту, і це можна критикувати. Я критикую це. Але я б не сказала, що немає вільних і об’єктивних ЗМІ”, – констатувала депутатка Європейського парламенту.
Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) анулювала дозвіл на будівництво 14 житлових комплексів на території Національного авіаційного університету (НАУ) в Києві.
“Державна інспекція архітектури та містобудування України анулювала дозвіл на виконання будівельних робіт на території Національного авіаційного університету за заявою в. о. ректора НАУ Ксенії Семенової. Скасуванню забудови передувало відповідне рішення наглядової ради НАУ”, – ідеться в повідомленні пресслужби вишу.
Зазначається, що на засіданні наглядової ради НАУ було розглянуто та детально вивчено всі документи щодо інвестиційної угоди на забудову території, яку було укладено ще 2007 року.
“Беручи до уваги всі наявні факти та матеріали, було ухвалено рішення щодо наступних дій: провести претензійно-позовну роботу за інвестиційною угодою, що суперечить інтересам університету, анулювати дозвіл на будівництво 14 житлових комплексів, домогтися відповідальності посадовців, які спричинили ухвалення рішень, що призвели до втрати державного майна та стагнації університету”, – ідеться в повідомленні.