Business news from Ukraine

Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році

Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news

Польський Orlen збільшив продажі для України на 61,9%

Польський нафтовий концерн Orlen, якому належить Orlen Lietuva, що управляє Мажейкяйським НПЗ, у першому півріччі 2023 року реалізував продукцію споживачам, штаб-квартира яких була в Україні, на PLN2,292 млрд ($513,1 млн за поточним курсом), що на 61,9% більше, ніж у першому півріччі 2022 року.

Як ідеться в консолідованому звіті компанії на Варшавській фондовій біржі, водночас у другому кварталі цього року до другого кварталу минулого виручка в Україні скоротилася на 8,2% – до PLN1,046 млрд ($234,2 млн).

У документі уточнюється, що безпосередньо польський Orlen збільшив продажі для України в першому півріччі до PLN1,253 млрд ($280,5 млн), хоча в другому кварталі вони знизилися на 39,2% – до PLN541 млн ($121,1 млн).

Загалом продажі польського нафтового концерну в першому півріччі цього року підскочили на 79,1% – до PLN184,891 млрд ($41,4 млрд), зокрема в другому кварталі цього року – на 29,1%, до PLN74,612 млрд ($16,7 млрд).

У звіті вказується, що з початку лютого 2023 року, після закінчення терміну дії контракту з “Роснефтью”, поставки російської нафти покривали лише близько 10% потреби компанії в цій сировині.

“Це були тільки трубопровідні поставки, щодо яких не було запроваджено міжнародних санкцій”, – зазначила Orlen.

Вона додала, що наприкінці лютого 2023 року російська сторона призупинила постачання трубопроводом “Дружба” до Польщі, що, як наслідок, призвело до розірвання останнього контракту з “Татнєфтью” на трубопровідне постачання нафти до Польщі з російського напряму, тож наразі НПЗ ORLEN у Польщі не отримують сиру нафту з Росії.

Підкреслюється, що останнім часом компанія здійснила інтенсивні дії з диверсифікації поставок на перераховані вище НПЗ, які здійснюються морським транспортом з Північного моря, Західної Африки, Середземноморського басейну, а також Перської та Мексиканської заток. Зокрема, важливим партнером у портфелі імпорту цієї сировини є Saudi Aramco, з якою Orlen уклав стратегічний контракт на поставку сирої нафти 2022 року. Крім того, 2023 року також було укладено довгостроковий контракт із BP на постачання норвезької нафти. Таким чином, на думку групи, припинення поставок нафти з Росії не вплине на постачання польських клієнтів компанії, включно з бензином і дизельним паливом.

Україна посідає 28 місце у світі з виробництва вина

Україна посідає 28 місце у світі з виробництва вина за даними на 2022 рік, повідомили в центрі соціально-економічних досліджень “CASE Україна”.

“Ми виробляли станом на 2022 рік 660 тис. гектолітрів, або 0,26% світового ринку вина”, – констатують експерти.

Згідно з повідомленням, перше місце належить Італії з 49,843 млн гектолітрів, що становить 19,3% усього світового виробництва, друге – Франції (45,59 млн гектолітрів, 17,65%), третє – Іспанії (35,7 млн гектолітрів, 13,83%).

До причин низького виробництва Україною вина аналітики віднесли знищення за часів Радянського Союзу виноградників у період боротьби з алкоголізмом, перетворення РФ з моменту окупації Криму 2014 року виноробні регіони Херсонської та Миколаївської областей на прифронтову зону, а також відсутність до 2020 року ринку землі, наявність обмеження на придбання землі юрособами та іноземними інвесторами.

,

Барський машзавод має намір спрямувати весь чистий прибуток за 2022 р. на госпдіяльність

ПрАТ “Барський машинобудівний завод” (“Бармаш”, Бар Вінницької обл.), великий український виробник устаткування для харчової промисловості, газових і електрокотлів, планує спрямувати отриманий у 2022 році чистий прибуток у розмірі 1,6 млн грн на використання в господарській діяльності.

Це передбачено проектом рішення загальних зборів акціонерів компанії, запланованих на 28 вересня, порядок денний яких оприлюднено в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Акціонери, зокрема, мають намір внести зміни до статуту товариства і замінити правління дирекцією. У зв’язку з цим планується припинити повноваження голови правління Іллі Луки, його першого заступника Геннадія Луки та членів правління Василя Гонтаря й Олександра Лотоцького.

Водночас до складу дирекції пропонується обрати Іллю Лука (генеральний директор) і Геннадія Лука (директор), які, згідно з Єдиним держреєстром юридичних осіб та фізосіб-підприємців, є кінцевими бенефіціарами “Бармаша”.

Барський машзавод випускає, зокрема, обладнання для лікеро-горілчаної, виноробної, олійно-жирової, консервної, кондитерської, хлібопекарської промисловості, з 2000 року – газові, електричні та твердопаливні опалювальні котли під ТМ “ТермоБар”.

За інформацією opendatabot, 2022 року компанія скоротила чистий дохід на 19,4% порівняно з 2021 роком за зростання чистого прибутку до 1,6 млн грн із 0,92 млн грн.

За інформацією компанії, її активи 2022 року становили 94,29 млн грн (на 12,7% менше), зокрема сумарна дебіторська заборгованість скоротилася на 36% до 9,8 млн грн. Поточні зобов’язання знизилися за рік на 7,2% до 34,3 млн грн, довгострокові – на 14,4% до 4,8 млн грн.

Нерозподілений прибуток становив 2,52 млн грн проти 0,92 млн грн роком раніше.

, ,

Активи ломбардів України зросли на 10,7%

Активи ломбардів у другому кварталі 2023 року збільшилися на 6,2%, або на 264 млн грн – до 4,54 млрд грн, повідомив Нацбанк України в огляді небанківського фінансового сектору.

Згідно з його даними, загалом за перше півріччя вони зросли на 10,7%, або 439 млн грн, повністю перекривши скорочення на 188 млн грн минулого року.

Водночас вказується, що кількість ломбардів продовжує скорочуватися: після того, як торік з ринку пішло 78 компаній, у першому кварталі цього року за ними пішло 12, а в другому – ще 7 ломбардів. У результаті кількість учасників ринку на середину цього року становила 164 – майже вдвічі менше, ніж наприкінці 2019 року (324).

Нацбанк уточнив, що серед усіх секторів фінансового ринку ломбарди були найбільш швидкозростаючими як у другому кварталі цього року, так і за півріччя, обігнавши навіть банки, чиї активи зросли відповідно на 5,6% і 8,8%.

За даними НБУ, кредитний портфель ломбардів у першому і другому кварталах додав відповідно 245 млн грн і 298 млн грн, досягнувши на кінець періоду 3,672 млрд грн.

Це дало змогу збільшити процентний дохід у першому кварталі до 656 млн грн, у другому – до 780 млн грн, що відповідно на 2,9% і 96,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

При цьому доходи на зарплату хоча й зросли зі 100 млн грн у четвертому кварталі минулого року до 121 млн грн у другому кварталі цього, але все одно залишаються набагато меншими, ніж близько 200 млн грн до війни.

Витрати на оренду також зросли: з 93 млн грн у четвертому кварталі минулого року до 111 млн грн у другому кварталі цього, хоча до війни вони становили близько 170 млн грн.

За підсумками першого кварталу цього року чистий прибуток ломбардів становив 14,21 млн грн, за підсумками другого кварталу він зріс до 52,26 млн грн, тоді як аналогічні періоди минулого року ломбарди завершили з чистим збитком відповідно 56,86 млн грн і 123,89 млн грн.

Обсяг грошових коштів ломбардів після зниження в першому кварталі з 388 млн грн до 340 млн грн за другий квартал збільшився лише на 3 млн грн, тоді як обсяг основних засобів скоротився за півріччя з 463 млн грн до 381 млн грн, ймовірно, через скорочення кількості компаній на ринку.

Зростання кредитів багато в чому було забезпечено нарощуванням кредиторської заборгованості: з 2,512 млрд грн на початок року до 2,659 млрд грн на кінець першого кварталу і 2,902 млрд грн на середину року, тоді як власний капітал за цей час зріс лише на 83 млн грн – до 1,44 млрд грн.

Нацбанк додав, що після скорочення коефіцієнта покриття в першому кварталі до 108%, у другому він відновився до 111%. Що стосується структури забезпечення, то частка виробів з дорогоцінних металів за півроку зросла з 72% до 73%, тоді як побутової техніки знизилася з 28% до 26%.

,

“Овостар” отримав чистий прибуток $20,6 млн

Агропромислова група “Овостар Юніон”, один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні, у першому півріччі 2023 року отримала $20,63 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року завершила з чистим збитком $19,78 млн.

Згідно зі звітом групи на Варшавській фондовій біржі, її виручка за шість місяців збільшилася на 56,8% – до $88,69 млн переважно завдяки зростанню цін на її продукцію.

Валовий прибуток у першому півріччі цього року становив $26,99 млн проти валового збитку $10,39 млн минулого року, операційний – відповідно $20,12 млн проти $17,57 млн збитку, а EBITDA – $21,7 млн проти від’ємного її значення $15,5 млн у першому півріччі минулого року.

Вказується, що такого збільшення рентабельності вдалося також домогтися завдяки скороченню собівартості продажів більш ніж удвічі – з $47,8 млн до $23 млн – через хороші ціни на корми і девальвацію гривні.

Група також повідомила, що її загальний борг за рік скоротився з $12,5 млн до $2,5 млн, тоді як вільні грошові кошти зросли з $3,7 млн до $50,3 млн, з яких в Україні – з $0,5 млн до $24,7 млн (з них у гривні – еквівалент $7,6 млн), у Литві – з $3,1 млн до $21,2 млн, в ОАЕ – з $0,02 млн до $4,2 млн. У результаті чистий борг з $8,8 млн став від’ємним $47,9 млн. Зокрема, “Овостар” повністю погасив кредити Укрсиббанку і ОТП Банку на $8,5 млн.

Згідно зі звітом, частка продажу яєць у виручці знизилася до 70% з 74% у першому півріччі минулого року, тоді як яєчних продуктів відповідно зросла з 26% до 30%. При цьому частка експорту яєць у загальній виручці збільшилася з 23% до 36%, а експорту яєчних продуктів – з 13% до 18%.

“На тлі триваючого російського військового вторгнення в Україну і загальної несприятливої ситуації в національній економіці керівництво ухвалило рішення призупинити інвестиційну програму”, – йдеться також у документі.

Як уточнюється, у звітному періоді здійснювали лише незначні інвестиції у виробничі потужності та інфраструктуру, що становили $5,8 млн порівняно з $4,3 млн за перше півріччя 2022 року.

У першому півріччі цього року “Овостар” вийшов із трейдингової компанії International Food Trade (Британські Віргінські о-ви).

Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела на WSE IPO 25% акцій і залучила $33,2 млн. Мажоритарний пакет її акцій перебуває у власності Prime One Capital Limited, яка контролюється її гендиректором Борисом Бєліковим і головою ради директорів Віталієм Вересенком.

“Овостар” 2022 року отримав $6,09 млн чистого прибутку, що в 3,7 раза більше, ніж 2021 року. Водночас виручка збільшилася на 1,7% – до $135,63 млн.

У першому кварталі 2023 року група отримала $8,98 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період 2022 року завершила з чистим збитком $16,44 млн. Її виручка за вказаний період збільшилася на 70,7% – до $47,30 млн.

,