АТ “Дніпропетровський агрегатний завод” (ДАЗ, Дніпро) у січні-червні 2023 року збільшив чистий дохід від реалізації продукції на 46,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – майже до 132 млн грн.
Згідно з оприлюдненою в четвер проміжною звітністю компанії в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий прибуток зріс на 8,3% – до 33,83 млн грн.
Завод за звітний період отримав 52,63 млн грн операційного прибутку (на 19,6% більше), а валовий прибуток становив 72,33 млн грн (+15%).
Як повідомлялося, у першому кварталі поточного року ДАЗ скоротив чистий прибуток на 23,6% до січня-березня-2022 – до 14,06 млн грн за зростання чистого доходу на 8% – до 55,47 млн грн.
Таким чином, у другому кварталі 2023 року завод наростив чистий прибуток більш ніж на 54% до того ж періоду 2022 року – до 19,77 млн грн, а чистий дохід – на 96,3%, до 76,52 млн грн.
Одним із ключових чинників розвитку у 2023 році, за озвученими раніше планами ДАЗ, підприємство вважає розширення портфеля замовлень у 1,5 раза до 2022 року.
Водночас у звіті наголошується, що основними факторами ризику для компанії залишаються військова агресія РФ проти України, що призвела до нестабільності виробничого процесу; високі витрати на транспорт у разі зриву термінів поставок; високі відсоткові ставки за кредитами та ін.
ДАЗ – підприємство з багаторічним досвідом випуску виробів авіатехніки, а також гідроапаратури для шахт і продукції загальнотехнічного призначення (паливні та інші рідинні насоси).
Більша частина продукції реалізується в Україні, але останніми роками істотно зросли поставки в країни ЄС.
За даними НКЦПФР на другий квартал 2023 року, голові наглядової ради АТ “ДАЗ” Євгену Морозенку належить 37,9466% статутного капіталу, члену правління Андрію Яцубі та акціонеру Володимиру Яцубі – по 19,1847%.
Як повідомлялося, у 2022 році завод отримав 36,72 млн грн чистого прибутку – на 15,6% більше, ніж роком раніше, за зростання чистого доходу на 1,4% – до 175,56 млн грн. Отриманий прибуток було спрямовано на розвиток виробництва.
Всеукраїнська Асоціація Пекарів, Спілка “Борошномели України” та Об’єднання хлібопекарських підприємств “Укрхлібпром” звернулися до правоохоронних органів і Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) з проханням припинити переслідування першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького і зняти з нього звинувачення у використанні службового становища під час держзакупівель продуктів у березні-квітні 2022 року.
“Переконливо просимо керівництво правоохоронних органів, в першу чергу НАБУ, обʼєктивно
розглянути всі обставини та факти, зробити правильні висновки і припинити переслідування
одного з найпорядніших і найпрофесійніших урядовців”, – зазначено у зверненні трьох бізнес-асоціацій, що об’єднують більшість виробників хлібобулочних виробів, борошна, круп і макаронних виробів. яке є в розпорядженні “Інтерфакс-Україна”
Бізнес-асоціації висловили здивування з приводу повідомлення Висоцького про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (використання службового становища з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи всупереч інтересам служби), та запевнили правоохоронні органи, що в цьому разі має місце прикра помилка.
“Ми, як виробники продуктів першої необхідності, добре пам’ятаємо ті надскладні часи початку
повномасштабної війни з російськими загарбниками, які стояли на підступах до столиці, коли мова
йшла про виживання і забезпечення продовольчої безпеки держави. Величезну роль в цьому
процесі відігравало керівництво профільного міністерства, і в першу чергу Т.М.Висоцький, адже
саме завдяки його чесним і високопрофесійним діям по управлінню і координації діяльності галузі
вдалося уникнути перебоїв та зловживань в постачанні продовольства населенню та ЗСУ”, – зазначили громадські організації.
Вони назвали звинувачення на адресу Висоцького безпідставними та попросили правоохоронні органи уважно ознайомитися з позицією Міністерства аграрної політики та продовольства, яку повністю поділяють.
Як повідомлялося, 24 серпня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звинуватили першого заступника міністра аграрної політики України Висоцького у зловживанні на суму 62,5 млн грн під час закупівлі продуктів харчування для забезпечення потреб держави в період воєнного стану.
Мінагрополітики опублікувало заяву, якою конкретизувало отримане Висоцьким обвинувачення. У березні-квітні 2022 року він нібито погодив для обласних військових адміністрацій (ОВА) рахунки на закупівлю в ТОВ “Олімп” і ТОВ “ВінсайдЛайт” макаронних виробів із твердих сортів пшениці імпортних виробництв за завищеними цінами, чим було завдано збитків державі в розмірі 63 млн грн. Слідство вказує, що вартість макаронних виробів станом на березень-травень 2022 року варіювалася в межах 33,65-36,89 грн/кг.
“Слідство не враховує, що Державна служба статистики України за період березня-травня 2022 року надає ціни щодо макаронів із твердих сортів пшениці за 500 г, а здійснювалася закупівля 1 кг, тож ціна перевищила 72 грн/кг, що унеможливлює завдання шкоди”, – наголосили в Мінагрополітики та додали, що зазначена арифметична помилка має бути врахована та виправлена слідством.
Крім того, слідству порадили врахувати наявність публічного договору на поставку продтоварів та його умови, які не визначалися Висоцьким. Мінагрополітики не було стороною договору, усі договори узгоджувалися обласними військовими адміністраціями. Висоцький, зі свого боку, звертав увагу представників ОВА на необхідність укладання угод за максимально низькими цінами.
ПрАТ “Інтерпайп Новомосковський трубний завод” (“Інтерпайп НМТЗ”, Дніпропетровська обл.) у січні-березні поточного року скоротило чистий збиток у 8,8 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,248 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, підприємство за цей період скоротило чистий дохід на 37,3% – до 251,985 млн грн.
Нерозподілений прибуток до кінця березня 2023 року становив 200,795 млн грн.
Як повідомлялося, “Інтерпайп НМТЗ” завершив 2022 рік із чистим збитком у розмірі 382,038 млн грн, тоді як у попередньому році отримав чистий прибуток 175,722 млн грн.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
“Інтерпайп НМТЗ” спеціалізується на виробництві зварних труб для нафтогазової галузі, машинобудування, будівництва та інших галузей промисловості.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, компанія Interpipe Limited (Кіпр) володіє 90,3897% акцій заводу, у компанії Lindsell Enterprises Limited (Кіпр) – 6,2918%.
Статутний капітал ПрАТ “Інтерпайп НМТЗ” – 50 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Державний Ощадбанк у рамках держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” надав відновлювальну кредитну лінію власнику мережі супермаркетів Varus ТОВ “Омега” на суму 297 млн грн, йдеться в повідомленні банку в п’ятницю.
“Це четверта торговельна мережа, яка отримала фінансування від “Ощаду” в період з лютого 2022 по травень 2023 року”, – зазначається в релізі.
Згідно з ним, загалом від початку повномасштабного вторгнення держбанк уклав договори кредитування для продуктового ритейлу в сегменті корпоративного бізнесу на 1,6 млрд грн, у такий спосіб збільшивши обсяг фінансування цього сектору майже в 3,5 раза.
Зазначається, що Ощадбанк співпрацює з мережею VARUS з 2014 року. Кредитну лінію відкрито для поповнення оборотних коштів строком на 12 місяців.
Як нагадали в держбанку, 2022 року Ощад уклав кредитні угоди з великими корпоративними клієнтами на суму майже 14 млрд грн, водночас відповідний кредитний портфель збільшився на 24% і на початок 2023 року становив 56,6 млрд грн. Зазначається, що з початку поточного року обсяг кредитних угод досяг 14,7 млрд грн.
ТОВ “Омега” створено 2000 року, бенефіціарами виступають Валерій Кіптик і Руслан Шостак. Перший супермаркет Varus відкрито 2003 року в Дніпрі. Згідно з інформацією на сайті, на даний момент мережа налічує 103 супермаркети в п’яти областях України та столиці, а торговельна площа ритейлера становить 89,4 тис. кв. м. У Varus працюють сім тисяч співробітників.
За даними Нацбанку України, на 1 липня 2023 року Ощадбанк за розміром активів посідав 2 місце (324,74 млрд грн) серед 65 банків, що діють у країні, і перше – за кількістю відділень на території країни (1183).
Сьогодні Forbes проводить благодійний форум “Незалежні”. Організатори заходу закликали український бізнес підтримати ветеранів війни.
Прометей долучився до благодійної ініціативи та перерахував 100 000 грн на підтримку програм із протезування захисників і захисниць у національних реабілітаційних центрах.
“Війна триває, але вже сьогодні ми маємо подбати про наших ветеранів. Вважаю, що програми реабілітації допоможуть повернути наших захисників до цивільного життя, отже, ми робимо важливий крок на шляху до мирного життя в нашій країні”, – заявив Рафаель Гороян, власник і керівник ГК Прометей.
Ця ініціатива впроваджується проєктом «Підтримка енергомодернізації підприємств у воєнний час», що реалізується ГО «Міжнародна фундація розвитку» за підтримки проєкту GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні».
Проєкт спрямований на підвищення енергоефективності промислових підприємств, а також тих компаній, що постраждали від військових дій. Для учасників передбачено заходи з розвитку потенціалу, експрес-енергоаудити та міні-гранти на впровадження енергоефективних заходів на підприємствах.
«Найважливішу роль у відновленні країни та економіки також буде відігравати й бізнес. Тому ми започаткували програми підтримки підприємств. Важливо допомогти їм ставати конкурентоспроможними, енергоефективними та бути готовими до енергетичних викликів», – наголосила на вагомості запуску проєкту Іма Хренова-Шимкіна.
«Ми вітаємо ініціативу наших німецьких партнерів та готовність підтримати українські підприємства. Промисловість, дійсно, – один з найбільш енергоємних секторів економіки. На нього припадає більше третини всього енергоспоживання в країні. Тому на законодавчому рівні ми адаптуємо європейські норми та практики щодо стимулювання енергоефективності у промисловості», – зауважив Андрій Шиян – директор Департаменту розвитку енергоефективності Держенергоефективності.
Представник Держенергоефективності також нагадав про першочергові завдання для енергоємних виробництв: впровадження систем енергоменеджменту, проведення енергоаудитів, модернізація виробничих процесів тощо. Усі ці та інші заходи є нагальними, особливо для вчасного реагування на виклики енергетичній безпеці під час осіннього-зимового періоду.
Довідково:
Дізнавайтеся деталі щодо старту грантового конкурсу для підтримки впровадження підприємствами заходів з енергоефективності в межах проєкту «Підтримка енергомодернізації підприємств у воєнний час»: https://business.diia.gov.ua/cases/granti/grant-na-pidtrimku-energomodernizacii-pidpriemstv-u-voennij-cas
