Ціни на нафту еталонних марок зростають вдень у четвер на тлі ослаблення долара США.
Ціна жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 14:54 кв становить $84,18 за барель, що на 73 центи (0,87%) вище за показник на закриття попередньої сесії.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 72 центи (0,91%) і склали $80,1 за барель.
Індекс DXY, що відображає вартість американської валюти відносно шести інших основних світових валют, знижується на 0,2% під час торгів у четвер, що підвищує привабливість сировинних товарів, які торгуються в ній.
“Бики” на ринку нафти прагнуть перервати серію з трьох поспіль сесій у мінусі, пов’язану, зокрема, з побоюваннями щодо попиту з боку Китаю і зростаючої прибутковості US Treasuries, пише MarketWatch.
Після виходу сильних макроекономічних даних прибутковість 10-річних держоблігацій США досягла максимуму з 2008 року, зазначає мережеве видання. Тим часом слабка статистика з КНР і посилення стурбованості щодо китайського ринку нерухомості негативно вплинули на оцінку перспектив споживання з боку економіки цієї країни.
КП “Харківський метрополітен” 16 серпня оголосив тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість – 137,175 тис. грн.
Документи на участь приймаються до 24 серпня 2023 року.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “Українська пожежно-страхова компанія”.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-липні 2023 року випустив продукції на 950,34 млн грн, що на 96,7% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, у такий спосіб компанія ще трохи прискорила темп приросту обсягів виробництва в грошовому вираженні до аналогічного періоду минулого року: за шість місяців цей показник становив 95,7%, за п’ять – 88,5%.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках зросло на 42%, становивши 77,55 млн шт., що поки що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (142,71 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (78,94 млн шт.), розрив з якою мінімальний.
У портфелі брендів “ВГП” – серветки, туалетний папір, паперові носові хустки, кухонні рушники під ТМ “Ruta”, “Ruta Selecta”, “Fesko”, “НосовичОк”, “Полотенечко”, “100% paper”, “Servetta”, “Ecolo”. Асортимент налічує понад 189 найменувань.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укрпапір”, 2022 року АТ “ВГП” випустило продукції на 977,61 млн грн – на 2,8% більше, ніж роком раніше. Водночас, за даними звіту компанії, у натуральному вираженні (в тоннах) обсяг виробництва скоротився на 27% через втрату частини ринків збуту в Україні з початком військової агресії РФ в Україні.
Чистий прибуток скоротився до 3,62 млн грн порівняно з 96,43 млн грн роком раніше за зростання чистого доходу на 14% – до 1 млрд 075 млн грн.
На експорт у 2022 році було поставлено понад чверть обсягу реалізації. Продукція представлена на ринках Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Грузії, Данії, Польщі, Молдови, Казахстану, країн Балтії.
Папір-основу для виробництва продукції закуповували переважно у виробників із Туреччини та Румунії.
Власником 100% акцій АТ “ВГП” є Tissico Limited (Кіпр), бенефіціарами, за даними держреєстру, є гендиректор компанії Ілля Мирецький і громадянин Чехії Каміл Гоца.
Агрохолдинг “Кернел”, один із найбільших в Україні, з рекордною врожайністю завершує збирання ранніх зернових культур, під які відведено 70 тис. га, повідомила прес-служба агрохолдингу.
“Цього року врожайність озимої пшениці залежно від регіону розміщення кластера становила від 5,8 до 7,3 тонна/га. Середньозважена врожайність майже на 70% вища за показник минулого року”, – повідомив агрохолдинг у Facebook.
За інформацією “Кернела”, на післязбиральних площах впроваджуються програми біологізації землеробства. Для підтримки біорізноманіття та поліпшення родючості ґрунтів на 22 тис. га вже посіяно покривні культури.
Зазначається, що агрономічні підрозділи агрохолдингу продовжують випробування та дослідження ефективності використання різних сумішей покривних культур, щоб оцінити їхній вплив на фізико-хімічні характеристики, мікробіологічну активність ґрунту та фітосанітарний стан полів.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільший співвласник “Кернела” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський, який цього року в рамках викупу і делістингу агрохолдингу з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%.
Чистий прибуток “Кернела” за дев’ять місяців 2023 ФР (липень-2022 – березень 2023 року) зріс на 36% – до $437 млн за падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” (УОП) заощадило майже 50 млн грн під час спільної закупівлі електроенергії в системі Prozorro для близько 60 своїх підприємств у державного енерготрейдера АТ “Енергетична компанія України” (АТ “ЕКУ”).
Як повідомляють у прес-релізі “Укроборонпром” у четвер, загальна сума закупівлі перевищує 1 млрд грн.
“В аукціоні, який проходив за трьома лотами, взяли участь шість провідних вітчизняних постачальників електроенергії – як державних, так і приватних. Конкурентна боротьба тривала до останнього кроку аукціону. Переможцем став державний енерготрейдер АТ “ЕКУ”, – зазначено в документі.
Як зазначили в “Укроборонпромі”, саме централізована закупівля електроенергії, яка не відбулася, приміром, 2022 року, дає змогу суттєво економити.
“Ми змінюємо систему закупівель “Укроборонпрому”. Зекономлені кошти дуже важливі для нас, адже вони можуть бути спрямовані на розвиток виробничого потенціалу підприємств”, – заявив генеральний директор “Української оборонної промисловості” Герман Сметанін.
Своєю чергою, як зазначив генеральний директор АТ “ЕКУ” Віталій Бутенко, слова якого наведені в пресрелізі, перемога на такому важливому аукціоні підтверджує конкурентоспроможність держави не тільки у виробництві електроенергії, а й у сегменті трейдингу енергоресурсами.
“Загострення конкуренції через вихід на ринок державного енерготрейдера дає win-win результат. З одного боку – суттєве зменшення витрат державних компаній на закупівлі електроенергії. З іншого – збільшення доходів держави від торгівлі на тих сегментах енергоринку, де вона до цього майже була відсутня”, – додав він.
Державна енерготрейдингова компанія АТ “Енергетична компанія України” (АТ “ЕКУ”) працює на внутрішньому та зовнішньому ринках енергоресурсів. На базі АТ “ЕКУ” створюється сучасна трейдингова платформа, яка дасть змогу державі стати ефективним і конкурентоспроможним гравцем на енергетичних ринках України, Європи, а надалі – на глобальних ринках енергоресурсів.
Уряд і ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (Укрфінжитло) істотно збільшили фінансування програми “еОселя”, завдяки чому щомісячна видача кредитів збільшиться з 0,7-0,8 млрд грн до 2 млрд грн, і пільгову іпотеку до кінця року зможуть отримати щонайменше 10 тисяч сімей.
“Ми побачили, яким великим попитом користується ця програма серед людей. Вони хочуть будувати своє життя в Україні, незважаючи на війну. Тому уряд з Укрфінжитлом знайшли можливості і залучили додаткові кошти на програму – як на відкритому фінансовому ринку, так і кредитні”, – цитуються в релізі Мінекономіки в середу слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
У релізі уточнюється, що “ті, кому відмовили через брак фінансування, можуть повторно подати заявку в “Дію”.
Як повідомлялося, із січня по кінець травня через брак коштів реалізацію програми “еОселя” було призупинено.
“Є кошти, щоб профінансувати 10 тисяч сімей до кінця цього року. Це приблизно 11,9 млрд грн, як і було передбачено фінпланом. З них уже на 2,8 млрд грн видано доступні іпотеки з початку 2023 року”, – уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Укрфінжитло.
Як повідомлялося, програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” запрацювала в Україні з жовтня 2022 року. На пільгову іпотеку під 3% річних терміном до 20 років із початковим внеском від 20% вартості житла можуть претендувати військовослужбовці-контрактники ЗСУ, працівники сектору безпеки й оборони, медпрацівники, педагоги, наукові співробітники. З моменту її запуску 2022 року банки-партнери вже видали понад 3,4 млрд грн кредитів більш ніж 2,4 тис. учасникам.
З 1 серпня подати заявку на участь у програмі “єОселя” під 7% можуть ветерани війни, учасники бойових дій, ВПО та громадяни, які не мають власного житла, більшого за нормативну площу.
Голова правління Укрфінжитло Євген Мецгер акцентував увагу на те, що для іпотеки під 7% позичальники можуть обрати квартиру в будинку, не старшому трьох років на момент укладання договору, або в тому, що будується. “Ми робимо наголос саме на первинний ринок нерухомості. Важливо, щоб “єОселя” змогла дати економіці позитивний мультиплікативний ефект, а це можливо тільки завдяки поштовху будівництва”, – каже Євген Мецгер.
У програмі “єОселя” беруть участь шість банків-партнерів: Ощадбанк, Приватбанк, Укргазбанк, Глобус банк, Sky Bank та Укрексімбанк. Подати заявку на участь у програмі можна в мобільному застосунку “Дія”.
Наприкінці 2022 року уряд докапіталізував Укрфінжитло на 30 млрд грн за рахунок випуску облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). За словами віцепрем’єрки – міністра економіки Юлії Свириденко, такого фінансування достатньо, щоб у 2023 році видати 12-15 тис. іпотечних кредитів.
Наприкінці квітня Мінекономіки, як єдиний акціонер Укренфінжитла, схвалив операції РЕПО з цими ОВДП на строк до року на суму 15 млрд грн. Пізніше повідомлялося, що ставка за цими операціями може становити до 20% річних, тоді як самі ОВДП були випущені на термін до 5 років за ставкою 19,5% річних.
Крім того, 3 серпня наглядова рада Укрфінжитло схвалила збільшення кредиту ПриватБанку під заставу ОВДП компанії до 1,5 млрд грн.
