ДП “Ліси України” в січні-березні 2024 року наростило виручку за реалізацію деревини на 30,8% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 5,1 млрд грн, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Сплата податків зросла більш ніж на 850 млн грн. Прибуток до оподаткування збільшився майже до 1 млрд грн”, – написав він у Facebook.
До негативних факторів, що позначилися на результатах роботи держпідприємства, Болоховець відніс блокаду західних кордонів, що призвело до подорожчання експортної логістики. Це, своєю чергою, позначилося як на переробниках, так і лісівниках.
До позитивних факторів гендиректор “Лісів України” відніс закриття лісгоспних цехів переробки, утримання яких було недоцільним.
“Роздержавлення ринку переробки посилило конкуренцію, прозорість, значно зменшило корупційні ризики”, – зазначив Болоховець і додав, що більш відчутно відмова від лісгоспної переробки позначиться на економічних показниках другого-третього кварталів.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у березні виготовив перші у 2024 році 2957 вагонних осей на замовлення вагонобудівних підприємств України.
Згідно з пресрелізом, осепрокатний стан “Каметсталі” продовжує працювати в умовах воєнного стану і виконувати оперативні завдання з виробництва осей на замовлення вітчизняних споживачів. Минулого року було вироблено і відвантажено понад 3500 тонн вагонних осей.
Перспективні плани збільшення обсягів виробництва на цьому унікальному обладнанні були зруйновані у 2022 році через повномасштабне російське вторгнення. Зараз фахівці комбінату використовують альтернативні можливості отримання сталевої заготовки для виробництва осей, яка раніше надходила з “Азовсталі”.
Наприкінці березня прокатники завершили перший етап програми з виробництва осей для замовників. Виготовили понад 1600 тонн цієї продукції для будівництва вітчизняних вагонів і піввагонів, для українських залізниць. Ця рентабельна продукція важлива для ефективної роботи підприємства і водночас необхідна для відновлення українського залізничного парку.
“Нагадаємо, осепрокатний стан “Каметсталі” – це єдиний у світі стан, на якому осі виробляють методом поперечно-гвинтової прокатки. За довоєнних часів осі “Каметсталі” постачалися замовникам з України, Європи та Північної Америки”, – констатується в прес-релізі.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
ВАГОН, ЗАВОД, Каметсталь, ось
Україна відновила контейнерні перевезення Чорним морем: в один із портів Великої Одеси “Чорноморськ” 3 квітня зайшло судно з контейнерами, повідомило одеське видання “Думская”.
Згідно з повідомленням, першопрохідцем стало судно T Mare, яке ходить під прапором Панами. Воно класифікується не як контейнеровоз, а судно для перевезень генеральних вантажів.
Видання зазначило, що це ще не повноцінне спеціалізоване судно, а так званий фідер, який завантажать контейнерами, а потім відправлять у закордонний хаб для подальшого перевантаження на океанські контейнеровози світових контейнерних ліній.
За даними постачальника послуг з відстеження суден і морської аналітики MarineTraffic, судно з “Чорноморська” вирушило в румунський порт Констанца.
T MARE є вантажним судном для перевезення контейнерних вантажів, ходить під прапором Панами. Його загальна довжина (LOA) – 105 метрів, а ширина – 17 метрів.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури в березні анонсувало, що на початку квітня одеські порти мають прийняти перше з початку війни судно з контейнерами.
Динаміка імпорту товарів у 2023 році за найважливішими позиціями та відносно 2022 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) спільно з UNICEF планує реалізувати проєкт “сімейних вагонів” на внутрішніх пасажирських перевезеннях, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко на брифінгу.
“Сімейні вагони” будуть мінімум на трьох внутрішніх маршрутах, це – шість вагонів. Можливо, таких вагонів буде більше”, – сказав Лященко.
За його словами, проект буде реалізовано до кінця року.
Глава УЗ також уточнив, що концепцію проєкту розробила UNICEF, яка профінансує переобладнання вагонів.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у 2023 році збільшився на 41,5% порівняно з 2022 роком – до 162,7 млрд грн, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
За даними статвідомства, обсяг будівельних робіт у житловому будівництві за підсумками 2023 року збільшився на 11,1% порівняно з попереднім роком, до 22,3 млрд грн; у нежитловому – зріс на 38,1%, до 41,5 млрд грн; в інженерному – на 52,6%, до 98,8 млрд грн.
У грудні-2023 обсяг будівельних робіт перевищив показник грудня-2022 на 35,1%, а попереднього місяця – на 85,8%, зазначає Держстат.
Як повідомило статвідомство, у січні-грудні 2023 року до аналогічного періоду 2022-го скорочення обсягів будівництва спостерігалося в сегменті житла – на 4,6%. Водночас у нежитловому та інженерному будівництві зафіксовано зростання обсягів – на 20% і 32,9% відповідно.
За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції в грудні-2023 року в житловому будівництві становили 49,4%, у нежитловому – 88,3%, в інженерному – 112,7%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 71,5%, 188% і 273% відповідно.
Частка нового будівництва до загального обсягу виконаних будівельних робіт становила 36,3%, ремонту – 42,9%, реконструкції та технічного переоснащення – 20,8%.
Держстат зазначає, що публікація даних була відкладена через воєнний стан. Статдані наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, обсяг виконаних будівельних робіт в Україні 2022 року скоротився у 2,2 раза порівняно з 2021 роком – до 113,8 млрд грн.
