Енергетичні компанії будуть періодично передавати інформацію про заборгованість побутових клієнтів в Українське бюро кредитних історій, повідомила прес-служба енергохолдингу “ДТЕК”.
“YASNO та Українське бюро кредитних історій почали співпрацювати. Відповідно, тепер бюро отримуватиме інформацію про клієнтів YASNO, які накопичили заборгованість за спожиту електроенергію, і ця інформація відображатиметься в їхній кредитній історії”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, станом на 1 травня 2023 року побутові споживачі накопичили заборгованість понад один місяць за спожиту е/е в розмірі понад 1,7 млрд грн.
“Щоб спонукати клієнтів відповідальніше ставитися до оплати за використану електроенергію, YASNO періодично передаватиме інформацію про заборгованість побутових клієнтів до бюро”, – пояснили у відомстві.
Так, якщо клієнт матиме заборгованість з оплати комунальних послуг, але виявить бажання отримати кредит у фінансовій установі, кредитор зможе бачити його кредитну історію, після чого ухвалюватиме рішення з цього питання.
Водночас дисципліновані клієнти, які своєчасно розраховуються за споживані послуги, зможуть формувати позитивну кредитну історію. Цей крок дасть їм змогу поліпшити свою кредитну репутацію, отримувати вигідніші умови позик і забезпечить їхню фінансову стабільність у майбутньому, зазначили в YASNO.
“Є клієнти, які не платять за використану електроенергію та інші комунальні послуги, але при цьому беруть кредити, наприклад на чергові нові iPhone. Саме на таких клієнтів і розрахована така активність”, – сказав Сергій Коваленко, генеральний директор YASNO.
Ціни на оливкову олію першого холодного віджиму (extra virgin) перебувають на рекордних максимумах, свідчать дані Міжнародного валютного фонду (МВФ).
За даними МВФ, у квітні ціна оливкової олії досягла $6269,63 за тонну, що на 46% вище, ніж роком раніше.
У компанії Filippo Berio з Нью-Джерсі, що є одним із найбільших у світі виробників оливкової олії, зазначають, що останній сезон виявився “рекордно складним”, оскільки врожай оливок був мінімальним за 30 років, пише Barron’s.
Зростанню цін сприяла, зокрема, і торішня посуха в Іспанії, на частку якої припадає близько 40% світового виробництва оливкової олії. Літо 2022 року в Іспанії було рекордно спекотним і одним із найбільш посушливих в історії.
Згідно з березневим прогнозом Міністерства сільського господарства Іспанії, врожай оливок поточного сезону дасть змогу отримати лише близько 680 тис. тонн оливкової олії за середнього показника в 1,37 млн тонн за останні п’ять років, зазначає видання Olive Oil Times.
Іспанія звернулася до Євросоюзу за екстреними ресурсами на надання допомоги фермерам. В Італії врожаї оливок також викликають занепокоєння.
Дослідження іспанських і португальських учених показують, що кліматичні зміни можуть серйозно ускладнити вирощування оливок у ключових виробничих регіонах, зазначає Barron’s.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про початок другого турне країнами Африки, планує відвідати держави в усіх частинах континенту – “від півночі до півдня”.
“Марокко. На початку мого другого турне країнами Африки марокканські партнери запросили мене відвідати чудову мечеть Хасана II в Касабланці – найбільшу діючу мечеть в Африці. Це справжній витвір мистецтва, над яким протягом семи років працювали понад 10 тис. марокканських художників і ремісників. А головне – двері цієї мечеті вилиті з українського титану. Такого ж міцного, як українські воїни, що нині захищають нашу Україну від ворога”, – написав Кулеба в Instagram.
Він зазначив, що це перший візит міністра закордонних справ України до Марокко з моменту встановлення двосторонніх відносин.
Кулеба нагадав, що під час першого турне восени 2022 року він побував у країнах Субсахарської Африки, а зараз має намір відвідати “держави в усіх частинах континенту – від півночі до півдня”.
“Логістика тут жорстока, проте робота є робота. Попереду важливі переговори з африканськими лідерами і бізнесом”, – написав міністр.
За його словами, попереду три ключові завдання.
“Перше: залучити якомога більше африканських країн до реалізації “формули миру” Зеленського. Друге: заручитися підтримкою безперебійного експорту українських зернових всередині Чорноморської зернової ініціативи та програми президента “Зерно з України”. Третє: створити нові можливості для українського бізнесу”, – зазначив глава МЗС.
Він наголосив, що Африка зацікавлена в українських товарах і послугах, зокрема, продовольстві, ліках, високотехнологічному обладнанні, освіті, досвіді цифрової трансформації та посиленні інформаційної стійкості, дипломатичному досвіді, взаємодії в міжнародних організаціях.
“Над цим і буду працювати протягом тижня. Слідкуйте за новинами”, – додав Кулеба.
Країни ЄС у 2022 році збільшили імпорт меду в натуральному вигляді майже на 10% – до 190,6 тис. тонн, що в грошовому еквіваленті становить EUR504,2 млн, повідомила аналітик медового ринку Ганна Бурка в Facebook.
За її даними, ЄС наростила імпорт із Китаю на 42%, Аргентини – на 35%, а також із Туреччини та В’єтнаму, тоді як імпорт з України скоротився в натуральному вираженні на 14%.
“Україна залишається одним з основних постачальників меду в ЄС, проте 2022 року Китай посідає першу сходинку в рейтингу (у натуральному вираженні). Водночас, якщо подивитися на імпорт у грошовому вираженні, то лідером, як і раніше, залишається Україна”, – зазначила аналітик.
Згідно з наведеними Анною Бурка даними Європейської Комісії, 2022 року Україна поставила в ЄС 46,09 тис. тонн меду, що становило 24,2% загального імпорту. Роком раніше цей показник становив 53,836 тис. тонн, і Україна мала частку поставок у 31%. У 2029 році обсяг поставок сягав 54,8 тис. тонн, що становило 31,3% усього імпорту ЄС меду.
Судячи з динаміки за чотири роки, наведеної ЄК, у ЄС зростає споживання меду, зокрема, імпортного. Якщо 2019 року країни ЄС імпортували його 167,097 тис. тонн, то 2020 року він зріс на 4,7% – до 174,912 тис. тонн, 2022 року імпорт сягнув 190,591 тис. тонн, що на 9,8% більше, ніж роком раніше.
Як повідомлялося, 2022 року 88% експорту українського меду припало на країни ЄС, що принесло експортерам $120 млн.
Основними покупцями українського меду стали Німеччина, яка придбала його на $38 млн, Польща – $24 млн, Франція – $11 млн, Італія – $7 млн, Іспанія – $6 млн, Бельгія – $6 млн. Серед країн з інших регіонів, які імпортували український мед, були США, які придбали його на $10 млн, і Японія – $1,7 млн. Незначні обсяги було поставлено в Туреччину, Ізраїль, Катар, ОАЕ, Сомалі.
Український бізнесмен, екс-власник ПриватБанку Ігор Коломойський зацікавлений відібрати у гірничорудної компанії Ferrexpo 40% акцій її основного активу – Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) у справі, порушеній його партнерами по бізнесу – росіянами Олександром Бабаковим, Євгеном Гінером і Михайлом Воєводіним, заявив власник 49,5% Ferrexpo Костянтин Жеваго.
“Це російські власники, у яких ми придбали цей пакет акцій у 2002 році. Це Бабаков, Гінер, Воєводін. 100% до цього належить Коломойський, тому що він є їхнім партнером у “Дніпроспецсталі” та інших активах в Україні”, – сказав Жеваго в інтерв’ю “Forbes Україна”, відповідаючи на запитання про замовників справи.
Він додав, що директори британських компаній, які намагалися відібрати 40% акцій ПГЗК, є директорами багатьох кіпрських компаній і Коломойського, і Бабакова, і Воєводіна, і Гінєра.
“Не буває, що на Кіпрі, де є мільйони компаній, чомусь одні й ті самі юристи були виконавчими особами і в цих компаніях, які позиваються до мене, і в компаніях, яким належить частина “Укрнафти” або інші компанії, стосунок до яких має пан Коломойський”, – зазначив бізнесмен.
За словами Жеваго, він розцінює порушення цієї справи як шахрайство. У матеріалі вказується, що 2002 року він домовився з росіянами про викуп цієї частки за $40 млн.
“Вони отримали справедливу ціну за продані у 2002 році акції. Угодою були задоволені обидві сторони”, – зазначив український бізнесмен, стверджуючи, що потім у три гірничо-збагачувальні комбінати було вкладено $3,2 млрд, з яких у Полтавський ГЗК близько $1,8 млрд.
“Я розумію, що є величезна спокуса отримати 40% від $1,8 млрд. Спочатку йшлося про компенсації. Вони приходили раз на два роки. Я відмовлявся спілкуватися, але вони намагалися знаходити мене через різних корумпованих політиків, партнерів або де-небудь у Лондоні, Нью-Йорку. І весь час це було на порядку денному”, – констатував Жеваго.
Коментуючи звинувачення нібито в причетності до хабара голові Верховного Суду за рішення у цій справі, бізнесмен знову їх спростував і заявив про готовність надати слідству будь-яку інформацію у цій справі.
“Я не отримував жодного звернення. Не розумію свій статус у цій справі. Готую документи, щоб звернутися за наданням пояснень щодо свого статусу. Я хочу співпрацювати і довести, що жодного стосунку ні я, ні наші юристи, ні компанія Ferrexpo до жодних незаконних дій у цій справі або будь-яких інших справах не мали, не мають і не матимуть”, – наголосив він.
Жеваго припустив, що це його голос звучить на плівках Національного антикорупційного бюро, оскільки він особисто спілкувався з усіма п’ятьма юридичними компаніями, залученими до цієї справи, протягом останнього, щонайменше, року, зокрема, і з компанією “Горецький і Партнери”, яка працювала для Полтавського та Єристівського ГЗК із 2019 року.
Говорячи про можливість перегляду рішення Вищої палати Верховного Суду, винесеного на користь Ferrexpo у справі про 40% акцій ПГЗК, бізнесмен зазначив, що для цього треба довести, що більшість суддів отримали хабарі.
Жеваго також не виключив, “що і держава через Офіс президента могла розвідати можливість як мінімум націоналізувати цей пакет акцій, якщо він дістанеться росіянам”.
Загалом бізнесмен заявив, що Ferrexpo не потрібно рятувати від “зазіхань української влади”, тому що Ferrexpo – публічна компанія, яка котирується на основному майданчику Лондонської фондової біржі і має серед акціонерів таких інвесторів, як BlackRock і JP Morgan Asset Management.
“Акціонери, які разом зі мною вклали в компанію $3,2 млрд, мають право себе захистити самі”, – вважає власник 49,5% акцій Ferrexpo.
Він уточнив, що звинувачення в несплаті ГЗК Ferrexpo 10 млрд грн рентної плати “плавно перейшли” в 2 млрд грн, назвав їх брехнею і висловив упевненість, що ця справа не витримає жодного суду.
За його словами, компанія сьогодні працює на стільки, на скільки може логістично вивозити свою продукцію на ринки і на скільки може мати електрику для виробництва.
“Логістика із закритими портами не дає змоги працювати більш ніж на 30-40% – споживання в Європі обмежене, а доставка її в будь-який закордонний порт дуже дорога і робить продукцію неконкурентоспроможною”, – пояснив Жеваго.
18 травня 2023 року у київському аналітичному центрі “Клуб Експертів” відбувся унікальний винний вечір “Споживча дегустація кращих крафтових вин України-2023”. На цій події було представлено найкращі вина України за результатами VII Всеукраїнського Дегустаційного Конкурсу “Сорт і теруар. Мікровиноробство. Незламні”.
Вечір став особливим не лише через неперевершений асортимент вин, а й тому, що було визначено двох переможців у двох конкурсах.
В рамках Конкурсу “Споживча дегустація кращих крафтових вин України-2023” перемогу здобуло вино “Мерло, 2020” від ТМ “NAROVYLO WINERY”, переможцем Конкурсу “Найкраще оформлення пляшки крафтового вина України-2023” стало вино “Піно Нуар, 2020”, від ТМ “46 Parallel”. Обидва переможці отримали сертифікати “Клубу Експертів”.
“Цей вечір дав нам унікальну можливість побачити, відчути і, найголовніше, спробувати найвищий стандарт українського виноробства. Адже більшості з представлених марок вина ще немає у відкритому продажі”, – зазначила Президент Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталія Благополучна.
В свою чергу, засновник “Клубу експертів” Максим Уракін наголосив, що наразі надзвичайно важливо підтримувати і відзначати виноробні досягнення українських крафтових виробників.
“Переможець конкурсу – вино “Мерло, 2020” від ТМ “NAROVYLO WINERY” – демонструє найвищу якість продукції нашого національного виноробства, креативне оформлення вина “Піно Нуар, 2020» від ТМ “46 Parallel” показує, що українські винороби не лише розуміють справжній смак вина, але і дбають про кожну деталь, включаючи дизайн пляшки. Це прекрасно ілюструє нашу пристрасть до виноробства. На мою думку, українці мають розвивати в собі споживчий патріотизм, обираючи продукцію перш за все вітчизняного виробника, адже вона нічим не гірша, а часто і набагато краща за імпортну”, – підкреслив Максим Уракін.
Винний вечір в “Клубі Експертів” було проведено за участю багатьох відомих особистостей, серед яких власне виробники вина, ресторатори, представники рітейл-індустрії, медіаспільноти та інші.
Відзначимо, що вина, які брали участь у дегустації, були високо оцінені усіма присутніми. Вони являють собою різноманіття виноградних сортів і технік виноробства, що використовуються в Україні, включаючи інноваційний “Оранж, 2021” від ТМ “Вина Ковача” та “Загрей, 2022” від Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова”.
В рамках заходу також було представлено українську грапу, яка вже давно визнана одним з найбільш унікальних продуктів в українському виноробстві та отримала визнання від фахівців на батьківщині цього напою – в Італії.
Вечір “Споживча дегустація кращих крафтових вин України-2023” є важливою подією в календарі виноробства України, і цього року продемонстрував величезний потенціал української виноробної індустрії не зважаючи на складні часи для нашої країни. Ця подія знову підтвердила, що Україна має все для виробництва вин високої якості, спроможних конкурувати на світовому ринку.
Співорганізаторами події виступили Клуб експертів, Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє, Громадська спілка УКРСАДВИНПРОМ.
ВИНО, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КОНКУРС, МАКСИМ_УРАКІН, НАТАЛІЯ_БЛАГОПОЛУЧНА
