Вплив іпотеки на ринок житла в Україні залишається обмеженим: менше 3% житла купується в кредит, при цьому частка істотно різниться за регіонами, йдеться в звіті НБУ про фінансову стабільність за грудень 2025 року.
За оцінкою регулятора, в Київській області частка покупок житла з іпотекою майже досягає 9%, тоді як в центральних, південних і східних регіонах нові іпотеки «майже відсутні». У сегменті новобудов віком до трьох років іпотека використовується помітно частіше – НБУ вказує, що кожна п’ята квартира в цьому сегменті купується в кредит, оскільки там сконцентрована програма «еОселя».
НБУ звертає увагу на низькі показники іпотеки в комплексах, що будуються, і зазначає, що близько 44% угод припадає на готове житло від забудовників. При цьому майже 300 комплексів, що будуються, отримали акредитацію для продажу через «еОселю», проте в більшості з них ще не було продажів квартир в іпотеку. Регулятор очікує пожвавлення іпотечного кредитування після оновлення механізмів державної підтримки і одночасно підкреслює необхідність інших кроків, включаючи імплементацію Директиви 2014/17/ ЄС про іпотечний кредит, впровадження європейських стандартів оцінки майна та підвищення прозорості даних про ціни нерухомості та контрольованості фінансування будівництва.
Україна у січні-листопаді поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 49% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 734,104 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за окреслений період експорт чавуну у грошовому вираженні зріс на 48,5% – до $669,118 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (74,77% поставок у грошовому вираженні), Італії (13,09%) і Туреччини (4,13%).
За 11 місяців поточного року країна імпортувала 39 тис. тонн на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-листопаді-2024 було завезено 25 тонн чавуну на $60 тис.
Як повідомлялося, США з 12 березня поточного року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому вираженні на 6,1% – до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).
За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому виразі у січні-листопаді 2025 року перевищив $5,48 млрд, що на 37,2% більше за показник аналогічного періоду 2024 року (майже $4 млрд) та на чверть більше, ніж за весь 2024 рік.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, таким чином темп приросту імпорту легковиків ще прискорився – за підсумками десяти місяців він складав 33% до аналогічного періоду 2024 року.
Зокрема, у листопаді цього року в Україну ввезено легкових авто на $663,3 млн, що на 84% більше, ніж у листопаді торік.
До трійки найбільших постачальників авто в Україну за 11 місяців поточного року ввійшли США, Німеччина і Китай, тоді як торік це були США, Німеччина та Японія.
Зокрема, поставки авто зі США зросли на 28% – до $940 млн, а їхня частка в структурі імпорту автомобілів становила 17,4% проти 18,4% роком раніше.
Із Німеччини в Україну ввезено автомобілів на $933,8 млн (на 53,4% більше), а з Китаю майже на $870 млн (15,9% імпорту легкових). Торік з Японії, що входила до трійки лідерів, імпорт становив $482,8 млн (11,6%).
З інших країн весь імпорт легкових авто за вказаний період становив $2,74 млрд проти $2,19 млрд за січень-листопад-2024.
Водночас за 11 місяців цього року Україна експортувала такі транспортні засоби лише на $7,23 млн, зокрема в ОАЕ , Канаду та США, а рік тому в аналогічний період країна постачила їх на зовнішні ринки на $9,5 млн, здебільшого до Канади, Німеччини та США.
За даними Держмитслужби, у загальній структурі імпорту товарів в Україну у січні-листопаді 2025 року частка легкових авто становила 7,27%, в структурі експорту – 0,02%.
Як повідомлялося, 2024 року в Україну ввезено легкових авто на $4,385 млрд – на 8% більше, ніж роком раніше, експортовано на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Обсяг імпорту в Україну електричних телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів (УКТЗЕД 8517) у січні-листопаді збільшився на 27,6% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $1,436 млрд, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із статистичними даними, найбільший обсяг цієї продукції ввезено з Китаю (55,4%, або на $795,7 млн), В’єтнаму (15,3%, $220 млн) та США (8,2%, $117,9 млн), торік це також були Китай (64%, $720,6 млн), В’єтнам (16,3%, $183,6 млн) та США (4,3%, $48,2 млн).
Цьогоріч у листопаді Україна ввезла телефонні та телеграфні апарати на $159,8 млн – на 33,6% більше ніж рік тому.
Водночас експорт цієї продукції з України у січні-листопаді-2025 склав $111,2 млн, що на 32,2% більше ніж за 11 місяців минулого року. Постачання були переважно до Угорщини (70,2%), Польщі (23,9%) та Нідерландів (менше 1%). У той самий період 2024 року продукція експортувалася здебільшого у ті самі країни, але частка Угорщини становила тоді 63,4%, Польщі – 27,8%, Нідерландів – 3,6%.
За даними Держмитслужби, 2024 року в Україну було ввезено телефонних або телеграфних апаратів та відеотелефонів майже на $1,26 млрд – на 10% більше ніж 2023 року.
Офіційної державної статистики про частку громадян України, які користуються криптовалютами, станом на грудень 2025 року немає – на практиці використовуються оцінки аналітичних компаній і результати соціологічних опитувань, при цьому цифри помітно різняться через різні визначення «користування» (володіння, інвестиційний досвід, реальні операції, перекази).
Найбільш часто цитована оцінка на рівні всієї країни – дані Triple-A: «15,72% українців володіють криптовалютою», що еквівалентно приблизно 6,5 млн осіб (оцінка частки від загальної чисельності населення).
Опитувальні дані дають більш високі значення для окремих груп населення. Так, дослідження Gradus Research на замовлення WhiteBIT (квітень 2024 року) серед жителів міст з населенням від 100 тис. (18-60 років, 883 респонденти, виключаючи тимчасово окуповані території та зони активних бойових дій) показало, що 26% респондентів заявили про володіння криптовалютами.
Ще один орієнтир – дослідження Ipsos на замовлення WhiteBIT (квітень-травень 2025 року) серед «фінансово активних» городян 18-65 років (650 респондентів у містах від 100 тис.). В опублікованих результатах зазначено, що 25% вже мали досвід інвестування в криптовалюту, ще 23% заявили про намір почати найближчим часом. При цьому в примітці до методології зазначається склад вибірки, що включав, зокрема, респондентів, які не відкидають інвестиції в криптовалюту, і тих, хто вже зберігає частину накопичень в криптовалюті – це важливо враховувати при інтерпретації як показник саме «фінансово активної» аудиторії, а не всього населення.
Якщо трактувати «користуються» максимально строго – як особисто здійснювали операції, то більш «консервативну» нижню межу давало дослідження Gradus: 5,1% респондентів повідомляли, що особисто проводили операції з криптоактивами та/або блокчейном (у тому ж матеріалі окремо відзначалася набагато вища частка досвіду у групі 18-24 років).
Непрямо високий рівень залученості України підтверджує Chainalysis: у Global Crypto Adoption Index 2025 Україна посіла 1-е місце в рейтингу, скоригованому на чисельність населення (і 8-е місце в загальному рейтингу), при розрахунку враховуються оцінка транзакційних потоків і веб-трафік криптосервісів.
Розкид оцінок у 2024-2025 рр. (приблизно від 15-16% «володіння» до близько чверті в окремих міських і «фінансово активних» вибірках) пояснюється тим, що володіння/інвестиційний досвід зазвичай ширший, ніж частка людей, які регулярно використовують криптоактиви в реальних транзакціях.
У публічному правовому полі України віртуальні активи не розглядаються як законний платіжний засіб – у тексті закону «Про віртуальні активи» прямо зазначено, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України і не можуть бути предметом обміну на товари, роботи та послуги.
Фінансові регулятори також підкреслювали, що криптовалюти не підпадають під режим грошей/електронних грошей/валютних цінностей у трактуванні українського законодавства і вказували на ризики операцій з ними.
https://www.fixygen.ua/news/20251219/priblizno-16-ukrayintsiv-volodiyut-kriptoaktivami.html
Найбільша мережа в Україні UKRNAFTA завершує оновлення автозаправних комплексів Shell.
Зокрема, вже відкрилися АЗК на заході України. UKRNAFTA запрошує заправити автівки стабільно якісним пальним Євро-5, отримати вигідні пропозиції за допомогою нашої програми лояльності та просто відчути новий рівень зручності.
Адреси оновлених комплексів:
Волинська область:
• м. Луцьк, вул. Рівненська, 98
• м. Любомль, автодорога Київ–Ковель–Ягодин, 497 км + 300 м
Івано-Франківська область:
• с. Черніїв, вул. Надвірнянська, 86
Закарпатська область:
• м. Мукачево, вул. Масарика Томаша, 3
• с. Баранинці, вул. Об’їзна, 9-Б
• с. Клячаново, вул. Автомобілістів, 1
• с. Соломоново, вул. Європейська, 7
Львівська область:
• с. Великі Грибовичі, вул. Львівська, 6
• с. Деревач, вул. Стрийська, 55
• с. Кам’янопіль, вул. Старе Село, 1-Б
• с. Муроване, вул. Київська, 1-Ж
• с. Пасіки-Зубрицькі, вул. Дорожна, 56
• с. Раковець, ПСК на трасі М-06 Київ–Чоп
• с. Сокільники, комплекс придорожного сервісу, Західний обхід
• с. Чижиків, вул. Острівська, 1-А
• смт Краковець, автодорога Львів–Краковець, 65 км + 980 м
Рівненська область:
• с. Бугаївка, вул. Київська, 10
• с. Михайлівка, вул. Київська, 2-А
Тернопільська область:
• м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 46-Б
• м. Тернопіль, вул. Степана Будного, 36-А
Чернівецька область:
• м. Чернівці, вул. Галицький шлях, 66
• м. Чернівці, вул. Д. Лукіяновича, 116
• с. Коровія, вул. Черетейська, 30-В
Також оновлені АЗК можна знайти у застосунку UKRNAFTA, а на додачу – отримати приємні знижки.
Комфорт у дорозі і насолода від запашної кави та смачних хотдогів і бургерами – це те, що чекає на UKRNAFTA – мережі АЗК, що поруч!
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
