Меблева індустрія постійно розвивається, пропонуючи нові рішення для створення стильних і функціональних інтер’єрів. Одним із таких інноваційних рішень є система профілів GOLA для фасадів без ручок, яка стає все більш популярною серед дизайнерів і споживачів. Розглянемо основні особливості та переваги використання профілів GOLA, а також їх вплив на зовнішній вигляд та функціональність меблів.
Профілі GOLA – це система, яка дозволяє повністю відмовитися від використання традиційних ручок на меблевих фасадах. Завдяки спеціальним пазам, вбудованим у корпус меблів, створюється можливість відкривати дверцята і шухляди, захоплюючи фасад рукою. Це рішення забезпечує гладкий і мінімалістичний вигляд меблів, що відповідає сучасним тенденціям в дизайні інтер’єрів.
Переваги профілів GOLA
Профілі GOLA можуть використовуватися в різних типах меблів, але особливо популярні вони в кухонних гарнітурах. Завдяки їм, навіть найпростіші кухонні фасади набувають сучасного вигляду. Крім кухонь, система GOLA відмінно підходить для ванних кімнат, гардеробних і віталень, де естетика і функціональність також мають велике значення.
Система профілів GOLA – це інноваційне рішення, яке поєднує в собі сучасний дизайн і високу функціональність. Відсутність ручок не тільки покращує зовнішній вигляд меблів, але й робить їх зручнішими у використанні та догляді. Профілі GOLA перетворюють меблі, додаючи їм стильності та елегантності, що робить їх ідеальним вибором для сучасних інтер’єрів.
Українське державне підприємство поштового зв’язку (УДППЗ) «Укрпошта» (Київ) 18 липня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість послуги – 1,151 млн грн.
Документи приймаються до 23 липня.
Акціонери ПрАТ «Страхове товариство “Гарантія” (Київ) на зборах 2 серпня розглянуть питання про вихід з ринку шляхом передання страхового портфеля ПрАТ “Страхова група ТАС”, повідомляється в порядку денному зборів розміщеному в системі НКЦПФР.
Під час зборів також планується затвердити план передачі страхового портфеля та умови відповідного договору від 10 червня 2024 року.
СТ «Гарантія» зареєстровано в грудні 1995 року, спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Згідно з даними НКЦПФР, станом на 1 кв. 2024 року акціонерами СТ «Гарантія» були 6 фізичних осіб з пакетами 35,069%, 28,054%, 9,963%, 9,813%, 9,259%, 7,364%.
СГ «ТАС» зареєстрована 1998 року. Універсальна компанія пропонує близько 80 видів страхових продуктів з будь-яких видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу з 28 регіональних дирекцій та філій.
Агрокомпанія Cygnet завершила жнива озимої пшениці та зібрала 17,5 тис. тонн із площі 2,2 тис. га, повідомила пресслужба компанії у фейсбуці.
“Ми планували завершити жнива озимої пшениці за 12 днів, проте впоралися фактично за 10. Незважаючи на сильну спеку, все пройшло швидко, і вона не заважала нам збирати”, – розповів заступник генерального директора з рослинництва Cygnet Олександр Шрамко.
За його словами, працювали дев’ять комбайнів, із них п’ять найманих. Середня продуктивність комбайна становила 24,5 га/добу.
“Цього року ми отримали залікову врожайність 7,85 т/га. На початкових стадіях розвитку пшениці погодні умови складалися досить добре, але наприкінці травня – на початку червня не вистачало опадів, тож у деякі періоди рослини перебували в стресі. Але в другій половині червня випали опади і ситуація змінилася на краще. Якщо говорити про врожайність – цей рік вищий за середній, є досить непоганий показник”, – додав Шрамко.
Cygnet обробляє близько 29 тис. га в Житомирській і Вінницькій областях, де вирощує кукурудзу, сою, озиму пшеницю, цукрові буряки. В активах компанії – елеватор потужністю одночасного зберігання 60 тис. тонн і цукровий завод потужністю переробки до 2,8 тис. тонн буряків на добу (обидва – у Житомирській обл.).
Компанія також має молочний бізнес-напрям (молочне поголів’я – 605 корів), продукцію якого реалізує місцевим переробникам.
Для відновлення системи меліорації на півдні України, після руйнування Каховської ГЕС, Ізраїль пропонує зосередитись на розвитку очистки стічних вод та опрісненні морської води
Для відновлення системи меліорації на півдні України, після руйнування Каховської ГЕС, Ізраїль пропонує зосередитись на розвитку очистки стічних вод та опрісненні морської води. Про це повідомив Денис Гамзін, проектувальник Управління водним господарством Ізраїлю під час конференції «Ізраїльські технології водопостачання та агросектору – досвід для України», яка пройшла в Торгово-промисловій палаті України.
«Ізраїль перетворив екологічну загрозу в цінний ресурс. Країна, яка знаходиться в пустелі, повторно використовує близько 450 млн м3 очищених стічних вод – це половина потреб сільського господарства у воді, 90% очищених стоків йде на зрошення. Загалом очищені стоки покривають 25% всіх потреб Ізраїлю у воді, ще 25% припадає на опріснену воду і 50% – на прісну воду», – розповів Денис Гамзін. За його словами, у найближчі 25 років частка очищених стоків у аграрному споживанні Ізраїлю зросте до майже 70%. «Ізраїль посилює контроль за якістю очистки стічних вод і розширює практику вторинного та третинного використання очищених стоків», – додав Денис Гамзін.
Ізраїль також активно розвиває заводи з опріснення морської води. «Зараз в Ізраїлі працює три великих заводи з опріснення морської води потужністю 400 млн м3. У наступні 10 років буде запущено ще 4 заводі, а потужність переробки зросте до 1200 млн м3», – розповів проектувальник Управління водного господарства Ізраїлю.
За словами Дениса Гамзіна, Україна має великий потенціал з використання для потреб сільського господарства, в першу чергу, очищених стічних вод, та морської води. Велика територія дозволяє обрати раціональні місця для розміщення заводів з очистки та опріснення, на відміну від Ізраїлю, де через дефіцит територій заводи розміщуються не поряд з джерелами вод, а там, де є вільна територія – іноді у центрі країни.
Йонатан Цадка, директор департаменту економічних справ Азії та Євразії МЗС Ізраїлю відзначив, що сучасні технології з очистки води з’явились завдяки політиці Ізраїлю з розвитку інновацій. За його словами, Ізраїль зосереджений на інноваційних напрямках, особливо в тих обставинах, в яких опинився Ізраїль. «Є національні плани, які дозволяють всьому населенню зосередитись на створенні проривних технологій і які будуть дуже важливими в майбутньому. Одним з спонукаючих факторів є кліматичні зміни. В цьому напрямку Ізраїль має певну перевагу, нові виклики підсилюють нашу стійкість. Зараз ми зіштовхнулись з питаннями міграції закордонних працівників та змін ланцюгів поставок», – сказав Йонатан Цадка.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня зазначив, що питання ефективного використання водних ресурсів та пошук нових джерел води для іригації є важливим для України. «Це актуальні тема у зв‘язку зі зміною клімату і втратою Каховської ГЕС в частини іригації і зрошення. Реалізація проектів за прикладом ізраїльських дозволить вирішити питання продовольчої безпеки», – сказав Віталій Головня.
Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков зазначив, що Ізраїль під час війни показує один з найкращих результатів. «Досвід цієї країни буде дуже корисним для України», – сказав він.
Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський повідомив, що 16-19 вересня 2024 року у Єрусалимі пройде конференція Watec Israel. «Це унікальна можливість побачити різні технології, які багато років працюють у різних країнах, і можуть бути корисні Україні», – сказав Міхаель Бродський.
За даними Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України, руйнація Каховської ГЕС на тривалий час залишила без джерела зрошення 94% зрошувальних систем у Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – у Дніпропетровській областях. Не можуть використовуватись загалом понад 350 зрошувальних насосних станцій та близько 1,1 тис. км меліоративних каналів. (джерело – https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-skilky-znadobytsya-chasu-na-vidnovlennya-systemy-zroshennya/)
За даними Міністерства екології та природних ресурсів України, у 2021 році обсяг скинутих стічних вод склав 4,686 млрд м3, з яких 58% були нормативно-чистимо, 30% нормативно-очищеними і 12% – забрудненими. (джерело – https://eu4waterdata.eu/images/pdf/library/Ukraine_5th_reporting_cycle_UKR_2022_final.pdf)