Українські підприємства в січні-червні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 33,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $75,101 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у вівторок, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс на 5,4% – до $41,555 млн млн.
У червні імпортовано міді на $10,114 млн, експортовано – на $8,658 млн.
Крім того, Україна в січні-червні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 68,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $12,954 млн (у червні – $1,880 млн), алюмінію та виробів із нього – на 24,1%, до $208,745 млн (у червні – $36,852 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 3,9% – до $560 тис. (у червні – $137 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 19,5% – до $1,350 млн (у червні – $330 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 37,4%, до $28,340 млн (у червні – $5,110 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші шість місяців 2024 року зріс на 12,8% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $54,175 млн (у червні – $10,383 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 30,8% – до $5,404 млн (у червні – $1,070 млн), нікелю та виробів становив $422 тис. (у червні – $180 тис.), тоді як у січні-червні-2023 він був $125 тис.
Експорт цинку за шість місяців цього року становив $98 тис. (у червні – $14 тис.), тоді як у січні-червні-2023 він був $72 тис. Експорт олова та виробів становив $181 тис. (у червні – $35 тис.) проти $52 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Уряд України в п’ятницю затвердив умови приватизації ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), встановивши стартову ціну 3 млрд 899,358 млн грн.
“Взяти до відома визначену радником – ТОВ “БДО Корпоративні Фінанси” стартову ціну пакета акцій у розмірі 3 899 358 000 (три мільярди вісімсот дев’яносто дев’ять мільйонів триста п’ятдесят вісім тисяч) гривень”, – ідеться в розпорядженні Кабінету міністрів №643 від 12 липня на його сайті.
Уточнюється, що на продаж буде виставлено всі 1 млрд 944 млн акцій, що становить 100% статутного капіталу.
Раніше Фонд держмайна вказував, що продаж ОГХК належить до великої приватизації, оскільки це продаж державних активів балансовою вартістю понад 250 млн грн. Раніше ФДМ уже провів аукціонні комісії з продажу готелю “Україна”, ОГХК і державної частки в статутному капіталі ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь” (ТРЦ “Ocean Plaza”). Аукціони з продажу цих активів будуть оголошені після затвердження стартових цін та умов продажу Кабінетом міністрів. Усі аукціони відбуватимуться в державній електронній системі “Прозорро.Продажі”. Гроші від приватизації держпідприємств спрямовуються до держбюджету України, а від приватизації націоналізованих активів – до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
ДП “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” розпочала фактичну діяльність із серпня 2014 року, коли уряд України ухвалив рішення про передачу йому в управління майнових комплексів Вільногірського гірничо-металургійного комбінату (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК, Житомирська обл.). 8 грудня 2016 року ДП було перетворено на ПАТ “ОГХК”, 26 грудня 2018 року – з ПАТ на ПрАТ.
ОГХК раніше реалізовувало продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основні ринки збуту були ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2023-2024 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні-червні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 3,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 295,199 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у 2,37 раза – до $105,769 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (86,47% поставок у грошовому вираженні), Угорщини (4,03%) і Китаю (3,63%).
У перші шість місяців року країна експортувала 749 тонн коксу на $171 тис. до Молдови (99,41%) і Латвії (0,59%), водночас у січні та березні-2024 експорт був відсутній.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Гірничорудні підприємства України в січні-червні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 18 млн 315,164 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 78,8% – до $1 млрд 602,255 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (38,66% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (16,46%) і Польщі (15,83%).
В Україну за січень-червень 2024 року було імпортовано ЗРС на $151 тис. у сумарному обсязі 330 тонн, тоді як у січні-червні-2023 завезено на $42 тис. у сумарному обсязі 68 тонн. Імпорт поточного року здійснювався з Нідерландів (47,02%), Італії (19,87%) і Норвегії (18,54%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів ранні зернові та зернобобові культури, вже намолотили 9,5 млн тонн нового врожаю з 2,785 млн га, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю.
За її даними, намолочено 5,7 млн тонн пшениці з 1,508 млн га за врожайності 33,8 ц/га, 2,4 млн тонн ячменю з 642,3 тис. га за врожайності 38,9 ц/га, 260,9 тис. тонн гороху з 127,3 тис. га за врожайності 20,3 ц/га.
В Україні також триває збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 1,085 млн тонн ріпаку з 499,6 тис. га з урожайністю 15,3 ц/га і 0,3 тис. тонн сої з 0,2 тис. га з урожайністю 19,3 ц/га.
При цьому в ТОП-3 за темпами збирання зернових входять аграрії Миколаївської області – з 484,1 тис. га, Одеської – 464,5 тис. га, Дніпропетровської – 319,4 тис. га.
За врожайністю лідирує Івано-Франківська область із показником 66,6 ц/га.
У Херсонській області аграрії почали збирати з полів просо, якого обмолочено 50 га, намолочено 50 тонн насіння.
