Business news from Ukraine

“Запоріжкран” отримав 124 млн грн збитку

АТ “Запорізький завод важкого кранобудування” (“Запоріжкран”), дочірня компанія фінської Konecranes, завершило 2022 рік, за попередніми даними, зі збитком у розмірі 124,31 млн грн, тоді як у 2021 році чистий прибуток становив 103,66 млн грн.

Згідно з інформацією до порядку денного загальних зборів акціонерів “Запоріжкрану” за результатами роботи у 2021 і 2022 роках, наміченого на 28 квітня, його непокритий збиток на початок 2021 року становив 83,86 млн грн (роком раніше – 25,19 млн грн нерозподіленого прибутку).

“Прибуток за 2021 рік спрямувати на покриття збитків минулих періодів і збитків 2022 року… У зв’язку з наявністю непокритого збитку станом на 31.12.2022, відсутністю резервного капіталу дивіденди за 2021 і 2022 рік не нараховувати й не виплачувати”, – ідеться в проєкті рішення зборів.

За минулий рік “Запоріжкран” незначно (на 3,4%) скоротив поточні зобов’язання – до 533,82 млн грн, довгострокові становили 7,69 млн грн (у 2,3 раза менше).

Активи компанії за 2022 рік скоротилися на 21,8% – до 538,91 млн грн, зокрема сумарна дебіторська заборгованість збільшилася на 60,3% – до 96,36 млн грн, але скоротилися запаси більш ніж удвічі – до 145,49 млн грн.

Власний капітал компанії на 1 січня 2023 року становить “мінус” 2,61 млн грн, статутний – 6,41 млн грн.

“Запоріжкран” засновано 1928 року. З 2005 року його основний акціонер – один із провідних світових виробників підйомних кранів і вантажопідйомного обладнання фінська Konecranes.

Завод спеціалізується на випуску мостових, козлових і кранів спецпризначення та вузлів до них, займається виробництвом металевих конструкцій.

За даними річного звіту компанії за 2021 рік у системі розкриття інформації НКЦПФР, її чистий дохід скоротився на 39% до попереднього року – до 470,72 млн грн за зростання чистого прибутку на 15% – до 103,66 млн грн. Частка експорту становила 99,7%.

На початок 2022 року середньооблікова чисельність працівників заводу становила 359 осіб.

,

Трипільський пакувальний комбінат збільшив виробництво в 1,5 раза

Трипільський пакувальний комбінат (ТУК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство Рубіжанського картонно-тарного комбінату (Луганська обл.), який зупинив роботу, у січні-лютому поточного року випустив продукцію на 430,11 млн грн, що на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.

Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, за цей період комбінат випустив 22,97 млн кв. м. гофротари, на 29,8% більше, що стало другим результатом за обсягами випуску після Київського картонно-паперового комбінату (35,45 млн кв. м).

Загалом основними підприємствами галузі, які надали дані асоціації “УкрПапір”, у січні-лютому випущено 78,5 млн кв м картонної тари – на 0,6% менше, ніж за той самий майже довоєнний період 2022 року.

До повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТУК переважно лідирували на ринку виробників гофротари в Україні – у січні-лютому 2022 року обидва комбінати випустили понад 28 млн кв. м гофротари (зокрема ТУК – 19,2 млн кв. м), а сумарний обсяг виробництва в грошовому вираженні становив 667 млн грн.

Після отриманих руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився, а юрособа ПАТ “Рубіжанський КТК” перереєстрована в Києві.

ТУК випускає широкий асортимент гофровиробів.

За даними ресурсу opendatabot, ПАТ “РКТК” володіє 99,96% у ТОВ “ТУК”, а кінцевим бенефіціаром є гендиректор Рубіжанського КТК Геннадій Мінін, який із вересня 2022 року керує і Трипільським пакувальним комбінатом.

,

IT-компанії скоротили понад 139 тис. співробітників у світі з початку року

Понад 139 тис. працівників технологічної сфери у світі втратили робочі місця з початку 2023 року, згідно з даними, зібраними порталом Layoffs.fyi.

При цьому показник збільшився більш ніж утричі з середини січня.

Дані свідчать про те, що кількість скорочень у техсекторі за підсумками поточного року значно перевищить показник за 2022 рік. Так, з початку року 498 техкомпаній скоротили 139,033 тис. осіб. За підсумками минулого року 1,024 тис. компаній звільнили 154,34 тис. співробітників, повідомляє Layoffs.fyi.

Зокрема цього тижня Meta Platforms Inc. заявила про намір звільнити ще 10 тис. осіб у рамках програми скорочення витрат. У листопаді компанія вже скоротила штат більш ніж на 11 тис. співробітників.

До числа техкомпаній, які оголосили про звільнення цього року, входять американські Palantir Technologies, Twilio Inc., DocuSign Inc., Salesforce Inc., Zoom Video Communications, eBay, Dell Technologies, PayPal Holdings, International Business Machines, Intel Corp., Microsoft Corp., Alphabet Inc., а також німецька SAP і шведська Spotify Technology.

,

Кількість новобудов у США в лютому зросла на 10%

Кількість будинків, будівництво яких було розпочато в США в лютому, збільшилася на 9,8% відносно попереднього місяця і становила 1,45 млн у перерахунку на річні темпи, що є максимумом за п’ять місяців, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі країни.

Згідно з переглянутими даними, у січні кількість новобудов дорівнювала 1,321 млн, а не 1,309 млн, як було оголошено раніше. Незважаючи на перегляд, січневий показник був мінімальним з червня 2020 року.

Експерти прогнозували збільшення кількості новобудов у лютому до 1,31 млн з оголошеного раніше рівня січня, згідно з даними Trading Economics.
Кількість новобудов відносно лютого 2022 року зменшилася на 18,4%.

Кількість дозволів на будівництво нових будинків, виданих у США в лютому, збільшилася на 13,8%, до 1,524 млн у перерахунку на річні темпи порівняно з 1,339 млн місяцем раніше. Консенсус-прогноз аналітиків передбачав, що кількість дозволів у лютому становитиме 1,34 млн.

Будівництво будинків, розрахованих на одну сім’ю, минулого місяця збільшилося на 1,1%, до 830 тис. Кількість дозволів на будівництво такого житла підвищилася на 7,6%, до 777 тис.
У разі багатоквартирних будинків (включно з апартаментами і кондомініумами), більш волатильного сегмента ринку, було відзначено зростання на 24,1%, до 608 тис. Кількість дозволів на будівництво багатоквартирних будинків збільшилася на 21,1%, до 747 тис.

,

Чергову партію з 52 супутників Starlink виведено на орбіту

Ракета-носій Falcon 9 у п’ятницю успішно вивела на орбіту чергову партію з 52 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.

“Виведення 52-х супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск було здійснено зі стартового майданчика SLC-4E на базі Космічних сил США Ванденберг у Каліфорнії о 12:26 за часом Тихоокеанського узбережжя США.

Він став 78-м за рахунком запуском інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і дев’ятим із початку поточного року. З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже понад 4,1 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 3,8 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.

У рамках запуску перший багаторазовий ступінь ракети-носія Falcon 9, який використовували увосьме, приблизно за дев’ять хвилин після старту здійснив керовану вертикальну посадку на плавучу платформу-дрон Of Course I Still Love You, що розташовувалася в Тихому океані за 670 км від бази.

Наразі компанія є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет-мережа Starlink доступна користувачам у 50 країнах, зокрема в Північній Америці, Європі, на Далекому Сході та в Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.

У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а надалі – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.

,

У кабінеті міністрів України відбудуться кадрові зміни

Фракція політичної партії “Слуга народу” на засіданні в суботу, 18 березня, обговорила кадрові зміни в уряді, які плануються на наступний тиждень, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

“Звільнення міністра освіти і науки Сергія Шкарлета, призначення міністром освіти і науки Оксена Лісового, звільнення з посади міністра стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна, призначення на посаду міністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишина”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.

Крім того, за словами прем’єра, віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров опікуватиметься ще низкою напрямків, окрім діджиталізації. Його майбутня посада – віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації України.

Оксен Лісовий – у минулому викладач Києво-Могилянського колегіуму, а також обіймав одну з керівних посад у дикрекції “Укртелекому”. З червня 2010 року очолив Національний центр “Мала академія наук України”. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року добровольцем пішов на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Водночас дистанційно продовжив виконувати обов’язки директора МАН України.

Олександр Камишин – колишній голова правління “Укрзалізниці” (1 квітня 2022 – 27 лютого 2023), з 11 серпня 2021 року був в.о. голови правління “Укрзалізниці”. До того, як очолив “Укрзалізницю”, обіймав посаду менеджера в Dragon Capital і SCM. Також 2021 року Камишин працював радником міністра інфраструктури України Олександра Кубракова. У лютому 2023 року подав у відставку з посади голови правління “Укрзалізниці”, заявивши про плани очолити офіс з євроінтеграції Укрзалізниці в Європі. 3 березня 2023 року призначений радником Президента України (поза штатом).

,